Організація та планування заходів оздоровлення від лейкозу ВРХ в агрофірмі «Крюківщина

Міністерство  аграрної політики України

Університет Біотехнологій  і Природокористування України

ВП «Немішаївський агротехнічний коледж»

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

з дисципліни: «Організація ветеринарної справи»

на тему: «Організація та планування заходів оздоровлення

від лейкозу  ВРХ в агрофірмі «Крюківщина»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                        Роботу виконала:

                                                                                                        студентка групи В-41

                                                                                                        Гончарук Іванна Сергіївна

                                                                                                        Відділення:

                                                                                                        Ветеринарна медицина

                                                                                                        Керівник:

                                                                                                        Ткаченко В.Ю.

                                                                                                        Дата подання роботи:

                                                                                                        Оцінка:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Немішаєве 2011

 

 

 

 

Вступ

Лейкоз –  широко розповсюджене хронічне захворювання с/г тварин, яке викликається ретровірусом – вірусом лейкозу великої рогатої худоби. Хвороба протікає безсимптомно або характеризується лімфоуитозом і розростанням злоякісних пухлин в кровотворних органах. Джерелом інфекціїє хворі тварини.

В даний час  лейкоз ВРХ набув широкого поширення. Найбільш інтенсивно вражаються тварини в господарствах молочного напрямку продуктивності.

Лейкоз завдає великої економічної шкоди сільському господарству, яка пов’язана з передчасною втратою високопродуктивних тварин, загибеллю тварин та утилізацією туш на м’ясокомбінатах, витратами на оздоровчі заходи та ін.

Тому обрана мною для курсової роботи тема «Організація та планування заходів оздоровлення від лейкозу ВРХ в агрофірмі «Крюківщина» є дуже актуальною як для сільського господарства в цілому так і для АФ «Крюківщина» зокрема. В даному господарстві оздоровлення раніше не проводилось, а складений план оздоровлення має багато недоліків та недопрацювань. Тому я ставлю перед собою мету удосконалити даний план для більш ефективного оздоровлення поголів’я від ВЛВРХ.

Оскільки точно не визначено причину та механізм розвитку хвороби, то можу припустити, що виникненню хвороби на АФ «Крюківщина» сприяло не виконання ветеринарно-санітарних правил утримання та експлуатації тварин.

Також однією з  причин прогресування хвороби в  даному господарстві може бути не виконання ветеринарно-санітарних заходів, які застосовують під час карантину (згідно розділу VII ст.44 Закону України «Про ветеринарну медицину»)

Кількість хворих тварин у господарстві постійно зростає. У зв’язку з цим господарству необхідна розробка нового плану проти лейкозних заходів з урахуванням епізоотологічних, господарських і економічних особливостей господарства відповідно до чинної «Інструкції з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу». Потрібно організувати роботу по створенню стада, вільного від даної хвороби шляхом заміни інфікованих тварин здоровими.

Таким чином  ціллю написання моєї роботи є  розробка ефективного плану по оздоровленню тварин від лейкозу ВРХ в АФ «Крюківщина».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика АФ «Крюківщина»   

 

АФ «Крюківщина» розташована в с. Крюківщина, Києво-Святошинського району, Київської області. Господарство розташоване на відстані 16,7 км від обласного центру,

 м. Київ, та на відстані 400м від населеного пункту – с. Крюківщина.

Агрофірма знаходиться у поліській зоні, клімат – помірно континентальний.

Ферма молочного  напряму продуктивності. Поголів’я господарства розміщено у трьох приміщення біля кожного з яких є вигульний майданчик, де взимку тваринам проводять моціон. У пасовищний період тварини утримуються в літніх таборах та випасаються на прилеглих пасовищах загальною площею 150 га. Дезбар’єр відсутній

На фермі  утримується 406 голів ВРХ, з них 110 корів, 116 голів молодняка на відгодівлі, 125 телиць парувального віку, і 55 голів молодняка до 3х місяців, з яких 78 корів та 51 голова молодняку РІД позитивні. Хворі тварини утримуються окремо. Також у даному господарстві є невелика свиноферма на 25 голів.

Тварини утримуються  в 2-х рядних корівниках,новонароджені телята утримують в  індивідуальних боксах до 2х місячного віку, з 2х місяців їх о’бєднують у групи по 57 голів. У якості підстилки використовують тирсу. Годівля триразова, напування централізоване з автонапувалок (1 напувалка на 2 корови). У тваринницьких приміщеннях передбачений механічний спосіб видалення гною шляхом використання скребкових транспортерів, видалення гною проводиться кожен день. Вентиляція здійснюється природним способом через вікна і двері. Доїння автоматизоване. Середній надій на корову за минулий рік складає 5300л.

Штат ферми  налічує 12 працівників, в тому числі  ветеринарний лікар та фельдшер. Умови  роботи для вет працівників відповідають середньому рівню.в наявності є кабінет вет лікаря аптека, забезпечена більшістю потрібних препаратів, дез засобів та інструментів, манеж для ШО, відсутня операційна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основна частина

 

Загальні відомості  про лейкоз ВРХ:

 

Лейкоз (Leucosis) — хронічна інфекційна хвороба великої рогатої худоби, інших ссавців та різних видів птахів, що характеризується порушенням процесу дозрівання клітинних елементів крові, злоякісним розростанням кровотворної та лімфоїдної тканин, утворенням у різних органах пухлин. На лейкоз хворіє людина.

 

Клінічні ознаки хвороби. Інкубаційний період при спонтанному зараженні великої рогатої худоби триває 2 — 6 років, при експериментальному — від 2 міс до 2 років. Лейкоз протікає хронічно (місяці, роки), без певних порушень загального стану організму. Під час лейкозів, залежно від інтенсивності розростання лейкозної тканини та залучення в процес тих чи інших життєво важливих органів, симптоми хвороби в одних випадках наростають днями й тижнями, в інших — місяцями й роками. Смерть може настати швидко або через тривалий період часу (понад 6 років). Розрізняють три стадії розвитку хвороби: початкову, розгорнуту і термінальну.

 

Діагноз на лейкоз установлюють на підставі клінічних ознак хвороби, патоморфологічних змін і результатів лабораторних досліджень. Беруть також до уваги епізоотичну ситуацію щодо лейкозу.

Лабораторна діагностика. Включає гематологічні, цитологічні, гістологічні та серологічні дослідження. Основним методом прижиттєвої діагностики лейкозу є серологічний — реакція імунодифузії (РІД). У лабораторію для серологічного дослідження надсилають 2 – 3 мл сироватки крові, для гематологічного дослідження — кров з яремної вени, яку відбирають в пробірки з антикоагулянтом. Для

цитологічних  досліджень виготовляють мазки зі свіжої або стабілізованої крові на знежирених предметних скельцях. З метою патогістологічного дослідження вирізають шматочки (2 × 1,5 см) селезінки, лімфатичних вузлів, печінки, нирок, легень, серця і правого вушка серцевого м’яза, сичуга, тонкого й товстого відділів кишок,

матки та скелетних  м’язів.

Г е м а  т о л о г і ч н і  д о с л і д ж е н  н я передбачають виявлення у периферичній крові підвищеної кількості лейкоцитів лімфоїдногряду, слабодиференційованих клітин (родоначальних, пролімфоцитів, лімфобластів) та поліморфних атипових клітин кровотворних органів. Результати підрахунків оцінюють за так званим «лейкозним

ключем».

Кількість лейкоцитів і лімфоцитів в 1 мкл крові  великої рогатої худоби при лейкозі (лейкозних ключ), тис.

 

Вік тварин (років)	Здорові тварини Лейкоцити (до)	Підозрілі через  хворобу Лімфоцити (від-до)		Хворі тварини Лімфоцити (понад)
1 – 2	13	10,5 – 13	13
2 – 4	12	9,0 – 12	12
4 – 7	11	8,0 – 11	11
більше 7	10	6,5 – 10	10

 

Якщо кількість  підрахованих в 1 см3 крові лейкоцитів виявляється меншою, ніж указано в «лейкозному ключі», результати дослідження вважають негативними; якщо кількість лейкоцитів перевищує норму в «лейкозному ключі», результати дослідження вважають позитивними. Тварин, підозрюваних щодо захворювання на лейкоз, піддають додатковому 2 – 3-разовому дослідженню з інтер валом 30 діб. Якщо під час другого і третього досліджень отримують негативні результати, тварин визнають здоровими. У разі виявлення змін у крові, характерних для хворих або підозрюваних щодо захворювання, тварин вважають хворими. Для диференціювання різних форм лейкозу проводять цитологічні дослідження крові, пунктатів кісткового мозку й поверхневих лімфатичних вузлів, визначення в мазках крові відсоткового співвідношення окремих видів

лейкоцитів, виведення  лейкоцитарної формули.

Спеціальні  ц и т о л о г і ч  н і д о с л і д ж е н н я пунктатів кісткового мозку і поверхневих лімфатичних вузлів дають змогу визначити форму прояву лейкозу. При лімфоїдному лейкозі виявляється збільшення лімфоїдних клітин (понад 10 – 15 %) за пригнічення мієлобластичного та еритробластичного ростків. У розгорнутій і термінальній стадіях лейкозу майже завжди спостерігається часткова або повна лімфоїдна метаплазія кісткового мозку. У випадку загострення хвороби в лейкограмі, мієлограмі й аденограмі виявляється підвищення відсотка гемоцитобластів, лімфобластів та пролімфоцитів. При алейкемічному перебігу лімфоїдного лейкозу вмієлограмі визначається підвищений відсоток лімфоцитів. При мієлолейкозі відмічається збільшення кількості мієлобластних клітин за рахунок пригнічення еритробластичного ростка.

При гемоцитобластозі в мієлограмі, аденограмі та лейкограмі збільшується відсоток молодих, недиференційованих клітин — гемоцитобластів, лімфобластів, пролімфоцитів (понад 10 – 15 %), визначається пригнічення мієлобластичного та еритробластичного

ростків кісткового мозку і зменшення кількості зрілих лімфоцитів у крові та лімфатичних вузлах.

При ретикульозах спостерігається збільшення кількості ретикулярних і атипових клітин до 10 % і більше. При лімфогрануломатозі можуть виявлятися недиференційовані та гігантські клітини Березовського — Штернберга. При ретикулосаркомі у пунктатах кісткового мозку та лімфатичних вузлах спостерігається проліферація гематобластів, ретикулярних і атипових клітин. При лімфосаркомі у  мазках крові, пунктатах кісткового мозку та лімфатичних вузлах виявляється до 10 % і більше лімфоїдних і ретикулярних клітин.

Результати  цитологічного дослідження на лейкоз вважають позитивними в разі виявлення в мазках крові понад 3 % і у кровотворних органах понад 10 % родоначальних слабодиференційованих клітин (пролімфоцитів, лімфобластів, мієлобластів) або пухлинних клітин при нормальних показниках абсолютної кількості лімфоцитів; на слабодиференційовану форму лейкозу — при виявленні в гемограмах і цитограмах кровотворних органів підвищеного відсотка родоначальних слабодиференційованих клітин макро-, мезо- і мікрогенерації лімфобластів та пролімфоцитів; на лімфоїдний лей коз — у разі збільшення кількості клітин лімфоїдного ряду різного ступеня зрілості (пролімфоцитів і лімфобластів) в мазках крові, селезінки, лімфатичних вузлів, кісткового мозку та інших органів; на гематосаркому (лімфосаркоми різного ступеня зрілості) — при збільшенні в гемограмах і цитограмах атипових (пухлинних) клітин, які відрізняються від нормальних за формою, розміром, структурою і подібні до клітин, що утворюють пухлини; на лімфогрануломатоз — при встановленні в мазках крові лімфоцитозу, в препарах з лімфатичних вузлів — лімфоїдної гіперплазії з виявленням еозинофілів, базофілів, фібробластів, плазматичних, атипових, недиференційованих та гігантських клітин Березовського — Штернберга.

Для г і с  т о л о г і ч н о  г о д о с л і д ж  е н н я в лабораторію надсилають шматочки розміром 2 × 2 × 1 см зміненої, здорової та суміжної тканин селезінки, печінки, нирок, серця, м’язів, лімфатичних вузлів, грудної кістки, стінок органів травлення, які відбирають не пізніше ніж через 8 год після загибелі або забою тварини, і вміщують у герметично закритий посуд з 8 – 10 %-м водним розчином формальдегіду.

Діагноз вважається встановленим на лімфоїдний лейкоз, якщо в селезінці й лімфатичних вузлах спостерігається повне зникнення малюнка за рахунок дифузної інфільтрації клітинами лімфоїдного ряду, серед яких виявляються переважно зрілі лімфоцити, в меншійкількості — пролімфоцити, лімфобласти, іноді ретикулярні клітини.