Патологія насіння цибулі та заходи оздоровлення насіннєвого матеріалу за результатами фітопатологічної експертизи

Рис.1.4.Зелена пліснява цибулі [2,3,18,24]

 

Клас – Ascomycetes ;

Порядок –Eurotiales ;

Родина – Eurotiaceae ;

Рід – Penicillium ;

Збудники хвороби гриби - Реnicillium glaucum Link.

Спори гриба еліптичні  або шароподібні ,мілкі діаметром 3-3,5 мкм. При розриві лусочки вони висипаються у великій кількості.

Цибулини на дотик  здаються пустими. Масового проявлення зелена пліснява цибулі достигає через 2-3 місяці після закладання цибулі на зберігання. Сильному розвитку сприяє висока температура і вологість у сховищі,відмороження,механічні пошкодження [2,9,11].

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Для визначення ураження насіння цибулі хворобами ,ми використали два методи – макроскопічний (зовнішній огляд) та біологічний (висівання на поживне середовище).

Макроскопічний  метод. Експертиза кожного рослинного матеріалу розпочинається із зовнішнього огляду. При цьому використовують лупу, бінокуляр, мікроскоп.

Зразок рослинного походження висипають на піднос або листок білого паперу і розглядають під лупою. Домішки визначають при проведенні визначення чистоти насіння. До домішок відносять склероції грибів, сажкові мішечки та їх частини. Для аналізу насіння цибулі беруть 4 проби по 100 насінин з третього середнього зразку  (масою 200 г) для визначення ураженості насіння хворобами. Чистоту визначають за допомогою двох наважок встановленого розміру (для цибулі маса однієї наважки 50 г ). Додатково для визначення домішок беруть третю наважку. Домішки зважують. Масу визначених домішок записують за формою (насіння цибулі).

Щуплі деформовані зразки з підозрою на внутрішню інфекцію, що не проявляють зовнішніх ознак, відбирають і досліджують біологічним методом, а саме: закладаючи у вологу камеру для отримання спороношення.

 

Біологічний метод застосовують для виявлення у рослинному матеріалі грибної, частіше — внутрішньої інфекції. У цьому разі створюють оптимальні умови для росту, розвитку та спороношення грибів.

Цей метод має кілька форм, з  яких найчастіше використовують дослідження  рослинного матеріалу з витримуванням  його у вологій камері або на поживному  середовищі [13,16,17,22].

Аналіз насіння на поживних середовищах. Із середньої проби для визначення зараженості насіння хворобами відбирають 4 проби по 50 зерен.

Для аналізу використовують картопляний  агар, картопляно-глюкозний агар та середовище Чапека.

Приготування картопляного агару.

Беруть 200 г картоплі , вимивають, чистять, нарізають ломтиками, заливають 1000 см ³ води і  кип'ятять    40 хвилин. Потім рідину фільтрують. В відфільтровану рідину доливають воду до  1000 см ^3, додають 20 г агару, і підігрівають його до повного розчинення , після розчинення агару розчин фільтрують горячим через декілька шарів марлі з ватною прокладкою і стерилізують під тиском 0,09807 МПа (1 атм) протягом 30 хв чи текучою парою два рази по 1 годині через добу. Після стерилізації у поживне середовище додають стерильний 50 % - ий розчин лимонної кислоти із розрахунку 0,1-0,05 см ³ (одна крапля) на 10 см³ чи концентровану молочну кислоту (4 см ³ кислоти на 1000 см ³ середовища) і рідину розливають по чашкам.

Приготування картопляно - глюкозного агару.

Перед стерилізацією до картопляного агару (1000 см ³) додають 20-30 г глюкози , а після стерилізації лимонну чи молочну кислоту.

Приготування середовища Чапека

Склад середовища наступний (в г на л води):

Сахар (мальтоза, глюкоза) – 30;

NaNO₃  – 2, 0;

KH₂PO₄ – 1, 0;

MgSO₄ – 0, 5;

KCl – 0, 5;

FeSO₄ – 0, 01;

агар-агар – 25.

