Визначення та коротка характеристика поняття «мислення тварин»

У всіх зоопсихологічних дослідженнях широко застосовується фото- і кінозйомка, звукозапис й інші засоби фіксації поведінки тварин.

3. Визначення поняття «еволюція» (в контексті порівняльної психології)

Еволюція (лат. – розгортання) – поступовий розвиток явища, предмета при збереженні його сутнісної визначеності в процесі якісно-кількісних змін. Еволюція – одна з двох форм єдиного процесу розвитку. Нерозривно пов'язана з еволюцією – стрибкоподібною зміною сутності предмета, етапом розв'язання істотних, основних. Нерозуміння цього зв'язку є основою хибних теорій суспільного розвитку. Так, абсолютизація еволюції призводить до ревізіонізму, реформізму тощо. У широкому розумінні, частіше в природознавстві, термін "еволюція" застосовують для позначення змін, розвитку взагалі й називають ним не лише кількісні зміни, а й весь процес розвитку в цілому.

4. Тези досліджень у галузі зоопсихології та порівняльної психології здійснених Б.Уотсоном, В.Дуровим.

Б. Уотсон:

1. Біхевіоризм – концепція науки про поводження.
2. Поняття «образ», «свідомість», «розум» для науки про поводження втратили зміст.
3. Спростування концепції «свідомості».
4. Зв'язок між зоопсихологією і біхевіоризмом.
5. Безпечність переходу від розуму тварин до розуму людини.

В. Дуров:

1. Метод емоційного дресирування – управління поведінкою тварин.
2. Людський погляд має силу.
3. Мова собаки.
4. Боротьба з інстинктом.
5. Доместикація: акліматизація, пригнічення інстинктів і повне приручення вихованням.

 

5. Провівши спостереження за птахами в зимову пору року, було виявлено деякі особливості поведінки птахів, що обумовлюють наступні внутрішні фактори інстинктивної поведінки. По-перше, з настанням холодів птахи відлетіли. По-друге, із нестачею достатньої кількості їжі птахи намагаються знайти її ближче до домівок людей. По-третє, оскільки птахи більш активні в першу половину дня, намагаються знайти їжу, а вночі вже менш активні та злітаються до своїх гнізд, то це свідчить про їхнє орієнтування по сонцю.

 

6. План семінарського заняття по темі: «Агресивність у тварини та людей». Скласти тези

1. Агресивність

2. Міжвидова агресія
3. Внутрішньовидова агресія
4. Демонстративна поведінка
5. Колективна агресія

Тези:

1. Агресія – стійка характеристика об’єкта.
2. Поведінка з народження.
3. Різноманітні види агресій.
4. Агресія притаманна багатьом видам.
5. Міжвидова агресія: територіальна, агресія хижака, на вид-конкурент.
6. Особи чоловічої статі виявляють більше агресії.
7. Агресія закладена у підсвідомості.
8. На агресію впливають генетичні фактори.
9. Агресія – набутий захисний механізм.
10. Демонстративна поведінка найбільш помітна у тварин зі спеціальними органами (хвіст, роги).
11. Демонстративна поведінка – спосіб досягнення мети, зняття напруги, запобігання негативних ситуацій.
12. Колективна агресія – суспільне явище.
13. Колективна агресія – тривала в часі діяльність.

 

7. Прислів’я, приказки та народні прикмети з пригадуванням властивостей тварин
1. За вовка помовка, аж він сам іде.
2. У кого серце вовче, той їсть кого хоче.
3. Вовка боятися – в ліс не ходити.
4. Скільки вовка не годуй, а він усе в ліс дивиться.
5. На мені покатаються, як на їжаку
6. Не діли шкуру не вбитого ведмедя.
7. Бійся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться.
8. Звик собака за возом бігти - побіжить і за саньми. 
9. Мишка у стозі, а піп у селі ніколи не згинуть. 
10. Кішці смішки, а мишці слізки. 
11. Він що кішка: як ти його не кинь, а він все на ноги стає. 
12. Всякої тварі по парі.  
13. Кому ведеться, тому і півень несеться. 
14. Ворона вороні око не виклює
15. Краще битися орлом, ніж жити зайцем. 
16. Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі. 
17. Ніхто не буде знати, тільки сич та сова, та людей півсела
18. Всяка сорока від свого язика страждає. 
19. Сорока на хвості принесла.  
20. Мудріші тепер яйця, ніж кури.  

 

8. Програма дослідження інтелектуальної поведінки тварини і людини.  

