Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника “Маневичський розсадник” смт.Маневичі Волинська обл.

Висновок. Загальна вартість садивного матеріалу для шкіл розсадника становить 440000 грн.

4.2. Основи агротехніки закладання  декоративних шкілок та вирощування  саджанців

            Кількість полів в сівозмінах  шкільних відділень визначається  терміном вирощування саджанців  (дерев) плюс одне або два  поля під попередник. Кращим попередником  в сівозмінах  є трав’яні суміші, з участю в їх  складі бобових  рослин. Як уже зазначалось   у попередніх розділах, в розсадниках Полісся – еспарцет, люцерну в суміші з райграсом високим або пирієм без кореневищним.    Основний обробіток грунту здійснюють за системою, яка відповідає прийнятій сівозміні (сидерального пару в Поліссі ) Глибина основного обробітку грунту, у порівнянні з посівним відділенням, більша ( глибина обробітку в другій і третій шкілках): у Поліссі – 30 – 40 (50); Глибина культурної оранки визначається потужністю гумусового або окультуреного шару грунту. Більш глибокі горизонти розпушують без виносу їх на поверхню. Одночасно з основним обробітком грунту в парових полях бажано вносити добрива. Оранку здійснюють плугами загального призначення (ПЛН – 4 – 35, ПЛН – 3 – 35) з грунто - поглиблювачами   (на глибину 40 см) або плантажними (ППН – 40, до 50см і ППН – 50 або ППУ – 50А на глибину до 60 см).

              Передсадивний обробіток грунту  перед закладанням шкілки проводять  з метою створення пухкого,  добре розпушеного шару. Потужність  цього шару грунту визначається  глибиною садіння. Для садіння  сіянців та укорінених  або  не укорінених живців (перша шкілка) грунт розпушують на глибину 25 – 30 см,  для садіння саджанців у другій шкілці на глибину 35 - 40, а у третій – 45 – 50 см. На глибину до 30 см грунт розпушують культиватором КРГ – 3,6, який одночасно вичісує корені саджанців , які залишились після минулої ротації. На більшу глибину грунт розпушують у два прийоми: спочатку шляхом переорювання плугами без полиць, а потім культиватором. В окремих випадках передсадивний обробіток грунту (в третій шкілці після викопування великомірного садивного матеріалу з глибою землі, на площа з важкими ґрунтами) може включати  планування площі та фрезерування грунту.

              Закладання шкілок листяних порід  може здійснюватися як весною, так і (рідше) восени. Шпилькові  породи (окрім модрини) з відкритою  кореневою системою в шкілку  краще висаджувати весною після  весняного викопування садивного  матеріалу або восени, за місяць  до наступу стійкого зниження  температури повітря та грунту  нижче 4^о С. Перед висаджуванням в шкілку садивний матеріал сортують, видаляють пошкоджені корені, вкорочують і формують кореневу систему. Підготовлену до садіння кореневу систему обмочують в сметано подібній  бовтанці – суміші перегною або торфу і глинистого грунту, в яку додають ростові речовини (кореневищ, гетероауксин або інші), які стимулюють регенерацію коренів. Перед садінням в шкілку чагарників або підщеп, як правило, обрізають надземну частину на 1/3 – 1/4  їх висоти.

             При висаджуванні садивного матеріалу  в шкілки коренева шийка рослин  повинна бути нижче поверхні  грунту в районах з достатнім  зволоженням і в зрошуваних  розсадниках на 1 – 2 см, а в  посушливих – на 3 – 5 см. Садіння  сіянців і живців може здійснюватись  сажалками СШП – 5/3 або СШП  – 3, а саджанців садивною машиною  МПС – 1. Для садіння дерев  у садивні ями  використовують ямокопачі КПЯШ – 6 або КЯУ – 100. Висаджені рослини оправляють, а щоб не допустити утворення повітряних „ мішків” в зоні кореневої системи ущільнюють грунт  біля саджанців. Після завершення садіння грунт розпушують, а при нестачі вологи поливають.

