Мировые катастрофы

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ПРИРОДНІ КАТАСТРОФИ, ЇХ СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ…………………………………………………………………5

РОЗДІЛ 2 .КАТАСТРОФИ ЯКІ ЗМІНИЛИ СВІТ

2.1 Історичний катастрофізм…………………………………………………………   10

2.2 Ендогенні катастрофи………………………………………………………………  12

2.3 Екзогенні катастрофи………………………………………………………………  17

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………  32

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………… 34

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….35

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. 

Ми живемо в ХХІ столітті. В світі постіндустріального суспільства. З різноманітних засобів інформації ми дізнаємося про сучасний стан справ у суспільстві. Чи не на кожному кроці нас оточують, як і оточували 2000 тисячі років тому і ще раніше різноманітні катастрофи і катаклізми. Які завдають надзвичайних збитків нашому суспільству. Як приклад можна взяти ураган «Катріна» який в 2006 році пронісся над територією США і завдав шкоди на суму 85.6 мільярдів доларів США. Всі медіа видання переповнені інформацією такого роду, не кажучи вже про те шосмерть однієї людини це вже трагедія, а смертьтися і десятків тисяч людей це трагедія глобального масштабу. Тому я вважаю що данна проблема для нас є актуальною й ще довго залишатиметься такою.

Об'єкт дослідження.

Катастрофи як феномен природи, їх типологія і класифікація

Предмет дослідження.

Вплив природних катастроф на економічні, демографічні та політичні показники сучасної цивілізації

Історіографія.

Досить розкритою темає в монографії Стадніка А.Г. Всесвітні катастрофи. Також тематика землетрусів добре розкрита в книзі Тома Уолтхєма Катастрофы. Неистовая земля. І дослідженніПушкарь В.С., Черепанов М.В. Природныэ катастрофы и их экологичские последствия. Новітня статистична література представлена ресурсами internet сайтів відповідно з 15 по 18 пункт списку використаної літератури.

Методи дослідження.

Методологічною основою данного дослідження є статистичний метод. Також основними методами дослідження є:культурно-історичний метод, метод порівняння і зіставленняя, загально географічний,такі методи як аналізу і синтезу та метод історичних паралелей.

Мета дослідження

Метою дослідження є аналіз впливу природніх катастрофна сучасне становище в світі.

Завдання

      Ознайомитисяз класифікацією катастроф;

      Розкрити сутність і масштабність природніх катастроф;

      Дослідити прямо пропорційну залежність масштабу катастрофи та її руйнівних наслідків;

      Ознайомитися з наймаштабнішими руйнаціями сучасної цивілізації.

РОЗДІЛ 1. ПРИРОДНІ КАТАСТРОФИ, ЇХ СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

У наш час, враховуючи багатогранність наукових досліджень особливостей та причин виникнення природних катастроф, їх характеру, масштабів, історичного значення тощо, науковці не досягли спільної думки щодо остаточного визначення такого поняття, як «природна катастрофа». При аналізі термінологічного апарату різних наук, нерідко натрапляємо на певні «моменти», які потребують уточнення. Саме цей аспект став причиною різносторонності визначення поняття «природна катастрофа».[1:18]

На думку доктора географічних наук, професора В.С. Пушкаря катастрофа (від грець. katastrophe – переворот, загибель) – це раптова подія, некерований швидкоплинний природний процес, що веде за собою тяжкі наслідки, руйнування, жертви. Його колега, кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Тихоокеанського інституту географії М.В. Черепанова, дає наступне визначення: природними катастрофами є закономірні етапи формування системи, сприяючі її прогресивному розвитку.

Найбільш загальним і поширеним є трактування, що природна катастрофа - подія, що трапилася в результаті природної надзвичайної ситуації, яка спричинила загибель людей або призвела до непоправних наслідків в історії того чи іншого об'єкта.[10:15]

З економічної точки зору природні катастрофи — порушення нормальних умов життя та діяльності людини на об'єкті або території, викликане стихійним лихом , що призвело до загибелі людей або значних матеріальних збитків.

