Влив дельфінів на самопочуття людини

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Января 2013 в 12:00, реферат

Описание работы

Дельфінотерапія – метод лікування, заснований на спілкуванні з дельфінами. Спілкування з дельфінами допомагає стабілізувати психоемоційний стан людини, зняти психологічне напруження. Після спілкування з дельфіном людина заспокоюється, швидко знаходить вихід із кризової ситуації.

Файлы: 1 файл

Новий Документ Microsoft Word.doc

— 69.50 Кб (Скачать файл)

Дельфінотерапія

Дельфінотерапія – метод лікування, заснований на спілкуванні з дельфінами. Спілкування з дельфінами допомагає стабілізувати психоемоційний стан людини, зняти психологічне напруження. Після спілкування з дельфіном людина заспокоюється, швидко знаходить вихід із кризової ситуації.

Дельфінотерапія – ефективна психологічна реабілітація для людей, що потрапили  в екстремальні умови: пережили землетруси, урагани, аварії чи інший сильний  стрес.

Пацієнтами дельфінів є підприємці, люди творчих професій, діти із захворюваннями нервової системи: аутизмом, ДЦП, олігофренією, синдромом Дауна.

Наприклад, дослідження 2005 року показало, що спілкування з  дельфінами є ефективним методом  для лікування слабких та середньої слабкості депресій.[1] Втім, це дослідження зазнало критики з кількох позицій. Наприклад, залишилося невідомим, чи дельфінотерапія ефективніша, ніж спілкування з звичайними домашніми тваринами. Огляд цього, та деяких інших досліджень, виявив значні методологічні помилки. На основі цих даних було зроблено висновок, що наразі не існує жодних переконливих наукових свідчень, що дельфінотеропія є ефективним методом лікування, або може забезпечити більше, ніж тимчасове покращення настрою.

Дельфінотерапія – новий  напрямок реабілітації, що працює в  Україні не більше 5 років. За кордоном цей напрямок розвивається з 70-х  років минулого століття.

Дельфінотерапія є альтернативним, нетрадиційним методом психотерапії, де в центрі психотерапевтичного процесу перебуває спілкування людини й дельфіна. Це спеціально організований процес, що відбувається під наглядом ряду фахівців: лікаря, ветеринара, тренера, психолога (психотерапевта, дефектолога, педагога). У психотерапії беруть участь спеціально навчені тварини, які мають «хороший характер».

Дослідники вважають, що спілкування з дельфінами приносить  не лише естетичну насолоду, а й  медичну користь: емоції, які при  цьому відчуває людина, загоюють душевні  рани й нормалізують психічний стан. За деякими припущеннями, таким сприятливим чином діють ультразвукові хвилі, які виходять від дельфінів.

Дельфінотерапія поділяється  на два напрямки:

1. Вільна взаємодія  із твариною з мінімальною  участю фахівців. У даному напрямку  клієнт (пацієнт) сам вибудовує свої відносини з дельфіном, вибирає способи взаємодії в рамках припустимих можливостей. Роль фахівців обмежується забезпеченням безпеки клієнтів і дельфінів.

2. Спеціально організоване  спілкування. Спілкування із твариною  здійснюється через фахівця, де  спілкування з фахівцем для клієнта несе психотерапевтичне значення, а спілкування з дельфіном виступає як тло, середовище. У цьому напрямку дельфінотерапія може вирішувати різні завдання: психотерапевтичні, психокорекційні, психопрофілактичні, фізіотерапевтичні, педагогічні – це залежить від запиту клієнта й фахівця, що замикатиме терапевтичний ланцюг.