              Агротехнічний догляд за грунтом  і саджанцями та знищення бур’янів  розпочинають одразу після садіння  шляхом розпушування грунту культиваторами  КРСШ  - 2,8А або КРН – 2,8А.  В районах з малосніжними зимами  рослини, які висаджені восени, підгортають на зиму культиваторами - підгортачами.

               Упродовж вегетаційного періоду  грунт розпушують по мірі його  ущільнення. На важких грунтах  і в посушливих районах 5 –  8 разів у рік, а на легких  - 3 - 5 разів. В перший рік і  в першій половині вегетаційного  періоду частіше, а в наступні  роки і в другій половині  вегетації – рідше. Глибина  розпушування аби не допустити  ущільнення грунту коливається  в межах від 7 до 18 см. В поліських  і лісостепових розсадниках глибину  кожного наступного розпушування  збільшують, а в степових –  навпаки. Одночасно з розпушуванням  грунт знищуються бур’яни. Для  боротьби з ними можна вносити  гербіциди з розрахунку 2кг/га (симазин)  діючої речовини. Під час проведення  розпушування грунту у разі  використання культиваторів   здійснюють 1 – 3 разове підживлення  рослин. Зрошення шкілок проводять  у разі потреби з врахуванням  необхідної глибини зволоження  і фактичної вологості грунту.

             Захист саджанців від збудників  хвороб і шкідників включає  профілактичні та знищувально  – захисні заходи. Основою профілактичних  заходів є висока агротехніка  вирощування, завдяки якій формуються  несприятливі умови, які унеможливлюють  розвиток захворювань і розмноження  шкідників. Для знищення шкідників  і збудників хвороб використовують  хімічні препарати, головним чином,  у вигляді водних розчинів  або суспензій  з розрахунку 600 – 1000 л/га.

             Упродовж всього періоду вирощування  саджанців, за виключенням   більшості шпилькових рослин  і садивного матеріалу призначеного  для лісокультурних цілей та  створення лісопарків, здійснюють  догляд за їх наземною частиною: формують штамб, закладають і  формують крону.

4.3. Теоретичні основи обрізки деревних  рослин

      Розвиток органів,  ріст і нагромадження органічної  маси характерні для рослин  усіх життєвих форм, починаючи  від дерев і закінчуючи рослинами-ефемерами.  Завдяки їм рослини виживають  у конкурентній боротьбі за  існування в процесі онтогенезу. Слід пам'ятати, що ріст і  розвиток рослин відбувається  як у надземній (стовбур, гілки  та пагони крони, листя і  шпильки), так і в підземній  частині (коренева система). Ріст  і розвиток цих частин тісно  пов'язаний, проте мають місце  і певні відмінності. Відомо, що  ріст деревних рослин розпочинається  з росту коренів (після прогрівання  ґрунту), дещо пізніше починається  ріст їхньої надземної частини,  а потім знову кореневої системи  (наприкінці завершення вегетації). Загалом відсутність рівноваги  між їхнім ростом в онтогенезі  є характерною особливістю цього  процесу, яка зумовлює у рослин  необхідність природного саморегулювання  розвитку окремих частин рослин  та їх коренелистового обміну  і коренелистової кореляції.

Під час вирощування  декоративного садивного матеріалу  деревних рослин, виходячи з цілей  його виробництва, людина змушена здійснювати  активне управління процесами розвитку та росту дерев і кущів з  метою підтримання їх на оптимальному рівні.

Більшість прийомів формування надземних частин деревних рослин у розсадниках підвищення їх декоративності, таких як санітарна, декоративна та омолоджувальна обрізки, запозичені в природі, До природних процесів формування надземної частини дерев і кущів належать такі:

• суховершинність – явище, спрямоване на зменшення відстані між полярними точками росту – верхівкою стовбура та кореневим чохликом і слугує полегшенню підйому води та поживних речовин від коренів у крону;

• скидання листя у несприятливі періоди  життєдіяльності (видалення з листям зв'язаної води та виведення з організму  щавлевої кислоти), через підвищення транспіраційної активності молодого листя;

• відмирання верхівкової бруньки (у рослин із симподіальним типом гілкування);

• скидання частини вкорочених вегетативних пагонів  поточного приросту восени під час  листопаду (тополі, берези, каркас, більшість  напівчагарників);

• відмирання гілок вище кореневої шийки більшості  кущів (спірея та ін.) в зв'язку з проходженням онтогенетичних фаз розвитку або  у посушливі роки чи після суворих  зим;

• відмирання дерев по досягненні ними зрілого  віку внаслідок серцевинної гнилі (дуб, платан, липа) та збереження ними здатності відновлюватися і відростати від кореневої шийки.

