Обґрунтування системи агротехнічного забезпечення програмованого врожаю

 

 

 

2.4.Структура посівних  площ

 

На орних землях запроваджено три польові, три ґрунтозахисні і кормова сівозміни.

Таблиця 2.6

 Структура посівних площ в ТОВ „ Лан ” в 2014 році.

№ п/п	Сільськогосподарські культури	Площа, га
Всього земель в обробітку:	2882
1.	Озимі: всього В т.ч. озима пшениця озиме жито	740 700 40
2.	Ярі зернові: всього В т.ч. ячмінь овес гречка просо кукурудза на зерно	699 289 100 90 70 130
3.	Зернобобові: всього В т.ч. горох Соя	45 37 8
4.	Просапні: всього В т.ч. цукрові буряки кормові буряки соняшник	407 154 46 207
5.	Багаторічні трави	350
6.	Однорічні трави	45
7.	Кукурудза МВС	488
8.	Пари	108

 

 

Розглядаючи структуру посівних площ треба було збільшити в ній долю бобових рослин – це позитивно вплине на родючість ґрунту і урожайність інших культур в сівозміні.

Через низький рівень агротехніки, недостачу добрив і інших ресурсів, що спричинено слабкою матеріально-технічною базою, господарство отримує порівняно невисокі врожаї сільськогосподарських культур.

 

2.5 Урожайність сільськогосподарських  культур

 

Таблиця 2.7

Урожайність сільськогосподарських  культур

Nп/п	Сільськогосподарські Культури	Урожайність
		2012	2013	2014
1	Озима пшениця	29,3	26,4	5,2
2	Озиме жито	26,3	24,3	7,4
3	Ярий ячмінь	20,6	19,3	17,6
4	Кукурудза: на зерно на зелений корм	31,6 225,1	45,3 361,5	61,3 411
5	Горох	-	15,3	17,1
6	Соя	-	-	15,2
7	Соняшник	11,2	14,3	16,1
8	Цукрові буряки	162	154	-
9	Кормові буряки	-	345,4	254,3
10
	Багаторічні трави: на сіно на зелений корм	26,3 221	25,1 158,5	20,3 201
11	Овес	40	45	60
12	Гречка	4,5	6,2	5,2
13	Просо	15,2	14,1	16,2

 

 

Овес в господарстві вирощують в першій польовій сівозміні, яка має слідуючий вигляд:

1. Пар чистий

2. Озима пшениця

3. Цукровий буряк

4. Горох + Гречка

5. Овес

6. Кукурудза на зерно

7. Кукурудза на силос

8. Озима пшениця

9. Кормові буряки + Просо

10. Соняшник

Розглядаючи сівозміну потрібно сказати, що вона є недосконалою і дане розміщення культур приведе до зниження родючості. Виходом із ситуації є внесення високих доз органіки, а краще ввести в сівозміну більше бобових культур.

 

 

3. Оцінка ґрунтово-кліматичного  і генетичного ресурсів та  встановлення рівня програмованої врожайності

 

3.1 Розрахунок врожайності за надходження ФАР

 

Потенціальна врожайність - це врожайність, яка може бути отримана в ідеальних метеорологічних умовах (при достатній кількості вологи і тепла). Вона залежить від приходу ФАР, агротехнічного фону, біологічних властивостей культури і сорту.

Потенційну врожайність визначають за допомогою математичної моделі продукційного процесу і формування врожайності. Для ії оцінки використовуємо формулу:

,          (1)

де - потенційна врожайність основної продукції, ц/га;

К - коефіцієнт використання ФАР, %;

ŋ-коефіцієнт господарської ефективності врожаю;

∑Q - сума надходження ФАР за період вегетації культур, ккал/га;

g- калорійність абсолютно  сухої речовини, ккал/га;

x - стандартна вологість продукції, %;

100 - для перерахунку врожайності.

