Контрольна робота з «Охорона праці в галузі»

Для того, щоб визначити відповідає або не відповідає повітряне середовище даного приміщення встановленим нормам, необхідно кількісно оцінити кожен з його параметрів.

Виміри показників мікроклімату повинні проводиться на початку, середині, кінці холодного і теплого періодів року не менше трьох разів в зміну (на початку, середині і кінці). Вимірюють на висоті 1 м від підлоги при роботах сидячи і на висоті 1,5 м при роботах виконуваних стоячи.

Температуру вимірюють звичайними ртутними або спиртовим термометрами. У приміщеннях із значними тепловими випромінюваннями використовують парний термометр, що полягає з двох термометрів (зачорненого і посеребленого). Для безперервної автоматичної реєстрації температури використовують самописні прилади – термографи.

Відносна вологість повітря (відношення фактичного вмісту маси водяної пари, що міститься на даний час в 1 м3 повітря до максимально можливого її вмісту при даній температурі) визначається за допомогою психрометрів, гігрометрів і гігрографів.

 

 

Аспіраційний психрометр Ассмана складається з двох однакових ртутних термометрів: сухого 4 і вологого 5, замкнених у захисні металеві трубки, що з’єднуються загальним повітропроводом 3 із пружинним вентилятором 2 у верхній частині пристрою. За допомогою ручки 1 заводиться пружина вентилятора. Вентилятор з постійною швидкістю 4 м/с проганяє повітря через резервуари термометрів для того, щоб вони обоє знаходилися водночас в однаковому стані. Резервуар вологого термометра обкутано батистом 6 і змочується дистильованою водою. Сухий термометр показує температуру навколишнього повітря. Вологий термометр через випар води показує меншу температуру.

Оскільки інтенсивність випару залежить від волого насиченості повітря, то по різниці температур, показуваних сухим і вологим термометрами, можна знайти абсолютну вологість повітря за формулою:

fс = fmaxв – α×B× (tс – tв),

де fс – абсолютна вологість, що відповідає показникам сухого термометра, г/м3;

fmaxв – вологовміст повітря, максимально насиченого водяною парою при температурі вологого термометра, г/м3 (приймається по довідникам);

В – барометричний тиск, мм. рт. ст.;

α - психрометричний коефіцієнт, що залежить від швидкості руху повітря, м/с;

tс і tв – температура, 0С, відповідно по сухому й вологому термометрах.

За величиною абсолютної вологості повітря робочої зони знаходять його фактичну відносну вологість в умовах дослідження:

 

φ = (fс / fmaxс) × 100%,

 

де fmaxс – вологовміст повітря максимально насиченого водяною парою при температурі сухого термометра, г/м3.

 

Відносну вологість повітря можна визначити також за графіком, який додається до кожного приладу.

Визначення швидкості руху повітря.

Для виміру швидкості руху повітря використовують анемометри, термоанемометри і кататермометри (спиртний термометр з двома резервуарами – кульовим внизу і циліндровим вгорі).

Чашковий анемометр містить в собі обертові на осі чашечки.

Вісь з’єднана з рахунковим механізмом. Рахунковий механізм має три шкали циферблата. За великим циферблатом стрілки 5 відраховують одиниці і десятки обертів, а за малими циферблатами 2 – тисячі й 4 – сотні обертів. Показання анемометра являє собою чотиризначне число. З правої лицьової сторони анемометра розташовано важіль 3 для вмикання і вимикання рахункового механізму. Кількість пройдених стрілками рахункового механізму поділок дорівнює числу обертів чашечок.

Перед початком виміру рахунковий механізм анемометра треба виключити і записати початковий відлік по всіх трьох циферблатах N1. Потім анемометр з виключеним рахунковим механізмом встановити в місце виміру для того, щоб чашечки опинилися в повітряному потоці. Після 20-30-секундного оберту чашечок одночасно включаються механізм приладу і секундомір. По закінченні деякого періоду часу виміру, рахунковий механізм приладу слід вимкнути і записати кінцеві показання стрілок анемометра N2.

       Чашковий анемометр

Вимірювання триває 100 с, після чого визначають кількість пройдених стрілками поділок в одиницю часу за формулою:

 

n = (N2 – N1)/t, (7.3)

 

де N1, N2 – показання стрілок анемометра відповідно до і після вимірювання;

t – час виміру, с.

 

Швидкість руху повітря V = f(n) знаходять за графіком, що додається до кожного анемометра.

Для оцінки теплового випромінювання використовують актинометри, болометри, електротермометри.

Фактичні значення параметрів мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря), визначені за допомогою приладів, порівнюють з величинами, нормованими ДСН 3.3.6.042-99.

 Загальні методи і  засоби нормалізації параметрів мікроклімату

Створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складним завданням, вирішити яке можна за допомогою наступних методів і засобів:

- удосконаленням технологічних  процесів і устаткування –  впровадження нових технологій  і устаткування, не пов'язаних  з необхідністю проведення робіт  в умовах інтенсивного нагрівання (зменшення виділення тепла у  виробничі приміщення). Наприклад, заміна  гарячого способу обробки металу  – холодним, нагрів полум'ям –  індуктивним нагрівом і так далі.

- раціональне розміщення  технологічного устаткування –  основні джерела теплоти розміщують  безпосередньо під аераційними  ліхтарями, біля зовнішніх стін  і в один ряд, розміщувати тепло  випромінююче устаткування в  ізольованих приміщеннях або на відкритих майданчиках.