Гуманітарна катастрофа - важкооборотне явище, що виникає в результаті наслідків воєнних дій, природних катаклізмів, економічної блокади чи політичних рішень і спричиняє людські жертви переважно серед мирного населення Класифікація природних катастроф

Вище наведені академічні погляди на катастрофи дозволяють визнати їх природність і неминучість. За своїм походженням катастрофи поділяються на:

1) ендогенні, пов'язані з внутрішньою енергією і силами Землі. До них відносяться землетруси, цунамі, виверження вулканів;

2) екзогенні, обумовлені, головним чином, сонячною енергією і сонячною активністю, атмосферними, гідродинамічними і гравітаційними процесами. Це циклони і урагани, повені, грози, зсуви, засухи і піщані бурі і т.д.;

3) в окрему групу виділяють антропогенні катастрофи, які виникають в результаті діяльності людини. Вони викликані людиною, але сили, що привели до них, є за своєю природою або ендогенними або екзогенними.[12:32]

Катастрофи також підрозділяються за часом свого протікання, тобто за часом своєї дії на природні системи:

1) різкі стихійні короткочасні лиха: усе ті ж землетруси, виверження вулканів, лавини тощо;

2) стихійні лиха, що виникають унаслідок тривалого накопичення результату дії якого-небудь негативного явища. Це, перш за все, техногенна дія на довкілля, пов'язана із забрудненням атмосфери, гідросфери, літосфери і т.д. До цього типу криз можна віднести й зростання чисельності населення нашої планети.

Природні катастрофічні явища можуть також класифікуватися за площею охоплення. З цих позицій вони бувають: локальні окремі ділянки великих екосистем; регіональні, такі, що охоплюють окремі регіони, наприклад, Європу; і, нарешті, глобальні, які стосуються нашої планети в цілому, усього живого і неживого на ній. До таких катастроф можна віднести пандемії.[12:33]

За місцем локалізації стихійні лиха поділяють на:

• літосферні (виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі);

• гідросферні (повені, снігові лавини, шторми);

• атмосферні (урагани, зливи, ожеледі, блискавки).

Ще один критерій існуючих класифікацій – кількість жертв тієї або іншої природної катастрофи, хоча смерть навіть однієї людини – це вже катастрофа. Проте, така класифікація існує. У цьому випадку говорять про дрібні і великі катастрофи. Можна класифікувати катастрофи за нанесеним матеріальним збитком.

Звичайно, точно визначити до якого класу або типу відноситься та або інша природна катастрофа, досить складно. Тому, що це - багатофакторне і багатопричинне явище [10:39].

Причини виникнення природних катастроф

Природні катастрофи спричиняються екзогенними й ендогенними факторами, тобто зовнішніми навколоземними або космічними та внутрішніми силами Землі, зумовленими процесами в її надрах. Зовнішні та внутрішні сили тісно пов'язані між собою, розвиток одних часто стимулює появу інших.

До зовнішніх сил природи, здатних призвести до катастрофічних наслідків для екосистем, належать: зміни магнітного, електричного, гравітаційного полів і радіаційного поясу, спричинені явищами, що відбуваються в космічному просторі (спалахи наднових зірок, проходження поблизу Землі великих космічних тіл); падіння на Землю великих метеоритів; урагани; повені; цунамі; сильні посухи; страшні зливи; зсуви; осипи; селі; обвали.[3:22]

Сонячна система рухається навколо центра Галактики не по колу, а по еліпсу зі значною різницею в довжині його осей. Максимальні наближення до центра Галактики, що спостерігаються приблизно один раз на 250 млн. років, зміни сил гравітаційних, магнітних і електромагнітних полів у Космосі під час обертання Сонячної системи навколо центра Галактики викликають на Землі збурення її геофізичних полів, стимулюють розвиток вулканізму й землетрусів, рух тектонічних плит і деформацію земної кори, а також спричиняють періодичні зміни клімату (зледеніння й потепління), що супроводжуються екологічними катастрофами.

Великий вплив на біосферу Землі справляють також збурення геофізичних полів унаслідок періодичних вибухів на Сонці, спалахів у його хромосфері, які є причиною появи на Землі полярних сяйв, магнітних бур та ін.

З давніх часів до наших днів на Землі періодично відбуваються грандіозні катастрофи, спричинені падінням космічних тіл (великих метеоритів, астероїдів, комет).