Розраховуємо потенціальну врожайність для вівса за формулою 1:

 = ==79,7 ц/Га

 

3.2.Розрахунок врожайності за вологозабезпеченням

 

Дійсно можливий урожай - це урожай, який теоретично може бути забезпечений генетичним потенціалом сорту або гібриду і основним лімітуючим фактором. Дійсно можливий урожай завжди нижчий за потенційний врожай. Визначають дійсно можливий урожай за формулою:

=,         (2)

де - дійсно можлива врожайність основної продукції за стандартної вологості, ц/га;

ƛ - коефіцієнт господарської ефективності врожаю;

- запас вологи  в метровому шарі ґрунту на  початку вегетації, мм;

 сума опадів  за вегетацію, мм;

- коефіцієнт  водоспоживання,1 м3 води на одну тону абсолютно сухої речовини;

x - стандартна вологість основної продукції,%;

104 (10*10*100)  - для перерахунку вологи (мм в т/га), урожайності (ц/га) за стандартної вологості.

Розраховуємо для вівса за формулою 2:

=====39,7 ц/га

 

 

3.3 Розрахунок за ефективною родючістю ґрунту

 

Урожайність за ефективною родючістю ґрунту визначаться за такою формулою:

=,         (3)

де - урожайність основної продукції за вмістом одного з елементів живлення в ґрунті, т/га;

П - вміст азоту, фосфору і калію на мг/100 ґрунту в кг/га;

- коефіцієнт переводу  поживного елемента з мг/100 грунту  в кг/га;

- коефіцієнт  використання поживних речовин  з грунту, %;

В - винос азоту або фосфору, або калію одним центром основної продукції з відповідною кількістю побічної, г/г.

Вміст - азоту в ґрунті - 0,28 т/га, фосфору - 1 т/га, калію - 5 т/га. Розраховуємо для вівса урожайність за ефективною родючістю ґрунту за формулою 3:

N===0,056 т/га або 56 ц/га

Р===0,3 т/га або 30 ц/га

К===0,9 т/га або 90 ц/га

 

3.4. За продуктивністю  районованих сортів (гібридів)

 

Дані для подальшого розрахунку врожайності беремо з таблиці врожайності двох сортів вівса, які ми подалі будемо розглядати:

Таблиця 3.1

Зрівняльна урожайність зерна вівса різних сортів

Типи сортів	Урожайність зерна, ц/га
2012
Плівчастий сорт Чернігівський	40
Голозерний сорт Вандровнік	45
2013
Плівчастий сорт Чернігівський	45
Голозерний сорт Вандровнік	47
2014
Плівчастий сорт Чернігівський	60
Голозерний сорт Вандровнік	63

 

 

3.5.Розрахунок за встановлення рівня програмованої врожайності

 

За усіма даними і розрахунками робимо таблицю:

Таблиця 3.2

Встановлення рівня програмованої врожайності в умовах господарства

Урожайність	ц/га
Потенційна (Уп) за ФАР	79,7
Дійсно можлива (Удм) за вологозабеспечення	39,7
За ефективною родючістю грунту (Уеф): За вмістом азоту                   фосфору            калію	56 30 90
Фактична (Уфак):                                                                                                       2012 сорт Чернігівський                2013                                                    2014	40 45 60
Середня за 3 роки	52
За продуктивністю районованих сортів	50
Програмована	45

 

 

 

4. Обґрунтування системи  агротехнічного забезпечення програмованого  врожаю

 

4.1 Підбір сортів (гібридів)

 

Для подальшого розгляду курсової оберемо 2 сортів - Вандровік і Чернігівський. 

Голозерний овес сорта Вандровник было испытано на двух участках в Одесской области.

На производственной площади 140 га овес сеяли по традиционной технологии - 16 апреля, а 23 апреля - на участках испытаний. На испытательных участках контролем для выращивания голозерного овса сорта Вандровник был сорт обычного овса - Черниговский.

Дружеские лестницы получили через 4-5 дней после посева семян. В условиях прохладной весны с достаточной увлажненностью вегетация голозерного овса не задерживалась,  поэтому пригоден для выращивания в таких условиях. Экспериментальный овес быстро наращивал вегетативную массу и в начале июня перешел в фазу выбрасывания метелками.

Наблюдения, сделанные на опытном поле, свидетельствуют: голозерний овес развивается быстрее, чем сорт Черниговский. Кроме того (что не менее существенно), метелка голозерного овса существенно разнится с метелками сорта Черниговский. У каждой растения контрольного образца насчитывалось 32-38 колосков, в исследовательского же варианта этот показатель увеличился до 54-72 колосков. Масса метелками овса Черниговский на время сравнений составляла 7,2 г, а овса Вандровник - 11,9 г.

