Принципи створення і функціонування АІС ФКУ
Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Апреля 2013 в 06:55, лекция
Описание работы
1. Принципи створення і функціонування АІС ФКУ.
2. Загальна структура ІС, функціональна та забезпечувальна частини.
3. Компоненти АІС ФКУ.
4. Організація робіт зі створення АІС. Стадії та етапи розробки АІС.
Файлы: 1 файл
Лекція 5. Принципи створення і функціонування АІС ФКУ.
Компоненти. Стадії та етапи розробки АІС ФКУ.
План
1. Принципи створення і функціонування АІС ФКУ.
2. Загальна структура ІС, функціональна та забезпечувальна частини.
3. Компоненти АІС ФКУ.
4. Організація робіт зі створення АІС. Стадії та етапи розробки АІС.
1. Принципи створення і функціонування АІС ФКУ
Створюючи АІС чи будь-яку іншу систему, спираються на певні принципи — загальні вимоги, правила
чи норми, яких слід додержуватись.
Так, згідно з нормативними документами під час створення автоматизованих систем (АС) необхідно
керуватися принципами системності, розвитку, сумісності, стандартизації та ефективності.
1. Принцип системності. Необхідно встановлювати такі зв’язки між структурними елементами
системи, які забезпечують її сумісність та взаємодію з іншими системами. Отже, усі зв’язки, елементи,
функції та проблеми управління й діяльності мають розглядатися як єдине ціле.
2. Принцип розвитку (відкритості). Автоматизована система має створюватися з урахуванням
можливості поповнення й оновлення її функцій та складу без порушення функціонування АС.
3. Принцип сумісності. Під час створення системи мають бути реалізовані інформаційні інтерфейси,
завдяки яким ця система зможе взаємодіяти з іншими системами згідно зі встановленими правилами. Так,
будь-яка АІС на рівні КБ має інформаційно взаємодіяти із системами установ НБУ, а АІС обласної
податкової адміністрації — з АІС Головної податкової адміністрації України.
4. Принцип стандартизації. Під час створення систем мають бути раціонально застосовані типові,
уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм тощо. Система та її
елементи потребують стандартизації, аби можна було мінімізувати всі види витрат, уніфікувати прийоми,
методи та інструкції, що ними керується персонал.
5. Принцип ефективності. Досягнення раціонального співвідношення між витратами на створення АС
і цільовими ефектами, включаючи кінцеві результати, отримані від автоматизації, які не завжди і не
обов’язково мають набирати грошової форми, це може бути час (вірніше, його економія), певні зручності,
нові функції, імідж і т.ін.
Окрім розглядуваних основних можна додатково визначити ще деякі принципи створення й
функціонування АІС ФКУ.
1. Принцип нових задач. Визначаючи перелік задач, які підлягають включенню в АІС, слід
ураховувати основні технологічні операції обробки документів та завдання щодо забезпечення
повноти, вчасності й оптимальності прийняття рішень, які раніше не виконувались через обмежені
можливості обробки інформації.
2. Принцип надійності. Система має нормально функціонувати в разі виходу з ладу технічних засобів.
Зрозуміло, наскільки цей принцип важливий для АІС у ФКУ, де існують специфічні вимоги до його
реалізації і де втрата інформації рівносильна втраті грошових коштів. Саме з метою додержання цього
принципу в АІС дублюють інформацію, технічні засоби, застосовують джерела безперебійного живлення
тощо.
3. Принцип єдиної інформаційної бази. Ідеться про застосування єдиної системи класифікації та
єдиної системи кодування, одних і тих самих структурних одиниць економічної інформації.
При створенні БАІС, крім того, виникають додаткові вимоги, тобто доводиться спиратися на деякі
додаткові принципи.
А. Принцип безпеки даних.
А.1. Інформація має бути захищена як під час її безпосередньої обробки та зберігання в системі, так і в
моменти обміну між комп’ютерами.
А.2. Має бути виключена можливість несанкціонованого доступу до даних у системі.
А.3. Усі операції в системі мають реєструватися.
А.4. Будь-яке порушення системи безпеки має бути виявлене.
Б. Принцип надійності системи. У БАІС мають бути однаково високонадійними як апаратне, так і
програмне забезпечення. Інформація для клієнта має бути точною, доступною і надаватися йому без
затримки. У разі виходу системи з ладу дані мають бути відновлені, а пошкодження усунене.
