Меры борьбы и профилактики с чумой плотоядных среди собак в Краснодонском районе Луганской области

УДК 619:616.988.27:636.93

 

Назва статті

 

Рожко К.В. – студентка 4 курсу факультету ветеринарної медицини.

Науковий керівник – доцент Заболотна  В.П.

 

Анотація. В роботі наведені дані щодо епізоотичної ситуації та  порівняльної характеристики ефективності різних вакцин при профілактиці чуми м’ясоїдних серед собак.

Аннотация. В работе приводятся данные об определении єпизоотической ситуации и эффективности разных вакцин при профилактике чумы плотоядных среди собак.

 

Чума м’ясоїдних чи не перше інфекційне захворювання собак, з яким зустрівся чоловік. В даний час, навіть у благополучних у ветеринарному відношенні країнах, прокотилися спалахи цього захворювання. Ці епізоотичні спалахи викликали питання ефективності специфічної профілактики даної інфекції. На Україні питання обов’язкової профілактики та ліквідації чуми собак всерйоз не ставилося. Необхідність вакцинації носить до цих пір рекомендаційний характер.

Чума (Pestis) – високо контагіозна  вірусна хвороба, що характеризується лихоманкою, загальною інтоксикацією, ураженням шкіри і слизових оболонок, органів дихання і травлення. У деяких випадках може зумовити тяжкі прояви менінгіту та енцефаліту. Чума відома з часу одомашнення собак. У працях Аристотеля вона описана як ангіна. Поширена повсюдно. У Росії чума з’явилася в 1762 році, в Криму і отримала назву “кримська хвороба”. Вірусну природу чуми собак у 1905 році вперше довів французький вчений Карре.

Метою нашої роботи стало вивчення порівняльної характеристики ефективності різних вакцин   при профілактиці чуми м’ясоїдних і розробка додаткових заходів, спрямованих на підвищення ефективності протиепізоотичних заходів за чуми м’ясоїдних в зоні діяльності Краснодонської районної державної лікарні ветеринарної медицини м. Краснодону.

Матеріали і методи. Дослідження проводилися на базі Краснодонської районної державної лікарні ветеринарної медицини м. Краснодону в період проходження виробничої практики.

Проаналізувавши звітну документацію за останні 3 роки було встановлено, що на території Краснодонського району чума м’ясоїдних складає серйозну проблему ветеринарної медицини серед інших вірозів. Вона має повсемісне розповсюдження. Серед вірозів на першому місці знаходиться чума м’ясоїдних 34%, на другому – аденовірусна інфекція 31%, на третьому – парвовірусний ентерит 29% і на четвертому – вірусний гепатит – 6%.

Результати наших досліджень свідчать про те, що з роками співвідношення різних хвороб в етіологічній структурі  вірозів зазнають деяких змін. Так, якщо раніше серед вірусних інфекцій собак переважала аденовірусна інфекція, то в останні роки спостерігається тенденція до збільшення чуми м’ясоїдних, але відсоток захворюваності на аденовіроз залишається також на високому рівні. Причин тому може бути багато і, перш за все, це поява на ринку ефективних вакцин проти аденовірозу, чуми та парвовірозу і, відповідно поява достатньо великої імунної прослойки несприйнятливих тварин до цих інфекцій. В той же час, не у всіх полівалентних вакцинах, які зараз застосовуються, є антиген проти аденовірусу.

За данними літературних джерел для чуми м’ясоїдних характерна досить виражена сезонність прояву. Собаки частіше хворіють весною та осінню. В наших дослідженнях було виявлено те, що пік захворюваності чумою був зареєстрований у жовтні 2012 року, що склало 23% від усіх захворілих в 2012 році собак. У літній період була відзначена тенденція до зниження захворюваності –   2010 рік – 8,4%; 2011 – 7,7%; 2012 – 5,7%.

Встановлено, що найбільш піддатні захворюванню були такі породи собак, як німецька вівчарка (46,75 %), середньоазійська вівчарка (16,09%), а також ротвейлер та спанієль (по 10,72%). Безпородні собаки становлять 7,28% серед захворілих, бо вони частіше за інших знаходяться в приватному сеторі і не прививаються від таких інфекційних захворювань, як чума м’ясоїдних, парвовірусний ентерит, аденовірози і лептоспіроз, тобто всі ті інфекції, котрі входять в полівалентні вакцини.

Найбільш сприйнятливі до чуми м’ясоїдних виявилися цуценята в віковому діапазоні  до 6 місяців. Пік захворюваності припадає на період з 2-х до 4-х місяців (48,7%). Також слід звернути увагу на те, що цуценята віком до двох місяців не хворіють, що, на нашу думку, пов’язано з високим рівнем колострального імунітету, який формується за рахунок молозива матері.

У Краснодонському районі щорічно проводять вакцинопрофілактику, перевагу віддають таким вакцинам як  Біовак, Вангард-5, Мультікан-4 і Дурамун-7. Використання моновалентних вакцин не практикують.

Захворіло 261 гол. з поміж усіх вакцинованих. Найбільше захворіло собак вакцинованих вакциною Мультикан-4 - 36%, потім Вангард-5 - 35%, Біовак - 20% і на останньому місці Дурамун-7 - 9%.

Найбільше з числа щеплених собак  захворіло у приватному секторі, однак і в тому і в іншому випадках найбільш еффективною виявилася вакцина Дурамун-7. Причина більш високої захворюваності собак у приватному секторі, напевно, полягає в тому, що там собаки утримуються в менш комфортних умовах, а раціон годування не завжди відповідає їх потребам.

Слід зазначити, що собаки, які були вакциновані, хворіли у легкій формі  і всі видужували, в той час як невакциновані хворіли важко і не завжди видужували.

Також ми порахували економічну ефективність вакцинації тварин. На сьогоднішній день господарям собак вакцинація обходиться у 214 грн. Економічна ж ефективність вакцинації по нашим підрахункам  дорівнює 1860 грн. Отже робимо висновок, що тварина яка вакцинована не вимагає таких величезних затрат як захворіла .

Висновки:

1. Серед вірозів на першому місці знаходиться чума м’ясоїдних 34%, на другому – аденовірусна інфекція 31%, на третьому – парвовірусний ентерит 29% і на четвертому – вірусний гепатит – 6%. Результати наших досліджень свідчать про те, що з роками співвідношення різних хвороб в етіологічній структурі вірозів зазнають деяких змін. Так, якщо раніше серед вірусних інфекцій собак переважала аденовірусна інфекція, то в останні роки спостерігається тенденція до збільшення чуми м’ясоїдних, але відсоток захворюваності на аденовіроз залишається також на високому рівні.

2. Для чуми м’ясоїдних характерна  досить виражена сезонність прояву. В наших дослідженнях було виявлено те, що пік захворюваності чумою був зареєстрований у жовтні 2012 року, що склало 23% від усіх захворілих в 2012 році собак. У літній період була відзначена тенденція до зниження захворюваності –   2010 рік – 8,4%; 2011 – 7,7%; 2012 – 5,7%.

3. Встановлено, що найбільш піддатні  захворюванню були такі породи  собак, як німецька вівчарка (46,75 %), середньоазійська вівчарка (16,09%), а також ротвейлер та спанієль (по 10,72%).

4. Найбільш сприйнятливі до чуми  м’ясоїдних виявилися цуценята в віковому діапазоні до 6 місяців. Пік захворюваності припадає на період з 2-х до 4-х місяців (48,7%).

5. У Краснодонському районі щорічно проводять вакцинопрофілактику, перевагу надають полівалентним вакцинам. Серед вакцинованих найбільше захворіло собак вакцинованих вакциною Мультика-4 - 36%, потім Вангард-5 - 35%, Біовак - 20% і на останньому місці Дурамун-7 - 9%.

Список літератури:

1. Груздєв К.Н. Чума м'ясоїдних / К.М. Груздєв, А.В. Селіванов  / / М.: Агропромиздат, 2005. - С. 62-71.

2. Руденко А.П. Імунізація собак проти чуми / А.П. Руденко / / Ветеринарія, 2007. - С. 34-35.

3. Сазонкін В.М. Епізоотологія чуми м'ясоїдних у собак / В.М. Сазонкін, В.І. Улас, В.Г. Чулкова / / Тези 7-ий междунар.конф. М. -2010.- С. 245-246.

4.  Селіванов А.В. Чума м'ясоїдних і заходи боротьби з нею / А.В. Селіванов, К.Н. Груздєв, А.А. Сулимів / / Ветеринарія. № 7. - 2005. - С. 15-17.