Проектування та екологічна оцінка ґрунтозахисних сівозмін в умовах Степу України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Ноября 2013 в 23:26, курсовая работа

Описание работы

Землеробство як складова частина агрономічних наук тісно пов'язане з хімією, фізикою, фізіологією рослин, метеорологією, мікробіологією, ґрунтознавством та агрохімією. Ці взаємозв'язки зумовлені тим, що землеробство вивчає і розробляє методи регулювання основних факторів життя рослин: водного, повітряного, поживного, світлового та теплового режимів для оптимізації умов життя вирощуваних культур. Таке регулювання здійснюється за допомогою раціонального обробітку ґрунту, впровадження науково обґрунтованих сівозмін, сівби та садіння культур, комплексу заходів для підвищення родючості ґрунту та захисту посівів від бур'янів, належної організації та використання всіх сільськогосподарських угідь.

Содержание работы

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ АДАПТИВНОЇСИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА СТЕПУ УКРАЇНИ

1.1Характеристика агрокліматичних та ґрунтових умов 5
1.2. Особливості розміщення парів і культур у сівозмінах 10
1.3. Особливості обробітку ґрунту в сівозмінах 13
1.4. Особливості систем удобрення в сівозмінах 17
1.5. Особливості боротьби з найбільш поширеними бур'янами 19
сівозмін
1.6. Сучасний стан землеробства та напрями його екологічної 23
стабілізації

РОЗДІЛ 2 ПРОЕКТУВАННЯ, ВПРОВАЖДЕННЯ ТА ОСВОЕНИЯ ҐРУНТОЗАХИСНИХ СІВОЗМІН

2.1. Особливості побудови ґрунтозахисних сівозмін досліджуваної 26
зони України
2.2. Проектування ґрунтозахисної сівозміни 27
2.3. Складання плану удобрення культур в ґрунтозахисні сівозміні 30
2.4. Система обробітку ґрунту та боротьби з бур'янами сівозміни 31
2.5. Розрахунок ґрунтозахисної ефективності сівозміни 35

ВИСНОВКИ 38

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Файлы: 1 файл

Куртова И.В. курсак по ЕПЗ (Автосохраненный).docx

— 98.03 Кб (Скачать файл)

На землях І еколого-технологічної  групи (крутизна схилу до 30) в зерно-просапних інтенсивних сівозмінах перевагу віддають ґрунтозахисному обробітку з використанням чизелів, плоскорізів, дискових знарядь, щілювачів, а також комбінованих агрегатів із нагромадженням рослинних решток на поверхні ґрунту.

Обробіток ґрунту під ярий ячмінь. Після збирання попередника на полях, засмічених однорічними бур'янами, вистачає одного лущення дисковими лущильниками (ЛДГ-10; ЛДГ-15) на глибину 6-8 см. У випадку сильного забур'янення через 2-3 тижні проводять повторне лущення на глибину 10-12 см дисковими боронами (БДТ-7).

Глибина оранки на полях, де проведено 1-2 лущення, становить 20-22 см. також треба враховувати, що за багато численними дослідженнями у зоні Степу оранка, плоскорізний чи поверхневий обробіток майже рівноцінні за впливом на формування врожаю ячменю.

Передпосівний обробіток ґрунту під ранні ярі зернові розпочинається при фізичному його достиганні. На чистих від бур’янів полях за достатньої розпушеності ґрунту, особливо в посушливі весни з застосовують боронування, що складається з двох рядів важких зубових борін. Такий обробіток сприяє рівномірному  розміщенні в ґрунті насіння та одержані своєчасних дружніх сходів.

У зоні Степу проведення передпосівної культивації через 4-5 днів після ранньовесняного боронування  призводить до великих втрат вологи, що зменшує польову схожість і  врожайність зерна. Тому сіють у  цій зоні зразу вслід за закриттям  вологи, не допускаючи пересихання  верхнього шару ґрунту.

Післяпосівний обробіток  ґрунту складається з боронування  сходів, коли проростки культурних рослин мають довжину 1-1,5 см. Проводять  впоперек сівбі легкими боронами.

Основний обробіток ґрунту під цукрові буряки включає лущення  стерні та глибоку зяблеву оранку.

Поліпшений обробіток  ефективніший у зонах нестійкого та недостатнього зволоження, особливо в посушливі роки й на полях, засмічених коренепаростковими та кореневищними бур'янами. Він включає два лущення і глибоку зяблеву оранку. Перше лущення проводять услід за збиранням озимих дисковими лущильниками ЛДГ-10(15) у два сліди на глибину 6 —8 см або дисковими боронами БД-10А, БДТ-7, друге — через 10 — 12 днів на глибину 12 — 14 см лемішними лущильниками, наприклад, ППЛ-10-25 в агрегаті з важкими зубовими боронами, а в посушливу погоду — кільчасто-шпоровими котками 3ККШ-6А. Замість лемішного лущення можна здійснювати плоскорізний обробіток. У міру з'явлення бур'янів поле 1—2 рази обробляють на глибину 6—10 см. Зяблеву оранку проводять у вересні — на початку жовтня на глибину 27 — 30 см плугами ПН-4-35А, ПЛН-5-35, ПТК-9-35(40) або двоярусними плугами ПЯ-3-35, ПНЯ-4-40, які краще заробляють післяжнивні рештки і зменшують забур'яненість посівів.

