Електричний мыльний пузир

ЕЛЕКТРИЧНИЙ МИЛЬНИЙ ПУЗИР

Обладнання: 1) штатив з муфтою і лапкою; 2) гумова трубка довжиною 1000 мм; 3) електрофорна машина; 4) з'єднувальний провід; 5) блюдце; 6) мильний розчин; 7) металева сітка (ракетка) на Ізолюючій ручці; 8) металева трубочка завдовжки 50—100 мм.

У лапці штатива закріплюють гумову трубку, а металеву трубку, що вставлена в гумову, сполучають провідником з кондуктором електрофорної машини. Узявши в одну руку металеву сітку за ізолюючу ручку, притуляють її до металевої трубки так, щоб сітка могла зарядитися. Другою рукою беруть блюдце з мильним розчином і змочують кінець металевої трубки. Узявши кінець гумової трубки в рот, видувають невеликий пузир, який зберігають біля трубки, регулюючи ротом кількість повітря в пузирі.

У цей час приводять у дію електрофорну машину, заряджають пузир і сітку, а через деякий час, надувши ще трохи пузир, дають йому змогу відірватися.

Політ пузиря спрямовують сіткою. Сітку підносять плавно, але вчасно, щоб пузир не зіткнувся з якими-не-будь предметами.

Пузир і сітка мають однаковий заряд, а тому пузир весь час відштовхується від сітки. Пузир легко притягується до незаряджених предметів. Щоб запобігти цьому, сітку підставляють між пузирем І цими предметами.

Цей дослід є прототипом відомого досліду Мілікена на визначення величини заряду електрона.

Мильний розчин для дослідів найкраще робити з мила «Банне» або «Дитяче». Концентрацію мила у воді перевіряють дослідом: якщо пузирі не лопаються, то розчин добрий. Його слід приготовляти за 2—3 год до початку досліду.

Один кінець гумової трубки сполучають з кусочком металевої трубки. Можна взяти скляну трубку й обгорнути її поверхню і кінець станіолем. Металева трубка використовується як провідник, що передає заряд від електрофорної машини пузиреві і металевій сітці. На металевій трубочці доцільно припаяти гачок, за який потім зручно чіпляти провідник. У тому місці, де гумова трубка затискується в лапку штатива, на неї наклеюють кусочок чистого парафіну яйцеподібної форми, щоб заряд, який збирається на металевій трубочці, не перейшов до штатива по забрудненій гумі.

Металеву сітку (ракетку) можна виготовити так. Зробити круглий (або прямокутний) каркас діаметром 250— 300 мм з стальної дротини діаметром 3—4 мм, кінці якої вставити в ізолюючу ручку з ебоніту або органічного скла. Дротяний каркас переплести тонкою мідною дротиною так, щоб отвори мали приблизно 10 мм у діаметрі.