В. Принцип продуктивності системи. Потреба додержувати його випливає зі значної нерівномірності
надходження потоків інформації, яку слід обробляти в певні проміжки часу, і жорстких вимог до термінів її
обробки. Окрім того, БАІС повинна мати певний запас потужності, який забезпечує оперативне надання
інформації клієнтові за його запитом незалежно від того, які інші роботи виконуються водночас цією
системою. У БАІС має бути передбачена також можливість пакетної обробки інформації, особливо коли
йдеться про підбиття щоденного банківського балансу.
Г. Принцип пристосування (адаптації). Із часом робота банків змінюється, виникають нові види
діяльності та послуг. Тому існуючі інформаційні системи мають бути придатними для модифікації та
розширення. Більше того, система може бути повністю перероблена, але інформація при цьому має
зберігатися.
Водночас із розширенням обсягів банківської діяльності, зростанням кількості клієнтів збільшуються
відповідно й обсяги оброблюваної інформації. Тому БАІС має бути такою, щоб цю систему можна було
розширювати, не порушуючи її цілісності.
Д. Вимога щодо зручності, простоти та ефективності експлуатації системи. Банки насамперед
обирають системи, які легко встановлювати, використовувати й обслуговувати.
Зауважимо, що розглянуті вимоги вельми загальні, а отже, кожний банк хоча й зацікавлений
додержувати їх, проте ступінь їх зацікавленості різний. Завжди при створенні системи існують
індивідуальні вимоги до неї і кращою із пропонованих АІС буде та, яка краще підходить до цих вимог.
2. Загальна структура ІС, функціональна та забезпечувальна частини. Компоненти системи
Інформаційні системи, зокрема у фінансово-кредитних установах, належать до класу складних, тому для
кожної такої системи існує проблема декомпозиції, тобто поділу її на простіші складові (елементи) та
подання її у простішому вигляді як сукупності тих чи інших (скажімо, якомога більших) її частин.
Автоматизована банківська система — це система, яка функціонує на основі ЕОМ та інших технічних
засобів, що забезпечують процеси збору, реєстрації, передачі, обробки, збереження та актуалізації
даних для розв’язання завдань управління банківською діяльністю.
Будь-яка АІС поділяється на функціональну та забезпечувальну частини (ФЧ та ЗЧ), які, у свою
чергу, поділяються на простіші елементи — підсистеми, котрі також припускають подальший поділ.
До складу забезпечувальної частини входять підсистеми технічного, математичного,
лінгвістичного, правового, інформаційного, організаційно-методичного та ергономічного забезпечення.
Підсистема технічного забезпечення (ТЗ), у свою чергу, складається з чотирьох елементів.
1. Технічні засоби — комплекс технічних засобів (КТЗ), використовуваних для одержання, вводу,
підготовки, перетворення, обробки, зберігання, реєстрації, виводу, відображення, використання та
передавання даних і реалізації керівних дій.
2. Методичні та керівні матеріали щодо КТЗ.
3. Технічна документація, що стосується КТЗ.
4. Персонал, який обслуговує КТЗ.
Підсистема математичного забезпечення (МЗ) являє собою сукупність застосовуваних
математичних методів, моделей і алгоритмів.
Підсистема програмного забезпечення (ПЗ) об’єднує програми постійного користування (системні
програми, пакети прикладних програм (ППП), СУБД тощо).
Підсистема лінгвістичного забезпечення (ЛЗ) — це сукупність мовних засобів для формалізації
природної мови, мови програмування, опису інформації та інших елементів ІС.
Підсистема правового забезпечення (ПрЗ) складається з правових норм і нормативів, які пов’язані із
функціонуванням АІС, слугують для юридичного обґрунтування, її створення й функціонування, а також
визначають юридичний статус результатів такого функціонування.
Підсистема інформаційного забезпечення (ІЗ) – (поза машинне та внутрімашинне) – містить у собі
використовувані дані та правила їх отримання, зберігання, оновлення, а також організації структури й
змісту інформаційних сукупностей. Це сукупність уніфікованих форм первинних документів, систем
класифікації і кодування та методів їх застосування в банківській діяльності, а також файли даних, що
зберігаються у базі даних і використовуються для автоматизованого вирішення функціональних задач.
Підсистема організаційно-методичного забезпечення (ОМЗ) — це набір прийомів, правил, документів,
інструкцій і положень, які забезпечують створення системи та взаємодію її складових у процесі
функціонування всієї системи. Це сукупність нормативних документів та інструктивних і методичних
матеріалів, які регламентують права й обов’язки спеціалістів та визначають технологічний порядок
функціонування АІС ФКУ (БАІС).
