Розрахунок холодильної установки для обслуговування технологічного реактора

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Мая 2013 в 21:11, курсовая работа

Описание работы

Створення холодильної установки для задоволення потреб хімічної технології повинно базуватися на виборі оптимальної схеми установки, підборі холодоагенту з обліком даної холодопродуктивності та температури тепловіддавача. Холодильна установка повинна забезпечувати задану холодопродуктивність та рівень температури в виконавчому органі при мінімальних капітальних експлуатаційних витратах. Тому розрахунок установки повинен вміщувати раціональний вибір загальної схеми установки, строгі термодинамічні розрахунки продуктивності окремих елементів,облік втрат, прийняття заходів по їх зменшенню та виявлення ймовірних вторинних терморесурсів та їх утилізацію. Тільки після проведення ексергетичного аналізу здійснюється вибір елементів установки, які найбільш сприяють даним умовам.

Содержание работы

ЗАВДАННЯ ДО РОЗРАХУНКу ………………………………………………….....
ПОЧАТКОВІ ДАНІ……………………………………………………………………
1. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТИПУ ХОЛОДИЛЬНОІ УСТАНОВКИ……..
2. СХЕМА ХОЛОДИЛЬНОІ УСТАНОВКИ…………………………………………..
3. ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК УСТАНОВКИ………………………………
3.1. ПОБУДОВА ТЕРМОДІЧНОГО ЦИКЛУ УСТАНОВКИ…………………………
3.2. РОЗРАХУНОК ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЕЛЕМЕНТІВ УСТАНОВКИ…………………………………………………………………………….
3.3. РОЗРАХУНОК ЕНЕРГЕТИЧНОГО ККД ………………………………………..
4. ЕКСЕРГЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ УСТАНОВКИ……………………………………..
4.1. РОЗРАХУНОК ЕКСЕРГІІ РОБОЧОГО АГЕНТА І ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ ВИТРАТ ЕКСЕРГІІ………………………………………………………………………
5. ДОБІР ХОЛОДИЛЬНОГО УСТАТКУВАННЯ………………………………….
5.1.ДОБІР ХОЛОДИЛЬНОГО КОМПРЕСОРА………………………………………..
5.2. ДОБІР ВИПАРНИКА………………………………………………………………
5.3.РОЗРАХУНОК І ДОБІР КОНДЕНСАТОРА……………………………………….
5.4.ПІДБІР ДОПОМІЖНОГО ОБЛАДНАННЯ………………………………………..
5.5.ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІІ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ ВТРАТ НА НЕЗВОРОТНІСТЬ В ЕЛЕМЕНТАХ УСТАНОВКИ……………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….…………………………………………..
Додатки

Файлы: 1 файл

ира.doc

— 473.50 Кб (Скачать файл)

 

τе =1 – Tзс / Т в.ср                                 (4.2.7)

де Тв.ср – середня температура тепловіддавача (вода віддає тепло навколишньому середовищу). При даних умовах (п.4.1) маємо:

 

Тв.ср=  (Тв1+Tв2)/2  К (4.2.8)

Тв.ср =(292+305)/2=298,5 К

τе=1-(291/298,5)=0,0251

 

Оцінимо величину ексергії, яка відводиться водою:

 

е конд 2 =1500,1·0,025 37,691=37,692 кДж/кг

еконд2 =0.0725· евх

 

Величина ексергії, яка  губиться через незворотність процесу  в конденсаторі:

 

dконд=  eконд1 -eконд2  кДж/кг                   (4.2.9)


dконд =117,85 –37,692 =1,68 кДж/кг

dконд  =0,047· евх


Втрати ексергії в  охолоджувачі:

кДж/кг               (4.2.10)

кДж/кг

 

 

 

Втрати ексергії в дроселі:


 

 кДж/кг (4.2.11)

 

 кДж/кг

 

вх

 

Всю ексергію, яка відводиться  з випарника, знаходимо із відношення:

 

               

кДж/кг                                (4.2.12)

 кДж/кг

 

Із ексергії, яка відводиться  від випарювача, тільки частина використовується у вигляді ексергетичної холодопродуктивності. Її значення:

 

q e.o =q 0 · (-τ e.м )     кДж/кг                                    (4.2.13)

 