Внутрішніми силами Землі викликаються надзвичайні екологічні ситуації: виверження вулканів; землетруси; переміщення велетенських мас гірських порід через утворення в земній корі великих розломів тощо.

Причинами виникнення катастроф є не лише власне природні фактори, а й людська діяльність. Знищення традиційних екосистем (наприклад, вирубка лісів) приводить до збільшення числа засух, повеней і ураганів. Окрім того, за даними Національної Дослідницької Ради, негативну роль виконує процес урбанізації: такі стихійні лиха, як землетруси, особливо небезпечні в місцях масового скупчення населення. Слід відзначити, що основний збиток завдається в результаті впливу не первинних факторів, що породжуються земною стихією, — коливаннями ґрунту і тріщинами, що в ньому утворюються,— а повторними, які виникають під впливом первинних: руйнуваннями, пожежами, повенями тощо[5:111].

При землетрусах високої бальності можливі масові ураження населення, у тому числі травми різного ступеня, порушення нормальних умов життєдіяльності людей, руйнування окремих об'єктів і систем інфраструктури.

Найчастіше землетруси трапляються в місцях зіткнення двох тектонічних плит, як, наприклад, у Каліфорнії вздовж розлому Сан-Андреас. У процесі того, як плити насуваються одна на одну, тиск зростає, доки одна з плит не «поступиться». Чим більший проміжок часу минає між двома землетрусами, тим сильніший тиск плит і тим більша вірогідність того, що наступний землетрус буде ще потужніший[1:25].

Значні побоювання повинні виникати землетруси, які іноді виникають всередині тектонічних плит – у будь-якому місці і в будь-який час. Вони трапляються далеко від країв плит, що робить їх непередбачуваними.

Підземні поштовхи силою 7 балів глибоко в земній мантії не є небезпечними, на глибині 650 км – можливо, не спричинять руйнувань на поверхні, у той же час, як слабкий землетрус на глибині 6 км може стати причиною серйозних порушень на значних територіях[8:102].

Мегацунамі - надпотужна хвиля цунамі, яка загрожує великим проникненням углиб суші. Може бути викликане космічною катастрофою (наприклад, зіткненням Землі з астероїдом) або земними причинами - землетрусами, зсувами ґрунту, обвалами.

У зв'язку з детальним вивченням і господарським освоєнням високогірних територій людині все частіше доводиться стикатися з грізними явищами природи, одним їх яких є раптові просування льодовиків. Причому набагато більшу небезпеку являє не сам льодовик, який просувається лише на декілька кілометрів. Річ у тому, що при переміщенні такий льодовик нерідко перегороджує бічні долини, і за крижаними загатищами утворюються озера. Велика маса води накопичується в них і прориває неміцну греблю, і тоді величезна хвиля води, змішаної з льодом і валунами спрямовується вниз по долині, змітаючи все на своїй дорозі.

Лавина – це потужний сніговий обвал, що виникає на крутих гірських схилах. Величезні маси снігу ковзають по поверхні схилу, проходячи частину дороги у вільному падінні. Падіння лавини супроводжується, залежно від стану снігу, оглушливим шумом і скреготом. На відміну від обвалів скельних порід, лавини у процесі руху значно збільшуються за рахунок захоплення нових шарів снігу, що лежать нижче по схилу. Швидкість лавини може досягати 80–100 м/сек [3:54].

РОЗДІЛ 2.КАТАСТРОФИ ЯКІ ЗМІНИЛИ СВІТ.

2.1 Історичний катастрофізм

               Природні катастрофи в загальноприйнятому їх розумінні завжди були одним з елементів глобальної екодінамікі. Стихійні лиха і різні природні катаклізми в минулому відбувалися відповідно до розвитку природних природних трендів, а починаючи з XIX століття на їх динаміку почали впливати антропогенні фактори.Розгортання в XX столітті інженерної діяльності та формування складної соціально-економічної структури світу різко підвищили не лише частку антропогенно обумовлених природних катастроф, а й змінили характеристики навколишнього середовища з наданням їм динаміки в бік погіршення середовища існування живих істот, у тому числі і людини. [18]