Підсистема ергономічного забезпечення (ЕЗ) становить множину взаємопов’язаних вимог, спрямованих
на узгодження психологічних, антропометричних, фізіологічних особливостей і можливостей людини, з
одного боку, і технічних характеристик засобів автоматизації, параметрів робочого середовища на
робочому місці — з іншого.
3. Компоненти АІС ФКУ.
У ФЧ АІС вирізняють такі елементи:
• функціональні підсистеми,
• блоки, або комплекси задач,
• окремі задачі.
Функціональна підсистема — це відносно самостійна частина системи, яку виокремлено за певною
ознакою, що відповідає конкретним функціям і завданням управління. Цю підсистему можна розглядати як
самостійну систему, що характеризується певним цільовим призначенням, відокремленістю інформаційної
бази, методичною спрямованістю обчислень економічних показників і спеціалізацією робіт.
Вивчення структур різних банківських систем та проведене певне їх узагальнення дають змогу виділити
такі основні функціональні підсистеми БАІС: операційний день банку (ОДБ), управління кредитними
ресурсами (Кредити), управління валютними операціями (Валютні операції), управління депозитами
(Депозити), управління цінними паперами (Цінні папери), управління касою (Каса), внутрібанківський
облік (Внутрішній облік), управління розрахунками з використанням пластикових карток (Карткові
операції), звітність, аналіз діяльності банку (Аналіз).
Здійснювати декомпозицію ФЧ АІС — поділяти цю систему на підсистеми, комплекси задач і окремі
задачі — можна як за окремими ознаками, так і за їх сукупністю.
Найчастіше функціональні підсистеми утворюють за такими ознаками:
1) стадіями управління (прогнозування, планування, облік тощо);
2) елементами виробничого процесу (праця, матеріали, грошові кошти тощо);
3) апаратно-організаційною ознакою (структурні підрозділи);
4) функціональною (виконувані функції) ознакою.
Депозитарій НБУ,
фондові ринки
Банки-нерезиденти,
SWIFT, REUT, ERS
СЕП
Репозитарій
НБУ
Процесингові
центри
Платіжні
документи
Клієнти
Система
«Клієнт-банк»
Філії
Власна
платіжна
система
Каса
Внутрішній
облік
Депозити
Кредити
Аналіз
Ядро
АБС—ОДБ
Карткові
операції
Цінні
папери
Валютні
операції
Звітність
АРМ-3
Інші
підсистеми
Автоматизована
банківська
система
Структурна схема
БАІС
В АІС банківських установ функціональні підсистеми можна відокремлювати за ознакою управління
елементами банківської діяльності: підсистема управління і проведення розрахункових, кредитних і
депозитних операцій тощо.
Наприклад, достатньо типовою є система «Автоматизований банк», що працює в одному з КБ України,
яка містить такі головні її підсистеми.
1. Підсистема управління розрахунками (основне ядро). Містить у собі шість блоків задач, зокрема
ОДБ, «Щоденний оборотно-сальдовий баланс», «Клієнт—банк», «Бухгалтерська статистична звітність»,
«Облік міжбанківських електронних платежів» і т.ін.
2. Підсистема управління кредитними операціями (ресурсами). Охоплює вісім комплексів задач
(КЗ), серед яких облік кредитних договорів, аналіз показників за довгостроковим кредитуванням і т. ін.
3. Підсистема управління валютними операціями (з виходом на СВІФТ). Включає в себе чотири
комплекси задач. Насамперед це облік біржових операцій і статистична звітність за валютними операціями.
4. Підсистема управління фінансами. Містить у собі три комплекси задач, зокрема облік акцій, аналіз
стану оплати за кредитні ресурси.
5. Підсистема внутрішньобанківського обліку охоплює шість комплексів задач. Це, зокрема,
розрахунок заробітної плати, облік кадрів, облік матеріалів, облік основних фондів і швидкозношуваних
предметів.
6. Незалежна інформаційно-пошукова система (ІПС), що стосується юридичних і текстових
документів, документів управління безпеки, а також контролю виконавчих документів тощо.
Отже, із шести перелічених підсистем чотири можна віднести до АСОВ і лише одну до АСУ.
ФЧ може реалізуватися на різній технічній базі та з різною (централізованою, децентралізованою і
мішаною) технологією обробки даних.