де τ е.н – коефіцієнт працездатності отриманого холоду, який визначається по формулі:

τе.м =1 – Tзс н.ср                           (4.2.14)

τе м=1 – 291 /250= - 0,164

Ексергетична холодопродуктивність:

 

q e.o =1119 ·(-0,164)=190,5  кДж/кг

 

q e.o =0,56· евх

 

 

 

Решта ексергії dв губиться через незворотній теплообмін в випарнику:

 

d в =∆е в - q e.o кДж/кг                         (4.2.15)

dв =190,5 – 190,5=6,98 кДж/кг

d в =0,00085 евх


Для перевірки розрахунків складаємо  питомий ексергетичний баланс холодильної  установки:


 

евх =509,8 кДж/кг = 100%

Відведення ексергії:

 

- внутрішні втрати  в компресорі:

                      dем + dк=5,32+2,48=7,8кДж/кг = 22 %

           - втрати в конденсаторі:

dконд + е конд 2

=53,591+37,691=91,2 кДж/кг =10%

            - втрати в охолоджувачі:

                        d ох = 13,25 кДж/кг=2 %

 - втрати у дросельному вентилі:

                         кДж/кг = 11%

- втрати через незворотній  теплообмін у випарнику:    

                         кДж/кг = 8%

-ексергетична холодопродуктивність:

                          q e.o=183,5=35%

 

 

 

 

 

 

5. ДОБІР ХОЛОДИЛЬНОГО УСТАТКУВАННЯ


 

5.1. Добір  холодильного компресора

 

Компресор є основним силовим елементом установки. Він  відсмоктує пари холодоагенту з випарника, стискає їх і нагнітає в конденсатор. Компресор повинен задовольняти таким основним вимогам:

- нескладність конструкції;

- простота і надійність в експлуатації;

- уніфікація деталей;

- малі габарити і  порівняно невелика маса.

 

Записуємо технічні характерстики  обраного раніше поршневого компресора ФУ-120 з теоретичною обьемною продуктивністю  м3/с.   – це паспортна характеристика.

Технічна характеристика компресора:

 

      Таблиця  3

Тип комперсора

АО-1200

Число циліндрів

4

Хід поршня, мм

220

Діаметр циліндра, мм

280

Швидкість обертання  валу, об/хв.

500

Потужність електродвигуна, кВт

3170

Зняття холоду з 1 кг маси, Вт

630

Маса компресорного  агрегату з маховиком, кг

-


 

 

 

 

Теоретична потужність, яка використовується компресором :


 

кВт     (5.1)

 

кВт

 

Індикаторна потужність:

кВт                                          (5.4)

кВт

 

Потужність, що витрачається на подолання сил тертя в компресорі, визначаємо за умовним розміром питомого тиску тертя :

 

,кВт                                (5.5)

 

Для аміачних машин кПа.

 

кВт

 

Ефективна потужність, яка  використовується компресором:

 

 

кВт                                       (5.6)

 кВт

 

Обираємо комплектний  електродвигун с комплектною потужністю                NН =630 кВт.

Визначаємо величину теплових перевантажень на елементи установки,

 

приймаючи до уваги вже  відому масову витрату холодоагенту .

 

Теплове навантаження на випарник:


 

кВт                                        (5.7)

кВт

 

Теплове навантаження на конденсатор:

      

кВт (5.8)

кВт

Теплове навантаження на охолоджувач:

                кВт  (5.9)

                  кВт

Складаємо енергетичний баланс:

 

 

кВт

кВт

Баланс сходиться.

 

Визначаємо температуру  артезіанської води на виході з охолоджувача за формулою

 

tа2= tа1 +(Qох/с *Gа) °С  (5.10)

 

tа2 =10+28,23/4,19· 1,7=13,96 ºС

 

 

 

 

 

5.2.Розрахуно і добір випарника


 

Випарник – теплообмінний  апарат, у якому холодоагент кипить за рахунок теплоти, що приймається від холодного джерела тепла. Теплообмін між тілом, що охолоджується (розсолом), та холодоагентом, здійснюється через стінки труб.

Головна вимога, яка пред’являється до випарника – висока ефективність теплопередачі з мінімальними втратами на незворотність. Знайдемо температуру затвердіння ропи t3 із вимоги :

 

                        (5.11)

            

°С

 

У якості ропи обираємо розчин солі СаСl2 із концентрацією х = 36,5% (мас) .

