Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Апреля 2013 в 10:07, курсовая работа
Гранульоване біопаливо з біомаси (рис. 2а) – одне з найбільш придатних до автоматизованого процесу спалювання. Його зберігають у спеціальних бункерах, з яких транспортують безпосередньо до енергетичної установки. Весь процес переміщення гранул можна здійснювати без застосування ручної праці.
Солому спалюють у вигляді брикетів (рис. 2г), пресованих рулонів круглого чи тюків прямокутного перерізу або в подрібненому вигляді.
В Україні розроблено технології збирання й переробки біомаси. В яких використовуються спеціалізовані установки з гранулювання (рис. 2б) й брикетування (рис. 2д) біомаси, зокрема соломи.
Вступ……………………………………………………………………………………...2
1.Аналіз технології і технічних засобіввиробництва
енергії з відходів с/г діяльності…………………………………………….4
2. Обгрунтування технологічної схеми, підбір обладнання для виробництва гранул із соломи……………………………………………….17
3. Розробка конструкції подрібнювача соломи…………………….27
3.1 Розрахунок елементів ротору дробарки………………………...............27
3.2 Енергетичний розрахунок……………………………………………………………..30
3.3 Вибір та розрахунок механізму приводу………………………………………31
4. Охорона праці………………………………………………………………………35
Висновок……………………………………………………………………………………37
Список використаних джерел…………………………………………………39
Україна щорічно виробляє близько 50 млн т зернових і зернобобових культур. Це означає, що солома, як побічний продукт, приблизно виробляється у тих самих обсягах. Солома в основному використовується для удобрення ґрунтів і для цілей тваринництва. Відповідно до аграрних практик для удобрення ґрунтів використовується різна кількість соломи.
Усучасному тваринництві замість соломи використовуються системи гідрозмиву у хлівах та комбікорми для годівлі тварин. Це означає, що із покращенням практик ведення тваринництва менша кількість соломи використовується для підстилки і годування тварин.
Близько 20-40% соломи можна щорічно використовувати для подальшої переробки. Ми оцінюємо три варіанти альтернативного використання соломи: (1) теплопостачання (у невеликих масштабах та центральне), (2) будівництво та (3) виробництво пелетів.
Одним із способів використання соломи є її спалювання для отримання тепла для центрального теплопостачання. Це забезпечується автономними незалежними системами опалення. Такі системи можуть бути малими або великими, та можуть використовуватись як для приватних будинків, так і для великих районів. В Україні малі котли більш поширені, ніж великі. Завдяки ефекту масштабу витрати на одиницю енергії зменшуються зі збільшенням потужності. Застосована методологія – це аналіз витрат і доходів. Вона включає в себе виробничі та операційні витрати та порівнює їх із прибутками від продажу або власного споживання тепла.
Солома також може використовуватись у будівництві. Для цієї мети використовуються
солом’яні тюки менших розмірів (до 20 кг ваги). Існують дві найбільш поширені технології для будівництва з соломи: функціональні структури з
солом’яних тюків і структури «несучих балок». Будівництво з солом'яних тюків поширено в США і в багатьох європейських країнах.Виробництво пелетів позитивно зарекомендувало себе у Європі. Причина зростання частки виробництва пелетів - високий вміст енергії в них у поєднанні з добрими властивостями щодо зберігання і транспортування. Ціни на солому в ЄС вищі, ніж в Україні, що надає останній стимул для експорту. В Україні наразі розвивається ринок пелетів із соломи із використанням
радянських технологій пресування малих потужностей. Беручи до уваги інколи нижчу якість української сировини (солом’яних тюків), використання застарілого обладнання призводить до зниження якості вироблених пелетів. Для досягнення конкурентоспроможності на
міжнародних ринках необхідно використовувати сучасне автоматичне обладнання. Одним з варіантів розвитку ринку солом’яних пелетів в Україні є збільшення експортної частки на ринках ЄС, передбачаючи майбутні вигоди від підвищення європейського попиту на солому як сировини для розвитку біопалив другого покоління. Технології біопалив другого покоління є інноваційними і ще знаходяться на стадії розробки, тому є надто дорогими. Опис різних технологій біопалив другого покоління, тенденцій, ставлення міжнародної спільноти йучасті компаній на цьому ринку будуть представлені в окремому наступному дослідженні.