Досягнення селекції пшениці

ЗМІСТ

18. ВСТУП
19. Пшениця – основна хлібна культура багатьох країн світу. Вона займає провідне місце серед зернових культур. Це пояснюється тим, що із зерна виготовляють безліч продуктів харчування, головним з яких є хліб. У  промисловості  зерно  пшениці  використовують  для  одержання  крохмалю, спирту, клейковини  тощо [1,2].
20. За площею посіву в світі пшениця посідає перше місце, а за виробництвом зерна – друге. Пшениця забезпечує близько 20% всіх харчових калорій для населення земної  
21. кулі, є основним продуктом харчування у 43 країнах світу, де проживає понад 50%  населення [3]. 
22. Основною продовольчою культурою вона є й в Україні. Саме її урожайність і рентабельність виробництва визначають наш добробут, тому збільшення валових зборів зерна, поліпшення його якості є найважливішим завданням у сільськогосподарському виробництві [4,5].
23. За останні роки  зростання валових зборів зерна на планеті зросло на 60%. Це зумовлене впровадженням нових сортів та гібридів, удосконаленням технології вирощування, засобів механізації [6]. Тому з кожним роком виникає все більша зацікавленість знань з питань насінництва, селекції та сортовивчення майже всіх сільськогосподарських культур в тому числі і пшениці [7]. 
24. На сучасному етапі селекція не обмежується застосуванням класичних методів відбору і гібридизації. В селекційній роботі з багатьма культурами широко використовують мутагенез, ефект гетерозису на основі цитоплазматичної та ядерної чоловічої стерильності. При цьому донором корисних ознак (високого вмісту білка, клейковини, лізину), стійкості проти хвороб та шкідників часто подають дикі, напівдикі та забуті нині форми[8].
25. Тому селекційні установи України постійно створюють нові сорти пшениці озимої, які  відповідають потребам виробництва. На кафедрі генетики, селекції рослин та біотехнології Уманського НУС також проводиться селекційна робота з цією культурою. Саме тому порівняльна оцінка нових зразків пшениці і їх аналіз є доцільним.
28. Розділ 1.Сучасний стан селекції пшениці озимої
29. в Україні
31. 1.1.Досягнення селекції пшениці.
32. Початок селекційно – насінницької роботи в Україні припадає на кінець ХІХ століття, а становлення і розвиток  - на ХХ століття і теперішній час [9].
33. А селекційна робота по виведенню нових сортів м’якої озимої пшениці в Україні бере початок з 1910 року на Харківській дослідній станції, де були виведині перші селекційні сорти – Червона остиста і Червона безоста [10]. У 1910 р. завідувач відділом селекції Харківської селекційної станції П.В. Будрін опублікував роботи: «Опыты с озимой пшеницей», «Южно – русские сорта хлебов», і «Методика селекции пшеницы на Харковской станции».
34. За роки роботи на Харківській дослідній станції  В.Я. Юр’єв створив перші сорти озимої пшениці: Мільтрум 120 (1910 р), Юр’ївка (1913 р.), Еритроспермум 917 і Феригінеум 1239 (1913 р.). Сорти  Зенітка і Лютесценс 266 отримані індивідуальним добором з сортів, Лютесценс 17 і Гостіапум 237 [11].
35. В першій третині ХХ століття найбільш успішно працювали селекціонери Харківської, Одеської, Миронівської і Верхняцької дослідних станцій [10]. Засновником селекційної роботи в Україні є Харківське товариство сільського господарства. Пізніше ця установа отримала назву - Харківська сільськогосподарська дослідна станція, яка в кінці 1908р. перейменовується в Харківську дослідну станцію
36. У 1909 р. на Харківську селекційну станцію прийшов працювати В.Я. Юр’єв, який продовжив селекційну роботу з вивчення місцевих сортів пшениці озимої. Він розробив і удосконалив низку методів селекції, заснованих на використанні природних і штучних провокаційних фонів, метод монолітів; проморожування озимих культур у стадії кільчення насіння – суть якого міститься в тому, що не кільчене насіння в ящиках знаходиться взимку у природних умовах [12]. Разом з В.Я.Юр’євим працювали видатні селекціонери – пшеничники: Дідусь Василь Іванович, Кучумов Петро Васильович, Єльніков Микола Іванович, Голік Віктор Степонович та ін.
