Геологічна частина

 

4.  Водоносність

 

У процесі розвідки і розбурювання Долинського родовища припливи пластових  вод отримано при випробуванні відкладів  менілітової (олігоценовий відділ), бистрицької, вигодської, манявської (еоценовий  відділ) і ямненської (палеоценовий відділ) світ палеогену.

Водоносний комплекс, пов’язаний з менілітовими відкладами, на Долинській площі випробувався у свердловинах 36, 49, 58 і 64. Дебіти води свердловин коливалися в межах 0,25 – 33,8 м³/д і в основному  складали 1-2 м³/д. За хімічним складом води менілітових відкладів є розсолами хлоркальцієвого чи хлормагнієвого типу. Загальна мінералізація їх у середньому складає 131 г/л. З мікроелементів у цих водах присутні ( в мг/л): йод – 19,6, бром – 210,4 і В₂О₃ – 110. Концентрація сульфатів і гідрокарбонатів у цих водах невисока і не перевищує часток мг-екв. %.

Контурні води родовища знаходяться  в зоні уповільненого водообміну, де існують сприятливі гідрохімічні умови для збереження вуглеводневих  покладів.

Води, отримані з обводнених нафтових свердловин підчас розробки покладів Долинського родовища, за складом близькі до накачуваної води. Як правило, води гідрокарбонатні та слабомінералізовані.

Пластові температури, заміряні у  свердловинах при випробуванні водоносних горизонтів, для менілітових відкладів складають у середньому 68°С, для бистрицьких і вигодських – 74 °С і для манявських – 76 °С. Пластові температури закономірно збільшуються з глибиною.

На підставі замірів пластових  температур побудовано графік залежності температури з глибиною для менілітового, бистрицько-вигодського і манявського покладів Долинського родовища. Визначений за ним середній геотермічний градієнт складає 2,4 ° на 100 м, геотермічний ступінь дорівнює 42м.

 

5.  Літолого-петрографічна характеристика колекторів

 

Колекторами нафти менілітового, бистрицько-вигодського  і манявського покладів Долинського  родовища є пісковики і алевроліти.В менілітовій світі олігоцену, як колектори, виділяються також туфіти. Менілітова світа є експлуатаційним об’єктом, але за колекторськими властивостями порід і характером розподілу пластів-колекторів у розрізі вона підрозділяється на три підсвіти: верхньо-, середньо- і нижньоменілітову.

Верхньоменілітова підсвіта складена аргілітами, серед яких знаходяться  пласти і пропластки пісковиків і алевролітів товщиною від декількох сантиметрів до 2 м, а також туфітів.

Пісковики дрібно- і середньозернисті, щільно зцементовані, тріщинуваті. Тріщини  заповнені кальцитом. Кластичний матеріал складений, в основному, напівобкатаними  зернами кварцу, польового шпату, сланців, кременів, піриту і глауконіту. Зцементовані вони глинисто-кремнистим, рідше кремнисто-карбонатним цементом порового, порово-плівкового і контактного типу. Структура порід алевролітова і нерівномірнозерниста, текстура їх масивна.

Алевроліти щільні, міцні,тонкошаруваті, невапнисті, тріщинуваті. Скла-даються  вони з кутастих і напівобкатаних, іноді кородованих алевролітових  і псамітових зерен кварцу. Цементом є глиниста речовина, іноді з домішкою кальциту. Структура алевролітова. Текстура безладна, іноді мікроверствувата.

Туфіти являють собою щільну алевритоподібну породу сірого й  світло-сірого кольору, іноді з жовтуватим чи буруватим відтінком. Складені вони слаборозкристалізованою попільною  масою та зануреними в неї уламками вулканічного скла. Спостерігається також домішка глинистої речовини, кальциту, зерен кварцу, польового шпату та біотиту. Структура вітрокластична і алевритова.

Товщина туфітів у південно-східній  частині Долинської структури місцями  досягає 32 (св. 544) – 37 м (св. 273).