Обрізка пагонів (стовбурів) є одним з основних прийомів формування і догляду за надземною частиною деревних рослин, який активно використовується в  розсадниках у процесі вирощування  декоративного садивного матеріалу. її проводять з мстою:

• регулювання  росту і розвитку вегетативних і  утворення генеративних органів  рослин;

• формування певних форм крони та типів кореневих  систем;

• збереження оптимального співвідношення між надземною (кроною) і підземною (кореневою системою) частинами рослин;

• забезпечення нормального функціонування коренелистового  обміну (поліпшення водного режиму, вуглеводного та азотного обміну);

• прискорення  синтезу органічних речовин і  забезпечення руху асимілянтів в  рослинах як в розсаднику, так і  на постійних місцях зростання;

• придання деревним рослинам декоративних форм;

• омолодження  старих рослин з метою активізації  їхніх життєвих функцій. Для здійснення правильної обрізки необхідні ґрунтовні  знання з біології росту деревних і чагарникових порід і розвитку окремих органів видів рослин та їх довговічності.

Під час обрізки  враховують природну форму крони  дерев і кущів та її зміну з  віком, тип гілкування, особливості  пробудження сплячих бруньок  і здатність переносити обрізку. Більшість деревних рослин, завдяки  швидкому утворенню калюсу на зрізах, добре зберігають надані їм форми  і придатні для штучного формування стрижених крон.

Треба пам'ятати, що видалення більшої частини  крони, внаслідок інтенсивної обрізки  або значного омолодження дерев  і кущів, може призвести до послаблення  асиміляційних процесів, яке може стати причиною загибелі значної  частини фізіологічно активного  коріння.

Для формування надземної частини і кореневої  системи можуть використовуватися  такі прийоми:

• видалення  верхівкової бруньки деревних рослин (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);

• садіння  однорічного саджанця на пень (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);

• обшморгування  бруньок і листків у зоні штамба (провокує появу бокових гілок (пагонів  потовщення), необхідних для потовщення стовбурця і сприяє його рівності);

• пінцирування або прищипування бокових пагонів (використовують для потовщення штамба);

• вирізування  бокових пагонів (для видалення  пагонів потовщення у процесі  формування штамба, під час щеплень, закладання і формування крон);

• вкорочування гілок (закладання і формування крони, після викопування садивного  матеріалу);

• видалення  пошкоджених, всихаючи і мертвих пагонів та гілок;

• поточна  обрізка гілок і дикої парості (після перезимування , упродовж придання певних архітектурних форм і формування живоплотів, бордюрів тощо).

Обрізка коренів  саджанців у розсадниках починається  раніше, ніж формування крони. Як правило, вона спрямована на формування компактної кореневої системи та збільшення кількості фізіологічно активних коренів. Обрізку коренів у розсаднику здійснюють у такому хронологічному порядку:

• видаляють  верхівку корінця у пророслих  жолудів (розмноження ключками);

• підрізають корені під час пікірування або  порід, які утворюють стрижневий корінь, після досягнення ним 10–12 см;

• формують кореневу систему під час пересаджувань  у шкілках;

• обрізають  верхні корені у процесі щорічних культивацій і розпушування ґрунту;

• формують корені саджанців (дерев) в грудці землі  після викопування в розсаднику перед відправкою їх для посадки на постійне місце  

 

В таблиці 12. Описується та обґрунтовується  технологія вирощування садивного  матеріалу, указуються терміни проведення робіт, механізми, знаряддя і матеріали, що плануються для використання під час їх виконання. У ході обґрунтування технології вирощування деревних саджанців наводяться такі дані: схема розміщення садивних місць, технологія садіння, види, кількість агротехнічних доглядів і терміни їх проведення, техніка закладання і формування штамба та крони саджанців і заходи щодо захисту їх від збудників хвороб та шкідників, технологія та терміни викопування стандартних саджанців.