Середній температурний  напір у випарнику дорівнює :

 

                                      (5.12)

 

де tн1 та tн2 – температури ропи  на вході і виході з випарника;

t0 – температура випару аміаку.

 

                                                         °С 

 

 

 

 

Розраховуємо середню температуру  холодоагенту у випарнику за формулою:


tх.ср. = tв +  Өв°С (5.13)

tх.ср. = - 30 + 6,15= - 23,8 ºС

Коефіцієнт теплопередачі кожухотрубних випарників коливається в межах 250-580 Вт/(м2·К) для фреону

K=550 Вт/(м2·К);

Щільність теплового  потоку випарника:

 

qF(в)=K·     Вт/м2                                                              (5.14)

q f (в)=550·6,15=3386 Вт/м 2

 

Знайдемо необхідну  поверхню теплообміну:

 

F= Qв/(qF(в))                                                      (5.15)

Q в =55,521кВт=55521Вт

F=55521/3386=1,63 м2

Обираємо аміачний  випарник, технічні характеристики ИТ-45

 

            Таблиця 4

Марка випарника

90ИКТ

Поверхня теплопередачі, м2

385

Довжина корпусу, мм

8

Діамерт, мм

4670

Число труб

1800

Ємність труб, л

1145

Ємність між трубного простору, л 

235

Маса. кг

3500


 

 

 

 

Кількість розсолу, яка циркулює  у випарнику


 

кг/год

де С – теплоємність розчину СаСl2  в воді:

 

С = 2,809 кДж(кг·К)

 

Об’єм розчину, що циркулює :

 

3/год                                     (5.16)

де ρ – щільність розчину СаСl2, ρ = 1260 кг/м3:

 

Vр=88920/1260=70,56 м3/год ;

 

    1. Розрахунок і добір конденсаторів

 

Розрахуємо і виберемо горизонтальний кожухотрубний конденсатор. Вихідними даними є:

- тип холодоагенту - аміак ;

- тип теплоносія (звичайно - вода);

- температура конденсації  холодоагенту (tк);

- температура теплоносія  на вході в конденсатор (tт2) і на виході (tт1);

- теплове навантаження  на конденсатор (Qк).

Середній температурний  напір в конденсаторі може бути обчислений по формулі:

θконд=(tв1 – tв2) / ln ((tк – tв1)/(tк – tв2)), °С.                       (5.17)

 

 

 

θконд = (19-32)/ln((37-19)/(37-32))=10,14 °С


задаємось коефіцієнтом тепловіддачі

K=900 Вт/м2К;

 

Знаходимо щільність  теплового потоку конденсатора за формулою

                                            qF=K* θконд =900·10,14=9133,96 Вт/м(5.18)

Знаходимо поверхню теплообміну:

                                          

                 м2;

Підбираємо конденсатор  марки  25КТТ

Технічні характеристики конденсатора:

Таблиця 5

Поверхня, м2

9

Число труб

408

Число ходів

1880

Діаметр. мм

535

Довжина, мм

760

Ширина, мм

99

Висота, мм

10

Довжина обичайки ,мм

1500

Діаметри патрубків d,мм

50

            d1

15

            d2

1,25

            d3

10

            d4

10

Маса,кг

590


 

 

5.4. Підбір допоміжних  елементів установки


 

Крім масовідділника, на всмоктувальному боці, поблизу  компресора, може бути вмонтований  брудоуловлювач. Його призначення захистити  циліндри компресора від попадання твердих часток, що можуть викликати задирки і риски на дзеркалі циліндрів.

З метою економії свіжої води, воду, що відходить із конденсатора спрямовують в устрій для її охолодження: градирню, бризкальний басейн, де вода охолоджується в результаті конденсації і часткового випару, віддаючи отримане тепло навколишньому повітрю. Свіжу воду додають лише для відшкодування втрат від випару і розбризкування, що складає 5 – 10% від кількості, що протікає через конденсатор.

Рекомендується для  охолодження зворотної води застосовувати установку переважно вентиляторних градирень.

Информация о работе Розрахунок холодильної установки для обслуговування технологічного реактора