Визначення потреби в кормах відгодівельному молодняку великої рогатої худоби на стійловий період

Являє собою висушені і подрібнені залишки після витоплювання тваринних жирів. Енергетична живність шквари становить 0,9 к.од. Слід зазначити, що його протеїн містить мало триптофану. Внаслідок високого вмісту жиру борошно зі шквари не здатне довго зберігатися. Використовується як білковий корм у складі комбікормів для свиней і птиці.

 Кормовий жир – це суміш тваринних жирів (свинячого, баранячого і яловичого), які вилучаються на м'ясокобінатах з кісток і при утилізації нехарчових туш тварин. Для забезпечення тривалого зберігання його стабілізують антиоксидантами. Використовується як енергетична добавка до комбікормів свиней, птиці і хутрових звірів. Норми введення становлять 5-10% від маси комбікорму.

У процесі виробництва м’ясо-кісткового і кісткового борошна, а також варених кормів одночасно отримують кормовий і технічний жири. До складу кормового жиру, на відміну від технічного, обов’язково вводять стабілізатор (синтетичний антиоксидант), дозволений до використання ветеринарними органами. Крім того, в ньому регламентовано вміст пероксидів.

Використання кормового жиру для відгодівлі сільськогосподарських тварин спрямоване на збільшення їх продуктивності та підвищення якості продукції. Кормовий жир застосовують як наповнювач у виробництві преміксів.

Використання стабілізованих жирів тваринного походження для відгодівлі тварин значною мірою зменшує витрати зерна, скорочує терміни відгодівлі, підвищує середньодобові прирости маси і ріст тварин, чим досягається високий економічний ефект.

Додавання до раціону жиру підвищує резистентність тварин і птиці до хвороб.

Кормовий жир (баранячий, яловичий, свинячий) з причини поганого засвоєння організмом перепілок рекомендується давати в змішаному вигляді з жирами рослинного походження, в рівній пропорції. [4]

      Пір'яне борошно – білковий корм, який виготовляють з пір'я і відходів фабрик з виробництва пухо-пір'яних виробів гідролізом при температурі 132°С і тиску 2-4 атм протягом 30-60 хв. Необхідність такої обробки визначається умовою, за якої структурний білок пір'я (кератин) може перетравлюватись у травному каналі тварин лише після гідротермічного гідролізу. Перетравність сирого протеїну після цього досягає 75-80%. Амінокислотний склад протеїну пір'я між тим досить незбалансований, що зумовлюється низьким вмістом лізину, гістидину і метіоніну та високим – цистину. Такий недолік суттєво обмежує використання пір'яного борошна в годівлі тварин.

Сухий концентрат білково-пір'яний може вводитися до раціонів тварини на відгодовуванні в дозі 10-20% від маси білка раціону з метою заміни частини зернових і білкових компонентів без істотного зниження інтенсивності росту тварин, може бути використаний як білкова кормова добавка в комбікормовій промисловості. [5]

    Відходи рибопереробної промисловості.

 Основним відходом переробки риби є рибне борошно. Це цінний білково-мінерально-вітамінний концетрат, вихідною сировиною для приготування якого слугують нехарчові сорти риби, її частини і рибні відходи, що залишаються при виготовленні рибних філе і консервів. Залежно від якості вихідної сировини в 1 кг рибного борошна міститься 0,9-1,5 к.од., 500-700 г перетравленного пртеїну, 20-80 г кальцію і 15-60 г фосфору. Відсутність клітковини забезпечує високу перетравленість поживних речовин данного корму на рівні 80-90%.

    Сирий протеїн рибного  борошна за біологічною цінністю  належить до найцінніших білків. Так, за вмістом сірковмісних амінокислот протеїн рибного переважає протеїн тваринного борошна. Але його амінокислотний склад зазнає коливань залежно від вихідної сировини.

Хорошим кормом в харчуванні для птиці є рибний фарш, який дається в складі вологою мішанки. Однак для раціону підходить фарш, законсервований піросульфату натрію, який міститься в кількості 0,2% від загальної маси. Перевищення даного відсотка може призвести до хвороб перепілок.

Крім протеїну, рибне борошно містить досить багато жиру (близько 12%), який складається переважно з поліненасичених жирних кислот.

      Вміст останніх, з  одного боку, відіграє важливу  роль у забезпеченні потреби  тварин у ненасичених жирних  кислотах, з іншого – негативно  впливає на якість борошна  при зберіганні.

     Рибне борошно характеризується також високим вмістом мінеральних речовин, кількість яких значною мірою варіює залежно від складу рибної сировини. Зокрема, наявність значної частки рибних відходів, а також молюсків зумовлює підвищення вмісту кальцію і фосфору. Особливо рибне борошно багате йодом і селеном, яких істотно вище, ніж в інших білкових кормах тваринного походження. Вміст жиророзчинних вітамінів у рибному борошні залежить від вмісту жиру і способу висушування сировини. [6]

       Рибне борошно  широко використовується при виготовленні повнораціонних комбікормів для свиней і птиці. Як правило, норми введення його коливаються в межах 2-8 % за массою.

Залежно від вмісту жиру в сировині рибне борошно готують різними способами. При вмісті жиру до 2% висушують і розмелюють до стану борошна, до 5% — підсушують, екстрагують, висушують повністю і розмелюють.

Якщо сировина містить понад 5% жиру, рибне борошно готують пресуванням.

Енергетична цінність 1 кг рибного борошна коливається у межах 10-14 МДж обмінної енергії. В 1 кг його міститься 535 г перетравного протеїну, 67 – кальцію, 57 г – фосфору. За амінокислотним складом рибне борошно поступається лише кров’яному. Протеїн його багатий на лізин, метіонін, цистин, містить достатню кількість триптофану та інших незамінних амінокислот. Розсипне борошно повинно повністю просіюватись крізь сито з отворами діаметром 5 мм, а на ситі з отворами діаметром 3 мм допускається залишок часток не більше 5%.

Строк зберігання стабілізованого антиокислювачем рибного борошна – один рік після виготовлення. Зберігають його в добре обладнаних сухих приміщеннях.

При високому вмісті жиру в процесі зберігання втрачає якість через окислення жиру, набуваючи гіркуватого смаку. Згодовування тваринам такого борошна може викликати у них захворювання органів травлення. Іноді рибне борошно виготовляють із солоної риби. Птиця особливо чутлива до надлишку в кормах кухонної солі. Тому її вміст потрібно контролювати. У рибному борошні її може бути не більше 5%.

Оскільки доброякісне рибне борошно має високий вміст повноцінного білка, кальцію, фосфору та вітамінів групи В, його використовують переважно як білкову добавку до раціонів птиці в кількості відповідно 3-5% і 10-15% енергетичної поживності раціонів.

Для того, щоб м’ясо від тварин, яким згодовували рибне борошно, не мало небажаного рибного запаху і смаку, його слід виключати з раціонів свиней після досягнення ними маси 50-60 кг, молодняку м’ясних порід птиці за 10-12 днів до забою, а в разі потреби замінити м’ясним, кров’яним або м’ясокістковим борошном.

Якісне рибне борошно - джерело повноцінного високоякісного білка. Рибне борошно у великій кількості містить незамінні амінокислоти - лізин, метіонін, треонін і триптофан. Клітини крові та рибне борошно дозволяють значно підвищити засвоюваність інших кормів і знизити їх витрати. Застосовуючи клітини крові і рибне борошно при відгодівлі птиці, великої та дрібної рогатої худоби, ми отримуєм готову продукцію при значному зменшенні її собівартості. Клітини крові та рибне борошно мають надзвичайно високу засвоюваність. Рибне борошно містить особливо цінні для молодняка незамінні жирні кислоти і дуже багато різних мікроелементів і мінеральних речовин. Служить рибне борошно джерелом фосфору, кальцію і заліза, які життєво необхідні для росту і розвитку кожного організму. Крім того, рибне борошно містить велику кількість вітамінів, таких як А, Д, Р, В12, холін і біотин.

Молочні продукти (сир, обезжирене молоко , молоко) в харчуванні птахів відносяться до кращих джерел легко перетворюваних білків, але мають низький вміст гліцину і аргініну. Тому даний факт треба обов'язково враховувати перед складанням раціону для пташенят. Молоко рекомендується давати перепелам тільки в заквашеному стані, тому що має властивість швидко скисати в годівниці, що сприяє розладу травлення. [7]

Вимоги до якості кормів тваринного походження.

Використання кормів тваринного походження в годівлі сільськогосподарських тварин допускається за умови їх відповідності кількісним і якісним показникам державних стандартів. Корми промислового виробництва мають бути розфасованими у мішки, на яких вказуються виробник та його адреса. Кожна партія одержує сертифікат, де зазначаються вміст протеїну, золи, жиру, вологість, поживність і дата виготовлення. При оцінці придатності кормів тваринного походження до згодовування враховується ряд показників.

    Колір. М'ясне борошно в нормі являє собою жовто-сірий або коричневий порошок, кров'янее і м'ясокісткове – коричневий, кісткове – білий з рудуватим відтінком. Рибне борошно залежно від сорту може мати колір від світло-сірого до коричневого. Набуття тваринним борошном невластивого кольору (наприклад, чорно-коричневий у кров'яного борошна) може свідчити про порушення технології виготовлення або псування під час зберігання.

Запах. Корми тваринного походження мають спеціфичний запах, без ознак затлого та гнильного. Наявність стороннього запаху слугує ознакою їх псування.

 

 

  Бактеріологічні і біологічні  дослідження.

Проводяться для визначення бактеріального обсіменіння кормів тваринного походження та виявлення в них патогенних видів мікроорганізмів. Корми, які не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам, непридатні для згодовування. [8]

   Харчові відходи і побічна  продукція хлібопекарень.

 Продукти харчування, не використані  людиною є додатковим джерелом  кормів для тваринництва. Вони  надходять від населення та  підприємств громадського харчування (їдалень, ресторанів, кафе, дитячих  садків, санаторіїв тощо). У середньому  на одного міського жителя припадає 40-50 кг харчових відходів.

          Склад у них варіює залежно від періоду року. У осінньо-зимовий період у них переважають залишки картоплі та овочв, літньо-осінній –овочів та фруктів. В середньому до складу харчових відходів входять: залишки картоплі -60-70%, овочів і фруктів -10-20, хліба -2-5, мяса, риби тощо -5-6%. Поживність 1 кг становить 0,20-0,25 к.од.із вмістом 10-15 г перетравного протеїну, 2,2 кальцію та 1,5 г фосфору.

        Це переважно вуглеводистий корм, хімічний склад якого залежить від джерел надходження.

Суха речовина харчових відходів у більшості випадків має середній вміст протеїну і жиру. Жир відрізняється високим (20%) вмістом ненасичених жирних кислот.

 Значних коливань зазнає  мінеральний склад харчових відходів. Зокрема, високий вміст кухонної солі потребує відмови від її добавок до раціону, а тварини повинні бути забезпечені свіжою водою. [9]

Харчові відходи перед використанням у годівлі тварин треба кипятити або стерилізувати з метою знищення збудників інфекцій. Якщо відходи, містять залишки мяса або ковбас, не обробити термічно, існує загроза виникнення різних інфекційних захворювань. У результаті кипятіння досягається однорідність їх маси, а сторонні предмети, такі як ножі, виделки, ложки, бите скло тощо, осідають на дно котлів.

       Харчові відходи згодовують переважно свиням після досягнення живої маси 30-35 кг. Поряд з цим, додатково їм згодовують 1,5 кг повнораціонного комбікорму, але обовязково з підвищеним вмістом вітаміну Е, оскільки ненасичені жирні кислоти, яких достатньо у відходах, потребують збільшення надходження андиоксидантів. По досягненню тваринами 80% кінцевої живої маси даванку комбікорму збільшують до 2,5 кг, а кількість відходів – зменшують. Свіжі харчові відходи згодовують безпосередньо після кипятіння і охолодження, їх зберігання не допускається.

       Для тривалого зберігання харчові відходи необхідно консервувати. Одним із ефективних способів є високотемпературне висушування для одержання кормового борошна, а також силосування. Взимку їх заморожують.

Відходи хлібопекарень. Поживність відходів хлібопекарень залежить від виду вихідної сировини – чи це залишки черствого хліба або випічки. Вміст білка у таких кормах становить близько 11% від сухої речовини, а кількість жиру –значно коливається залежно від вихідної сировини. У хлібі вміст жиру майже такий як у зерні, а в залишках випічки – у середньому 15%.

        Залишки випічки треба згодовувати у свіжому вигляді. Запліснявілу частину відходів пекарень необхідно видаляти, а від їх теплової обробки відмовитись.[10]

 

2. Визначення потреби в кормах відгодівельному молодняку великої рогатої худоби на стійловий період

1. Поживність кормів, включених до раціонів (за натуральної вологи)

Корми	В 1 кг міститься
	Корм. од.	ОЕ, МДж	Сухої речовини, кг	Перетравного протеїну, г	Цукру, г	Крохмалю, г	Сирої клітковини, г	Сирого жиру, г	Кальцію, г	Фосфору, г	Каротину, мг
Сіно люцернове	0,44	6,7	0,83	100	20	9	250	22	17	2,2	50
Сінаж люцерновий	0,35	4,2	0,45	60	19	12	125	17	11,0	1,0	40
Силос кукурудзяний	0,20	2,3	0,25	14	6	8	75	10	1,4	0,4	20
Буряки напівцукрові	0,17	2,1	0,17	10	80	4	11	1	0,9	0,4	0,2
Дерть ячмінна	1,1	10,5	0,85	85	20	485	49	22	2,0	4,0	1,0