Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Ноября 2013 в 11:16, доклад
Для виховання у дітей і молоді дбайливого ставлення до свого здоров’я в багатьох дошкільних закладах, школах, вузах введений новий навчальний курс „Валеологія”. Головна мета цього курсу полягає в тому, щоб навчити дитину з раннього дитинства розумно ставитися до свого здоров’я, поважати фізичну культуру, гартувати свій організм, раціонально харчуватися. Виконання комплексу цих заходів забезпечить оптимальний фізичний розвиток та хороший стан здоров’я дітей та молоді.
4. Який зв’язок між живою та неживою природою? (Відповіді давати на прикладі.)
5. Чи мають об’єкти неживої природи вплив один на одного? (Приклади.)
6. Чи впливає стан погоди на поведінку та здоров’я людей? Як?
7. Які явища природи найбільш характерні для нашого міста? Знайти і показати їх на картинках.
8. Як охороняють природу у нашому місті?
9. Який вклад в охорону природи можеш внести ти?
10. Робота з картинками:
a) показати і назвати садові рослини. Яка їх роль у нашому житті?
b) показати і назвати декоративні рослини. Яка їх роль у нашому житті? Чи є серед них лікарські?
Наші прадіди були здоровіші
за сьогоднішнє покоління –
Українська народна оздоровча система будується, як і системи інших, зокрема східних народів, на сповідуванні єдності п’яти стихій природи: земля – вода – дерево – залізо – вогонь. Людина – це частина природи, і всі процеси, що відбуваються в довкіллі, неодмінно і паралельно відбуваються в людському організмі. Тож для того, щоб стати сильним, як природа, треба жити в єдності з нею, підкорятися її законам.
Безперечне позитивне значення має перебування на свіжому повітрі. Вченими доведено, що певний вплив на організм мають температура, вологість повітря, швидкість руху його потоків, його аероіонів. Відомий німецький лікар Х.Гуфеланд писав: „Щоденна повітряна ванна корисна для здоров’я. Вона дає тілу гнучкість і силу, душі – радісний настрій”.
У великому пошанівку завжди була в нашого народу вода. Є безліч прислів’їв приказок, народних повір’їв, казок про „живу” і „мертву” воду. Воду називають кров’ю землі. З одного боку – це цілюща животворна сила, основа всього живого на землі, з другого – грізна, руйнівна, стихія.
Воду здавна використовували з лікувальною і оздоровчою метою. Парення в лазні і занурення в холодну воду, припарки і компреси, вологі обгортання для ніг, рук та інші процедури використовувалися здавна для лікування багатьох захворювань.
Наші прадіди вірили, що оскільки вода має властивість змивати бруд, то з таким же успіхом вона може очищати людину від хвороб.
Великою оздоровчою силою наділяли і землю. Рідна земля завжди асоціюється з образом матері („матінко земле”). Земля годувала й напувала людину, давала їй силу і ставала останнім притулком в кінці життєвого шляху.
Контакт із землею – прекрасний засіб гартування організму, надійний засіб запобігання плоскостопості. На жаль, ми рідко залучаємо до цього наших малюків. А такий спосіб зміцнення здоров’я відомий з давніх-давен. Сучасні вчені-фізіологи доводять, що підошви ніг належать до найбільш рефлексогенних зон людського організму. Стопи ніг – це наш розподільний щит, на якому є 72000 нервових закінчень: через нього можна впливати на будь-яку частину тіла. Крім того, на підошвах стоп значно більше, ніж на інших частинах тіла, терморецепторів, які реагують на тепло і холод і до того ж рефлекторно пов’язані з носовою частиною гортані. Саме через босі ноги земля поглинає електричні розряди які накопичуються в організмі внаслідок носіння синтетичного одягу.
Ходіння босоніж – це своєрідний точковий масаж, який тонізує організм і підтримує його в робочому стані. Ось чому наші пращури менше скаржилися на хвороби ніг, бо здебільшого ходили босоніж.
Важливим засобом оздоровлення завжди було сонце. „Коли сонечко пригріє, то й трава зеленіє”, „Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскресає”.
Про цілющі властивості сонячних променів говорив ще Гіппократ. Вони дуже корисні: поліпшують обмінні процеси, дихання, кровообіг, тонус нервової системи.
Люди повинні жити в активній співтворчості з природою.