Звіт про проходження практики на кафедре економічної кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

 

 

 

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Економічний факультет

Кафедра економічної кібернетики

 

 

 

Звіт

про проходження асистентської практики 

 

ІІ курсу магістратури

спеціальності “Економічна кібернетика” 
 
Термін практики з 10 лютого по 02 березня 2014 р.  

База практики: кафедра економічної кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

 

 

 

 

Науковий керівник магістерської роботи:

к.ф-м.н.

Слущаєнко Н.В.

Керівник практики від кафедри:

к.ф-м.н.

Слущаєнко Н.В.

 

 

 

Київ - 2014

Зміст

 

 

І. Індивідуальний графік асистентської практики

Завдання за планом	Рік, місяць, число	Фактичне виконання	Підписи
			Підписи наукового керівника	Підписи керівника від кафедри
1. Розробка індивідуального графіку  проходження практики. Узгодження  його з науковим керівником.	10.02.14	10.02.14
2. Вибір курсів для проведення  лекційних та практичних занять.	11.02.14	11.02.14
3. Розробка плану проспекту лекції  та узгодження з науковим керівником	14.02.14	14.02.14
4. Розробка плану семінарського  заняття та узгодження з науковим  керівником	17.02.14	17.02.14
5. Розробка завдань для самостійної  роботи студентів при роботі  з матеріалом курсу та узгодження  з науковим керівником	18.02.14	18.02.14
6. Проведення лекційного заняття  на тему «Взаємозаліки боргів підприємств-Моделювання економіки» для студентів 3 курсу  спеціальності "Економічна кібернетика"	17.03.14	17.03.14
7. Проведення семінарського заняття  на тему «Симплекс-метод» для студентів - 1 гр,2 курс МО	6.03.14	6.03.14
8. Проведення семінарського заняття  на тему «Симплекс-метод» для студентів - 2 гр,2 курс МО	6.03.14	6.03.14
9.  Проведення семінарського  заняття на тему «Метод штучного базису» для студентів - 1 гр,2 курс МО	27.03.14	27.03.14
10. Проведення семінарського заняття  на тему «Метод штучного базису» для студентів - 2 гр,2 курс МО	27.03.14	27.03.14
11. Проведення консультації для студентів	28.03.14	28.03.14
12. Відвідування семінарського заняття студентки - практикантки Зубко Віри з дисципліни «Диференціальне числення функції однієї змінної» з курсу «Вища математика для економістів» для студентів 1-го курсу спеціальності «Менеджмент організацій»	26.02.14	26.02.14
13. Підготовка рецензії на проведене семінарське заняття студенткою практиканткою Зубко Віри з дисципліни «Диференціальне числення функції однієї змінної» з курсу «Вища математика для економістів» для студентів 1-го курсу спеціальності «Менеджмент організацій»	27.02.14	27.02.14
14. Оформлення звіту з практики	01.03.14– 31.03.14	01.03.14– 31.03.14

 

Узгоджено:

Науковий керівник:

к.ф-м.н.

Слущаєнко Н.В.

Керівник практики від кафедри:

к.ф-м.н.

Слущаєнко Н.В.

 

1.1. Характеристика проходження  практики

Характеристика

проведення лекційних та семінарських занять в ході виконання

програми педагогічної частини

комплексної науково-педагогічної практики

студенткою ІІ курсу магістратури денної форми навчання

спеціальності «Економічна кібернетика»

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Сенько Ніни Володимирівни

 

За час проходження асистентської практики магістр Сенько Ніни Володимирівна провела 1 лекційне та 4 семінарські заняття з наступних дисциплін: моделювання мікроекономічних процесів та моделювання економіки.

Студентка Сенько Н. В. перед проведенням занять своєчасно розробила плани-проспекти та ґрунтовні конспекти лекційних і семінарських занять, а також консультувалась з викладачами відповідних дисциплін з питань науково-методичних підходів з урахуванням специфіки предмету та групи.

Викладання лекцій було структурованим та систематизованим, підкріпленим прикладами та наочним матеріалом. Практикантка показала вільне володіння проблематикою теми, що дозволило їй рівномірно розподілити матеріал. Семінарські заняття поєднували перевірку студентами теоретичного матеріалу, прослуханого на лекції, та вирішення вдало підібраних практичних задач і виконання завдань проблематично-аналітичного характеру.

Студентка виявила гарну дисциплінованість та відповідальність, схильність до педагогічної роботи. 

