Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Июня 2013 в 01:59, реферат
В основі методів переробки нафти і газу та застосування товарних нафтопродуктів у різних областях промисловості і народного господарства лежать фізико-хімічні процеси.
Управління цими процесами вимагає глибокого знання фізичних і фізико-хімічних властивостей газу, нафти, нафтових фракцій. Розрізняють первинні та вторинні методи переробки нафти. До первинних відносять процеси розділення нафти на фракції, коли використовуються її потенційні можливості по асортименту, кількості і якості одержуваних продуктів і напівпродуктів.
На даному етапі нафтоперероблення трубчасті установки входять до складу всіх нафтопереробних заводів і служать постачальниками як товарних нафтопродуктів, так і сировини для вторинних процесів. Нафта готується до переробки, піддаючись очищенню від небажаних домішок, і розганяється на вузькі фракції, придатні до подальшого використання на установках вторинної переробки.
У вакуумному приймачі Е-6 відбувається поділ парової та рідкої фаз. Пари направляються в основний потік парів, що йдуть в пароежекціонний вакуум-насос ЕЖ-1. Рідка фаза з низу Е-6 виводиться в барометричний ящик, в якому поступово накопичується обтяжені дизельне паливо і періодично виводиться з установки.
3. ОСНОВНЕ ОБЛАДНАННЯ УСТАНОВКИ
ТА ОСНОВНІ УМОВИ ЙОГО ЕКСПЛУАТАЦІЇ
3.1 Електродегідратори
Електродегідратори
Електродегідратори бувають вертикальні,
горизонтальні, сферичні. Найбільше поширення
в нафтопереробці отримали горизонтальні електродегідоратори,
які мають більшу продуктивність, ніж
вертикальні і вимагають меншої витрати
металу, ніж сферичні. Електродегідратори
розрізняються за характером введення
нафти в апарат: сировина може вводитися
в нижню частину або безпосередньо в межелектродное
простір. Ефективним виявилося комбінування
обох способів подачі, при якому частина
сировини подається в нижню (поделектродную)
зону, а частина між електродами.
У електродегідраторах зневоднення і
знесолення ведеться з додаванням води,
деемульгатора і луги. Нафта з резервуара
насосом прокачується через систему теплообмінників
в послідовно працюючі електродегідратори.
Нагрівання сирої нафти необхідний для
досягнення необхідного ступеня очищення.
Процес ведеться при температурі 160 ° С
і тиску 1,8 МПа.
За ТУ 26-02-400-76 вибираємо електродегідратор
2ЕГ-160.
4. Основне обладнення установки
та основні умови його експлуатації
4.1 Електродегідратори
Електродегідратори
Електродегідратори бувають вертикальні,
горизонтальні, сферичні. Найбільше поширення
в нафтопереробці отримали горизонтальні
електродегідоратори, які мають більшу
продуктивність, ніж вертикальні і вимагають
меншої витрати металу, ніж сферичні. Електродегідратори
розрізняються за характером введення
нафти в апарат: сировина може вводитися
в нижню частину або безпосередньо в межелектродное
простір. Ефективним виявилося комбінування
обох способів подачі, при якому частина
сировини подається в нижню (поделектродную)
зону, а частина між електродами.
У електродегідраторах зневоднення і
знесолення ведеться з додаванням води,
деемульгатора і луги. Нафта з резервуара
насосом прокачується через систему теплообмінників
в послідовно працюючі електродегідратори.
Нагрівання сирої нафти необхідний для
досягнення необхідного ступеня очищення.
Процес ведеться при температурі 160 ° С
і тиску 1,8 МПа.
За ТУ 26-02-400-76 вибираємо електродегідратор
2ЕГ-160.
4.2 Колони
Ректифікаційні колони
в залежності від числа одержуваних продуктів при поділі
багатокомпонентних сумішей поділяються
на прості і складні.
Залежно від тиску ректифікаційні колони
діляться на колони, що працюють під тиском,
атмосферні та вакуумні.
Колони, що працюють під
тиском, застосовуються на АВТ у процесах стабілізації бензинової
фракції (колона К-1). Атмосферними колонами
є основна колона К-1 і колони в блоці вторинної
ректифікації бензинів. Вакуумні колони
застосовуються при перегонці мазуту
(колона К-6).
У даній роботі використовуються
тарілчасті колони. Тип тарілок - клапанні
дискові (ОСТ 26-02-1401-76). Клапанні тарілки
мають ККД більше 70%, гідравлічний опір
4,9-4,8 мм рт. ст.
Число тарілок у колонах
наступне:
- 30 штук в колоні К-1;
- 42 штуки в колоні К-2;
- 32 штуки в колоні К-3;
- 60 штук в колоні К-4;
- 60 штук в колоні К-5.
- 18 штук в колоні К-6.
Ректифікаційні колони і тарілки необхідно
виготовити з матеріалу, стійкого до сірководневої
корозії.
Література:
1) Ахметов С.А. Технологія
глибокої переробки нафти і
газу. Уфа: «Гільом», 2002. - 671с.;
2) Довідник нафтопереробника. Під редакцією Ластовкіна Г. А., Радченко О.Д. Л.: Хімія, 1986;
3) Еріх В.М., Расіна
М.Г., Рудін М.Т. Хімія і технологія нафти і газу. Л.: Хімія,
1985.