Готовым к сбору голозерний овес был 10-14 июля, а контрольный сорт опоздал на 6-8 суток. Т.е. вегетационный период экспериментальной культуры составлял 85-88 суток, а овса Черниговский - 92-95. На исследовательском участке урожайность составила 26,6 ц / га голозерного овса и 16,4 ц / га - овса сорта Черниговский.

Экспериментальный овес оказался устойчивым к полеганию, поражению вредителями. Высота его растений - 66 см, тогда как в овса Черниговский - 75 см. Это означает, что сортотип голозерного овса отличается от традиционных сортов интенсивным накоплением зерновой массы за счет сдерживания роста стебля.

Таблиця Біологічні особливості сортів Вандровнік та Чернігівський

 

Показники	Сорт Вандровнік	Сорт Чернигівській
Особенность сорту	Полное отсутствие пленок	Є плівки
Кількість цветков у колосі	3-5	2-3
Цветочные чешуи	М'які, легко ломаються
Маса 1000  семян,г	22	20
Продолжительнось вегатационного періоду, дн.	85-90	110-115
Врожайність зерна, середня, ц/га	52	50
Врожайність максимальна,ц/га	65	60
Врожайність рекордна, ц/га	60	55
Норма висіву всхожих семян, млн.шт/га	3	4
Норма висіву, кг/га	104	68
Оптимальна доза азотних добрив, кг д.р/га	30	30
Обробка гербіцидами	гербоксон, базагран, лонтрел , агроксон	гербоксон, базагран, лонтрел , агроксон
Устойчивость к полеганию и осыпанию	Дуже висока	Висока
Устойчиость к ржавчине	Середня	Середня

 

 

 

Склонности голозерного овса к осыпанию не замечено. Требовательность к плодородию почвы - относительная.

Первые наблюдения, сделанные после сбора урожая, показали, что зерно голозерного овса характеризуется относительной равномерностью размера и цвета семян, его влажность при скашивании составила 16,1%.

Изучение химического состава зерна овса сравниваемых сортов позволило определить их кардинальное различие. Показатели сорта Вандровник по протеину существенно превысили средние. Одновременно был высшим и уровень клетчатки: он увеличился с 2,2 до 3,1%. При уровне клетчатки 3,1% голозерний овес можно сравнивать с кукурузой и пшеницей, и этот уровень значительно меньший, чем у ячменя.

Экономические расчеты показывают, что выращивание овса голозерного, вместо обычного сорта, способствует увеличению выхода питательных веществ и протеина с гектара площади как за счет лучшей питательности, так и высшего урожая.

Все технологические операции по уходу и обслуживанию посевов стандартного и голозерного овса одинаковы. Следовательно, в условиях повышения урожая себестоимость тонны полученного зерна пропорционально снижается, что и формирует дополнительную прибыль. Изложенное означает, что существует реальная возможность вывести культуру овса на современный мощный уровень и рассматривать ее как дешевую альтернативу фуражной кукурузе и ячменю. Пожалуй, следует обратить внимание на эту культуру и производителям пищевых продуктов. Характеристики голозерного овса дают основание утверждать, что, благодаря его использованию, можно достичь увеличения выхода овсяной муки с повышенным содержанием протеина.

 

4.2 Розміщення в сівозміні

 

Відносна невимогливість до грунту, швидкий темп початкового зростання і хороша обліственность, а також здатність ефективно використовувати післядію добрив і боротися з бур'янами — все це обумовлює розміщення вівса в кінці сівозмін. При  цьому у нього менше, ніж в якої-небудь іншої зернової культури, знижується врожайність. 

Овес менш вимогливий до грунтової родючості. Проте він позитивно реагує на хороший попередник. Овес споживає значна кількість азоту, добре використовує біологічний азот, тому кращі попередники вівса — зернобобові культури, пласт і зворот пласта багатолітніх бобових трав. Високі урожаї отримують при розміщенні його після картоплі, що удобрює, і інших просапних культур, окрім цукрового буряка, який висушує грунт і має загальних з ним шкідників. Овес не можна вирощувати після вівса і ярового ячменю. Хороший зерновий попередник - жито, а пшениця і озимий ячмінь є можливими попередниками вівса.

 Попередники істотно  впливають на якість зерна  вівса. Найбільш високий вміст  білка в зерні спостерігається  при посіві вівса після конюшини, гороху і кормових бобів. Вміст  жиру вище при обробітку після  зернових культур.