Весняний обробіток ґрунту включає ранньовесняне розпушування, вирівнювання та передпосівний обробіток. Мета ранньовесняного обробітку - розпушування поверхневого шару фізично спілого ґрунту до дрібногрудочкуватого стану, щоб зменшити витрати вологи, вирівняти поверхню поля і створити умови для високоякісного передпосівного обробітку й сівби. Для розпушування використовують агрегати з важких БЗТС-1,0, середніх БЗСС-1,0, шлейф-борін ШБ-2,5.

Догляд за посівами цукрових буряків передбачає суцільне розпушування ґрунту до появи сходів (досходові боронування), міжрядні культивації. Перший міжрядний обробіток проводять на глибину 4-5 см знаряддями, які обладнані лапами-бритвами і ротаційними робочими органами, наступний обробіток – збільшуючи глибину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6

Система обробітку  ґрунту в сівозміні

№ поля

Культура

Обробіток ґрунту

Основний

Передпосівний

Післяпосівний

1

Конюшина

Ранньовесняне боронування легкими  боронами

-

-

2

Конюшина

Ранньовесняне боронування легкими  боронами

-

-

3

Ярий ячмінь

Лущення  на 6-8 см, поверхневий обробіток 18-20 см

Ранньовесняне боронування, передпосівна культивація на 5-6 см (ЧКУ-4, КПС-4)

Боронування посівів

4

Однорічні трави

Глибоке рихлення без обороту пласта з залишенням стерні та пожнивних  решток на полі

Передпосівна культивація в день посіву глибину 3 - 4 см

Прикочування  посівів.

5

Цукрові буряки

Лущення перше на 6-8 см, друге на 10-12 см, плоскорізний обробіток

Весняне боронування, передпосівна культивація  на глибину посіву

Боронування легкими боронами, міжрядні обробітки по мірі з’явлення бур’янів

6

Ярий ячмінь з підсівом конюшини

Поверхневий обробіток ґрунту

Ранньовесняне боронування, передпосівна культивація на 5-6 см (ЧКУ-4, КПС-4)

Прикочування посіву для зменшення  вітрової та водної ерозії.


 

 

 

 

Таблиця 7

Класифікація  заходів боротьби з бур'янами

Залежно від об'єкту боротьби

Залежно від заходів боротьби

1.Запобіжні (профілактичні)

Своєчасне збирання сільськогосподарських культур, очистка насіння

Підготовка відходів до згодовування (перемелювання зернових відходів, запарювання та хімічна обробка грубих кормів) Правильне приготування і зберігання гною. Обкошування доріг, лісосмуг, меж каналів, канав, пустирів до обсіменіння бур'янів Застосування прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур

2.Знищуючі

Механічні - своєчасний і  відповідний до типу забур'янення обробіток ґрунту (лущення стерні, зяблевий і передпосівний обробіток, обробіток парів)

Фізичні

Хімічні

3. Спеціальні

Біологічні

Фітоценологічні

Екологічні

Організаційні


 

 

2.5. Розрахунок ґрунтозахисної ефективності сівозміни

 

Структуру посівних площ у  польових та інших типах ґрунтозахисних сівозмінах слід розраховувати так, щоб забезпечувати як виробництво  потрібної продукції, так і максимальний захист ґрунту від ерозії. Насичуючи сівозміни необхідними культурами, потрібно враховувати їх ґрунтозахисну здатність. Відносні показники останньої у відсотках наведено у табл.7.

Таблиця 7

Ґрунтозахисна ефективність сільськогосподарських культур залежно від крутості схилу

 

Сільськогосподарська

Ґрунтозахисна ефективність % за різної крутості схилу, градусів

культура та агрофон

 

3

6

9

Багаторічні трави

95

94

84

Озимі на зерно

82

77

68

Коноплі, ярий

50

46

41

ячмінь на зерно,

     

Однорічні трави,

47

42

37

горох

     

Цукрові буряки

47

-

-

Просо, овес

42

36

32

Гречка

39

35

31

Соняшник

37

34

-

Кукурудза на

35

32

-

зерно і силос

     

Картопля

32

28

-

Пар чорний

0

0

0

Стерня озимих

51

45

39

культур

     

Стерня ярих

25

23

21

звичайної рядкової

     

сівби

     

 

Така ґрунтозахисна здатність  сільськогосподарських культур  визначена щодо природних рослинних  ландшафтів, протиерозійний захист яких вважають 100-відсотковим за умови  повної скритості території рослинністю, а також щодо чистих парів, за яких захист ґрунту від ерозії вважають нульовим.

