Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Сентября 2013 в 02:29, статья
Логопедичний масаж — активний метод механічної дії, який змінює стан м'язів, нервів, кровоносних судин і тканин периферичного мовного апарату. Логопедичний масаж є одною з логопедичних технік, яка сприяє нормалізації мовлення і емоційного стану осіб, з мовними порушеннями. В своїй практиці ми з вами стикаємось з тим, що для дітей з тяжкими вадами мовлення не завжди достатньо лише педагогічних засобів впливу. І для багатьох дітей зовсім не зайвим є механічний вплив, тобто масаж. Для проведення професійного логопедичного масажу необхідні спеціальні умови та час. Чим, нажаль, мало хто з нас може похвалитися. Однак, ми не маємо права залишити дітей без повноцінної логопедичної допомоги.
4. Розтирати м’язові
тканини слід зігнутими у
Ефект масажу залежить від інтенсивності дії на шкіру обличчя: слабке подразнення підвищує тонус м'язів. Звичайно, зусилля, прикладені при виконанні інших прийомів, наприклад розтирання і, тим більше, розминання, повинні бути більшими, ніж при погладжуванні.
Масаж губ. Масаж губ рекомендується починати з погладжувань (на кожний сеанс відводяться 1-4 хвилини, масаж губ виконується 3—4 рази протягом дня).Під час масажу дитина не повинна плакати, турбуватися. Всі прийоми масажу необхідно супроводжувати бесідою. Необхідно весело, доброзичливо спілкуватися.
Виконання прийомів масажу не представляє значних труднощів. Тому батьки самі можуть навчитися масажувати органи артикуляції. При проведенні сеансу масажу губ дитина повинна або лежати, або знаходитися в напівсидячому положенні обличчям до матері.
При масажі губ рекомендується використовувати наступні прийоми:
1. Колоподібне погладжування (вказівними пальцями обох рук по напряму від основи носа вниз до губ) протягом 20-40 секунд.
2. Подовжнє погладжування (вказівними пальцями обох рук по напряму від основи носа вниз до губ перпендикулярно лінії рота) протягом 30—40 секунд.
3. Щипцеподібне погладжування (вказівними і великими пальцями обох рук по напряму від щок до країв губ) протягом 10—40 секунд.
4. Поперечне погладжування (вказівними пальцями обох рук по напряму від щок до границь губ) протягом 10—40 секунд.
5. Прямолінійне розтирання (вказівними пальцями обох рук по напряму від основи носа вниз до країв губ і в сторони до носогубних складок і назад) протягом 20—30 секунд.
6. Кругове і спіралевидне розтирання (вказівними пальцями обох рук в області основи носа і губ) протягом 10 секунд.
7. Поперечна розминка (вказівними пальцями обох рук від основи носа до губ і назад) протягом 10—20 секунд.
8. Подовжня розминка (вказівними пальцями обох рук від носа до губ і назад) протягом 20—30 секунд
9. Непереривиста вібрація (вказівними пальцями обох рук по напрямах вгору і вниз від основи носа до губ і назад) протягом 10—20 секунд
10.Преривиста вібрація, або «пальцевий душ» (вказівними пальцями обох рук в області губ в подовжньому і поперечному напрямах) протягом 10—20 секунд.
Масаж язика. При проведенні масажу язик повинен бути розслабленим і бути покладений на нижню губу. Тривалість масажу язика не повинна перевищувати 5 хвилин. Кожний прийом слід чергувати з погладжуванням. Не слід примушувати дитини дуже далеко висовувати язик.
При масажі язика рекомендується використовувати наступні прийоми:
При проведенні логопедичного масажу потрібно бути уважним, необхідний індивідуальний підхід. Ротова порожнина неповинна бути дуже широко розкрита, інакше дитина буде дуже напружена і швидко втомиться.
Логопедичний масаж не тільки сприяє підвищенню м'язової активності органів артикуляції і формуванню правильних рухів артикуляцій, але також допомагає формувати кінестетичні відчуття, необхідні для розвитку мови дитини. Крім того, масаж сприяє зміцненню лицьової мускулатури.
Поради логопедам щодо проведення логопедичного масажу
Література:
1.Бейлинсон Л.С.
2. Волкова Л.С. Логопедия. - М.: Владос, 1999.
3. Волкова Л.С. Хрестоматия по логопедии. - 1 –2 том. - М., 1999.
4.Гревцева Е.В. Логопедический тренинг.- СПб.:, 2002.- 144 с.
5. Савченко.М.А. Методика виправлення вад вимови фонем у дітей. - К.,1992.
6. Яковлева С.Д. Анатомо-фізіологічні та клінічні основи дефектології.- Херсон, 2001.