Вибір електричного обладнання та схеми управління електричним двигуном

В процесі експлуатації може виникнути необхідність в тому, щоб відкрити ящик пускового пристрою, що знаходиться під напругою. При напрузі електродвигуна вище 1000 в відкривати ящик дозволяється особі, що має необхідну для таких робіт кваліфікацію. Якщо виявиться потреба у виконанні робіт усередині ящика, заздалегідь з цього пристрою знімають напругу.

При обертанні електродвигунів проводити роботи в його ланцюгах небезпечно. Якщо виникає необхідність провести роботи в ланцюзі реостата ротора під час обертання електродвигуна, то це вирішується тільки при піднятих щітках або повністю виведеному реостаті. Цю роботу виконують в діелектричних рукавичках або інструментом з ізольованими рукоятками, стоячи на гумовому килимку.

Якщо електродвигун тривало працює з підвищеною вібрацією, що шкідливо для здоров'я обслуговуючого персоналу, то вказана ненормальність підлягає усуненню в можливо короткий термін.

 

Перевірка заземляючої проводки

 

Правила техніки безпеки вимагають надійного з'єднання об'єктів, що підлягають заземленню, з контуром заземлення. Тому періодично всі контактні зварні і болтові з'єднання ретельно оглядають і перевіряють їх механічну міцність ударами молотка.

Проте такий візуальний і механічний контроль, недостатній. Правила експлуатації вимагають регулярної перевірки електричних якостей мережі заземлення.

Таку перевірку можна вельми просто виконати за допомогою вимірника заземлення, причому вимірювання можна проводити на устаткуванні, що знаходиться в роботі. За наявності розгалужених магістралей заземляючої мережі така перевірка складається з двох роздільних етапів.

Перший етап – перевірка опору ланцюгів, що зв'язують окремі ділянки заземляючої магістралі з контуром заземлення, точніше, з тією ділянкою магістралі, яка має безпосередній, краще всього видимий зв'язок із заземлителем. Від цієї ділянки повинне проводитися вимірювання опору заземлителя.

Другий етап – вимірювання опору ділянки мережі між об'єктом, що заземляється, і раніше перевіреними ділянками заземляючої магістралі. Для проведення перевірки необхідний вимірювальний щуп з двома довгими гнучкими проводами. Дроти можуть мати перетин 0,75 – 2,5 мм2, а їх довжина повинна бути такою, щоб можна було дістати до найбільш віддалених точок контролю. Брати дроти завдовжки більше 100 – 130 м не рекомендується, оскільки при більшій довжині дроту переплутуються, проводити вимірювання стає важко. Як щуп можна використовувати звичайний напилок, краще тригранний. Напилок повинен мати ізольовану, наприклад, дерев'яну рукоятку. Якщо рукоятка сира, то її слід додатково обмотати ізоляційною стрічкою.

До початку вимірювань необхідно компенсувати опір сполучних проводів.

Для «прозвонки» сполучних проводів користуються мегомметром. Слід мати на увазі, що використання мегомметра для перевірки мережі захисного заземлення абсолютно неприпустимо по наступних причинах.

По-перше, вживані енергетиками мегомметры мають номінальну напругу 500, 1000 або 2500 В. Такою високою напругою можна легко пробити тонкий шар фарби або іншої плівки, що порушує контакт в місці болтового з'єднання проводів заземляючого пристрою. Опір у момент пробою, природно, буде малим, тоді як при нижчій напрузі воно може значно зрости і перевищити допустиме значення.

По-друге, вказаними мегомметрами не можна скільки-небудь точно виміряти опір менше 50 – 100 Ом. А правила пристрою електротехнічних установок дозволяють для малопотужних мереж мати загальний опір заземлення 10 Ом, а для більш потужних установок – і того менше.

Тому для перевірки мережі заземлення можна користуватися лише приладами, що дозволяють вимірювати малі опори при невеликій напрузі.

При випробуванні точок заземлення мереж, де допустимо мати опір розтікання 4 Ом і більш, можна перевірку вести без вимірювальних приладів, за допомогою лампи розжарювання на 12 В потужністю 20 – 25 Вт. Для такого випробування потрібний трансформатор безпеки з напругою вторинної обмотки на 12 В. Один вивід цієї обмотки слід приєднати до магістралі заземлення, а другий, до лампи розжарювання. Вільним вивідом лампи за допомогою щупа слід під'єднуватися до випробовуваного заземленого устаткування. За наявності зв'язку точки заземлення з магістраллю повинна спалахувати лампа.

Якщо напруження лампи при з'єднанні її з випробовуваним устаткуванням помітно не відрізнятиметься від напруження цієї ж лампи, але підключеною безпосередньо до магістралі заземлення, то можна вважати стани заземлення задовільними.

 

 

 

 

 

6. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОЕКТУВАННЯ

 

Тип двигуна	Рн кВт	При номінальному навантаженні			Ммах/Мн	Мп/Мн	Ммін/Мн	Іп/Ім	J,кг.м.кв
		nн об/хв	Ƞ,%	соs φ
4А250МУ3	555	985	91.5	0.89	2.1	1.2	1	6.5	1.26

Згідно отриманого завдання, був проведений розрахунок та вибраний електричний двигун 4А250М6У3. Вибраний двигун має суттєвий запас по потужності та витримує задані умови нагріву та навантаження, що підтверджують розрахунки та виконані перевірки .

 

Схема управління АД підйомного механізма виконана з урахуванням всіх необхідних умов завдання кваліфікаційної роботи та використовується для покращення технічних показників . Також були розраховані всі  характеристики двигуна. Розглядаючи ці характеристики можна зробити висновок, що електро привід працює чітко , плавно без ривків та коливань , що забезпечує надійну фіксацію вантажу , його утримання та перевезення. Враховуючи кліматичні умови експлуатації ,захист від факторів навколишнього середовища буде представляти собою водонепроникну , геометричну закриту ємність , яка розміщує в собі все необхідне обладнання та устаткування. Природній спосіб охолодження.

Висока надійність, безвідказність, економічність, дешевизна виготовлення необхідного обладнання дозволяє забезпечувати високу боєздатність сучасних Збройних сил України. 

 

 

 

 

7. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ключев В.І. Теорія електропривода: Посібник для ВНЗ. – М.: Енергоатомвидат, 1985р.
2. Довідник по електричним машинам / В 2 т. Під загальною редакцією І.П. Копилова .-М.: Енергоатомвидат .1988р.
3. Теорія автоматичного керування : Посібник для ВНЗ. Ч. 1 / Н.А.Бабков, Л.А. Воронов, А.А. воронова та інші – М.: Вища школа, 1986р.
4. Електрообладнання та автоматика бронетанкової техніки. Ч. 2. Автоматичні системи бронетанкової техніки. – М.: Воєнвидат, 1972р.

 

ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ (м. Одеса)

 

___________________________________________________________________________

(повна назва факультету)

 

___________________________________________________________________________

(повна назва кафедри)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            Пояснювальна записка

до дипломного проекту (роботи)

___________________________________________

(освітньо-кваліфікаційний рівень)

 

на тему___________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________

___________________________________________________________

 

 

 

 

Виконав: курсант  ______________курсу,

навчальної групи______

напряму підготовки (спеціальності)         

___________________________________

                       (шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)

 

 

_____________________________________________________________

                                 (прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

                                  (військове звання, прізвище та ініціали)

Рецензент___________________________

                                  (військове звання, прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

 

Одеса - 20__