37. Єльніков М.І. у співавторстві створив сорти: Напівкарлик 3, Харківська 90, Харківська105, Харус [1].
38. В Україні було створено три селекційних центри: Миронівський (куратор з питань  селекції озимої пшениці), Одеський та Харківський [7].
39. Миронівську дослідну станцію було створено об’єднанням цукрозаводчиків та агрономів із Німеччини С.Л. Франкфуртом у 1911 році для селекційної роботи з буряком цукровим. 
40. З  1915 року  наукова  селекція  пшениці  розпочалася  на  Миронівській  станції. Одержання  селекціонерами  Л.І Ковалевським, В.Є.   Жолткевичем  і  І.М. Єрємєєвим   сорту  Українка  0246, який  вирощувався  у  виробництві  більше  40 років  і який по праву вважається матір‘ю українських пшениць, є найвищим досягненням в селекції озимої пшениці на початку ХХ століття[13,14].
41. У 1929 р. сорт Українка районується і займає площу біля 2млн.га, а через п’ять років (1935 р.) – сорт займав площу понад 5 млн. га. Сорт характеризувався, в першу чергу, високою зимостійкістю, сталою продуктивністю, відмінними хлібопекарськими якостями. Завдяки високим господарським властивостям сорту Українка 0246 широко залучається в якості вихідного матеріалу для створення більше як 200 сортів пшениці озимої.
42. У 1948 р. відділ селекції на Миронівській дослідній станції очолив Василь Миколайович Ремесло. В наслідок багаторічних досліджень,  він визначив, що метод спрямованого змінення ярих форм на озимі можливо добитися поєднання в сорті таких важливих ознак як висока продуктивність та добрі якості зерна. 1957 р. В.М. Ремесло передає свій перший сорт пшениці озимої – Миронівська 264, отриманий даним методом і переданий на державне сортовипробування [7]. В.М. Ремесло був ініціатором і організатором співробітництва з ученими НДР, Чехословаччини, Болгарії. Спільна робота увінчалася створенням високоврожайних сортів пшениці озимої Мрія1   Мрія 2, Миронівська 61, Мирлен, Мирон 65, Мирхад, Раміро, Мираз, Мирич. Родовід озимої пшениці Миронівської селекції поповнювався новими сортами такими як: Миронівська ювілейна, Іллічівка, Миронівська 808 поліпшена, Миронівська 25. Загальний творчий доробок  В.М. Ремесла – 60сортів зернових колосових культур [16].
43. Після смерті В.М. Ремесла, відділ селекції в 1984 р. був розділений  на дві
44. лабораторії: лабораторію селекції інтенсивних сортів озимої пшениці і лабораторію міжнародних селекційних досліджень.
45.  Лабораторію селекції інтенсивних сортів очолив Шелепов Володимир Васильович – колишній завідувач відділу селекції Запорізької обласної сільськогосподарської дослідної станції, автор більше 30-ти районованих сортів пшениці в Україні, Росії, Білорусії, в т. ч. нового виду – озимої твердої пшениці              (сорт Рубіж).
46. Лабораторію міжнародних селекційних досліджень очолив юридично директор інституту Леонід Олександрович Животков, а практично – Чебаков Микола Петрович.
47. 1959 р. у виробничі посіви пшениці озимої  м’якої прийшов сорт краснодарської
48. селекції П.П. Лук’яненка Безоста 1. Створення сортів Безоста 1 і Миронівська 808 вважають одним із видатних досягнень в селекції пшениці озимої [15].
49.  У 1960 р. на Миронівській станції було закінчено роботу зі створення другого сорту – Миронівська 808, завдяки високим господарським якостям, якого швидко поширився.
50. Одеське дослідне поле було організоване у 1885 р. та очолене В.Г. Ротмістровим.
51.    У 1912 р. при дослідному полі було організовано відділ селекції, керівником якого був обраний А.О. Сапегін.1932 р. на посаду завідувача відділом селекції  пшениці був запрошений Лука Петрович Максимчук. Під його керівництвом були створені сорти пшениці озимої Одеська 3, Одеська 12. Видатний селекціонер
52. С.П. Лифенко. заснував новий напрям в селекції пшениці створення  зимо- посухостійких сортів напівкарликового типу: Одеська 75, Одеська напівкарликова [7].