Насичення сівозмін тими чи іншими групами культур і розміщення на полях здійснюють залежно від  розподілу орних земель за елементами рельєфу, крутизни схилів, ступеня змитості ґрунту і небезпеки подальшого руйнування його ерозійними процесами.

Важливо також враховувати  те, що ґрунтозахисна здатність культур  у різні фази їх росту протягом вегетації неоднакова. Найефективніший  захист ґрунту рослинами виявляється тоді, коли найбільший розвиток їх надземної частини і кореневої системи припадає на період інтенсивного прояву ерозійних процесів (періоди випадання зливових дощів, сильних вітрів). Щоб якнайдовше поверхня ґрунту була під прикриттям добре розвиненої культурної рослинності, потрібно якнайповніше застосовувати проміжні посіви. Особливо це стосується ґрунтозахисних сівозмін.

Ґрунтозахисну ефективність сівозміни визначають за допомогою формули:

 

Гзс = /Зк,хПв,/+/Зк2хПв2/+... +Зк„хПво/100

 

Гзс - ґрунтозахисна ефективність сівозміни, %;

Зк-грунтозахисна ефективність культури /1,2...п/в сівозміні, %;

Пв-питома вага культури /1,2...п/в  сівозміні,%;

Рішення

Гзс = (95 х 20) + (95 х 20) + (50 х 20) + (47 х 20) + (47 х 20) + (95 х 20) / 100 = 1900 + 1900 + 1000 + 940 + 940 + 1900 / 100 = 85,8 %

Ґрунтозахисна ефективність сівозміни 85,8 %.

 

ВИСНОВКИ

 

Ґрунти в Степу України по своїм властивостям цілком придатні для отримання стабільних врожаїв, але це можливо тільки при проведенні всіх необхідних польових робіт:

  • своєчасна боротьба з шкідниками та бур’янами;
    • боротьба з вітровою та водною ерозіями метою якої є збереження родючості ґрунтів;
  • застосування меліорації для підвищення до необхідної кількості  ґрунтової та повітряної вологи;
  • правильна й більш вдосконалена обробка ґрунтів, покращення їх аерації, пористості та вмісту в них поживних речовин;
  • використання сучасної техніки .

Останнім часом у зв'язку з  інтенсифікацією землеробства переважно  на основі не завжди достатньо обґрунтованих методів водної меліорації, сівозміни помітно погіршився баланс гумусу, особливо в чорноземах, зросла концентрація шкідливих речовин, збільшилася засоленість і кислотність ґрунтів, порушився їх повітряний і водний режим. Із-за порушення процесів відтворення відомим високою природною родючістю українським чорноземам наразі властивим стає зменшення потужності ґрунтового шару, різке зниження вмісту гумусу і погіршення його фізико-хімічних характеристик, у першу чергу, структури. Без застосування необхідних запобіжних заходів може і далі порушуватися агрофон ґрунтів, зменшуватися вміст гумусу.

Після розрахунків ґрунтозахисної сівозміни можна зробити висновок що дана сівозміна відповідає всім тим критеріям які повинні підвищувати ґрунтозахисну здатність. Найменше що може покращити ґрунтозахисну здатність це заміна однорічних трав на озимі зернові культури, або заміна просапної культури на таку, що має більш високу ґрунтозахисну здатність.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Бегей СВ., Шувар I.A. Екологічне землеробство: Підручник - Львів: «Новий Світ - 2000», 2007.-429С.

2. Гудзь В.П., Примак І.Д., Рибак М.Ф.Адаптивні системи землеробства.-К.: Цент учбової літератури, 2007.-336с.

3. Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії / За ред. В.П. Гудзя.-К.: Цент учбової літератури, 2007.-408с.

4. Основи інтегрованого застосування добрив / Г.М. Господаренко.-К.: ЗАТ «НТЧЛАВА», 2002.-344с.

5. Фермерське землеробство (в таблицях) / За ред. І.Д. Примака.- Біла Церк-ва, 2006,-360с.

6. Загальне землеробство: Підручник / За ред. В.О.Єщенка.- К.: Вища освіта, 2004.-336c.

7. Землеробство та меліорація: Підручник / За ред. 1.1 Назаренка.- Чернівці: Книги -XXI, 2006.-543С.

8. Раціональні сівозміни в сучасному землеробстві / За ред. І.П. Примака.-Біла Церква,2003.-384с.

9. Удобрения в интенсивных технологиях возделывания сельскохозяйственных культур /Под. ред. И.П. Дерюгина.- М.: Агромиздат, 1991.-223с.

10. Якість грунтів та сучасні стратегії удобрення /За ред. Д. Мельничука, Дж. Гофман, М. Городнього. - К.: Арістей, 2004. - 488 с.

11. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану грунтів України. Носка Б. С Прістера Б. С Лобода М. В. - К.: Урожай. 1994. - 332 с.


Информация о работе Проектування та екологічна оцінка ґрунтозахисних сівозмін в умовах Степу України