Реактивне паливо РТ за українським стандартом. Покращення протизносних властивостей палива присадками

Сумісність з іншими присадками. Протизношувальні присадки для виконання своєї функції повинні сорбуватися на поверхнях тертя. Цьому процесу заважає наявність інших присадок, що вступають в конкуренцію за поверхню. Тому у присутності алкілнітратів, депрессорів різної хімічної природи і інших присадок з великою спорідненістю до металевої поверхні, ефективність протизношувальних присадок знижується.

Проблему вирішують, збільшуючи концентрацію протизношувальних присадок в 2-5 разів. В деяких випадках можливий підбір присадок, сумісних між собою. Наприклад, протизношувальні присадки не поєднуються з алкілнитратами, але поєднуються з промоторами запалювання на основі органічних пероксидів.

Недоліки і особливості. Нафтеновi кислоти викликають корозію металів, яка помітно виявляється при температурі вище 200 °C.

Додаткові переваги. Нафтенові кислоти і їх солі - цінні продукти, що мають різноманітне застосування. Натрієві солі використовують як деемульгатори, а їх 40 %-й водний розчин, відомий під назвою НРБ (нафтова ростова речовина), - як стимулятор зростання рослин. Мідні і цинкові солі кислот - ефективні протигнилостні засоби.

Багато протизношувальних  присадок проявляють добрі антиіржавні властивості, що пояснюється їх осадженням на поверхні, внаслідок чого утворюється міцний сорбційний шар. Власне, перші протизношувальні присадки фірми BASF підбиралися серед антикорозійних і мали маркіровку Kerokorr.

Токсичність. Нафтенові кислоти порівняно малотоксичі для людини і тварин. Проте ще на початку XX в. наголошувалася висока токсичність нафтенових кислот для риб, у зв'язку з чим вміст цих з'єднань у водоймищах повинен бути різко обмежений.

Необхідність враховувати  сумісність присадок призводить до створення спеціальних збалансованих пакетів аналогічно пакетам присадок, що вводяться в змащувальні оливи.

ВИСНОВОК

У даній курсовій роботі були розглянуті хімічні, фізичні властивості  реактивного палива РТ, його експлуатаційні характеристики.

Паливо РТ одержують, як правило, гідроочищенням прямогінних  дистилятів з межами википання 135-280°С. Як  сировина для гідроочищення використовують дистиляти, з яких не можна одержати паливо ТС-1 через підвищений вміст загальної й меркаптанової сірки.

За своїми характеристиками паливо порівнюється із закордонним  реактивним паливом Jet-1 і виготовляється за тими же стандартами [5].

Реактивне паливо РТ має  ряд важливих властивостей, що вигідно  виділяють його на фоні інших. До них  відносяться і  гарна випаровуваність для забезпечення повноти згоряння, і низька температура початку кристалізації, а також висока теплота згоряння палива, низька схильність до утворення відкладень.

Але, не дивлячись на те, що гідроочищення дає ряд переваг (покращуються низькотемпературні властивості за рахунок низького вмісту ароматичних вуглеводнів та вуглеводнів іх довгоми ланцюгами, підвищується термоокисна стабільність за рахунок вилучення гетероатомних сполук), воно також погіршує протизносні властивості палива. Тому для покращення їх у паливо додають спеціальні присадки.

За допомогою присадок вдається покращити низькотемпературні властивості палив, підвищити термоокислювальну  стабільність, покращити протизносні  властивості, знизити корозійну  агресивність, зменшити утворення статичної електрики і пожежонебезпечність палив, підвищити їх чистоту та ін.

В реактивні палива вводиться  присадка ДНК (вона ж К) - нафтенові кислоти, одержані з нафт родовищ Баку, багатих нафтеновими кислотами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Митусова Т.Н., Полина Е.В., Калинина М.В.Исследование противоизносных свойств топлив// Нефтепереработка и нефтехимия: НТИЦЭнефтехим, 1998. - №2. - с. 20-22.
2. Н.Ф. Дубовкин. Физико-химические и эксплуатационные свойства реактивных топлив М.: Химия, - 1985. – с.155-168.
3. ГОСТ 10227-86. ТОПЛИВА ДЛЯ РЕАКТИВНЫХ ДВИГАТЕЛЕЙ. Технические условия Jetfuels. Specifications.
4. Зрелов В. Н., Пискунов В. А. Реактивные двигатели и топливо. М.: Химия, - 1968. – c. 144-148.
5. Зарубежные топлива, масла и присадки/ Под ред. И. В. Рожкова, Б. В. Лосикова, М.: Химия, - 1971. – c.59-67.
6. Саблина З.А., Гуреев А.А. Присадки к моторным топливам, 2 изд., М. Химия, - 1977. – c. 105-116.
7. Гуреев А. А. Стабилизаторы и модификаторы нефтяных дистиллятных топлив, М.: Химия. - 1990. – c. 36-45.
8. Саблина З.А., Широкова Г.Б, Ермакова Т.И. Лабораторные методы оценки свойств моторных и реактивних топлив. – М.: Химия, 1978. – 138-149 с.
9. Зрелов В.Н., Пискунов В.А. Реактивные двигатели и топливо. – М.: Машиностроение, 1968. – с. 90-111
10. Зрелов В.Н., Пискунов В.А. Влияние топлив на надежность реактивних двигателей и самолетов. – М.: Машиностроение, 1978. – с. 16-27.
11. Саблина З.А. Состав и химическая стабильность моторных топлив. – М.: Химия, 1972. – c. 145-156.