Особливості перебігу і лікування нефрологічних захворювань у хворих похилого, старечого віку та у вагітних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

ТЕМА: Особливості перебігу і лікування нефрологічних захворювань у хворих похилого, старечого віку та у вагітних

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ  – 2013

 

 

 

 

Семіотика урологічних захворювань складається із 4 груп симптомів: біль, дизурія, кількісні та якісні зміни сечі, патологічні виділення із сечівника та зміни сперми. Біль при урологічних захворюваннях може бути як гострим, так І тупим. Сімейний лікар повинен орієнтуватись в особливостях больового синдрому і вже по характеру болю поставити попередній діагноз. Одним із найбільш характерних симптомів урологічних захворювань є ниркова колька. В основі її виникнення лежить різке підвищення внутрішньомискового тиску внаслідок гострого порушення уродинаміки. У свою чергу, спазм гладкої мускулатури миски, чашечок та сечоводу також підвищує тиск у сечових шляхах над перешкодою. Рефлекторний спазм судин нирки посилює біль. Збільшення нирки внаслідок набряку паренхіми призводить до розтягнення фіброзної капсули і ще більше посилює біль. При нирковій кольці біль буває гострим та інтенсивним, носить приступоподібний характер, починається зненацька у поперековій ділянці чи підребер'ї. Характерна іррадіація болю за ходом сечоводу у нижні відділи живота, ділянку зовнішніх статевих органів та на внутрішню поверхню стегна. Больовий синдром може супроводжуватись частим сечовипусканням. Можлива нудота, блювота та парез кишечнику. Поводження хворого неспокійне - жодне з прийнятих положень тіла не зменшує болю. Сімейний лікар за характером болю повинен диференціювати ниркову кольку з гострою хірургічною патологією (гострий апендицит, печінкова колька, гострий панкреатит, проривна виразка шлунка, кишкова непрохідність), гінекологічною патологією (гостре запалення придатків матки, позаматкова вагітність), а також перекрутом сім'яного канатика. На відміну від гострого апендициту для ниркової кольки характерна брадикардія. Після приступу ниркової кольки у сечі з'являються еритроцити, лейкоцити, білок.

Характерна ехографічна картина - розширення чашково-мискової системи нирки та зниження ехогенності паренхіми, зміни в аналізах сечі, а також відсутність функції нирки при хромоцистоскопії підтверджують діагноз ниркової кольки.

Тупий біль у поперековій ділянці є характерним симптомом хронічних захворювань нирок (пієлонефрит, сечокам'яна хвороба, гідронефроз, туберкульоз, пухлини та ін.). Виникнення чи посилення болю у поперековій ділянці при сечовипусканні свідчить про наявність міхурово-сечовідно- мискового рефлюксу.

Біль у нижньому відділі живота може бути проявом захворювання сечового міхура або носити відбитий характер при захворюваннях нирок, сечоводу, простати, уретри, жіночих статевих органів. Інтенсивність болю коливається від вираженої до слабкої. Біль часто буває пов'язаним із актом сечовипускання - може виникати або посилюватися на початку сечовипускання, впродовж сечовипускання чи наприкінці сечовипускання.

Біль за ходом уретри буває зумовленим запальним процесом, відходженням каменю, рідше - пухлиною. Біль може виникати або посилюватись на початку сечовипускання, впродовж сечовипускання чи наприкінці сечовипускання - від сильного при гострому запальному процесі до слабкого - при хронічному. При колікуліті (запаленні сім'яного горбика) біль локалізується у промежині, може бути постійною чи виникати або посилюватись наприкінці статевого акту.

Біль у промежині буває зумовленим гострим чи хронічним запальним процесом або пухлиною простати. Біль може віддавати у надлобкову ділянку, яєчки, статевий член, задній прохід, поперек і стегна, інтенсивність болю коливається від вираженої до незначної.

Біль у ділянці зовнішніх статевих органів буває зумовленим запальним процесом або травматичним ушкодженням яєчка та сім'яного канатика. Біль може віддавати у пахову ділянку. При відсутності об'єктивних змін з боку зовнішніх статевих органів варто виключити іррадіацію болю внаслідок захворювань нирок, сечоводів, простати та сім'яних пухирців.

Сеча є не лише дзеркалом функції нирок, а й свідчить про стан усього організму. Для діагностики хвороб нирок і сечових шляхів мають значення кількість виділеної за добу сечі, розподіл діурезу між денними і нічними годинами, порушення акту сечовипускання, фізичні та хімічні властивості сечі тощо.

Добова кількість сечі у здорової дорослої людини складає 1-1,5 літрів, що дорівнює 75% прийнятої рідини. Діурез буває підпорядкованим циркадному (добовому) ритму. У нормі на денний діурез приходиться близько 2/3 і на нічний - 1/3 від добової кількості сечі.

Розлади сечовипускання об'єднує термін - дизурія. Розрізняють наступні порушення сечовипускання.

Полакіурія - часте сечовипускання. Якщо за кожним сечовипусканням виділяється незначна кількість сечі і добовий діурез не перевищує норму, то полакіурія свідчить про наявність запального процесу у сечовому міхурі. Якщо виділяється велика кількість сечі і добовий діурез значно перевищує норму, це свідчить про порушення механізму сечовиділення (внаслідок ниркової недостатності, цукрового діабету, призначення діуретиків). Полакіурія може бути постійною - при запальних захворюваннях сечового міхура, виникати під час руху - при каменях та сторонніх тілах сечового міхура або нічною - при доброякісній гіперплазії та новоутвореннях передміхурової залози.

Олігакіурія - рідке сечовипускання, частіше буває пов'язаним із порушенням іннервації сечового міхура на рівні спинного мозку (при захворюваннях або ушкодженнях останнього).

Ніктурія - часте нічне сечовипускання, перевага нічного діурезу над денним. У чоловіків віком понад 60 років часто пов'язане з ураженням передміхурової залози. Ніктурія також може обумовлюватися серцево- судинною недостатністю (у денний час утворюються сховані набряки, які зникають при горизонтальному положенні тіла уночі) та хронічною недостатністю нирок (у стадії, коли за рахунок клубочкової фільтрації ще можна забезпечити діурез, необхідний для виведення продуктів обміну).</spa