Вирощування буряку

Цукрові буряки історично  пристосовані до районів з достатньо  високою відносною вологістю  повітря. Рослини погано розвиваються при відсутності опадів у березні  і квітні. Період появи сходів повинен  бути теплим з помірним дощем, перша  половина літа - прохолодною і дощовою, а потім має переважати помірно-суха і тепла погода. За весь вегетаційний період з поверхні грунту, зайнятої цукровими випаровується не більше 25-30% кількості води, випаровуваної  рослинами. В основних районах бурякосіяння опадів не вистачає навіть для формування середнього врожаю, тому волога, нагромаджена грунті, протягом осінньо-зимового періоду, стає надійним запасом для максимальної витрати її під час інтенсивного наростання листя і коренеплодів.

 

 Коефіцієнт транспірації  коливається в межах 240-400. Для  утворення 1 г сирої маси коренеплоду  використовується 70-80см.куб, а на 1г цукру - 450-500 г води. При врожайності  400-500 ц/га витрачається з одного  гектара біля 5000 м.куб. води. Найвищий  врожай одержують при 60-80% НВ. Критичний  період цукрових буряків щодо  вологи є кінець липня - початок  серпня.

 

 Надмірна кількість  води наприкінці вегетації призводить  до зниження цукристості коренеплодів. Максимальний збір цукру з  1 га спостерігається при вологості  грунту 60% НВ. Енергетичною основною  рослинництва є сонячна радіація, яка визначається сумою фотосинтетично  активної радіації (ФАР) за вегетаційний  період. ФАР - частина сонячної  радіації в інтервалі довжина  хвиль 0,38-0,71 мкм, яка використовується  в процесі фотосинтезу. При  нагромадженні цукру листки рослин  цукрових буряків найбільш інтенсивно  використовують синьо-фіолетові  (0,40-0,48 мкм), а для росту вегетативної  маси - оранжево-червоні (0,65-0,69 мкм)  промені.

 

 За значенням для  нагромадження цукру в коренеплодах  у другій половині вегетації  в районах достатнього зволоження  на перше місце слід поставити  освітлення, на друге - температуру  повітря. У районах нестійкого  і особливо недостатнього зволоження  перше місце займає волога. Ефективність  світла і тепла залежить від  забезпеченості рослин вологою  та елементами живлення. Від теплового  режиму залежать схожість насіння,  ріст рослин і продуктивність  цукрових буряків. Потреба цукрових  буряків у теплі за період  від сівби до технічної стиглості  визначається сумою активних  температур 2300-3000 °C.

 

 Найбільш сприятливою  для проростання насіння є  температура близько 20 °C. Від  температури грунту залежить  тривалість періоду проростання  насіння. Так, при температурі  грунту 1-2 °C насіння проростає  протягом 45-60 днів, 3-4 °C - 25-30, 6-7°C -10-15, 9-10°C - 8-10 і 11-12°C - 3-4 днів. Сходи цукрових  буряків переносять тимчасові  заморозки на поверхні грунту -3-5 °C. Життєдіяльність рослин найбільш  продуктивно відбувається при  температурі коренемісного шару  грунту вдень близько 30 °C і  вночі - 10°C. Фотосинтез і ріст  рослин буряків краще проходить  при температурі 20-22°C. Восени  перед збиранням рослини буряків  переносять тимчасові заморозки  до -5°C, а зібрані та невкриті  коренеплоди пошкоджуються при  температурі -2°C. Активний ріст  та накопичення цукру триває  до переходу осінніх температур  через + 6 °C.

 

 Для формування врожаю  цукрові буряки споживають велику  кількість поживних речовин. На  утворення 1т коренеплодів і  відповідної кількості гички  з грунту виноситься: N -50-60кг, Р2О5 - 15-20 кг і К2О - 55-75 кг. Цукрові  буряки багато виносять з грунту  також кальцію, магнію, сірки,  марганцю, бору та інших елементів.  Оптимальна для цукрових буряків  кількість обмінного кальцію  в грунті становить 60-70% ємкості  поглинання, обмінного магнію і  калію - відповідно 10-15 і 3,5%.

 

Кращими грунтами для цукрових буряків є чорноземи типові малогумусні  середньосуглинкові, чорноземи опідзолені середньосуглинкові, чорноземи лучні, лучно-чорноземні, темно-сірі опідзолені середньосуглинкові. Гіршими є світло-та сірі опідзолені середньосуглинкові грунти. Оптимальна кислотність грунтів  для буряків знаходиться в  межах рН 6,0-7,0, об'ємна маса грунту - 1,0-1,2 г/см/кв. Для цукрових буряків  найкращими співвідношенням води та повітря в грунті є 1:1, а оптимальна повітроємкість (некапілярна пористість) - 12-20%.

 

Місце в сівозміні

 У зоні достатнього  зволоження цукрові буряки розміщують  після озимої пшениці в ланках  сівозміни з багаторічними травами  одного року використання, зайнятих  удобрених гноєм парів, гороху. Ланка сівозміни з кукурудзою  на силос дещо знижує продуктивність  буряків. У зоні нестійкого  зволоження перше поле цукрових  буряків розміщують в ланці  із зайнятим паром, а друге  - в ланці з багаторічними бобовими  травами однорічного використання. У зоні недостатнього зволоження  розміщують цукрові буряки в  ланках сівозміни з чорним  удобреним паром, багаторічними  травами на один укіс та  однорічними культурами на один  укіс.

