Протерозойская эра

Протерозой або Протерозойський еон  (рос. протерозойская эра, протерозой, англ. Proterozoic, Proterozoic era, Agnotozoic, Agnotozoic era; нім.Proterozoikum n, Erdfrühzeit f)— геологічний еон, підрозділ загальної стратиграфічної шкали, який охоплює період від 2500–2700 млн років до 542 млн років тому та тривав впродовж 2100 мільйоноліть. Протерозойська ера — найдовша в історії Землі. Під час протерозою відбулася Киснева катастрофавнаслідок якої на планеті почали домінувати аеробні організми, які потіснили анаеробів. Розвиток життя в протерозойську еру. В протерозойську еру життя існувало також переважно в морі. Однак панували вже не прокаріоти, а зелені водорості (еукаріоти). У них з'являється розчленування тіла, що забезпечувало більшу поверхню всмоктування. Рештки фауни цієї пори нечисленні, але відомо, що вже тоді існували всі типи безхребетних. Важливим ароморфозом розвитку тіла тварин була поява двобічної симетрії. З нею пов'язані диференціювання тіла на передню і задню частини, спинний і черевний боки. На передній частині зосереджуються органи чуття, нервові вузли, а в тварин, що мають вищу організацію, — головний мозок. У цю еру в результаті ідіоадаптивних змін від найдавніших багатоклітинних організмів, що вели повзаючий спосіб життя і тому мали двобічну симетрію, виникли плоскі і круглі черви. Внаслідок нових ароморфозів та ідіоадаптацій від потемків найдавніших тварин, що мали двобічну симетрію, виникли молюски і кільчасті черви. Споріднені з кільчастими червами членистоногі. Від найдавніших тварин з двобічною симетрією виникли також голкошкірі і хордові, що мають низку подібних ознак, які виявляються в характері розвитку та утворення скелета, будові шкіри і відрізняються за цими ознаками від інших типів тварин. У протерозої з'явились і найдавніші хордові — безчерепні. Представником цих організмів у сучасній фауні є ланцетник.

Під час протерозою відбулися значні деформації земної кори (докембрійські епохи складчастості), з якими пов'язані процеси магматизму і метаморфізму. Органічний світ протерозою бідний, виявлено рештки залізобактерій і синьо-зелених водоростей.

Періодизація

Міжнародна підкомісія з стратиграфії докембрію рекомендує хронометричну шкалу з виділенням раннього (палеопротерозой, 2500–1600 млн років), середнього (мезопротерозой, 1600–900 млн років) і пізнього (неопротерозой 900–570 млн років) протерозоїв. У вітчизняній стратиграфічній шкалі докембрію прийнято розподіл на нижній і верхній протерозой із розчленуванням останнього на рифей та венд (едіакарій).

У протерозої виділяють три ери, які включають в себе 11 періодів:

• Палеопротерозой
• Мезопротерозой
• Неопротерозой
• Події
• Приблизно 2 Гігаліття тому вміст кисню в атмосфері досяг рівня 1% від нинішнього рівня (22%), так звана точка Пастера. За припущеннями вчених такої кількості кисню цілком достатньо для забезпечення життєдіяльності одноклітинних аеробних організмів. За деякими гіпотезами рівень вільного кисню в атмосфері вже тоді міг складати 50%-200% від нинішнього рівня. Внаслідок такого високого вмісту кисню відбулася Киснева катастрофа під час якої загинуло безліч анаеробних видів, для яких кисень є отрутою. ^[1]
• Внаслідок Кисневої катастрофи відбулося Гуронське зледеніння.
• Під час протерозою об'єм води у світовому океані майже досяг нинішнього рівня.
• Ще одне зледеніння в кріогенії вкрило всю планету кригою, зробивши Землю-сніжком.
• Поява та розвиток багатоклітинних організмів: губки, гриби. Кінець протерозою (едіакарій) можна назвати «віком медуз».
• Формування ґрунту, внаслідок життєдіяльності прокаріотів
• .Корисні копалини

Серед корисних копалин протерозою головне місце займають руди заліза, манґану, нікелю, кобальту, міді, хрому, поліметалів, урану, золота, алмазів; відомі поклади евапоритів.

Під час раннього протерозою сформувалися залізорудні поклади, зокрема Криворізький залізорудний басейн та Курська магнітна аномалія. У Південній Африці утворилисязолото-урано-піритові конгломерати.

Під час пізнього протерозою були сформовані залізорудні поклади Уралських гір, мідно-поліметалічні руди Австралії. Також сформувалася низка покладів уранових, кобальтових, мідних та олов'яних руд.