Шкідлива ентомофауна груші та яблуні

Зимують гусениці, які завершили  живлення, у павутинних коконах під  відсталою корою, щілинах підпор, у пакувальній тарі, сортувальних приміщеннях, плодосховищах, муміфікованих  плодах, рослинних рештках та інших  місцях. У молодих садах з гладенькою корою на деревах значне число  гусениць зимує у верхньому (до 3 см) шарі ґрунту, переважно біля кореневої  шийки. Заляльковування починається  за температури понад 10 °С (поріг  розвитку). Заляльковування гусениць популяції триває 35 – 40 діб. Ця розтягнутість  характерна і для наступних стадій розвитку. Навесні на розвиток лялечки  потрібно 14 – 20, улітку — 12 – 16 діб. Початок  льоту відбувається при досягненні суми ефективних температур 100 – 130 °С і часто збігається із закінченням  цвітіння яблуні. Інтенсивний літ  метеликів відбувається від 19 до 24 години в тиху суху погоду за температури  не нижче 15 °С. Метелики живляться краплинною вологою. Статеве дозрівання самок  триває 2 – 3 доби, після чого вони починають  виділяти феромони, які приваблюють  самців. Через 2 – 3 доби після спарювання починається відкладання яєць. Яйця самки відкладають по одному на листя  й плоди. Як було встановлено, до 62 – 68 % яєць яблунева плодожерка відкладає  на периферійній частині крони дерев.

Плодючість — 60 – 120 яєць. Ембріональний розвиток першої генерації  триває 9 – 12, другої — 7 – 9 діб. Відродження  гусениць починається при досягненні суми ефективних температур 230 °С з  відхиленням в окремі роки від 190 до 280 °С. Гусениці деякий час тримаються на поверхні плода, потім вгризаються  в м’якуш, заплітаючи вхідний отвір  павутиною і недогризками. Живлячись  під шкірочкою плода 2 – 3 доби, гусениця вигризає невелику камеру, в якій вперше линяє. Після цього прогризає  звивистий хід, в якому линяє  вдруге. Третє линяння відбувається в насінній камері, де гусениця живилась насінням. Після цього вона переходить у другий, а іноді й у третій плід. Живлення триває на півдні 21 – 23 доби, у Лісостепу — 25 – 30 діб, на півночі ареалу — до 40 діб. У п’ятому  віці залишає плід і коконується. У Поліссі й Передкарпатті  більша частина гусениць впадає в  діапаузу до весни і тільки 10 – 15 % особин заляльковується і дає  друге покоління. В Лісостепу  і Закарпатті в друге покоління  переходить 30 – 40 % гусениць, а в степовій зоні та Криму — 60 – 80 %. Повний розвиток двох поколінь можливий при забезпеченні температури 1400 – 1500 °С (при порозі 10 °С). У всіх регіонах заляльковування  припиняється 10 – 12 серпня, що зумовлено  зменшенням тривалості світлового дня  до 14 – 15 год, який відіграє основну  роль у регулюванні діапаузи. Ходи гусениць у плодах заповнюються бурими сухими екскрементами. Пошкоджені плоди  обпадають. Гусениці першого покоління  пошкоджують 2 – 3, другого — 1 – 2 плоди. Як показали розрахунки, проведені  в умовах Харківської області, з  урахуванням усіх особливостей розвитку і виживання шкідника потомство  від однієї пари метеликів при  двох поколіннях може пошкодити від 700 до 900 плодів яблуні.

Втрати плодів яблуні досягають 60 – 70 %. Ця шкода посилюється ще й  тим, що більша частина пошкодженого урожаю (до 65 %) буває з периферійної частини крони, яка дає, як відомо, найбільш якісні плоди.

Яблуневий плодовий пильщик - трапляється повсюдно, особливо численний у Лісостепу та Поліссі. Пошкоджує плоди яблуні.

Імаго завдовжки 6 – 7 мм; зверху темнобурий, знизу жовтий; черевце  зверху чорне, знизу рудуватожовте, ноги жовті; вусики 9членикові, короткі; дві пари прозорих крил з темними  жилками. Яйце розміром 0,7 мм, овальне, білуватосклисте. Личинка завдовжки 12 – 13 мм, жовтуватобіла, зморшкувата, блискуча, з червонобурою головою; черевних ніг — сім пар. Лялечка — 7 – 8 мм, біла, в щільному овальному сірому коконі.