- автоматизація і дистанційне  керування технологічними процесами;

- раціональна вентиляція, опалювання і кондиціювання повітря;

- раціоналізація режимів  праці і відпочинку - досягається  скороченням тривалості робочої  зміни, введенням додаткових перерв, створенням умов для ефективного  відпочинку в приміщеннях з  нормальними метеорологічними умовами, вживанням душовання і мікрокліматичних оазисів усередині виробничих приміщень з надлишками тепла. Для працівників, що працюють на відкритому повітрі взимку обладнувати приміщення для обігріву з температурою вище за комфортну.

- використання теплоізоляційних  матеріалів і захисних екранів;

 

- використання засобів індивідуального захисту.

Доцільно працівникам в умовах підвищеної температури на робочих місцях вживати газовану підсолену (0,5%) воду. Це запобігає втрати води організмом, а також необхідних для людини солей та мікроелементів. Одночасно, рекомендується підвищувати споживання білкової їжі. Ці заході покращують самопочуття та працездатність робітників в умовах дії підвищеної температури на робочих місцях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

52. Державне управління  охороною праці. Повноваження міністрів  в галузі охорони праці

Розглядаючи державне управління охороною праці в Україні, слід визначити, що закон «Про охорону праці» вперше чітко визначив політику держави в сфері захисту інтересів як найманих працівників, так і роботодавців у трудовому процесі, законодавчо закріпив право працівника на безпечну працю

Згідно з цим законом, роль держави та її інститутів в охороні праці не зводиться лише до створення правових норм та адміністративного нагляду. Держава розробляє й реалізує заходи, спрямовані на створення цілісної системи державного управління охороною життя та здоров’я людей на виробництві, організує контроль за виконанням відповідних законодавчих і нормативних актів, координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади в цій сфері, ініціює розробку конкретних програм у галузі безпеки та гігієни праці, стежить за їх виконанням.

Враховуючи, що стан охорони праці позначається практично на всіх показниках якості життя суспільства (тривалості життя людей, стану їх здоров’я, збереження національного багатства), в Україні 1990 року була розроблена Концепція вдосконалення управління охороною праці.

При розробці концепції спиралися на такі принципи:

принцип обов’язкового забезпечення безпеки людини, пріоритету життя і здоров’я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємств;

принцип плати за ризик. У багатьох країнах економічні пільги та санкції є важелями державної політики в галузі охорони праці. За розрахунками німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують в 10 разів дорожче ніж вартість заходів з запобігання їм. Невипадково в багатьох розвинених країнах інвестування в заходи з охорони праці вважаються вигідним бізнесом;

принцип добровільності й прийнятності ризику, тобто ніхто не має права наражати людину на ризик без її згоди;

принцип правового регулювання ризику, тобто наявності державних законів, що встановлюють систему заборон і норм попередження нещасних випадків і профзахворювань, а також обов’язкову відповідальність за порушення цих законів;

принцип доступності і відкритості інформації з питань охорони праці.

Слід знати принципи, на яких базується державна політика в галузі охорони праці.

Державна політика в галузі охорони праці базується на таких принципах:

пріоритету життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів діяльності підприємств;

повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та врахування напрямків економічної і соціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки;

соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

встановлення єдиних нормативів з охорони праці, незалежно від форм власності підприємств і видів їх діяльності;

використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

забезпечення координації діяльності державних органів, організацій та об’єднань громадян, які розв’язують різні проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці;

міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.

 

Вперше було розроблено і затверджено урядом Національну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1994—1995 роки. Головною метою програми було створення державної системи управління охороною праці, яка б сприяла розв’язанню завдань правового, організаційного, матеріально-технічного і наукового забезпечення робіт у галузі безпеки й умов праці.

Необхідно зазначити, що Закон «Про охорону праці» передбачає чітку систему державного управління охороною праці — від уряду, при якому створено і функціонує Національна Рада по забезпеченню безпечної життєдіяльності населення, до підприємства.

Державне управління охороною праці в Україні здійснюють Кабінет Міністрів України, Департамент державного нагляду за додержанням законодавства про працю, міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, місцеві Ради.

Слід знати повноваження органів, які здійснюють державне управління охороною праці.

Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці, визначає функції міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та порядок створення й використання державного, галузевих та реґіональних фондів охорони праці, затверджує національну програму щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частина ІІ. Практична.

 

Розрахунок і вибір системи захисту від блискавок

Грозові розряди атмосферної електрики небезпечні для життя людей. До того ж блискавка при ударі в будівлю або споруду може завдати великих руйнувань, викликати пожежу.

Блискавовідводи мають різні конструкції: стержньові, антенні та сіточні. Найбільш поширені стержньові.

Блискавковідводи складаються з таких елементів: блискавкоприймача, струмовідводу, заземлювача та мачти.

Одиночний стержньовий блискавковідвод створює навколо споруди, біля якої він встановлений, захисну зону у вигляді подвійного конуса з круглою основою. Радіус його в півтора разИ більше висоти блискавкоприймача.

Захисну зону блискавкоприймача можна відобразити графічно. Проведемо горизонтальну лінію та перпендикулярно до неї в масштабі висоту блискавкоприймача, рівну R (рис.1).

На горизонтальній лінії із точки О в обидва боки в тому ж масштабі відкладемо радіуси основи r, що дорівнюють 1,5 h. Кінці радіусів позначимо літерою Б. На лінії ОН, на відстані 0,8 h від основи, відзначимо точку В, а на лінії радіусів – точки Г, котрі ділять радіуси на дві рівні частини.

 

 

 

Рис. 1. Схема захисту будівлі від блискавки одиночним стержньовим блискавковідводом

 

За одержаними даними можна побудувати переріз подвійного конуса – зони захисту. Для цього проведемо прямі лінії з точки Н до точки Г, а з точки В до точки Б. Після такої побудови одержимо трикутник, при обертанні якого навколо осі ОН утвориться зона захисту з блискавковідводом висотою h.