Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Декабря 2013 в 03:47, курсовая работа
Головна перевага органічних напівпровідників перед неорганічними - їх висока фотоелектрична чутливість. В останні роки відкрито декілька класів органічних сполук, електропровідність яких під дією світла зростає в сотні, тисячі разів; у неорганічних напівпровідників ця величина зазвичай набагато менша однієї тисячі. Можна уявити собі, наскільки слабкі сигнали вдасться зареєструвати за допомогою таких чутливих фотоелементів. До того ж деякі органічні сполуки мають максимум фоточутливості в ультрафіолетовій області, інші - в інфрачервоній. Проблема в тому, що речовини ці низькомолекулярні, маломіцні, тендітні, м'які і т. д. Щоб знайти їм практичне застосування, треба зуміти ввести їх до складу макромолекул.
ВСТУП
3
ВИГЛЯД МОЛЕКУЛИ СКВАРИЛІЄВОГО БАРВНИКА
4
МЕТОД ОТРИМАННЯ ТА СТРУКТУРА ЗРАЗКА
5
ВИНИКНЕННЯ ФОТОНАПРУГИ В СТРУКТУРІ З СКВАРИЛІЄВИМ БАРВНИКОМ
7
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ
8
ВИСНОВКИ
10
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Фізичний факультет
Кафедра фізики функціональних матеріалів
Реферат на тему:
«Дослідження фотовольтаїчного
ефекту в структурі з скварилієвим барвником
та фуллереном
Студента третього курсу
Остапчука Назара Сергійовича
Науковий керівник:
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри фізики
функціональних матеріалів
Дмитренко Оксана Петрівна,
інженер II к.
Гапонов Антон Миколайович
Київ – 2013
ЗМІСТ
ВСТУП |
3 |
ВИГЛЯД МОЛЕКУЛИ СКВАРИЛІЄВОГО БАРВНИКА |
4 |
МЕТОД ОТРИМАННЯ ТА СТРУКТУРА ЗРАЗКА |
5 |
ВИНИКНЕННЯ ФОТОНАПРУГИ В СТРУКТУРІ З СКВАРИЛІЄВИМ БАРВНИКОМ |
7 |
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ |
8 |
ВИСНОВКИ |
10 |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |
11 |
Органічні напівпровідники — органічні сполуки із характерною для напівпровідників залежністю провідності від температури й освітлення. Провідність органічних напівпровідників лежить в дуже широких межах. Органічні напівпровідники можуть бути як n-типу, так і p-типу. Домішки в них не відіграють настільки суттєвої ролі, як у неорганічних напівпровідниках. Рухливість носіїв заряду на кілька порядків нижча ніж у кремнії чи германії.
Головна перевага органічних напівпровідників перед неорганічними - їх висока фотоелектрична чутливість. В останні роки відкрито декілька класів органічних сполук, електропровідність яких під дією світла зростає в сотні, тисячі разів; у неорганічних напівпровідників ця величина зазвичай набагато менша однієї тисячі. Можна уявити собі, наскільки слабкі сигнали вдасться зареєструвати за допомогою таких чутливих фотоелементів. До того ж деякі органічні сполуки мають максимум фоточутливості в ультрафіолетовій області, інші - в інфрачервоній. Проблема в тому, що речовини ці низькомолекулярні, маломіцні, тендітні, м'які і т. д. Щоб знайти їм практичне застосування, треба зуміти ввести їх до складу макромолекул.
Також до переваг різних типів приладів і інтегральних схем, виготовлених на основі органічних напівпровідникових матеріалів, належать висока механічна й кліматична стійкість в умовах тропічного клімату та стійкість при підвищених вібраційних і ударних навантаженнях.
Сьогодні сонячні батареї у всьому світі роблять з кристалічного кремнію. Він дорогий (500 доларів на кіловат вироблюваної потужності), крихкий, в нього невисокий ККД.
На сьогоднішній день актуальною є проблема виготовлення і створення нових, фотовольтаїчних елементів для перетворення енергії з високим коефіцієнтом корисної дії. На даний час найкраще себе проявляють сонячні елементи, створені на основі плівок з органічних матеріалів. Ефективність таких фотовольтаїчних елементів складає 4-8%, а за наступні 5 років їх коефіцієнт корисної дії за найбільш оптимістичних прогнозів, складатиме 15%. Причиною такої поганої ефективності сонячних елементів є низька рухливість зарядів і порівняно низька провідність органічних фотоелементів, що є основною проблемою їх майбутнього застосування на практиці. Тому вивчення процесів що відбуваються під час переносу заряду в органічних матеріалах та фотовольтаїчних властивостей сонячних елементів є однією з актуальних задач сьогодення.
Скварилієві барвники – це клас органічних сполук, що проявляють інтенсивну флуоресценцію в червоній та близькій інфрачервоній області (максимуму поглинання знаходиться о області 630-670нм, а максимум випромінювання – 650-700нм). Вони характеризуються унікальною ароматичною чотирьохчленною кільцевою системою, що була отримана з квадратної кислоти. Молекули барвника являють собою структуру Д-А-Д, їхня центральна кільцева група А проявляє акцепторні властивості, а кінцеві кільцеві групи Д – донорні (Рис. 1.)