Для обґрунтування технології вирощування  сортових плодових саджанців та штамбових  форм декоративних рослин додатково  до перелічених видів робіт необхідно  описати технології окулірування, а також особливості догляду за щепленими саджанцями. Плануючи роботи з вирощування саджанців, особливу увагу слід звертати на питання механізації виробничих процесів, оскільки застосування ручної праці доцільно проектувати лише у випадках, коли неможливе використання машин і механізмів. 

Таблиця 12-Технологічна карта вирощування  сіянців (саджанців) Яблуні ягідної ф.   плакуча в шкільному    відділенні декоративного розсадника 

№ п/п	Назва  роботи				Од. виміру					Обєм  роботи		Марка машин							Норма виробітку		Тарифний розряд						Витрати									Вартість, грн.																Затрати всього,грн.
																											Машино - днів					Людино - днів				Машино - днів.				Людино - днів				Матеріали
1	2				3					4		5							6		7						8					9				10				11				12								13
Яблуння звичайна  1 рік посівне відділення(підщепа)
	Посів люпину				Га					0.096		СЗТ-3.6							1.23		V						0.078					0.078				2.77				2.77				50								55.54
	Посів люпину				Га					0.096		СЗТ-3.6							1.23		V						0.078					0.078				2.77				2.77				50								55.54
	Лущення стерні				Га					0.096		МТЗ-82 БДН-3.0							10.1		IV						0.009					0.009				0.304				0.304												0.608
	Внесення мін. добрив				Га					0.096		МТЗ-82  АРУ-0.5							14.2		IV						0.006					0.006				0.202				0.202				100								100.40
	Внесення орган. добрив				Га					0.096		МТЗ-82  РОУ-5							8.9		IV						0.010					0.010				0.338				0.338				50								50.67
	Оранка 28-30				Га					0.096		МТЗ-82  ПЛН-4.35							3.9		IV						0.024					0.024				0.811				0.811												1.62
	Закриття вологи				Га					0.096		МТЗ-82 ЗКВГ-1.4							9.6		III						0.01					0.01				0.338				0.338												0.776
	Передпосівна культивація				Га					0.096		МТЗ-82 КРН-1.2							18.7		III						0.005					0.005				0.194				0.194												0.388
	Посів насіння				Га					0.096		ДТ-75М СШН-3							1.23		V						0.078					0.078				3.36				3.36												6.72
	Міжрядна культивація(5 разова)				Га					0.096		МТЗ-82 КРН-4.2							18.7		III						0.005					0.005				0.194				0.194												0.388
	Прополка в рядку(5 разова)				Га					0.096		Вручну							0.12		II						0.8					0.8				22.5				22.5												45
	Міжрядне внесення добрив				Га					0.096		МТЗ-82 РОУ-5							8.9		IV						0.010					0.010				0.408				0.408				100								100.81
	Обприскування сіянців				га					0.096		МТЗ-82 ПЛН-4.35							3.9		IV						0.024					0.024				0.979				0.979				150								151.95
	Пінцирування бокових пагонів				Тис. шт..					1000		Вручну							2.80		II											357								1081												1081
					Яблуння звичайна 2 рік посівне  відділення(підщепа)
	Міжрядна культивація(5 разова)				Га					0.096		МТЗ-82 КРН-4.2							18.7		III						0.005					0.005				0.194				0.194												0.388
	Міжрядне внесення мін. добрив				Га					0.096		МТЗ-82 АРУ-0.5							8.9		IV						0.010					0.010				0.408				0.408				150								150.81
	Міжрядне внесення орг. добрив				Га					0.096		МТЗ-82 РОУ-5							8.9		IV						0.010					0.010				0.408				0.408				100								100.81