Асистентська практика виконана відповідно до затвердженої програми. Звіт рекомендується до захисту.

Науковий керівник:

к.ф-м.н.

Слущаєнко Н.В.

 

1.2. Стислий аналіз науково-інформаційних  джерел, використаних при підготовці  занять під час практики

Під час проходження асистентської практики для підготовки до лекційних і семінарських занять були використані як методичні, нормативні так і наукові джерела.

Вітлінський В. В. Моделювання економіки: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 408 с.

Вітлінський В. В. Моделювання економіки: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисципліни / В. В. Вітлінський, Г. І. Великоіваненко — К.: КНЕУ, 2004. —   306  с.

Вайнтрауб М. А. Економіка в задачах математики. Навчальний посібник / М. А. Вайнтрауб, А. А. Мазур, О. С. Стрельченко, І. Г. Стрельченко. – К.: ТОВ «АРТ-ПРОГРАМИ», 2002. - 96 с.

Молдавська О. В. Фінансова математика. Конспект лекцій. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2008. - 76 с.

Гальперин В. М. Микроэкономика/ В 2-х томах / В. М. Гальперин, С. М. Игнатьев, В. И. Моргунов. – СПб.: Институт "Экономическая школа", 2004 – 426 с.

 Обушна О.М., Ставицький А.В. Навчально-методичний комплекс з курсу „Мікроекономіка” для студентів економічних спеціальностей. – К.: РВВ ІМФ, 2004. – 64 с.

 

ІІ. Графік проведення лекційних та семінарських занять

студентки 2 курсу магістратури спеціальності "Економічна кібернетика"

денної форми навчання Сенько Ніна Володимирівна у 2013-2014 навчальному році

№ п/п	Число, місяць, рік	№ пари за розкладом (години початку та закінчення пари) та № аудиторії	Курс, спеціальність, факультет, ВНЗ де проводиться заняття	Назва дисципліни	Вид заняття	Тема заняття	ПІБ безпосереднього керівника практики від кафедри
1	6.03.14	4 пара, 14.30 -15.50, ауд. 807	1 гр,2 курс МО економічний факультет КНУ імені Тараса Шевченка	Дослідження операцій	семінар	Симплекс-метод	Слущаєнко Н.В.
2	6.03.14	5 пара, 16.00 -17.20, ауд. 807	2 гр,2 курс МО, економічний факультет КНУ імені Тараса Шевченка	Дослідження операцій	семінар	Симплекс-метод	Слущаєнко Н.В.
3	17.03 .14	5 пара, 16.00 -17.20, ауд. 812	3 курс, спеціальність «Економічна кібернетика», економічний факультет КНУ імені Тараса Шевченка	Моделювання мікро-економічних процесів	лекція	Взаємозаліки боргів підприємств	Слущаєнко Н.В.
4	27.03.14	2 пара, 09.40 - 11.00, ауд. 812	2 гр,2 курс МО факультет КНУ імені Тараса Шевченка	Дослідження операцій	семінар	Метод штучного базису	Слущаєнко Н.В.
5	03.03.14	3 пара, 11.20 - 12.40, ауд. 812	1 гр,2 курс МО факультет КНУ імені Тараса Шевченка	Дослідження операцій	семінар	Метод штучного базису	Слущаєнко Н.В.

 

Узгоджено:

Науковий керівник:

к.ф-м.н.

Слущаєнко Н.В.

Керівник практики від кафедри:

к.ф-м.н.

Слущаєнко Н.В.

 

2.1. Плани-проспекти лекційного заняття

Дисципліна: Моделювання економіки

Тема лекції: Взаємозаліки боргів підприємств

Тип викладання: інформаційно-традиційний з елементами проблемності.

Основні завдання лекції:

• розкрити сутність основних понять

Література:

1. Моделювання економіки - Вітлінський В.В.

 

2.2. Конспект лекційного заняття

1. Взаємозаліки боргів підприємств

Будь-яка досить значна за своїми масштабами економічна система містить у собі десятки тисяч підприємств (фірм, корпорацій тощо), які обмінюються між собою товарами та послугами. Навіть дрібна фірма, що має відносно невелику кількість партнерів, опосередковано поєднана (через зв’язки прямих та опосередкованих партнерів) з величезною кількістю підприємств, що утворюють систему, і її процвітання безпосередньо залежить від їхнього стану.