У разі централізованої технології завдання (зокрема й щодо розв’язування задач обчислювального
характеру) виконують безпосередньо в обчислювальному центрі (ОЦ) у повному обсязі фахівці служб
інформатики. Децентралізована технологія реалізується на системах малих, зокрема й персональних
комп’ютерів у вигляді АРМ. Мішана технологія передбачає, що частина задач і операцій виконується на
АРМ, а інша (це здебільшого узагальнюючі операції) — на ОЦ.
Як показує досвід, децентралізована обробка даних у АІС ефективніша за централізовану, оскільки в ній
забезпечується прямий доступ користувача-фахівця до ЕОМ, тобто уможливлюється обробка даних без
посередників, котрі можуть вплинути на правдивість і правильність інформації, а також знизити оператив-
ність виконання відповідних завдань.
Забезпечити прямий доступ і організувати децентралізовану обробку даних можна двома способами:
обладнати велику ЕОМ виносними пультами і встановити їх на робочих місцях користувачів-фахівців
або встановити на зазначених робочих місцях персональні комп’ютери. В обох випадках
функціональними елементами АІС є функціонально-спеціалізовані АРМ (ФСАРМ).
Отже, АРМ слід розуміти як цілком певний набір персональних термінальних пристроїв, котрі завдяки
залученню обчислювальних потужностей великої ЕОМ дають змогу виконувати на робочому місці
інформаційне обслуговування користувача-фахівця в обсязі та режимі, які потрібні для виконання його
виробничих (службових) функцій.
Можлива й інша інтерпретація: АРМ — це сукупність ПК і спеціального програмного забезпечення,
що зорієнтоване на певну сферу використання і забезпечує безпосереднє інформаційне обслуговування
користувача-фахівця в потрібному і достатньому для його діяльності обсязі та режимі.
Отже, ФЧ АІС комерційного банку є сукупністю функціонально-спеціалізованих АРМ, перелік і
кількість яких залежить від обраної технології та поділу функцій між виконавцями. На практиці всі
банківські операції пов’язані між собою єдиною технологією, котра зумовлена такими чинниками:
специфікою операцій; спеціалізацією окремих груп працівників і підрозділів банку; поділом обов’язків
між ними. Ці чинники й визначають конкретну множину ФСАРМ, число яких в АІС різних банківських
установ є різним.
Наприклад, багато банківських АІС містять у собі ФСАРМ адміністратора, головного бухгалтера,
бухгалтера, старшого оператора, оператора, контролера, касира, фахівця з МФО, а також забезпечувальні
АРМ із ведення нормативно-довідкової інформації (НДІ), початкового пуску системи, виконання «відкату».
Найтиповішою в даний час може вважатися структура БАІС, що охоплює
• комплекс оперативно-облікових операцій (ОДБ);
• АРМ кредитного відділу;
• АРМ депозитного відділу;
• АРМ із міжбанківських розрахунків;
• АРМ з роботи з філіями;
• АРМ фондового відділу;
• АРМ з управління ліквідністю;
• АРМ з управління активами і пасивами;
• АРМ маркетингу; блок із забезпечення інформацією керівництва КБ
1. Комплекс оперативно-
облікових робіт (ОДБ)
(базовий блок)
3. АРМ управління
кредитними
операціями
5. АРМ управління
депозитними
операціями
7. АРМ управління
касовими
операціями
9. АРМ управління
міжбанківськими
розрахунками
(операціями)
4. АРМ
управління
валютними
операціями
6. АРМ
управління
ліквідністю
8. АРМ
аналізу
фінансового
станубанку
10. АРМ
маркетингових
операцій
2. Блок
інформаційного
забезпечення
керівництва банку
Рис. 2.2. Структура функціональної частини БАІС
Автоматизація діяльності банку починається з найбільш трудомістких операцій з обслуговування
клієнтів. Тому в операційних відділах створюють АРМ бухгалтера, економіста, контролера,
операціоніста і т.ін., які далі об’єднуються в локальну мережу.
Операційний відділ під час своєї роботи створює автоматизовану базу даних (БД), що є основою для
контролю, аналізу, статистичної звітності, комерційної та управлінської діяльності.
Далі автоматизуються міжбанківські розрахунки та міжфілійний обіг, організовується обмін
інформацією між відділеннями банків тощо.
