Ботулизм

 

 

 

 

ОКЗ ОЗ «Сумський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер»

 

 

 

 

 

Реферат

 

на тему: «Ботулізм»

 

 

 

 

 

                                                                

 

 

 

                                                      Виконала

сестра медична  процедурна

 відділення для лікування хворих

 на ВДТБ  та його рецидивів

 Замес С.А.

 

 

 

 

 

 

 

 

План

 

1 Епідеміологія

                 2 Розвиток захворювання

                                       3 Симптоми

                                       4 Діагностика

                                       5 Лікування

6 Профілактика

                                       7 Посилання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             Ботулізм

 

 

Ботулізм (від лат. botulus, «ковбаса») — рідкісна, але серйозна паралітична хвороба, викликана нервовим токсином, ботулотоксином, що виробляється бактерією Clostridium botulinum. Ботулотоксин — один з найсильніших відомих токсинів, що блокує нервову функцію і призводить до дихального і скелетно-м'язового паралічу.

 

Є три головні  види ботулізму:

Харчовий ботулізм —  форма харчового захворювання, викликана  продуктами, які містять токсин ботулізму (ботулотоксин).

Шкірний, або раневий  ботулізм — викликаний токсином, виробленим у загниваючих відмерлих тканинах рани, заражених Clostridium botulinum.

ботулізм грудних дітей —  викликаний через споживання спор ботулінових  бактерій, які ростуть в кишечнику  і виробляють токсин.

 

Всі форми ботулізму можуть бути фатальні і розглядаються як критичне медичне становище. Харчовий ботулізм може бути особливо небезпечний як проблема охорони здоров'я, тому що багато людей може бути отруєні від єдиного зараженого джерела.

 

Епідеміологія

 

До грунту збудник ботулізму  потрапляє з кишечника тварин. Однак сам збудник не викликає захворювання людини. Для виникнення ботулізма необхідно розмноження збудника у харчових продуктах з накопиченням екзотоксину, який й викликає захворювання. Екзотоксин найбільш інтенсивно утворюється при температурі 35-37 °C в анаеробних умовах. Найчастіше людина заражується у результаті споживання до їжі різних продуктів, що містять спори Clostridium botulinum і ботулотоксин: ковбаси, шинки, свіжов'яленої риби, грибів домашнього консервування. Можливе також зараження людини при споживанні м'ясних, рибних, овочевих консервів, риби, яку виловили з пошкодженням кишечника, вміст якого й інфікує рибу.

 

Розвиток захворювання

 

При потраплянні збудника ботулізму  і токсину з консервованими продуктами в шлунок, відбувається їх всмоктування через слизову оболонку в кров. Далі токсин проникає в мотонейрони спинного і довгастого мозку, що виявляється розвитком бульбарного і паралітичного синдромів. Ботулотоксин блокує звільнення ацетилхоліну в нервових закінченнях, що призводить до розвитку паралічів. У хворого наростає дихальна недостатність. В результаті парезів м'язів глотки, гортані і надгортанника можлива закупорка бронхів блювотними масами, слиною та їжею. Токсин також збільшує кровонаповнення внутрішніх органів, є причиною виникнення невеликих крововиливів, тромбоза судин мозку, дистрофічних змін міокарда, а також нирок, скелетних м'язів та інших органів.

 

Симптоми

 

Інкубаційний період хвороби триває від 2 годин до 7 діб (в середньому, 24 години). Початок хвороби, як правило, гострий. Нудота, блювота і пронос нетривалі. Температура тіла звичайно нормальна.

 

Через 3—4 години від початку хвороби  з'являються неврологічні симптоми: сухість в роті, ослаблення зору, «сітка» або «туман» перед  очима. Можливо двоїння перед  очима (диплопія), обмеження руху очних  яблук, косоокість (стробізм), звуження та нерівномірність ширини очних щілин (опущення — птоз верхньої повіки одного ока). Зіниці розширені, причому одна з них ширше за іншу (анізокорія). У хворих з'являються порушення ковтання і мови. В деяких хворих відсутня реакція зіниць на світло. Іноді запалюється сосок зорового нерва, виникає ретиніт з обмеженням поля зору. Характерні ураження нервових клітин у ядрах довгастого мозку , ІХ, Х, а іноді й інших пар черепних нервів, нервових гангліїв серця.