Використання дельфіна обумовлене його природними особливостями, такими як поєднання унікальних фізичних даних і високого інтелекту, потреба  в спілкуванні, здатність до міжвидового спілкування, використання невербальних засобів спілкування, ігрова поведінка, а також особливе ставлення людини до дельфіна. Це породжує сильну позитивну установку. На стику установки й реального сприйняття з'являється так званий «Ефект дельфіна», що виступає потужним лікувальним фактором. Сприйняття дельфіна вже несе в собі психотерапевтичний ефект. Спілкування з дельфіном містить у собі такі лікувальні фактори: позитивні емоції, седативний, відволікаючий, активізуючий та катарсичний ефекти. Дельфін яскраво демонструє інтерес до партнера по спілкуванню, активно взаємодіє, привертає до себе увагу, демонструє дружелюбність, щирість намірів.

Спілкування з дельфіном  дозволяє досягти такого:

  • прийти до принципового переконструювання ставлення до себе, до оточуючих людей, до природи, до світу взагалі;
  • витягти людину з полону самоізоляції, стимулювати розвиток інтересу до зовнішнього світу, що стає передумовою до встановлення, відновлення, коректування, оптимізації соціальних відносин;
  • активізувати роботу мозкових структур і всього організму в цілому, виступаючи як сенсорний стимулятор;
  • стимулювати вербальну експресію, сприяючи мовному й сенсомоторному розвитку аутичних дітей і дітей зі зниженим інтелектом;
  • стимулювати процес розвитку особистості;
  • заповнювати дефіцит позитивних емоцій і забезпечувати підтримку дітям і дорослим, які переживають самітність або стан дезадаптації, задовольняти афелятивну потребу;
  • через тактильну стимуляцію створити умови для емоційного реагування;

Показання – ДЦП, аутизм, олігофренія I-II ступеня. Також дельфіни благотворним чином впливають на малюків, які зазнали сильного стресу.

Як лікують дельфіни?

29 серпня 2001 з українського Центру управління й випробування космічних систем в Євпаторії вперше в історії людства було надіслано телевізійне послання дітей неземним цивілізацій.

Крім тексту російською та англійською мовами в посланні були музика та малюнки. Сигнал був направлений до однієї з зірок у сузір'ї Дельфін, яке знаходиться на відстані більше 68 світлових років від Землі.

Можливо, на вибір сузір'я  вплинуло те, що дельфінів в Євпаторії  добре знають і люблять. Вони часто  припливають до Євпаторійським берегів, особливо взимку, коли пляжі порожніють. А в шістдесятих роках один симпатичний дельфін наважувався навіть запливати і до пляжу і грати там з дітьми.

І саме в Євпаторії, цьому відомому дитячому курорті, знаходиться лікувально-діагностичний  центр, який використовує дельфінів для лікування дітей.

Давно помічено, що спілкування з  тваринами піднімає настрій і  покращує самопочуття людини. Багатьох тварин – кішок, собак, коней використовують для полегшення нервових захворювань. Наприклад, практикують іпотерапію – лікування за допомогою верхової їзди.

Дельфіни з їхнім високим  інтелектом, дружелюбністю, відсутністю  агресивності та доброзичливістю не могли залишитися осторонь. Наприкінці 80-х років ХХ століття медики, біологи, фізіологи, що вивчали дельфінів, -  вперше прийшли до розуміння їх цілющої сили.

Роки кропіткої роботи з дельфінами дозволили накопичити багато матеріалів, які доводять позитивний вплив спілкування  з дельфіном на самопочуття людини.

Медиками розроблено новий напрямок психологічної реабілітації за допомогою дельфінів. Воно отримало назву дельфінотерапії (Dolphin Assisted Therapy - DAT). Особливо ефективно, як з'ясувалося, використовувати цей метод для психологічної допомоги "проблемним" дітям з різними захворюваннями – неврозами, заїканням, дитячим церебральним паралічем.

Затримки психічного і мовного  розвитку у дітей, сильні психологічні травми, енурез, синдром Дауна, стан після коми – ось ті хвороби, які можна так лікувати.

Багатьом людям, в тому числі, на жаль, і маленьким дітям потрібна професійна психологічна допомога та реабілітація. Серед таких пацієнтів, наприклад, особи, які перенесли різного роду травми, що постраждали від природних і техногенних катастроф, колишні біженці і заручники.