Зауважимо, що АІС кожної банківської установи повинна мати також автоматизовану базу даних для
кредитного відділу, відповідні АРМ його працівників, а також АРМ керівника для виконання завдань
прогнозування діяльності банку, перспективного та поточного планування, вироблення варіантів прийняття
рішень тощо. АРМ керівника має, як правило, свій оперативний архів, локальну БД керуючого та доступ до
всіх архівних даних банку.
На закінчення зазначимо, що кожна АІС, незалежно від функціональних можливостей (останні можуть
бути істотно різними: від розв’язання однієї задачі або їх комплексу до виконання всієї сукупності завдань
щодо діяльності об’єкта) містить у собі всі головні структурні елементи. Так, у будь-якій АІС неодмінно
присутні функціональна та забезпечувальна частини, елементи технічного, програмного й іншого
забезпечення.
4. Організація робіт зі створення АІС. Стадії та етапи розробки АІС
Процес створення АІС являє собою сукупність упорядкованих у часі, взаємопов’язаних і об’єднаних у
стадії та етапи робіт, виконання яких необхідне і достатнє для створення системи, що відповідає заданим
вимогам.
Розглянемо докладніше відповідні стадії та етапи.
1. Стадія формування вимог до АІС.
Етапи: обстеження об’єкта і обгрунтування необхідності побудови системи; формування вимог
користувача до неї; оформлення звіту і заявки на її розробку (тактико-технічне завдання).
2. Стадія розробки концепції АІС.
Етапи: вивчення об’єкта; виконання необхідних науково-дослідних робіт (НДР); розробка варіантів
концепції АІС і вибір того з них, який задовольняє вимоги користувача; оформлення звіту про виконану
роботу.
3. Стадія розробки технічного завдання.
Етапи: розробка технічного завдання та його затвердження.
4. Стадія ескізного проектування.
Етапи: розробка попередніх проектних рішень стосовно системи та окремих її частин.
5. Стадія технічного проектування.
Етапи: розробка проектних рішень стосовно системи та її частин; розробка документації АІС та її
частин; розробка й оформлення документації на поставляння або розробку виробів для комплектування
системи; розробка завдань на проектування в суміжних частинах проекту автоматизації.
6. Стадія робочого проектування.
Етапи: розробка робочої документації на систему та її частини; створення або адаптація програм.
7. Стадія впровадження системи в дію.
Етапи: підготовка об’єкта автоматизації до впровадження АІС; підготовка персоналу; комплектування
АІС (програмними і технічними засобами, інформаційними виробами); будівельно-монтажні роботи;
пусконалагоджувальні роботи; попередні випробування; дослідна експлуатація; приймальні випробування.
8. Стадія супроводження.
Етапи: виконання робіт згідно з гарантійними зобов’язаннями та післягарантійне обслуговування.
Залежно від складності автоматизовуваних процесів і завдань не всі стадії є однаково обов’язковими. Із
перших трьох стадій обов’язковою є третя, результатом виконання якої має бути затверджений документ
«Технічне завдання» (ТЗ). Розробляє його, як правило, замовник. ТЗ поділяється на дев’ять розділів і
визначає вимоги до автоматизованих функцій і завдань та до видів забезпечення; регламентує організацію
розробки, розміри витрат, терміни виконання стадій і етапів робіт тощо.
Охарактеризуємо стисло головні розділи ТЗ.
Розділ 1. Загальні відомості. Подаються повна та умовна назви роботи, замовника і об’єкта.
Розділ 2. Призначення та мета роботи. З’ясовуються призначення та мета автоматизації.
Розділ 3. Характеристика предметної області. Наводяться відомості про об’єкт управління та процеси,
які потрібно автоматизувати, про умови виконання завдань.
Розділ 4. Основні вимоги. Цей розділ найважливіший у ТЗ. Формулюються вимоги до шуканих
вирішень і системи в цілому, до взаємозв’язків і взаємодії різних комплексів задач одного з одним та з
іншими системами, до рівня автоматизації, технічного, програмного, інформаційного та інших видів
забезпечення.
Запитання для самоконтролю:
1.
Назвіть принципи створення і функціонування АІС ФКУ.
2.
Що входить до загальної структури ІС?
3.
Що таке «функціональна частина»?
4.
Що таке «забезпечувальна частина»?
5.
Назвіть компоненти системи.
6.
Якою повинна бути організація робіт зі створення АІС?
7.
Які стадії та етапи розробки АІС Ви знаєте?
Информация о работе Принципи створення і функціонування АІС ФКУ