Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Января 2014 в 16:35, доклад
Сьогодні синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) приділяється значна увага. Адже, згідно із різними статистичними даними, частота цієї патології серед гінекологічних захворювань у жінок дітородного віку є в межах 4-7%. Це важлива клінічна проблема, оскільки СПКЯ є однією з найчастіших причин безпліддя у жінок
Вплив різних методів оперативного втручання при синдромі полікістозних яєчників.
Сьогодні синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) приділяється значна увага. Адже, згідно із різними статистичними даними, частота цієї патології серед гінекологічних захворювань у жінок дітородного віку є в межах 4-7%. Це важлива клінічна проблема, оскільки СПКЯ є однією з найчастіших причин безпліддя у жінок. Значна кількість пацієнток мають недостатній оваріальний резерв ще до оперативної корекції, а подальша хірургічна терапія може призвести до виснаження яєчників внаслідок хірургічної травми.
Метою нашої роботи стала оцінка оваріального резерву яєчників після різних видів хірургічного втручання із застосуванням термічної енергії.
Обстежено 56 жінок із СПКЯ, які були прооперовані ендоскопічним методом. З урахуванням методу застосування термічної енергії на яєчниках жінки розподілені на дві групи: 1 групу склали 32 жінки, яким застосована термокаутерізація з проникненням за межі кортикального шару, 2 групу склали 24 жінки, яким застосовували термокоагуляцію тільки кортикального шару до 2/3 площини яєчника без проникнення в підкортикальну зону. Ультразвукове дослідження проводилось через 1,3,6 місяців після операції. Визначали об’єм яєчника, оцінку кривих кровообігу та зони васкуляризації яєчника. Оваріальний резерв яєчників оцінювали за даними ультразвукового дослідження ( підрахування астральних фолікулів, вимірювання об’єму яєчника) та за рівнем антимюлерова гормона.
Проведені дослідження показали, що через 3 місяці після операції найбільш чіткою візуалізацією антральних фолікулів 13-18 (нормальна) спостерігалась у 18 (75%)жінок 2 групи в порівняні у 14 (32%) жінок 1 групи, нормальний кровообіг в яєчниках спостерігався у 21(87%) жінки 2 групи та у 22(68%) жінок 1 групи. Відносно рівня антимюлерового гормону, нами встановлено, що його рівень зростав в обох групах, але позитивна кореляція з наявністю астральних фолікулів спостерігалась в 2 групі.
Информация о работе Вплив різних методів оперативного втручання при синдромі полікістозних яєчників