Ось, наприклад, аутизм. Дитина живе тільки своїм внутрішнім світом, не реагує на оточуючих, навіть на своїх батьків. Маленький чоловічок не говорить і немов не бачить нікого навколо. Зростає як трава. Це страшно. Він не може не те, що проситися на горщик, навіть не скаже, що він хоче їсти чи пити.

А ось дельфінам, на щастя, вдається пробитися до свідомості дитини.

Спочатку діти бояться дельфінів, відштовхують їх від себе. Потім  заспокоюються, і це сприяє їх одужанню.

Спілкування з дельфіном в його рідній стихії благотворно впливає  на нервовий стан дитини, знімає стреси, покращує самопочуття і працездатність.

При використанні цього методу дитина, що потребує допомоги, може вільно спілкуватися з цим живим дельфіном – гладити його, грати, говорити і плавати з ним прямо в басейні, природно, під наглядом лікаря і досвідченого тренера. Дельфіни такі базіки, що можуть розговорити будь-кого.

Звуки, що видаються дельфінами, і їх ритмічні рухи зацікавлюють дитину і ... зціляють її. На десятому сеансі дитина сама намагається годувати дельфіна, намагається підпливти до нього ближче, вхопитися за плавець. На наступний рік, після повторного курсу дельфінотерапії, діти, які страждають аутизмом, починають говорити.

Дельфін відчуває, що у нього в гостях людина, якій потрібна допомога і намагається надати її.

І маленькі люди довго  пам'ятають дельфінів.

 

 

 

Брати по розуму

Наукове підтвердження  давно існуючої гіпотези, що дельфіни, як і люди, мають розум, вчені знайшли  тільки в XX столітті. Дослідження професора Портмана з Зоологічного інституту Базеля (Швейцарія), який розробив шкалу розумових здібностей, показали, що за рівнем інтелекту дельфіни лише трохи поступаються людині – 195 балів проти 214. (Між тим, «офіційним» предкам людини – мавпам довелося задовольнятися скромним четвертим місцем і 64 балами). До того ж і розмірами мозок дельфінів не поступається людському, ось тільки звивин у два рази більше, що не єдина перевага їх «альтернативного розуму». Ці ссавці набагато моральніше людей: серед «пороків» за ними числяться хіба що ревнощі і любов до задоволень. Дельфіни не зраджують, не заздрять і ніколи не позбавлять життя собі подібного, а свою головну зброю – ніс (чорноморська афаліна, наприклад, одним ударом здатна відправити на дно трьохсоткілограмову акулу) – вважають за краще використовувати виключно в мирних цілях, наприклад, для гри у м'яч.

До речі, дельфіни мають відмінне почуття гумору. Відомий прекумедний випадок: тренер, граючи з дельфіном, розмахнувся, а м'яч у басейн не кинув. Той зірвався з місця, кинувся шукати іграшку і, само собою, не знайшов. Виявивши пропажу в руках тренера, дельфін відплив і відвернувся - зробив вигляд, що образився. Але пізніше, коли тренер все-таки кинув м'яч у воду, дельфін пірнув і приніс йому ... кахельну плитку з дна басейну. Але ж спробуй ще її дістань!

Всі ці риси дельфінячого характеру беруть участь у створенні  ефекту дельфінотерапії - нині широко практикується методу альтернативної медицини. Доведений факт: при контакті з дельфінами у людини активізуються імунна система, діяльність головного мозку і захисні реакції організму. Вже через десять днів дельфінотерапії поліпшується загальний стан. Як це відбувається – точно невідомо, поки існують тільки наукові припущення.

 

 

Чакри, карма, два хвости ...