 

Добрива

 Система удобрення  цукрових буряків орієнтує виробництво  на різноглибинне внесення добрив  у три строки: восени - основне  удобрення, під час сівби - рядкове  та в період вегетації - підживлення.  Добрива основного удобрення  загортають на глибину 15-30 см, рядкового на 4-6 см під час підживлення  - на 12-14 см. Підживлення застосовують  у зоні достатнього зволоження, а в зоні нестійкого зволоження, - коли недостатньо внесено добрив  під оранку. В умовах недостатнього  зволоження підживлювати рослини  не рекомендується.

 

 З органічних добрив  під цукрові буряки найчастіше  вносять гній. В зоні достатнього  зволоження 30-40 т/га вносять безпосередньо  під буряки. В районах нестійкого  зволоження гній в нормі 30-40 т/га вносять під озиму пшеницю,  а в ланці з багаторічними  травами під буряки по 30 т/га. У  зоні недостатнього зволоження  гній з розрахунку 20-30 т/га вносять  під озиму пшеницю, або під  парозаймаючу культуру.

 

 До 90% мінеральних добрив  вносять восени під глибоку  зяблеву оранку. Середня норма  мінеральних добрив на фоні  гною N140-170 Р140-170 К160-190. Кількість азоту  в ланці сівозміни з багаторічними  травами зменшують приблизно  на 30 кг/га. При сівбі в рядки  вносять N10Р15-20К10 і в підживлення N90Р30К30. Дози добрив потрібно коректувати щодо кожного окремого поля. Мікродобрива вносять за мірою необхідності на окремих полях. Кислі грунти один раз за ротацію сівозміни вапнують вносячи вапняні матеріали під озиму пшеницю. Дозу СаСО3 розраховують, перемножуючи величину гідролітичної кислотності на коефіцієнт 1,5. Солонці та солонцюваті грунти необхідно 1-2 рази за ротацію гіпсувати. На солонцюватих грунтах вносять 2-4 т/га, на плямах солонців - 6-10 т/га гіпсу.

 

Сорти і гібриди

 Сорти - Білоцерківський  однонасінний 45, Веселоподолянський  однонасінний 29, Уладівський однонасінний 35, Ялтушківський однонасінний 30, Ялтушківський  однонасінний 64 та ін.

 Гібриди - Іванівський  ЧС 33, Іванівсько-Веселоподільський  ЧС 84, Білоцерківський ЧС 51, Білоцерківський  ЧС 57, Білоцерківський ЧС 90, Верхняцький  ЧС 63, Київський ЧС 62, Слов'янський  ЧС 94,Український ЧС 70, Ялтушківський  ЧС 72 та ін.

 

Підготовка насіння до сівби

 Насіння цукрових буряків  готують до сівби на насіннєвих  заводах. Насіння, крім сушіння,  очищення і сортування калібрують, шліфують, дражують обробляють захисними  стимулюючими речовинами.

 

 Для сівби пунктирним  способом насіння калібрують  на дві посівні фракції діаметром  3,5-4,5 і 4,5-5,5 мм. Проти комплексу  грунтових і наземних шкідників  насіння обробляють фураданом  з розрахунку 30-35 л на 1 т насіння.  Рослини зберігають токсичність  до 30 днів. Відпускається насіння  за посівними одиницями. Одна  посівна одиниця це 100 тисяч насінин.

 

Обробіток грунту, внесення гербіцидів, сівба

 Розроблено два способи  основного обробітку грунту - поліпшений  та напівпаровий. Поліпшений спосіб  включає дворазове лущення стерні  дисковими і лемішними лущильниками  та глибоку зяблеву оранку  в кінці вересня на початку  жовтня двоярусними плугами. У  зоні достатнього зволоження  рекомендується застосовувати напівпаровий  обробіток грунту, який включає  лущення стерні дисковими лущильниками  в два сліди на глибину 5-6 см, внесення органічних і мінеральних  добрив і оранку на глибину  28-32 см плугами з передплужниками  в агрегаті з боронами або  з кільчасто-шпоровими котками  в кінці липня - першій половині  серпня. По мірі з'явлення бур'янів  поле обробляють 1-2 рази важкими  зубовими боронами або культиваторами  загального призначення. В кінці  осені проводять безполицеве  розпушування на глибину 16-20 см  плугами або лемішними лущильниками  без палиць.

 

 Весняний обробіток  грунту включає ранньовесняне  розпушування та вирівнювання  грунту на глибину 2,5-3,0 см. Передпосівний  обробіток грунту є складовою  частиною єдиного технологічного  процесу сівби цукрових буряків. Його проводять з метою, щоб розпушити верхній шар грунту на глибину загортання насіння, вирівняти поверхню грунту, знищити бур'яни, заробити в грунт гербіциди. Одним із основних завдань в технології вирощування цукрових буряків є своєчасна боротьба з бур'янами та поєднання агротехнічних і хімічних заходів їх знищення.