Зимують личинки в коконах  у ґрунті, на глибині 5 – 10 см, рідше  на глибині 15 – 20 см. Заляльковування  починається, коли ґрунт на глибині 10 см прогрівається до 12 °С. Розвиток лялечки триває 12 – 16 діб. Початок  льоту збігається в часі з фенофазою  розпушування бутонів літніх сортів яблуні. Пильщики активні в сонячну  й тиху погоду за температури понад    16 °С. Самки відкладають яйця по одному в надрізи — «кишеньки» в тканині чашолистків і квітколожа, як правило, у продуктивні квітки, відрізняючи їх від «пустоцвіту». Плодючість — 50 – 80 яєць. Через 7 – 14 діб відроджуються личинки, які прогризають під шкірочкою хід — міну в напрямку від чашечки до плодоніжки. Через 2 – 3 доби після першого линяння личинки переходять в інший плід і роблять у ньому звивистий хід під шкірочкою. В 3 – 6 плодах личинка прогризає прямий хід до насінної камери і живиться насінням. Розвиток личинки триває 18 – 23 доби. В останньому віці личинка виїдає все насіння і руйнує насінну камеру, яка заповнюється бурою червоточиною. Через 30 – 40 діб після закінчення цвітіння ранніх сортів яблуні личинки переходять у ґрунт на глибину розпушеного шару для коконування. Генерація однорічна. До 15 % шкідника діапаузує в ґрунті й зимує двічі, а 3 – 5 % — тричі, становлячи популяційний резерв виду.

Плоди, міновані личинками  молодших віків, зазвичай не обпадають, а пошкодження зарубцьовуються  і розростаються разом з плодом у вигляді пояска з окорковілої  тканини. Пошкодження плодів личинками  пильщика старших віків відрізняються  від пошкоджень яблуневої плодожерки тим, що вхідні отвори залишаються відкритими і з них витікає іржава рідина. Потривожена личинка пильщика має  неприємний «клопиний» запах. У роки масового розмноження яблуневого плодового пильщика спостерігається значне зниження врожаю або його втрата при слабкому цвітінні яблуні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.3 Економічні пороги шкодочинності основних шкідників груші та яблуні

 Економічні пороги  шкодочинності (ЕПШ) для основних  шкідників садових насаджень  вже визначені (Ткачов, Оніщенко, 1992). Але в плодовому розсаднику  вони можуть бути використані  лише стосовно маточних живцевих  і насінних садів, а для оцінки  загрози від шкідників у шкілці  сіянців, маточнику вегетативних  підщеп, полях вирощування саджанців  не підходять. Нами визначені  ЕПШ основних фітофагів в агроценозі  плодового розсадника, що дасть  змогу точніше встановлювати  способи та строки застосування, а також норми витрат препаратів, які слід розглядати не з  точки зору повного знищення  шкідливої фауни, а як додаткові  функції до втрачених через  антропічний вплив компенсаторних  механізмів.   

              Під час дослідницької роботи  були встановлені пороги шкодо-  чинності плодових деревних культур  (яблуня, груша) їхніми основними  шкідниками.  Данні занесені в  табл.4.2.

                                                                                                   

                                                                                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Таблиця 4.2

Орієнтовні економічні пороги шкодочинності основних шкідників  в маточних живцевих і насінних насадженнях  яблуні і груші

Шкідники	Поріг шкодочинності
1.Розанова цикадка	10-15 личинок /листок
2.Яблунева листоблішка	10-25 яєць на 10 см гілок  або 5-10 яєць на одну плодушку; 5-8 личинок /розетку
3. Грушева листоблошка	15-20 яєць на 10 см гілок  або 8-10 на одну плодушку; 5-8 личинок/розетку
4.Червоногалова (сіра) яблунева  попелиця	5-10 личинок /листок при  25% заселеності розеток 5-10 яєць  на 100 см скелетних гілок і штамбу
5. Зелена яблунева попелиця	5-10 личинок /листок при  25% заселеності розеток; при наявності  3-5 ентомофагів на 100 розеток —  10 20 личинок при 50% заселеності  розеток 5-10 яєць на 100 см скелетних  гілок і штамбу
6. Букарка	30-40 жуків на дерево (віком  > 6 років)
7. Казарка	8-10 жуків на дерево (віком  > 6 років)
8. Сірий бруньковий довгоносик	3-5 жуків на 100 см гілок
9.Яблуневий квіткоїд	30-40 жуків на дерево (віком  > 6 років); 10-15% пошкоджених бруньок
10. П'ядун-обдирало плодовий	Пошкоджено 10% листкової  поверхні у травні; 20% листкової поверхні - у червні липні
11.Яблунева плодожерка	5 метеликів на феромонну  пастку за 7 днів спостережень  у травні червні та 3 метелики  у липні
12. Яблуневий плодовий  пильщик	2-4% пошкоджених зав'язей