У відкладах верхньоменілітової підсвіти виділяється від 1 до 8 продуктивних малопотужних, невитриманих по площі  і нерівномірно розподілених по розміру, піщано-алевролітових пластів, роз’єднаних  аргілітами. Вони приурочені до піщано-аргілітового і туфітового горизонтів. Товщина їх до 3 м.

Сумарні величини нафтонасичених товщин порід з туфітами верхньоменілітової підсвіти в межах внутрішнього контуру  нафтоносності коливаються від 4 (св. 502) до 40 м (св. 273). Значні зміни товщин відзначаються на коротких відстанях, що зв’язано з неоднорідністю відкладів як по розрізу, так і по площі. Збільшення нафтонасичених товщин спостерігається в південно-східній частині Долинської структури. Сумарні ефективні нафтонасичені товщини порід верхньоменілітової підсвіти без туфітового горизонту по свердловинах коливаються від 1 (св. 247) до 14 м (св. 249).

Середньоменілітова (лоп’яницька) підсвіта літологічно складена пластами і  прошарками пісковиків, алевролітів  і аргілітів, які чергуються. В  розрізі переважають глинисті різновиди порід.

Пісковики дрібно- і середньозернисті, кварцово-глауконітові, щільні, вапнисті і слабовапнисті, тріщинуваті. Цемент поровий, порово-базальний, іноді базальний, складається з пелітоморфної  глинистої речовини з домішками  криптокристалічного кальциту. Структура алевропсамітова, рідше псамітова.

Алевроліти слюдисті, слабовапнисті, міцні, часто тріщинуваті. В цементі  спостерігаються зерна глауконіту, халцедонові утворення і пірит  у вигляді зерен і мікроконкрецій. Тип цементу порово-базальний, рідше базальний. Структура алевролітова, текстура безладна.

У середньоменілітовій підсвіті виділяється  від 6 до 20 і більше нафтонасичених пластів  і пропластків пісковиків і алевролітів  товщиною від десятків сантиметрів  до 16 м. Сумарні величини нафтонасичених товщин середньоменілітових відкладів по свердловинах у межах внутрішнього контуру нафтоносності змінюються від 2 (св. 636) до 52 м (св.236).

Нижньоменілітова підсвіта також  складена пластами і прошарками аргілітів, алевролітів і пісковиків, які чергуються. Основними з них є пласти піщано-аргілітового горизонту (або горизонту других п’яти пластів), кливські, надроговикові і підроговикові пісковики.

Пісковики кварцово-глауконітові, переважно  дрібнозернисті, іноді нерівномірнозернисті, невапнисті, щільні, місцями тріщинуваті, іноді слабозцементовані, просочені нафтою. Цемент кремнистий, плівково-порового типу, просочений бітумінозною речовиною. Уламковий матеріал слабо відсортований.

Алевроліти кварцові, однорідні, слабовапнисті, слабослюдисті, масивні, тріщинуваті. Уламковий матеріал представлений кутастими і напівобкатаними зернами кварцу. Цемент кальцитовий, глинистий з домішкою глауконіту, глинистого матеріалу і піриту, чи кремнисто-глинистий з невеликою кількістю глауконіту і кальциту. Тип цементу базальний, базально-поровий, іноді порово-контактний.