Взаємозалежність усіх ланок економічної системи добре проявляється через проведення розрахунків між підприємствами за поставлену продукцію. Отримавши від своїх клієнтів виручку за товар, підприємство витрачає її на закупівлю сировини та обладнання в інших фірм, на заробітну плату (тобто на купівлю робочої сили), на рекламу тощо, що є необхідним для його нормального функціонування. Отже, в економічний обіг залучається велика кількість партнерів даного підприємства.

Насправді ж між постачанням товару та оплатою за нього завжди існує затримка в часі. Її мінімальне значення визначається суто технічними причинами, бо потрібен певний час на транспортування та розфасування товару, здійснення банківських операцій тощо.

Однак можливі ситуації, коли з якихось економічних, фінансових, соціальних, психологічних, політичних та інших причин час затримки сплати (постачання) стає порівнянним з часом обігу фінансів, а абсолютне значення (обсяг) невиконаних сплат чи поставок — порівнянним з обсягом вільних обігових коштів підприємства. У цьому разі виникає так звана криза несплат, котра може спричинити кризу всієї економічної системи.

Підприємство, що не отримало гроші за поставлену продукцію (чи заплатило за товар, але не отримало його), не в змозі розрахуватися зі своїми постачальниками (оскільки обсяг його боргів рівний чи перевищує обсяги його вільних коштів). У свою чергу постачальники не розраховуються зі своїми клієнтами, ті — зі своїми і так далі. Виникають довгі ланцюжки несплат, що пронизують усю систему. Вони, очевидно, можуть складатися з N ланок, а загальна кількість їх досягає числа близько N! (N — кількість підприємств).

Пояснимо сутність проблеми на простому числовому прикладі для системи, що складається з трьох підприємств, кожне з яких має вільні кошти, що дорівнюють одній фінансовій умовній одиниці, а основні фонди дорівнюють 10 одиницям. Нехай перше підприємство винне другому 100 одиниць, друге винне третьому 100 одиниць, а третє — першому також 100 одиниць. Сумарний абсолютний борг підприємств дорівнює 300 одиницям і порівняно з їхніми фондами (30 одиниць) є величезним. У той же час фінансовий стан цієї системи є непоганим, оскільки сумарний «борг» кожного підприємства, окремо взятого, дорівнює нулеві. Очевидно, процедура взаємозаліку полягає в одномоментному анулюванні (погашенні) усіх боргів: оголошується, що ніхто нікому не винен, і партнери продовжують функціонувати, будучи вільними від боргового тягаря.

Подібну операцію, виконану «вручну», неможливо, звичайно ж, реалізувати для великої кількості підприємств. Необхідні більш глибокі підходи, для розгляду котрих треба формалізувати задачу.

Нехай економічна система складається з N підприємств, які можуть мати взаємні борги. Позначимо борги n-го підприємства m-му підприємству через xnm, де 1 ? n, m ? N (xnп < 0, якщо перше підприємство (n) винне другому (m), i xnm > 0 — у протилежному випадку). Ясно, що

xnm =– xnm, xnп = 0,

тобто сукупність боргів описується кососиметричною матрицею розмірності N ? N з нульовою діагоналлю (xnп = 0, бо підприємство не може бути винне само собі). Сума всіх взаємних боргів обчислюється за формулою:

 (4.7)

Величина Х (4.7) є однією з інтегральних кількісних характеристик фінансового стану системи, якщо вона має порядок, однаковий із сумою всіх вільних коштів підприємства (Х0), тобто:

 (4.8)

Ситуація, що описується нерівністю (4.8), власне, означає кризу несплат (тут xn ? 0 — індивідуальні власні засоби підприємств).

Ще однією важливою характеристикою є баланс кредитів і боргів (сальдо) кожного підприємства:

 (4.9)

Зазначимо, що, як видно з (4.9), можливими є варіанти Sn > 0; Sn < 0; Sn = 0. Якщо Sn > 0, то підприємство в певному розумінні є кредитором підприємств-боржників, тобто тих, у кого Sn < 0 (якщо Sn = 0, то таке підприємство вважається «нейтральним» щодо боргів). Якщо , то індивідуальний фінансовий стан підприємства є, по суті, нормальним, оскільки його реальні сумарні борги (чи кредити) менші, ніж його вільні засоби (кошти). Аналогічно сумарне абсолютне сальдо системи

 (4.10)

є макропоказником її можливого фінансового «здоров’я». Якщо S < X0, то вільних коштів у системі більше, ніж дійсних боргів, і потенційно вона може успішно функціонувати. Між величинами X та S завжди існує певне співвідношення. Для будь-якої довільної матриці боргів виконується нерівність: