Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Мая 2013 в 11:51, дипломная работа
Біологічне обростання самим фактом свого існування утворює конфлікт між нормальною природою, призначеною
життєдіяльністю водних мікро/ і макроорганізмів і ефективним використанням різних технічних засобів, у тому числі плавзасобів, створених для експлуатації у водному середовищі. До вирішення цього конфлікту, можливо, розумніше
всього йти шляхом попередження виникнення обростання. До числа можливих засобів попередження обростання може бути віднесений озон.
Висновок нами робиться на підставі результатів сучасного дослідження, які узгоджуються з існуючими в літературі даними про дієвість озону з метою попередження розвитку різних гідробіонтів в природних водах а також з ураху-
ванням спробу використання повітря но озонової суміші для утворення пінного шару, який чинить опір прикріпленню морських організмів до захищаємої поверхні.
В мало дощові роки при вітрах і течіях, утримують личинок тередо берега, і
особливо в заносі судами здатних розмножуватися древоточців може виникнути
небезпека там, де його століттями не відчували. Ось і під Одесою були протягом
150 років вражалися дуже погано, а теплому і багатому морським вітром 195) р.
раптово був за сезон серйозно пошкоджений причал.
Широко поширенийрачок- лимнория точить дерево біля поверхні. Лпмнорії слабко
допомагають що у його ходах дварачка- попутчика –хелюра і сферома. Але туди,
де пісок, гравій чи крижана шуга стирають сточений шар, ці три рачки бурятів нову
мережу ходів, а пальові і шпунтівя споруди руйнуються кілька років.
Завдяки науково-практичним роботам найбільшого фахівця з древоточцям
П.І.Рябчикова розроблений комплекс запобіжних заходів. Чисельність
древоточців та шкідливість можна різко скоротити, а то й допускати влучення у
морі незахищеною пропиткою деревини і все затонулі її уламки, як зробили
французи в Старому порту Марселя. Медние та інші просочення захищають
дерево довгі роки.
Надійна глибока просочування дерев повністю. Мідь пов'язують із
полімерами деревини, а кількості се настільки малі, що не отруюють вод.
>Тередо,мартезія ікенлофага свердлять іноді пластикові і свинцеві оболонки
підводних кабелів.
Організми руйнують у морі як дерево, але камінь, і бетон.
Серед морських камнеточцев багато різних класів та загонів організмів,
але це найбільш руйнівна і помітна діяльність двустворок. У морях СРСР живуть
10 підвидів двустворок.
У східної Адріатиці каміння втрачають понад 25% ваги через морського
фініка, растворюючого вапняки. Будівельники одного кавказького порту
проігнорували, що шторму рухають із півночі гальку і її захищає берег від
морських камнеточців двустворок. Побудовані моли перекрили потік гальки, і
південніше порту се віднесло хвилями. Кожний метр оголеног омергелевого дна
13
накинулися тисячі молюсків камнеточців. Фолади і барнен бурили норки до чверті
метри глибиною й у палець шириною друг з одним поруч. Порода став схожий па
стільники. Під ударами хвиль берег став валитися. Радянські вчені запропонували
новий нині відомий спосіб зміцнення берегів, надійно який відкамнеточцев.
Значні руйнації рифів і дна можуть вибувати і раки. Так було в Нової Зеландії
Морськім форми сильно підточили грунт, підстави хвилеломів і моловши,
викликавши зсуви у одному з портів.
Заходи захисту від ушкодження камнеточцами мають і кожній оказії виходити із
особливостей екології виду, виявленого як руйнівника.
Прісноводне обрастання. Пресноводних організмів за кількістю видів тварин і з
біомаси в багато разів менше, ніж морських. Це слідство те, що живі системи
подібні за складом тіл які народили їх водним розчинів Океану. У прісні води
почали тільки організми, створивши покрови і органи виділення, хто захистив
клітини тіла від вилуговування прісну воду. Багато вищі класи (мохи, папороті,
квіткові рослини, малощчітинкрві хробаки і п'явки, павуки, комахи, ссавці і птиці)
прийшли о прісні води по тому, як забезпечили сталість свого середовища
(гомеостаз), живучи
суші. Досконалість гомеостазу
нечисленними, на щастя, видами прісноводних обрастателей і засорювачів вод.
>Прісна вода як одне з середовищ життя Землі. Вона потрібна для пиття, для
живлення рослин, для побутових наукових і виробничих потреб у все зростаючих
кількостях. Проблеми біопошкодження в прісних водах тому стосуються як
обростання, псування матеріалів, перешкод засобам транспорту, а й псування
властивостей і технологічних якостей прісної води,биопомех у водосховищах,
каналах і енергосистемах, перешкод транспорту води. Запаси чистих прісних вод
вкрай малі, та низці місць доводиться вдаватися до багатоетапної стаднї
очищенні забруднених вод і до опріснення морської води. Інтенсифікація
сільського господарства, зростання поживних для водних організмів побутових
наукових і виробничих стоків, приплив биогенов з артезіанськими водами і
копалинами паливом, підігрів що використовуються охолодження й у побуті
прісних вод – усе це сприяє бурхливому вторинному розвитку організмів у
водоймах з біогенною пристрітом ними якості вод, у якій беруть участь і
прісноводні обрастателі.
Мікроби (як й у морі) зазвичай першопоселенці. У тому числі шкідливі –
утвррювачі нальотів слизу.
14
Список літератури
1. Защита от обрастания/ Под ред.О.А.Скарлато. – М.: Наука, 1989. –
271 с.
2. Улановский И.Б. Процессы образования и разрушения пленок при катод
ной защите стальной поверхности в морской воде// Журнал прикладной
химии, 1956. – Т. 29. – Вып. 7. / С. 1056/1059.
3. Кемхадзе З.В., Тавадзе Ф.Н. Измерение электродных потенциалов спла-
ва Х14АГ15 при наличии гетеротрофных бактерий (Bac. tumescens)// Воп-
росы металловедения и коррозии металлов. – Тбилиси: Мецниереба,
1972. – Т. 3. – С. 308/311.
4. Уатт К. Экология и управление природными ресурсами. – М.: Мир, 1971. / 159 с.
5. Гиммельфарб А.А., Гинзбург Л.Р.,Полуэктов Р.А., Пых Ю.А Динамичес-
кая теория биологических популяций.– М.: Наука, 1974. – 455 с.
6. Шлегель Г. Общая микробиология. – М.: Мир, 1974. – 455 с.
7. Кожинов В.Ф., Кожинов И.В. Озонирование воды. – М.: Стройиздат, 1974. – 159 с.
8. Кожинов В.Ф. Озонирование питьевой воды. – М.: Стройиздат, 1961. – 86 с.
9. Сиденко В.П., Войтенко А.М. К вопросу защиты экосистемы прибреж
ных вод Черного моря/ Сб.научных статей. – Одесса: ОЦНТИ, 1998. – С. 37 – 40.
10. А.С. 334/4373/27/11 СССР. Устройство для защиты подводной части
корпуса судна от обрастания Х.Т.Зайнуддинов. – Опубл. 14.05.83.
11. пат. 47/48954 Япония. Устройство для формирования пенного слоя вдоль
подводной части плавающих объектов/ Танигути Накаба, Фукуда Акими
цу. – Опубл. 08.12.72.
Информация о работе Порівняння сучасних фарб та лаків за їх сляйміцидною активністю