Пласти-колектори виділяються по всіх горизонтах нижньоменілітової  підсвіти. В горизонті перших зеленувато-сірих  аргілітів виділяються від одного до трьох пластів пісковиків і  алевролітів, товщиною від 1 до 5 м. У піщано-аргілітовому (горизонт других п’яти пластів) нараховується від одного до п’яти пластів. У горизонті других зеленувато-сірих аргілітів на більшій частині структури виділяється від 1 до 5 (товщиною 0,5-3 м) лінзовидних пластів. У східній і північно-східній частинах складки колектори відсутні. Горизонт клівських пісковиків різниться великою літолого-фаціальною неоднорідністю, що доходить до заміщення колекторів у південно-західній частині структури непроникними породами. На більшій частині західної і центральної частини структури він представлений чергуванням малопотужних пісковиків, алевролітів і аргілітів, у східній – порівняно потужними пластами пісковиків. Товщина пластів їх коливається від 2 до 7 м, максимальна товщина кливських пісковиків досягає 40 м. У нижчележачому аргілітовому горизонті на більшій частині структури колектори відсутні, тільки інколи відмічається від 1 до 6 лін-зовидних пластів і прошарків пісковиків товщиною 1-7 м. Сумарна товщина їх міняється від 2 до 22 м. У горизонті нижніх роговиків виділяється від 2 до 5 піщано-алевролітових пластів і пропластків, товщина яких коливається в межах від 1 до 8 м.

Сумарні величини нафтонасичених товщин колекторів нижньоменілітових відкладів по свердловинах у межах внутрішнього контуру нафтоно-сності змінюються від 5,6 (св. 515) до 57 м (св. 644).

 

6.  Постановка геологічного завдання

 

В результаті аналізу геологічної  будови виявлено, що пласти колектори менілітової світи містяться у трьох підсвітах.

Нижньоменілітова підсвіта складається із темно-коричневих аргілітів, які чергуються зі світлими, дрібно і середньозернистими глауконітовими пісковиками потужністю від кількох сантиметрів до кількох метрів.

Товщина нижньоменілітової підсвіти в цілому змінюється від 120 м до 300 м. Продуктивні горизонти розташовані на глибині 1850 м.

В розрізі  середньоменілітової  підсвіти виділяється два горизонти: горизонт зеленувато-сірих аргілітів і горизонт піщано-аргілітових високого опору. Товщина першого горизонту змінюється від 40 м до 100 м. В підошві цього горизонту залягає пласт чорного пісковика товщиною. Загальна товщина середньоменілітової підсвіти коливається в межах від 70 м до 250 м. Продуктивні горизонти залягають на глибині 1750 м.

Верхньоменілітова підсвіта ділиться на п’ять горизонтів (знизу вверх): піщано-аргілітовий підвищеного опору, аргілітовий, туфітовий, надтуфітовий і аргіліто-алевритовий.

Піщано-аргілітовий горизонт підвищеного  опору складений аргілітами з  прошарками пісковиків і алевролітів.

Аргілітовий горизонт складений аргілітами з незначними по товщі прошарками пісковиків і алевролітів.

Туфітовий горизонт представлено товщею туфітів і аргілітів з окремими прошарками кременів. Загальна товщина  туфітового горизонту складає 50-150 м.

Надтуфітовий горизонт літологічно  представлений аргілітами з включеннями туфітового матеріалу, з прошарками алевролітів і пісковиків.

Завершує розріз верхньоменілітової підсвіти аргіліто-алевритовий горизонт, представлений аргілітами з прошарками алевролітів та пісковиків.

Загальна товщина верхньоменілітової підсвіти долинської складки змінюється від 70 м до 300 м. Продуктивні горизонти розташовані на глибині 1600 м.

З менілітовими відкладами пов’язаний промисловий поклад нафти. Колекторами  нафти і газу виступають пісковики, алевроліти і туфіти. В середньо- і нижньоменілітовій підсвітах вони розподілені по розрізу рівномірно і приурочені переважно до певних пластів і горизонтів, які добре прослідковується по площі. У верхньоменілітовій підсвіті колектори залягають у вигляді ізольованих малопотужних прошарків і лінз серед аргілітів.

Мінералізація пластових вод висока і складає 165,71 г/кг.

В даному курсовому проекті необхідно вирішити такі геологічні задачі як: літологічне розчленування розрізу, визначення коефіцієнта початкової текучої нафтонасиченості ,відслідкувати газорідинні контакти.

В результаті виконання курсового  проекту,виходячи з особливостей геологічної будови, буде запроектовано комплекс методів.