53. Тут створено  сорти, які вперше за історію України сформували в держсортовипро –
54. буванні  рекордні врожаї зерна: Смуглянка – 115,2 ц/га, Золотоколосса – 117,3 і Фаворитка – 124,1 ц/га [17,18].
55. Селекцію озимої пшениці у Білій Церкві розпочав Андрій Андрійович Горлач у 1924 р. Селекційна робота розпочалася на базі глибокого вивчення та добору з колекції місцевих сортів пшениці. Цим методом було створено сорт Лютесценс 74. Але великого поширення він не набув і у 1928 р. А.А. Горлач переходить до методу гібридизації. Першим його гібридним сортом був Лісостепка 75. Залишивши сорти гібридного походження було створено сорт Білоцерківська 198.
56. З часом А.А. Горлач переходить до складних зворотних схрещувань (Білоцерківська 21 поліпшена) та до схрещування географічно віддалених сортів              (Білоцерківська 41). Після смерті  А.А. Горлача (1976 р.) селекційну роботу на Білоцерківській дослідно – селекційній станції продовжує його учениця доктор с.-г. наук  Бурденюк – Тарасевич Лариса Антонівна.
57. Використовуючи багатий генофонд світової колекції і гібридизацію                         Г.С. Ластович створила 11 сортів пшениці озимої: Охтирчанка, Іванівська 6, 8, 60, 12, 45, 15, 16 , 16а, Еритроспермум 21 і ярий сорт  - Ярославна. Проте найбільш відомими стали сорти: Охтирчанка, Іванівська 60, Іванівська 12 та Іванівська остиста.
58. Селекційну роботу з озимої пшениці в інституті землеробства було розпочато  після Великої Вітчизняної війни (1946 р.) у відділах селекції під керівництвом
59. В.М. Лєбєдєва (1946-1956 р.), П.І. Оселедця (1956-1964 р.), Д.Ф. Лихваря(1964-1970 р.).
60.  У 1949 р. було організовано дослідне поле «Чабани» під Києвом, куди переноситься селекційна робота практично з усіх культур. У цей час створюють сорти 
61. Ферругінеум 59, Київськат3015. Проте великого поширення вони не набули. Ін’єкція насіння озимої пшениці сорту Безоста 1 ендоспермом озимого жита сорту Тацинське голубе, проведена ц 1960 р. в Зеренограді, в умовах «Чабанів» у 1964 р. дала дві сім’ї, які стали родоначальниками сортів пшениці Поліська 70 і Колективна 77. З 1992 р. відділ селекції озимої пшениці очолив Шередко Леонід Миколайович. Він є співавтором сортів пшениці озимої Копилівчанка і Столична, а також сортів озимого жита і тритикале.
62.   Селекційну роботу з багатьох сільськогосподарських культур в Інституті фізіології рослин  і генетики НАН України  очолив і здійснює академік Володимир Васильович Моргун.
63.  У 1986 р. В.В. Моргун обраний директором інституту фізіології рослин і генетики, котрий очолює і сьогодні. Великим досягненням у світовій селекції пшениці є створення сортів Аврора і Кавказ з широкою адаптивністю, високим потенціалом зернової продукції, а також першого сорту пшениці Напівкарликова 49.
64.  Донське дослідне поле створено у (1904 р.). У 1921р на базі дослідного поля створюється Донська сільськогосподарська дослідна станція, яку у 1937 р. реорганізовано в Сєвєро – Донецьку державну селекційну установу. Під керівництвом І.Г. Калиненка було створено і районовано сорти озимої пшениці: Сєвєродонська 5, Тарасівська 29, Сєвєродонська. Ці сорти були лідерами за морозостійкістю. У 1953 р. методом індивідуального добору з сорту Гостіанум 237 був створений сорт СД – 143, одним з авторів якого був В.М. Ремесло.
65. З 1976 р. селекція пшениці озимої почала здійснюватись самостійно. Підсумок такого відокремлення було створення і районування сортів пшениці: Тарасівка 87 (1992 р.), Сєвєродонська 12 (1996 р.), Тарасівка остиста (2001 р.), Росинк</span