 

         З наведеної таблиці можно  сказати, що найбільшої шкоди  завдають: Букарка (Coenorrhinus pauxillus Germ.), Яблуневий квіткоїд (Anthonomus  pomorum L.) та   Зелена яблунева попелиця (Aphis pomi Deg.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.4 Заходи захисту плодових культур та обробка хімічними препаратами

Боротьбу з шкідниками та хворобами плодових і ягідних  рослин потрібно проводити у вигляді  певної системи заходів, що становлять невід'ємну частину загального комплексу  прийомів догляду за цими культурами. Така система грунтується на використанні різних методів, які дають змогу  забезпечити захист урожаю, обмежити можливість масового з'явлення шкідників  та підвищити стійкість рослин проти  хвороб і шкідників.    Основними  методами захисту рослин є агротехнічний, біологічний, хімічний, механічний, карантинні заходи та застосування біоактивних  речовин.    Агротехнічний метод застосовують, щоб створити умови, сприятливі для розвитку плодових культур і несприятливі для шкідників і збудників хвороб. Він включає підбір стійких проти шкідників і хвороб сортів, правильний вибір місця для садіння дерев залежно від породи і сорту, вчасне збирання врожаю, оранка і перекопування грунту, згрібання і знищення опалого листя, вирізування сухих і пошкоджених гілок, побілка восени штамбів плодових дерев тощо. Агротехнічний метод має переважно запобіжний характер і лише частково — винищувальний. При осінній оранці або перекопуванні грунту знищують шкідників, зимуючих у грунті (казарку, вишневого довгоносика, вишневого пильщика, грушеву плодожерку та ін.). Під час обрізування дерев видаляють заражені шкідниками (короїдами, червицями) та хворобами (борошнистою росою, монілією, чорним раком) гілки. Разом з опалим листям згрібають та спалюють шкідників (грушевого клопика, казарку) та збудників хвороб (парші, білої плямистості груші, опіку листя слив та ін.). Штамби дерев очищають від старої кори для того, щоб знищити зимуючих у її щілинах шкідників (гусінь яблуневої плодожерки, довгоносиків). Після цього їх обов'язково білять вапном, що запобігає сонячним опікам і зменшує ураженість чорним раком. Якщо з штамбів восени зчистити відмерлу кору і відразу не побілити їх, то дерево ще більше пошкоджується сонячними опіками.Висока агротехніка в саду сприяє вирощуванню сильних здорових дерев, стійких проти шкідників і хвороб.

