Порівняння сучасних фарб та лаків за їх сляйміцидною активністю

В мало дощові роки при вітрах і течіях, утримують личинок тередо берега, і

особливо в заносі судами здатних розмножуватися древоточців може виникнути

небезпека там, де його століттями не відчували. Ось і під Одесою були протягом

150 років вражалися  дуже погано, а теплому і багатому  морським вітром 195) р. 

раптово був за сезон  серйозно пошкоджений причал.

 

Широко поширенийрачок- лимнория точить дерево біля поверхні. Лпмнорії слабко

допомагають що у  його ходах дварачка- попутчика –хелюра і сферома. Але туди,

де пісок, гравій чи крижана шуга стирають сточений шар, ці три рачки бурятів нову

мережу ходів, а  пальові і шпунтівя споруди руйнуються кілька років.

 

Завдяки науково-практичним роботам найбільшого фахівця  з древоточцям

П.І.Рябчикова розроблений  комплекс запобіжних заходів. Чисельність

древоточців та шкідливість можна різко скоротити, а то й допускати влучення у

морі незахищеною пропиткою деревини і все затонулі її уламки, як зробили

французи в Старому  порту Марселя. Медние та інші просочення захищають

 дерево довгі  роки.

    Надійна глибока просочування дерев повністю. Мідь пов'язують із

полімерами деревини, а кількості се настільки малі, що не отруюють вод.

 

>Тередо,мартезія ікенлофага свердлять іноді пластикові і свинцеві оболонки

підводних кабелів.

 

Організми руйнують у морі як дерево, але камінь, і  бетон.

 

Серед морських камнеточцев багато різних класів та загонів організмів,

 

але це найбільш руйнівна і помітна діяльність двустворок. У морях СРСР живуть

10 підвидів двустворок.

 

У східної Адріатиці  каміння втрачають понад 25% ваги через морського 

фініка, растворюючого вапняки. Будівельники одного кавказького порту

проігнорували, що шторму рухають із півночі гальку і її захищає берег від 

морських камнеточців двустворок. Побудовані моли перекрили потік гальки, і

південніше порту се віднесло хвилями. Кожний метр оголеног омергелевого дна

13

накинулися тисячі молюсків камнеточців. Фолади і барнен бурили норки до чверті

метри глибиною й  у палець шириною друг з одним  поруч. Порода став схожий па

стільники. Під ударами  хвиль берег став валитися. Радянські  вчені запропонували 

новий нині відомий  спосіб зміцнення берегів, надійно  який відкамнеточцев.

 

Значні руйнації рифів і дна можуть вибувати і  раки. Так було в Нової Зеландії

Морськім форми сильно підточили грунт, підстави хвилеломів і моловши,

викликавши зсуви  у одному з портів.

 

Заходи захисту  від ушкодження камнеточцами мають і кожній оказії виходити із

особливостей екології виду, виявленого як руйнівника.

 

Прісноводне обрастання. Пресноводних організмів за кількістю видів тварин і з

біомаси в багато разів менше, ніж морських. Це слідство те, що живі системи 

подібні за складом  тіл які народили їх водним розчинів Океану. У прісні води

почали тільки організми, створивши покрови і органи виділення, хто захистив

клітини тіла від  вилуговування прісну воду. Багато вищі класи (мохи, папороті,

квіткові рослини, малощчітинкрві хробаки і п'явки, павуки, комахи, ссавці і птиці)

прийшли о прісні води по тому, як забезпечили сталість свого середовища

(гомеостаз), живучи  суші. Досконалість гомеостазу утрудняє  боротьбу з 

нечисленними, на щастя, видами прісноводних обрастателей і засорювачів вод.

 

>Прісна вода як одне з середовищ життя Землі. Вона потрібна для пиття, для

живлення рослин, для побутових наукових і виробничих потреб у все зростаючих

кількостях. Проблеми біопошкодження в прісних водах тому стосуються як

обростання, псування матеріалів, перешкод засобам транспорту, а й псування

властивостей і  технологічних якостей прісної  води,биопомех у водосховищах,

каналах і енергосистемах, перешкод транспорту води. Запаси чистих прісних вод 

вкрай малі, та низці  місць доводиться вдаватися до багатоетапної стаднї

очищенні забруднених  вод і до опріснення морської води. Інтенсифікація

сільського господарства, зростання поживних для водних організмів побутових 

наукових і виробничих стоків, приплив биогенов з артезіанськими водами і

копалинами паливом, підігрів що використовуються охолодження  й у побуті

прісних вод –  усе це сприяє бурхливому вторинному розвитку організмів у 

водоймах з біогенною пристрітом ними якості вод, у якій беруть участь і

прісноводні обрастателі.

Мікроби (як й у  морі) зазвичай першопоселенці. У тому числі шкідливі –

утвррювачі нальотів слизу.

14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1. Защита от обрастания/ Под ред.О.А.Скарлато. – М.: Наука, 1989. –

271 с.

2. Улановский И.Б. Процессы образования и разрушения пленок при катод

ной защите стальной поверхности в морской воде// Журнал прикладной

химии, 1956. – Т. 29. – Вып. 7. / С. 1056/1059.

3. Кемхадзе З.В., Тавадзе Ф.Н. Измерение электродных потенциалов спла-

ва Х14АГ15 при наличии гетеротрофных бактерий (Bac. tumescens)// Воп-

росы металловедения и  коррозии металлов. – Тбилиси: Мецниереба,

1972. – Т. 3. – С. 308/311.

4. Уатт К. Экология и управление природными ресурсами. – М.: Мир, 1971. / 159 с.

5. Гиммельфарб А.А., Гинзбург Л.Р.,Полуэктов Р.А., Пых Ю.А Динамичес-

кая теория биологических популяций.– М.: Наука, 1974. – 455 с.

6. Шлегель Г. Общая микробиология. – М.: Мир, 1974. – 455 с.

7. Кожинов В.Ф., Кожинов И.В. Озонирование воды. – М.: Стройиздат, 1974. – 159 с.

8. Кожинов В.Ф. Озонирование питьевой воды. – М.: Стройиздат, 1961. – 86 с.

9. Сиденко В.П., Войтенко А.М. К вопросу защиты экосистемы прибреж

ных вод Черного моря/ Сб.научных статей. – Одесса: ОЦНТИ, 1998. – С. 37 – 40.

10. А.С. 334/4373/27/11 СССР. Устройство для защиты подводной части

корпуса судна от обрастания Х.Т.Зайнуддинов. – Опубл. 14.05.83.

11. пат. 47/48954 Япония. Устройство для формирования пенного слоя вдоль

подводной части плавающих объектов/ Танигути Накаба, Фукуда Акими

цу. – Опубл. 08.12.72.