 

Голос сиплий, тихий. Унаслідок парезу м'язів м'якого неба, глотки виникає утруднення ковтання, і рідка їжа виливається через ніс. Через розвиток парезу кишечника у хворих розвивається запор та метеоризм.

 

Дихання утруднене, вдих здійснюється дуже важко. Розлад і зупинка  дихання (асфіксія, як наслідок ураження дихального центру та параліча діафрагми) є однією з провідних причин смерті. За відсутності специфічного лікування хворі гинуть.

 

Нерідко у період розпалу  хвороби бувають ускладнення  у вигляді міокардиту, пневмонії, ателектазу легенів, бронхіту. Хвороба є антропонозною.

 

Діагностика

 

Діагноз підтверджується  клінічною картиною захворювання, даними про вживання в їжу консервованих  продуктів і посівом блювотних  мас і підозрілого продукту на спеціальні середовища. Ботулотоксин виявляють в біологічній пробі на тваринах. При розпізнаванні ботулізму необхідно враховувати анамнез (зв'язок захворювання зі споживанням певного харчового продукту), розвиток аналогічних проявів хвороби в інших осіб, що споживали той самий продукт.

 

Диференційний діагноз проводять з бульбарною формою поліомієліту. При захворюваннях з підозрою на ботулізм, на ранніх стадіях хвороби потрібно диференціювати від отруєння грибами, метиловим спиртом, атропіном.

 

Лікування

 

Всім хворим з підозрою на ботулізм показана обов'язкова госпіталізація у інфекційні лікарні (бажано у стаціонари, де є апаратура для штучного дихання).

 

Їм проводиться промивання шлунку, робляться високі сифонні  клізми. Внутрішньовенно або внутрішньом'язово (в залежності від тяжкості захворювання) вводять суміш протиботулінних сироваток для нейтралізації токсину після попередньої десенсибілізації організму. Для стимуляції активного імунітету вводять нативний анатоксін у дозі 2 мл (по 0,5 мл типів А, В, С, Е) триразово, з інтервалами 5-7 діб. Для знищення збудника в шлунку і кишечнику призначають левоміцетин або тетрациклін. Проводять дезінтоксикаційну терапію (гемодез, полівінілпіролідон, 5% розчин глюкози), призначають сечогінні, серцево-судинні засоби, аскорбінову кислоту, вітаміни групи В. Запори ліквідують за допомогою клізм.

 

При наростанні дихальної  недостатності використовують штучну вентиляцію легень (до 1 міс.). При розладах ковтання проводять штучне харчування. За хворим встановлюють цілодобове спостереження.

 

Профілактика

 

Суворий контроль при стерилізації і зберіганні продуктів на харчових підприємствах, консервних заводах, у продуктових магазинах, особливо при домашній консервації. Необхідно пам'ятати, що консерви з банок із роздутими кришками (бомбажем) не можна вживати в їжу. Приготовлені в домашніх умовах м'ясні, рибні, грибні і овочеві заготовки і продукти повинні бути виготовлені з дотриманням всіх правил стерилізації. Безумовно не можна споживати ковбасу та шинку з ознаками недоброякісності (запах прогірклого масла), компоти з абрикос, що мають на поверхні темні плями, гриби, що не були достатньо добре очищені від забруднення землею.

 

При групових захворюваннях  ботулізмом усім особам, що вживали  підозрілий продукт, з профілактичною метою вводять в/м 2500-5000 МО сироватки  кожного типу. За ними встановлюється медичне спостереження до 2-х тижнів.

 

Використана література:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Ботулізм

 

 

 

 

                                  Рецензія

                   На реферат на тему: «Ботулізм»

 

 

 

 У  рефераті в  доступній формі  розкрита  тема. Автор чітко відобразив  епідеміологію, варіанти клінічного перебігу та профілактику даного захворювання.

 

Особливу увагу привертає  профілактика ботулізму, адже вона – один з найважливіших заходів  що гальмує поширення захворювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зав. відділенням                                                                        Скопюк Л.В.