Рис. 1. Структурна формула скварилієвого барвника.
Оскільки інтенсивне поглинання світла для скварилієвого барвника припадає на видиму область (варіюючи кінцеві групи, можна змінити положення максиму поглинання) та є можливість транспортування як негативного так і позитивного заряду, то вони широко використовуються в якості фоточутливого шару органічних сонячних елементів.
Коли світло попадає на органічний барвник, електрон переходить з HOMO орбіталі (highest occupied molecular orbital - найвища заповнена молекулярна орбіталь в основному стані молекули, тобто орбіталь з найбільшою енергією) на LUMO орбіталь (lowest unoccupied molecular orbital — найнижча незаповнена молекулярна орбіталь). При цьому молекула органічного барвника буде має ненульовий дипольний момент.
В якості транспортного шару для дірок використовувалась плівка фуллерена , оскільки він є добре вивченим, а також відпрацьовані методи його нанесення у вигляді тонкої плівки.
Досліджуваний зразок було отримано за допомогою методу вакуумного напилення. Вакуумне напилення - це процес перенесення частинок напилюваної речовини від джерела (місця його випаровування) до поверхні деталі здійснюється за прямолінійними траєкторіями при вакуумі 10-2 Па і нижче (вакуумне випаровування). Схема установки приведена на Рис. 2. Доля кожної з частинок напилюваної речовини при зіткненні з поверхнею експериментального зразка залежить від її енергії, температури поверхні і хімічної спорідненості матеріалів плівки і зразка. Атоми або молекули, які досягли поверхні, можуть відбитися від неї, адсорбуватися і через деякий час покинути її (десорбція) або адсорбуватися і утворювати на поверхні конденсат (конденсація).
Рис. 2. Робоча камера вакуумної установки.
При високих енергіях частинок, великій температурі поверхні і малій хімічній спорідненості частка відбивається поверхнею. Температура поверхні деталі, вище якої всі частинки відбиваються від неї і плівка не утворюється, називається критичною температурою вакуумного напилення; її значення залежить від природи матеріалів плівки і поверхні деталі, від стану поверхні. При дуже малих потоках випаровуваних частинок, навіть якщо ці частинки на поверхні адсорбуються, але рідко зустрічаються з іншими такими ж частками, вони десорбуються і не можуть утворювати зародків, тобто плівка не росте. Критичною щільністю потоку випаровуваних часток для даної температури поверхні називається найменша щільність, при якій частинки конденсуються і формують плівку. Структура напилених плівок залежить від властивостей матеріалу, стану і температури поверхні, швидкості напилення.
Досліджуваний зразок являє собою шарувату сандвіч-структуру (Рис. 3.). В якості підкладки якої використовують скло, на яке нанесено прозорий електропровідний шар ITO (SnO2:In2O3). Гетероструктура органічний барвник / фуллерен виготовляється послідовним нанесенням шарів барвника та фуллерена.
Рис. 3. Схематичний вигляд зразка та його підключення:1 – скляна підкладка, 2 – ITO, 3 – скварилієвий барвник, 4 – , 5 – алюміній, R – опір навантаження.
На поверхню зразка було нанесено алюмінієві контакти методом термічного напилення в вакуумній камері. Зразок повинен освітлюватися зі сторони скляної підкладки. Генерація носіїв заряду відбувається в шарі з барвником.
Рис. 5. Енергетична діаграма, та електронні переходи при освітленні.
Для пояснення процесу виникнення фотонапруги зручно користуватися моделлю (Рис. 5.), яка побудована на процесах транспортування та фотогенерації носіїв заряду. При опроміненні світлом барвника в ньому відбувається перехід електрона з HOMO на LUMO орбіталь, внаслідок цього в шарі барвника виникає зміна дипольного моменту молекул барвника таким чином, що з’являється певний сумарний дипольний момент. На наступному кроці електрони на границі - барвник захоплюються що аналогічне переходу дірки з HOMO на HOMO барвника. Далі відбувається транспорт електронів і дірок у структурі, а саме дірки рухаються до ІТО електрода, а електрони до алюмінієвого електрода
У даній роботі було виміряно та проаналізовано спектр поглинання у видимій області (Рис. 5.) та спектральні залежності сигналу фото-ЕРС (Рис. 6.).
Рис. 5. Спектр поглинання гетероструктури - скварилієвий барвник.
Рис. 6.Спектральна залежність сигналу фото-ЕРС.
В даній роботі були виготовлені
та досліджені двошарові структури сонячних
елементів на основі скварилієвого барвника
та фуллерена С60. Були отримані дані залежності
фото ЕРС даної структури в залежності
від довжини хвилі падаючого світла і
показано, що максимум фотоЕРС співпадає
з максимумом поглинання барвника. Також
видно, що в області більш коротких довжин
хвиль де відсутнє поглинання барвника
спостерігається відносно велике значення
фотоЕРС. Ми пов’язуємо це з поглинанням
безпосередньо С60 та переносом дірки від
С60 до молекули барвника.