	Пінцирування бокових пагонів				Тис. шт..					1000		Вручну							2.80		II											357								1081												1081
	Прополка в рядку(5 разова)				Га					0.096		Вручну							0.12		II											0.8								22.5												22.5
	Обприскування сіянців				га					0.096		МТЗ-82 ПЛН-4.35							3.9		IV						0.024					0.024				0.979				0.979				150								151.95
	Підрізання коренів				Га					0.096		МТЗ-82 ніж Малиновського							0.88		V						0.109					0.109				4.7				4.7												9.4
	Вибирання сіянців				Га					0.096		Вручну							7.5		II											0.012								0.338												0.388
	Прикопування сіянців				га					0.096		Вручну							0.56		II											0.171								4.8												4.8
Яблуння звичайна 3 рік шкільне відділення(підщепа)
	Посів люпину				Га					0.2		СЗТ-3.6							1.23		V						0.162					0.162				5.7				5.7				50								61.4
	Посів люпину				Га					0.2		СЗТ-3.6							1.23		V						0.162					0.162				5.7				5.7				50								61.4
	Лущення стерні				Га					0.2		МТЗ-82  БДН-3.0							10.1		IV						0.019					0.019				0.775				0.775												1.55
	Внесення  мінеральних добрив				Га					0.2		МТЗ-82 АРУ-0.5							14.2		IV						0.014					0.014				0.571				0.571				100								101.14
	Внесення  органічних добрив				Га					0.2		МТЗ-82 РОУ-5							8.9		IV						0.022					0.022				0.897				0.897				100								101.79
	Оранка 28-30				Га					0.2		МТЗ-82 ПЛН-4-35							3.9		IV						0.051					0.051				2.08				2.08												4.16
	Закриття  вологи				Га					0.2		МТЗ-82 ЗКВГ-1.4							9.6		III						0.020					0.020				0.777				0.777												1.554
	Передпосадкова  культивація				Га					0.2		МТЗ-82 КРН-4.2							18.7		III						0.010					0.010				0.388				0.388												0.776
	Передпосадкове  внесення добрив				Га					0.2		МТЗ-82 АРУ-0.5							14.2		IV						0.014					0.014				0.571				0.571				150								151.14
	Висадка сіянців				Га					0.2		ДТ-75М ССН-1							1.23		V V, 0.5II V, II						0.162					0.162				6.9				6.9												13.8
	Міжрядна  культивація п’ятиразова				Га					0.2		МТЗ-82 КРН-4.2							18.7		III						0.010					0.010				0.388				0.388												0.776
	Прополка  в рядку п’ятиразова				Га					0.2		Вручну							0.12		II											1.6								45.18												45.18
	Міжрядне  внесення добрив				Га					0.2		МТЗ-82 РОУ-5							8.9		IV						0.022					0.022				0.897				0.897				100								101.79
	Обшморгування пагонів у зоні штамбу				Тис. шт					1000		Вручну							3.10		I											156								3981												3981
	Обприскування саджанців				Га					0.2		МТЗ-82 ПЛН-4-35							3.9		IV						0.051					0.051				2.08				2.08				150								154.16
Яблуння звичайна 4 рік шкільне  відділення(підщепа)
	Міжрядне внесення органічних  добрив				Га					0.2		МТЗ-82 РОУ-5							8.9		IV						0.022					0.022				0.897				0.897				100								101.79
	Обшморгування пагонів у зоні штамбу				Тис. шт.					1000		Вручну							3.10		I											322								4564												4564
	Міжрядне  внесення мін. добрив				Га					0.2		МТЗ-82 АРУ-0.5							14.2		IV						0.014					0.014				0.571				0.571				150								151.14
	Міжрядна  культивація(5 разова)				Га					0.2		МТЗ-82 КРН-4.2							18.7		III						0.010					0.010				0.388				0.388												0.776
	Прополка  в рядку(5 разова)				Га					0.2		Вручну							0.12		II											1.6								45.18												45.18
											<t