 

 В посівах цукрових  і кормових буряків, де переважають  злакові бур'яни, до сівби або  до сходів буряків застосовують  алізор (2,37-3,6 кг/га), нортрон SС 50 (2,0-4,0 кг/га), ерадикан 6,7 Е (2,16-3,60 кг/га), ептам  (3,78-5,31 кг/га), роніт 6Е (3,81-5,61 кг/га), олірокс (2,4-4,0) кг/га), дуал (1,53-2,5 кг/га). Проти двосім'янодольних бур'янів  вносять бетанал (2,58-3,44 кг/га), вензар (0,8-1,6 кг/га), гексилур (0,81-1,21 кг/га), пірамін  (2,4-4,8 кг/га).

 

 У фазі 2-4 справжніх  листків у буряків вносять  бетанал (2,97 кг/га), бетанал-тандем (1,14-1,52 кг/га), бетанал прогрес АМ (0,27-0,45 кг/га), стамп (1,0 кг/га), шогун (0,06-0,12 кг/га), зелек-супер (0,12 кг/га), ілоксан  (0,85-0,99 кг/га), поаст (0,2-0,6 кг/га), тарга  - супер (0,05-0,15 кг/га), фуроре-супер  (0,06-0,15 кг/га), фюзілад-супер (0,12-0,18 кг/га) та інші.

 

 Передпосівний обробіток  грунту, а отже і сівбу буряків,  краще проводити вслід за ранньовесняним  обробітком, не допускаючи розриву  між цими операціями. Сівбу починають,  коли температура грунту на  глибині 10 см досягає 5-6 °C, а  грунт при обробітку кришиться  і не липне до знарядь. Сіють  цукрові буряки пунктирним способом  з шириною міжрядь 45 см, а в  умовах зрошення - 60 см.

 

 Глибина загортання  насіння - 2,5-3,0 см, а при підсиханні  грунту - 3,5 - 4,0 см. При сівбі на  кінцеву густоту висівають 8-10 схожих насінин на 1 погонний метр  рядка, щоб одержати 6-7 сходів. При  застосуванні заходів механічного  формування густоти висівають  до 15 насінин на 1 п. м. рядка.  Сівбу на одному полі потрібно  закінчувати за 1-2 дні, відхилення  середньої глибини загортання  насіння не повинно перевищувати  ±0,5 см, а ширина стикових міжрядь  повинна становити 50 ±5 см.

 

Догляд за посівами

Система заходів догляду  за посівами включає: до - і післясходове суцільне розпушування грунту, формування (в разі необхідності) густоти насадження рослин, розпушування грунту в міжряддях  і рядках, підживлення рослин, захист від бур'янів, шкідників і хвороб. Коли цукрові буряки вирощуються  за інтенсивною технологією, то після  сходів проводиться лише 1-2 розпушування міжрядь. Оптимальна густота насадження рослин на період збирання повинна  становити для зони оптимального зволоження - 115-120 тис/га, нестійкого зволоження - 110-115 і недостатнього - 100-105 тис.га.

 

Хвороби

 Найбільш поширеними  хворобами цукрових буряків є  коренеїд сходів, церкоспороз, борошниста  роса, пероноспороз, іржа, вірусна мозаїка  і жовтуха, гнилі коренеплодів. Заходи боротьби: дотримання чергування  культур в сівозміні, протруєння  насіння, обробка посівів фунгіцидами:  акробат МЦ (2 кг/га), альто 400 (0,2 кг/га), фундазол (0,6 кг/га), байлетон (0,6 кг/га), бенлат (0,6-0,8 кг/га), дерозал (0,3-0,4 кг  кг/га) та ін.

 

Шкідники - довгоносики, дротяники, блохи, совки, лучний метелик, крихітка бурякова, нематода.

 

 Заходи боротьби включають  - обробку насіння фураданом, прометом, дурсбаном (1,5-2,5 кг/га), золоном (3,0-3,5 кг/га), нурелом Д (1,0 кг/га), піринексом (2,5 кг/га), сумітіоном (0,6 кг/га), фастаком (0,1 кг/га).

 

Збирання цукрових буряків  найбільш доцільно проводити при  настанні технічної стиглості - це кінець вересня - перша декада жовтня. В  технічній стиглості маса коренеплоду  і вміст в ньому цукру стають максимальними, чистота соку висока, вміст мелясоутворюючих речовин  мінімальний. Строки збирання цукрових буряків визначаються також технічними можливостями господарств, яка б  гарантувала закінчення збирання до 25 жовтня. Цукрові заводи повинні  мати у вересні тридобовий запас  коренеплодів.

 

 За 10-15 днів до збирання  проводять розпушування грунту  на глибину 10-12 см. Залежно від  конкретних погодних, агротехнічних  і організаційних умов при  збиранні цукрових буряків застосовують  потоковий, потоково-перевалочний  і перевалочний способи. Основним  є потоковий спосіб збирання, для якого використовують бурякові  комплекси як вітчизняного так  і зарубіжного виробництва.