1. Здатність до обману у тварин і людини
2. Жебрацтво тварин і людини
3. Використання тваринами алкоголю і людини
4. Канібалізм серед тварин і людини
5. Асоціальна поведінка тварин і людини

 

Порівняльна характеристика людини і мавпи

Суттєвою морфофізіологічною відміною людини від мавпи є об.єм головного мозку. У людини він в середньому становить 1400-1600 см ³ , а у мавпи близько 600 см ³ . 
Поверхня півкуль переднього мозку у людини - 1250 см , а у людиноподібних мавп - менше в 3,5- 4 рази. Найважливі-шою якісною особливістю людини як біологічного виду є її здатність до праці.

Порівняння психіки  тварин з людською дає змогу виділити такі основні відмінності між  ними:

1. Мавпа, як і тварини загалом,  може діяти лише в межах  ситуації, що сприймається безпосередньо,  а всі здійснювані нею акти  обмежені біологічними потребами,  тобто мотивація завжди біологічна.

Тварини не роблять нічого такого, що не обслуговує їхніх біологічних потреб. Конкретне, практичне мислення мавпи робить її залежними від безпосередньої ситуації. Лише в процесі орієнтувального маніпулювання мавпа здатна вирішити проблемні завдання. Людина ж завдяки абстрактному, логічному мисленню може передбачати події, чинити відповідно до пізнаної необхідності - свідомо.

Мислення тісно пов'язане з мовленням. Мавпии лише подають сигнали своїм родичам з приводу власних емоційних станів, тоді як людина за допомогою мови інформує інших у часі та просторі, передаючи суспільний досвід. Завдяки мові кожна людина користується досвідом, який вироблено людством протягом тисячоліть і якого вона ніколи не сприймала безпосередньо.

2. Мавпи здатні використовувати предмети як знаряддя, але жодна тварина не може створити знаряддя праці. Тварини не живуть у світі постійних речей, не виконують колективних знаряддєвих дій. Навіть спостерігаючи за діями іншої тварини, вони ніколи не будуть допомагати одна одній, діяти спільно.

Лише людина створює знаряддя за продуманим планом, використовує їх за призначенням і зберігає на майбутнє. Вона живе у світі постійних речей, користується знаряддями спільно з іншими людьми, переймає досвід користування знаряддями праці та передає його іншим.

Третя відмінність у психіці мавпи і людини полягає в почуттях. Тварини також здатні переживати позитивні чи негативні емоції, але лише людина може співчувати в горі чи радості іншій людині, насолоджуватися картинами природи, переживати інтелектуальні почуття.

Умови розвитку психіки мавпи і людини є четвертою відмінністю. Розвиток психіки у тваринному світі підкорено біологічним законам, а розвиток психіки людини детермінується суспільно-історичними умовами.

І людині, і мавпі властиві інстинктивні реакції на подразники, здатність набувати досвід у життєвих ситуаціях. Проте присвоювати суспільний досвід, який розвиває психіку, здатна лише людина.

З моменту народження дитина оволодіває способами використання знарядь та навичками спілкування. Це, своєю чергою, розвиває почуттєву сферу, довільність, логічне мислення, формує особистість індивіда. Мавпа в будь-яких умовах буде проявляти себе як мавпа, а людина лише тоді стане людиною, якщо її розвиток відбувається серед людей. Це підтверджують випадки виховання людських дітей серед тварин.

 

 

 

Список використаних джерел

1. Фабрі К.Е. Основи зоопсихології. - М., 1993. 
2. Хрестоматія з зоопсихології та порівняльної психології. - СПб, 2001. 
3. Вагнер В.А. Порівняльна психологія. М., Воронеж, 1998. 
4. Зоріна З.А., Полєтаєва І.І. Зоопсихологія. Елементарне мислення тварин. - М., 2002.
5. Зоріна З.А., Полєтаєва І.І. Зоопсихологія. Елементарне мислення тварин: навчальний посібник. М.: Аспект Пресс, 2001. 320 с.
6. Тіхоміров О.К.  Психологія мислення. М.: Изд-во МГУ, 1984. С.12-16.
7. .Рубінштейн С.Л. Про мислення і шляхи його дослідження. М.: Изд-во АН СРСР, 1958. С. 25 – 55
8. Данілова М.М. Психофізіологія. М.: Аспект Пресс, 1998.
9. Лурія А.Р. Основи нейропсихології. М.: Изд-во МГУ, 1973.
10. Зоріна З.А., Смирнова О.О. Витоки мислення і свідомості / / http://www.ntv.ru.
11. Дуров В.Л. Мои четвероногие и пернатые друзья. Зоопсихологический очерк. -М.:,1914.92с.
12. http://wap.sarapulklub.forum24.ru/?1-10-20-00000017-000-0-0