Механічний метод спрямований на безпосереднє знищення шкідників, а також на створення різних перешкод для заповзання комах у сади, ягідники та на окремі дерева. Це насамперед збирання і спалювання зимових гнізд білана жилкуватого та золотогуза, струшування і знищення довгоносиків (яблуневого квіткоїда, казарки, букарки, сірого брунькоїда, вишневого довгоносика), знищення яйцекладок непарного і кільчастого шовкопрядів, накладання ловильних та клейових поясів, збирання падалиці, знімання з дерев сухих та гнилих плодів, у яких перезимовують спори збудника монілії та інших хвороб.Гілочки з кладками яєць кільчастого шовкопряда зрізують секатором. Для того щоб виловити гусінь яблуневої плодожерки, при з'явленні червивої падалиці на штамби дерев накладають ловильні пояси з гофрованого картону, рогожі, мішковини. Ширина таких поясів має становити 18...20 см. Через кожні 7...8 днів їх треба знімати і знищувати гусениць, які залізли туди для заляльковування. Клейові пояси накладають восени проти зимового п'ядуна і п'ядуна-обдирала, а навесні — проти брунькоїда та інших шкідників, що не літають. Перед накладанням поясів із штамбів зшкрібають відсталу кору, а тріщини замазують глиною.Іноді для боротьби з шкідниками у присадибних садах використовуються світлопастки. Відомо кілька типів світлових пасток — від простих, коли комахи приваблюються світлом звичайних ламп розжарювання і потрапляють у коритця з водою, патокою чи розчином інсектициду, до пасток з ультрафіолетовим випромінюванням, що мають фотоелементи для автоматичного включення. Однак за допомогою світлопасток можна виловити лише незначну кількість метеликів, переважно п'ядунів і совок, що летять на світло.             У боротьбі з головними шкідниками саду, особливо яблуневою плодожеркою, світлові пастки неефективні. Одночасно з цим у такі пастки летить дуже багато корисних комах: їздці, золотоочки, тахіни. Світлопастки можна використовувати насамперед для визначення динаміки льоту комах.Крім того, використання їх потребує захисту людей від ультрафіолетового випромінювання й ураження електричним струмом. Біологічний метод. Під цим методом розуміють знищення шкідників за допомогою їх природних ворогів — хижих комах, комахоїдних птахів, паразитних грибів і бактерій. Так, у природних умовах жужелиці винищують гусінь непарного та кільчастого шовкопрядів, золотогуза і білана жилкуватого, личинки золотоочки і семикрапкового сонечка поїдають попелицю, жук ведалія знищує австралійського червчика.Захищаючи корисних комах та птахів від знищення, можна не тільки значною мірою зберегти врожай, а й запобігти розмноженню шкідників. З паразитів шкідників широко використовується їздець-афелінус — дрібна перетинчастокрила комаха, яка відкладає яйця в тіло личинок або дорослої кров'яної попелиці. З яй-ця афелінуса відроджується личинка, що живиться внутрішніми органами шкідника. Важливу роль в обмеженні чисельності шкідників саду відіграє трихограма — дрібна перетинчастокрила комаха, різні види якої паразитують у яйцях плодожерки та інших метеликів.    Мухи-тахіни відкладають яйця на тіло шкідників, а їх личинки живляться ним.У боротьбі з шкідниками в присадибному саду можна використовувати і свійську птицю, передусім курей, які охоче поїдають хрущів, гусениць та жуків-довгоносиків.Мікроорганізми у боротьбі з шкідниками використовують у вигляді біопрепаратів, з яких у садівництві найширше застосовується препарат ентобактерин-3 — сірий порошок, до складу якого входять спори небезпечної для комах бактерії, білкові високотоксичні кристали та інертний наповнювач — каолін. Рекомендується для боротьби з гусеницями п'ядунів, білана жилкуватого, листокруток, кільчастого і непарного шовкопрядів, яблуневої, плодової та інших молей у концентрації 0,5 % (50 г препарату на 10 л води). Обприскувати ним треба тоді, коли гусениці живляться, при температурі повітря не нижчій 19 °С, у суху погоду. Ефективніший, коли використовують при обробці проти молодих гусениць (2...3-го віку). Гусениці гинуть на десяту добу після обприскування. Якщо через добу після обробки пройде дощ, обробку слід повторити. Строк останньої обробки — п'ять днів до збирання врожаю.Застосування біоактивннх речовин для захисту рослин. Перспективними методами боротьби є: застосування синтетичних статевих атрактантів (феромонів) — летких речовин, які виділяють самки для приваблювання самців; використання репелентів — речовин, що відлякують комах і тварин (зайців) від рослин.Так, в останні роки вивчають можливість застосування атрактантів яблуневої, сливової і східної плодожерок з метою виявлення заселеності ними садів, сигналізації обприскувань і можливості використання феромонів для боротьби з плодожерками насиченням повітря в саду парами атрактантів, щоб дезорієнтувати самців, які після цього не можуть знайти самок, і останні відкладають яйця без запліднення, після чого гусениці не відроджуються.        Хімічний метод. У системі заходів боротьби з шкідниками та хворобами цей метод найефективніший. Він дає змогу обробляти сад одночасно проти комплексу шкідників і хвороб і запобігати їх масовому розмноженню. В основу його покладено використання хімічних засобів захисту рослин — пестицидів.  У проведенні досліджень використовулись препарати «АВЕРС» та «ДЕМЕВІТ» регламенти застосування наведені у табл. 4.3 і 4.4.

 

                                                                                                        

 

 

 

Таблиця 4.3

Регламент застосування препарату «ДЕМЕВІТ»

 

Культура	Шкідники	Норма витрат препарату л/га	Строк до збирання врожаю, діб	Максимальна кратність обробки
Яблуня	Кліщі, пильщики	0,8	40	2
	Плодожерки, щитівки, листоблішки, попелиці, молі	2,0
Груша	Кліщі, пильщіки	0,9	45	3
	Листоблішки, плодожерки, попелиці	3,0

 

                                                                           

                                                                                                       

 

 

 

 

                                                                                                          Таблиця 4.4

                  Регламент застосування препарату «АВЕРС»

 

Культура	Шкідники	Норма витрат препарату л/га	Строк до збирання врожаю, діб	Максимальна кратність обробки
Яблуня	Кліщі, пильщики	1,0	50	3
	Плодожерки, щитівки, листоблішки, попелиці, молі	3,0
Груша	Кліщі, пильщіки	1,5	55	4
	Листоблішки, плодожерки, попелиці	4,0