Деякі вчені вважають, що дельфіни – природні біоенерготерапевти і впливають на людину екстрасенсорно. Те, що пацієнт під час сеансу перебуває в зміненому стані свідомості, підтверджують електроенцефалографічні дані (вимірювання зазвичай проводяться до сеансу і відразу після нього). Ритми мозку людини значно сповільнюються, знижується домінуюча ЕЕГ-частота, відбувається синхронізація електричної активності обох півкуль мозку. Це свідчить про зниження рівня збудження центральної нервової системи і загальної релаксації організму. Подібний стан характерний для медитації, аутогенного занурення, гіпнотичного трансу, холотропного дихання. Також встановлено, що спілкування з дельфіном збільшує біополе людини. Висловлюючись сухою мовою медицини, спілкування з дельфіном викликає седативний, відволікаючий, що активізує і катарсичний ефекти. Крім того, психоіммунологічні дослідження довели, що під час сеансів дельфінотерапії значно зростає вироблення ендорфінів, оскільки гра з цими чарівними істотами викликає виключно позитивні емоції. Ендорфіни допомагають гармонізувати нервову систему і налаштувати її на активне та позитивне світосприйняття.

 
У зоні еховедення

Інші дослідники пов'язують терапевтичний вплив дельфінів  з біологічним ефектом від  випромінюваного ними ультразвуку. На відміну від людини, чиє сприйняття світу у величезній мірі залежить від зору, дельфіни «бачать» за допомогою звуку. У передній частині голови дельфіна, над самим носом, знаходиться опуклість – жирова подушечка. Це сонар, свого роду лінза, через яку проходять які видаються і сприймаються дельфіном звуки. Вони відбиваються від навколишніх предметів і повертаються назад. Така здатність буквально «чути» світ називається ехолокацією. Фізіотерапевти вже більше 40 років застосовують ультразвук, і доведено, що, діючи на клітинному рівні, він поліпшує проникність мембран і нормалізує середовище клітини. При цьому вироблення ендорфінів в мозку теж посилюється. Співробітники Севастопольського центру дельфінотерапії вважають, що ультразвукове сприйняття дозволяє дельфіна немов бачити кожен внутрішній орган людини і не просто сприймати його нормальні або хворобливі вібрації, а ще й впливати на них. Прямим результатом ультразвукового впливу є сонофореза – збільшення потоку ферментів, що надходять в організм через мембрани клітин.

Він також викликає сприятливі хімічні та електричні зміни: ультразвук розганяє рідину в застояних зонах, сприяє більш ефективному та швидкому дренажу тканин.

 

Дитячий кабінет

Втім, говорити про дельфінотерапію, як про повноцінний метод лікування, здатному повністю перемогти хворобу, було б не коректно. Швидше, її слід розглядати як один з елементів комплексного лікування, причому найбільш ефективною вона виявляється при лікуванні дітей незалежно від їх віку. Медики рекомендують дельфінотерапію і для шестимісячних немовлят, і для шістнадцятирічних підлітків. Спілкування з тваринами буквально перетворює аутичних і неконтактних дітлахів, малюків, які страждають на ДЦП, функціональними порушеннями центральної нервової системи, хворобою Дауна та іншими генетичними патологіями (більшість з них мають в анамнезі ускладнені пологи). Дельфінотерапія добре зарекомендувала себе також при лікуванні синдрому дефіциту уваги і гіперактивності; розладів мови, слуху та пам'яті; захворювань опорно-рухового апарату. Крім того, метод може використовуватися для корекції так званих прикордонних форм нервово-психічних розладів (неврози і т.п.), посттравматичних стресових розладів, затримок психічного і фізичного розвитку, в тому числі що виникли через нестачу материнської ласки. Справа в тому, що безпосереднє спілкування з теплокровною дружелюбною істотою багато в чому поповнює дефіцит батьківської уваги. Людина вчиться адекватно сприймати себе, адже тварини люблять його просто так, таким, яким він є. Ще Плутарх говорив: «Дельфін - єдина істота, чия любов до людини безкорислива».

Информация о работе Влив дельфінів на самопочуття людини