 

 

 

 

Проведення  аналізу

У стерильні чашки  Петрі наливають по 10 см ³ середовища. Товщина шару середовища у чашці повинна бути 3-4 мм. Розлив поживних середовищ та розклад насіння проводять у стерильних боксах. Розклад насіння на застигле середовище здійснюють пінцетом, періодично стерилізуючи його обпалюванням на спиртівці, насіння промивають під струменем води протягом 1-2 години, дезинфікують  1% - им розчином марганцевокислого калію, 96-им спиртом протягом 1-2 хвилин. Потім насіння промивають у стерильній воді і просушують між аркушами фільтрувального паперу. Насіння розкладають у чашки Петрі по 10-25 шт і ставлять їх для пророщування в термостат при температурі 22-25 ⁰ С. Пророщування насіння проводять протягом строку, який вказується для визначення схожості насіння.

  На З—5-й день  після закладання в термостат опроводять огляд ,чашку Петрі повертають нижнім боком до об'єктива бінокуляра при збільшеннях 10х, 8х і спостерігають за ростом колоній та початком появи спороношення. Коли утворюється дозріле спороношення, за допомогою мікроскопічного дослідження ідентифікують збудника.

При виконанні курсової роботи досліджували насіння цибулі сорту Марківська. Сорт середньостиглий, напівгострий , врожайний, відмінно зберігається. Придатний, як для однорічної , так і для дворічної культури, але вирощується в основному, як дворічник для отримання цибулі сівка. Саджають сівок на початку травня, попередньо замочивши його протягом 12-24 годин в воді, щоб прискорити його відростання, глибина посадки 8-10 см [13,16,17,22].

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ФІТОПАТОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ НАСІННЯ ЦИБУЛІ ТА ЗАХОДИ ОЗДОРОВЛЕННЯ НАСІННЄВОГО МАТЕРІАЛУ

       3.1. Результати зовнішнього огляду насіння

       Після проведення фіто експертизи насіння цибулі були отримані результати, які наведені нижче в таблицях.

Результати макроскопічного огляду насіння цибулі наведені в табл.3.1.

Таблиця 3.1.

Результати зовнішнього  огляду насіння цибулі сорту Марківська

Ознаки ураження чи їх відсутність	І проба  (50 шт)	ІІ проба (50 шт)	ІІІ проба (50 шт)	ІV проба (50 шт)	Відсоткове вираження%
Здорове насіння	44	47	50	46	93,5
Уражене насіння	6	3	-	4	6,5
Щупле	3	2	-	-	2,5
Без блиску	1	-	-	-	0,5
Зморщене	2	1	-	4	3,5
НІР 05	4,3				2,2

 

      Оглянувши насіння цибулі сорту Марківська (200 шт.) були отримані такі результати : здорове насіння – 187 шт.,уражене насіння – 13 шт. Найбільше уражених насінин виявили в І пробі – 6 шт. ( щупле – 3 шт.; зморщене – 2 шт.; без блиску – 1 шт.) , ІІ проба ( 50 шт.) - містила 3 уражених насінини      ( щупле – 2 шт.; зморщене – 1 шт.) , насіння ІІІ проби мало здоровий вигляд , а отже не містило ураженого насіння , оглянувши ІV пробу виявили 4 уражених насінини – вони мали зморщений вигляд. Виходячи з отриманих даних можна зробити висновок, що майже весь посівний матеріал цибулі сорту Марківська виявився здоровий – 93,5 % , і тільки невеликий відсоток насіння – 6,5 % - мало нездоровий зовнішній вигляд. В результаті проведення математичної обробки встановлено, що є істотна різниця між варіантами.

3.2. Результати експертизи проведеної біологічним методом

       Після проведення біологічної експертизи були отримані більш точні дані.

       Результати біологічної експертизи наведені в табл.3.2.

Таблиця 3.2.

