Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2013 в 18:31, реферат
Туберкульоз – це хвороба, що існує майже скільки часу, скільки існує людство. І незважаючи на це, в наші дні хвороба не втратила своєї актуальності.
В історії цю хворобу називали: крилатий вбивця, біла чума, сухоти. Що ж, спробуємо розібратися з причинами цього страшного недугу.
Туберкульоз – це небезпечне інфекційне захворювання, що передається в 95% випадків повітряно-крапельним шляхом, яке без своєчасної діагностики та лікування може призвести до інвалідності або ж смерті.
Що потрібно знати про туберкульоз?
Туберкульоз – це хвороба, що існує майже скільки часу, скільки існує людство. І незважаючи на це, в наші дні хвороба не втратила своєї актуальності.
В історії цю хворобу називали: крилатий вбивця, біла чума, сухоти. Що ж, спробуємо розібратися з причинами цього страшного недугу.
Туберкульоз – це небезпечне інфекційне захворювання, що передається в 95% випадків повітряно-крапельним шляхом, яке без своєчасної діагностики та лікування може призвести до інвалідності або ж смерті. Викликають недуг патогенні мікобактерії (Mycobacterium tuberculosis, рідше Mycobacterium bovis). Збудник туберкульозу (M.tuberculosis) вперше детально дослідив видатний німецький вчений Роберт Кох. В результаті цього, він став основоположником вивчення туберкульозу та лауреатом Нобелівської премії.
“Біла чума” це інфекційне захворювання, а це означає, що хворі можуть бути або заразними або не заразними. Відповідно, існує дві основні форми туберкульозу – відкритий та закритий. Термін відкритий туберкульоз означає, що хворий виділяє в навколишнє середовище мікробів збудників туберкульозу. Цей термін застосовується, головним чином до сухот (туберкульозу легенів), при якому виділення мікробів відбувається при кашлі, відхаркування мокротиння. Відповідно, закритий - означає, що хворий не виділяє мікробів в навколишнє середовище та не є заразним.
У наш час існує стереотип, який говорить про те, що сухотами можуть захворіти лише бідні верстви населення. Насправді ж, туберкульоз не вибирає, тому кожен може бути інфікований. Є декілька причин, чому туберкульоз залишається ще досить поширеним захворюванням.
Причина № 1
ТУБЕРКУЛЬОЗ нікуди не дівся.
Середньосвітова статистика здатна зробити щасливим будь-якого фтизіатра. Смертність від туберкульозу в усьому світі з 1990 року знизилася на 41%, в 2011 році жертвами палички Коха впали «всього» 1,4 млн людей. Проте поліпшення статистики відбувається за рахунок розвинених і багатих країн: у США та ЄС щорічно захворює вже тільки 3-7 осіб на 100 тис. населення. У Росії часів СРСР цей показник становив 34 особи; деградація медичної галузі привела нас до справжнього моменту на рівень у 80 осіб на 100 тис. населення.
Причина
№ 2
ТУБЕРКУЛЬОЗ стає
важче лікувати
В 50- роках минулого століття
був розроблений спектр лікарських препаратів,
за допомогою яких ефективно боролися
з паличкою Коха (зараз їх називають «препаратами
першого ряду»). Стандартний курс лікування
цими пігулками триває 6 місяців і обходиться
всього в $ 150. Побічні ефекти практично
відсутні, виліковуються близько 85% захворілих.
Туберкульоз ось-ось мав піти в історію
назавжди.
Але до кінця століття з’ясувалося, що
мікобактерія туберкульозу еволюціонує,
виробляючи механізми захисту проти хімії,
якою її труять. Так з’явився термін «туберкульоз
з множинною лікарською стійкістю». Така
бацила стійка до ліків першого ряду, і
для боротьби з нею були розроблені нові
препарати (резервного ряду). Вони набагато
дорожчі (курс коштує близько $ 7000 і триває
мінімум 2 роки), володіють сильними побічними
ефектами (наприклад, руйнують печінку),
і навіть у розвинених країнах від такого
типу туберкульозу виліковується не більш
30-50% пацієнтів.
І, нарешті, контрольний постріл: стаття
в журналі Emerging Infectious Diseases за березень
2013 повідомляє про зафіксовані в ПАР випадках
захворювання «тотально-стійкою формою»
туберкульозу, яку не бере ні одне з відомих
ліків.
Чи так жахлива ситуація, і що робити –
вчені поки думають. Але оптимізму в їх
міркуваннях мало. Ендрю Буш, редактор
журналу Thorax (США) коментує загрозливо-туманно:
«Стрілки годинника можуть раптом повернутися
на 30-ті роки минулого століття, коли туберкульозні
клініки та санаторії так чи інакше були
присутні в житті кожної родини».