Лікарська рослинна сировина кропиви дводомної, застосування

Лікарська рослинна сировина кропиви дводомної, застосування

• Місцеві назви — жалива велика, жалюча кропива. Багаторічна трав'яниста рослина родини кропивних (Urticaceae) (50-120 см заввишки) з повзучим, дерев'янистим, гіллястим кореневищем. Стебло пряме, чотиригранне, вкрите, як і вся рослина, довгими і короткими жалкими волосками.

                          ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

• Довгий час вона була відома як технічна культура. Луб'яні волокна кропиви йшли на вироблення пряжі, мотузок, каната, шпагату, грубих тканин, рибальських снастей, які відрізнялися міцністю, легкістю, довго не намокали у воді і не гнилі.
• У XIX ст. в Європі з кропиви робили тканини і сита для проціджування меду і просіювання борошна.
• У 1856 р. в книзі "Загальнозрозумілій керівництво до практичного сільському господарству" П. Преображенський писав про кропиву: "Розведення кропиви було відомо в давнину, і в даний час хоча значно зменшилася, але ніколи не може бути залишено досконало, тому що в оброблений вигляді вона вживається для деяких технічних виробництв і не може бути нічим замінена ".
• Цілющі властивості рослини були відзначені вже в рукописному травник XVIII ст.: "Кропива корисна від ломотного ревматизму та застуди. Для цього кропиву в'яжуть і нажігают хворе місце, а кропива повинна бути тільки перед тим зірвана ". Російські лікарі XVII ст. широко використовували кропиву для лікування ран.

ПОШИРЕННЯ

• Місця проживання. Кропива дводомна широко поширена по всій європейській частині, на Кавказі, в Середній Азії та Сибіру. Росте в тінистих вологих лісах, на вирубках, гаях, по ярах і прибережних чагарниках. Найбільші зарості на пустирях, біля покинутих поселень, поблизу житла, вздовж доріг. Найбільша щільність заростей кропиви буває там, де грунти багаті перегноєм і достатньо зволожені.

ХІМІЧНИЙ СКЛАД

• Листя кропиви зі специфічних діючих речовин містять глікозид уртіцін, флавоноїди, фенольні кислоти, дубильні речовини (до 2%); органічні кислоти (мурашину, кремнієву), каротиноїди (віолаксантін, бета-каротин, ксантофілл, ксантофілл-епоксид). З неспецифічних сполук - багато вітамінів: аскорбінова кислота (вітамін С), вітамін К, вітаміни групи В, пантотенова кислота.

ЛІКУВАЛЬНА ВЛАСТИВОСТІ

• Витяжки з кропиви мають виражену гемостатичну дiю, пов'язану з наявнiстю вітаміну К у листi. Biн стимулює вироблення у печiнцi одного з найважливiших факторів зсідання крові i протромбiну. Засiб застосовується при маткових i геморойних кровотечах, хронічних i варикозних виразках (при зовнішньому застосуванні), кровотечі з носа, кровохарканні, тривалiй i надмiрнiй менструацiї.
• Набiр дiючих речовин – переважно вiтамiни i солi залiза, що є в кропивi, - нормалiзує жировий обмiн в органiзмi i стимулююче діє на еритропоез.
• Кропива пiдвищує тонус матки; у пicляродовий перiод при недостатнiй iнволюції матки та пiсля аборту прикладають водну витяжку з кропиви, щоб здолати пiсляродову кровотечу. При аднекситi (запаленнi маткових труб) кропива має i протизапальну дiю. Кропива пiдвищує тонус кишечника i кровоносних судин, а також сприятливо впливає при габiтуальному запорi, атеросклерозi, порушеннi травлення, шлункових i кишкових болях.
• Кропива посилює основний обмiн i дaє добрий ефект при дiабетi. Свiжий сік кропиви знижує piвень цукру в крові, що пояснюється наявнiстю секрету, котрий стимулює пiдшлункову залозу. Витяжка з кропиви також виявляє глiкемiчний ефект. Кропиву використовують для лiкування при жовтяницi, печiнкових i жовчних нездужанрях, зменшеннi лактацiї. Kpiм того, кропива має протиревматичну дiю при хворобах суглобiв – м'язовий i суглобовий ревматизм, артрит, збуджує дихальний центр при ядусi. Вiдвар з кропиви полiпшує роботу серцевого м'яза, стимулює грануляцiю i епiтелiзацiю при пораненні, прискорює зсiдання крові. Листки i коренi кропиви використовують  у виглядi вiдвару (внутрiшньо) чи настою на оцтi (зовнiшньо) втиранням i обливанням. Настояне на прованськiй олiї листя використовують для лiкування ран, кропивниці, опіків.

ВИРОЩУВАННЯ

• Кропиву дводомну для медичних цілей не обробляють, але її починають вирощувати близько птахофабрик та підприємств, що одержують з кропиви хлорофіл. Кропиву обробляють відрізками кореневищ, для цього рано весною рослини викопують, ділять кореневища на відрізки. Кожен відрізок повинен мати нирку відновлення і пучок коренів. Висаджують рядами, на 1 м в ряду висаджують до 5 нащадків. Міжряддя повинні бути до 50 см. Кропива швидко відростає. Для лікарських цілей використовують листя кропиви, обривається з рослини у фазі його цвітіння.

ЗАГОТІВЛЯ СИРОВИНИ

• Листя i кopeнi кропиви збирають пiд час цвiтiння (травень–вересень). Заготівлю листя кропиви можна проводити всюди, де вона поширена, але тільки не поблизу доріг з інтенсивним рухом автотранспорту.  Збір сировини проводять вручну, для цього вдягають шкіряні або брезентові рукавиці. Листя збирають, обривають стебла і гілочки кропиви. Кропиву скошують, а з неї збирають добре розвинуте листя, яке зривають в рукавицях i пiсля того, як зiв'яне. Koренi кропиви викопують рано навесні (березень) i восени (листопад). Добре очищують і сушать на сонцi, у затiнку чи в сушарцi при температурi до 50 С.

СУШІННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

• Після збору листя необхідно відразу закладати на сушку. Сушать у тіні, в провітрюваних приміщеннях, на стелажах або в сушарках  при температypi до 50 С. Листя перед сушінням розкладають в один шар. Готова сировина не втрачає своєї забарвлення - листя зелені, вологи в них допускається не більше 14%. У сировині не повинно бути залишків стебел, суцвіть; побурілі або почорнілі листя потрібно видаляти. Зберігати лист кропиви слід в ящиках або в банках; він дуже тендітний і в м'якій тарі легко кришиться. На сонці швидко втрачає своє забарвлення. Сухе листя кропиви зверху темно-зелене, а зiсподу свiтлiше, не має запаху i смаку. Коpeнi кропиви блiдо-зеленi, без запаху i смаку. Зберiгають в темному i провiтрюваному мiсцi.

ВИКОРИСТАННЯ У ВЕТМЕДИЦИНІ

• У ветеринарії кропиву використовують як зовнішній засіб при лікуванні гангрени і гнійних ран. Листки кропиви дводомної — справжній полівітамінний препарат. За вмістом білків кропива не поступається перед бобовими рослинами. Кропиву дводомну рекомендують як кормову рослину. Вона дає урожай сіна по 50-70 ц/га; 100 кг абсолютно сухої речовини містить 73 кормові одиниці; молоду кропиву охоче поїдають свині., коні, птиця (особливо індики), велика рогата худоба. Вона має тонізуючу дію, сприяє підвищенню несучості курей, удоїв молока у корів, придатна для силосування. Листки використовують для підгодівлі шовковичної гусені.