Результати експертизи проведеної біологічним методом

Ознаки ураження чи їх відсутність	І проба  (50 шт)	ІІ проба (50 шт)	ІІІ проба (50 шт)	ІV проба (50 шт)	Відсоткове вираження%
Здорове насіння	12	10	18	8	24
Уражене насіння	38	40	32	42	76
Mucor	20	26	17	24	43
Rizopus	22	14	27	8	35,5
Penicillium	18	21	26	33	49
НІР 05	7,5				3,7

 

З таблиці 3.2. видно, що експертиза проведена біологічним методом була більш ефективною і були отримані результати , які значно відрізнялись від попередньо отриманих даних – 76 % насіння виявилось ураженими грибами таких родів: Mucor – 43 %, Rizopus – 35,5 %, Penicillium – 49 % ураженого насіння. Насіння І проби містило 38 уражених насінин з яких грибами роду Mucor – 20 насінин , Rizopus – 22 , Penicillium – 18 шт.; ІІ проба також містила уражене насіння : Mucor – 20 шт., Rizopus – 14 шт., Penicillium - 21 шт.; ІІІ проба містила – 32 нездорові насінини , Mucor – 17 шт., Rizopus – 27 шт., Penicillium – 26 шт.; ІV проба також виявилась ураженою , хворого насіння виявилось – 42 шт., з яких грибами роду Mucor – 24 шт., Rizopus – 8 шт., Penicillium – 33 уражених насінини. 

З цього можна зробити  висновок, що насіння даного сорту  непридатне для вирощування . Можливо причиною цього слугувало вже уражене зібране насіння цибулі,або висока відносна вологість під час його збирання та неправильні умови зберігання, оскільки гриби даних родів розвиваються за умов достатньої вологості. В результаті проведення математичної обробки встановлено,що є істотна різниця між варіантами.

        3.3. Порівняння застосованих методів фіто експертизи насіння

        Після проведення фітопатологічної експертизи насіння ми порівнювали дані отриманні в результаті проведення макроскопічного та біологічного методів. Порівняльна характеристика обраних методів наведена в табл.3.3.

Таблиця 3.3.

Порівняння методів  зовнішнього огляду та біологічного

Метод	Ураженого насіння,%	Здорового,%
Зовнішнього огляду	6,5	93,5
Біологічний	76	24
НІР 05	3,1	3,1

 

       Порівнюючи дані методи експертизи насіння цибулі можна побачити, що біологічний метод виявився більш ефективним, оскільки після його проведення були отримані більш точні результати. Ураженого насіння виявилось значно більше ніж ми вважали за результатами попередньої експертизи, а саме 76% - результат біологічної експертизи. В результаті проведення математичної обробки встановлено,що є істотна різниця між варіантами.

        Біологічний метод є більш ефективним тому що з його допомогою можна виявити внутрішню інфекцію, оскільки багато фітопатогенних грибів можуть знаходитись в середині насіння при цьому не проявляючи зовнішніх ознак хвороби і тільки за сприятливих умов – оптимальній температурі та вологості в нашому випадку знаходячись на поживному середовищі – дати можливість виявити хворе насіння.

       3.4. Заходи за результатами фіто експертизи

         За результатами даних, які ми отримали під час виконання курсової роботи можна зробити висновок, що проведення фітопатологічної експертизи насіння рослин є невід’ємною складовою для отримання здорового урожаю. Велику роль в оздоровленні насіннєвого матеріалу грають умови зовнішнього середовища в передзбиральний період, а саме велика кількість опадів в передзбиральний період та під час збирання насіння створюють сприятливі умови для проникнення гриба в насіння ,під час збирання насіння зовнішні ознаки захворювання майже непомітні, або ж зовсім відсутні. І проявляються під час зберігання або в період вегетації рослин. При понижених температурах швидкість росту грибів зменшується. Підвищена вологість повітря в сховищах також сприяє розвитку хвороб. Характерна особливість цибулі –сівка в тому,що процеси його розвитку уповільнюються лише в строгих температурних режимах -  1  -  3 або18 - 20°С. Саме тому з метою збереження посівних особливостей сівку його зберігають при указаних температурах. Дуже важливо строго дотримуватись санітарних норм та правил зберігання. З метою зменшення відходів цибулі від хвороб та шкідників при зберіганні необхідно виконувати комплекс заходів, до яких входять як профілактичні так і винищувальні прийоми. До профілактичних відносяться : правильне чергування культур в сівозміні, протруювання насіння, відбір і своєчасна висадка здорових маточників, прочистка посівів і висадок від хворих рослин, знищення рослинних решток, глибока оранка, знищення бур’янів [11,14,17,22].