Звіт з виробничої лікарської практики студента

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Мая 2013 в 16:49, отчет по практике

Описание работы

Охорона тварин від хвороб, отримання продукції високої якості залежить від виконання лікувально-профілактичних, зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних і протиепізоотичних заходів, які обов'язково повинен виконувати фахівець ветеринарної медицини.

Содержание работы

1. Вступ
2. Організація і керівництво практикою
3. Зміст практики
3.1. Організація і економіка сільськогосподарського виробництва
3.2. Організація і економіка ветеринарної справи
3.3. Епізоотологія та інфекцій хвороби
3.4. Паразитологія та інвазійні хвороби
3.5. Клінічна діагностика
3.6. Внутрішні незаразні хвороби
3.7. Оперативна, загальна і спеціальна хірургія
3.8. Ветеринарне акушерство, гінекологія і біотехнологія відтворення
3.9. Патологічна анатомія, розтин та судова ветеринарія
3.10.
3.11. Ветсанекспертиза з основами технології і стандартизації продуктів
тваринництва
3.12. Безпека життєдіяльності
3.13.Охорона навколишнього середовища
3.14. Цивільна оборона
Висновки
5. Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

Zvit_po_praktitsi_5_kurs_1.docx

— 81.21 Кб (Скачать файл)

За час практики закріпив теоретичні знання, ознайомився з досвідом і особливостями проведення хірургічної роботи ветеринарних лікарів, набув навичок у організації і проведенні хірургічної роботи а також профілактики хірургічної патології в умовах господарства.

3.9. Ветеринарне акушерство, гінекологія і біотехнологія  відтворення

Під час проходження практики закріпив теоретичні знання і засвоїв методи акушерського дослідження тварин, набув навички в профілактиці і лікуванні акушерсько- гінекологічних захворювань( післяродовий вульвіт, вестибуліт і вагініт, ендометрит, піометра, мастити та ін.).

Оволодів методами діагностики вагітності шляхом огляду тварини, пальпації і аускультації плода, а також ректального та вагінального досліджень.

Навчився надавати акушерську допомогу тваринам за умов нормальних і патологічних родів: підготовка тварини, акушерських інструментів, допомога новонародженому.

Під час практики приймав участь у лікуванні корови хворої на післяродовий парез. Причиною парезу вважають зниження рівня кальцію і цукру в крові через збільшення надходження в кров інсуліну.

роди у тварини перебігали легко  і благо приємно. Наступного дня  апетит у тварини зник, тварина  стала пригніченою. Корова лежала на животі, підігнувши кінцівки під себе. Шия мала Б-подібний згин, зіниці розширені. Кінцівки, поверхня тіла і основа рогів  були холодними. Температура тіла була знижена до 37.0 С°. Перистальтика  рубця, книжки, сичуга і кишечника  не прослуховувалась.

Для лікування тварини використовував апарат Еверса яким у вим'я після обробки дійок вим'я спиртом нагнітала повітря. Дійки зав'язував бинтом на 15 хвилин. Підшкірно вводила 20 % розчин кофеїну. Внутрішньовенно вводила 10% розчин хлористого кальцію - 200 мл, 20 % розчин глюкози - 300 мл. Внутрішньом'язево вводив препарат «Тетравіт» - 10 мл. Ділянку крупу і попереку розтирала рушником. Ввечері цього ж дня тварина почала краще себе почувати, піднялася на ноги. Таким чином лікування було ефективним і тварина одужала.

Щоб уникнути ризику виникненню хвороб тварин в післяродовий період потрібно забезпечувати тварин збалансованою  годівлею, проводити вітамінізації, давати мінеральні добавки, забезпечувати  моціон вагітних тварин, здійснювати  кваліфіковану допомогу при родах, створювати належні санітарно-гігієнічні умови і виконувати правила утримання  тварин( своєчасно і якісно проводити  дезинфекцію приміщень для утримання  тварин, своєчасно виявляти та ізолювати  хворих тварин, проводити раціональне  лікування на ранній стадії хвороби), санітарно-гігієнічні умови і правила  при родах, природному і штучному заплідненні і гінекологічних дослідженнях. Отже за результатами власних спостережень причиною багатьох гінекологічних захворювань тварин є не сумлінне ставлення до загального стану тварини і не своєчасне звернення до лікаря, що ускладнює ефективність лікування.

3.10.Патологічна анатомія ,розтин та судова ветеринарія

Під час проходження практики вивчив значення посмертної патологоанатомічної  діагностики в боротьбі з хворобами тварин.Аналізував звітну ветеринарну документацію ,яка складаеться при загибелі тварин.Визначив відсоток підтвердження клінічного діагнозу даними патологоанатомічного розтину.Засвоїв особливості судово-ветеринарного розтину трупів тварин та оформлення відповідної документації. Засвоїв правила відбору матеріалу для спеціальних лабораторних досліджень,його відповідне консервування та направлення до лабораторії з оформленням відповідних документів. Брав участь у проведенні патологоанатомічного розтину трупів свині з метою визначення заключного діагнозу,набуття практичних навичок з техніки розтину з описанням органів і тканин івизначення макроскопічних змін.

Клінічьні ознаки: температура тіла 42 градуса по Цельсію,дихання утруднене,ціаноз шкіри. З носа витікае піниста кров’яна рідина,кашель           Патологоанатомічьні зміни:при розтині виявленодвусторонне геморагічьне запалення легень . Паренхіма легкого вишнево червоного кольору,щільна,легко розриваеться при натисканні. В центральній частині ураженої долі знаходяться 2первинних вогнища в зоні яких пульмональна та костальна плеври з’еднані фіброзними тяжами в зоні вогнища – плеврит                  Діагноз: гемофільозна плевропневмонія свиней                                               Під час проходження практики закріпив теоретичні знання і набув практичного досвіду з патологоанатомічної діагностики хвороб тварин.    Під час проходження практики вивчила значення посмертної патологоанатомічної діагностики у боротьбі з хворобами тварин та птиці. Аналізувала звітну ветеринарну документацію в клініці, яка складається при загибелі тварин (протоколи розтину). Визначала відсоток підтвердження клінічного діагнозу даними патологоанатомічного розтину.  Засвоїв особливості судово-ветеринарного розтину трупів тварин та оформлення відповідної документації.  Засвоїв правила відбору матеріалу для спеціальних лабораторних досліджень (бактеріологічних, вірусологічних, патолого гістологічних, токсикологічних та ін.), його відповідне консервування та направлення до лабораторії з оформленням супровідних документів.  Бралв участь у проведенні патологоанатомічного розтину трупу куриці з метою визначення заключного діагнозу, набуття практичних навичок з техніки розтину з описанням органів та тканин і визначенням в них макроскопічних змін.  З анамнезу дізнався, що зелені корми були відсутні в раціоні птиці, а корми білкового походження згодовувалися у великій кількості. Приміщення де утримувалась птиця мало недостатнє освітлення, недостатню вентиляцію і підвищену вологість.  До загибелі птиці клінічні ознаки були наступними: птиця була пригнічена, апетит зник, пір’я настовбурчене, подекуди випало, гребінь і видимі слизові оболонки посиніли, з’явився пронос. Фекалії білого кольору, нагадували сметаноподібну масу. Шкіра навколо клоаки запалена. Виникла кульгавість, суглоби ніг затверділі, набряклі і стали болючими.  Після огляду трупу куриці визначив такі патологоанатомічні зміни: на серозних покривах печінки, кишечнику, нирок, серця і черевної стінки наявний крейдоподібний наліт, який при розтиранні між пальцями нагадує тонкий порошок. Нирки збільшенні, на розрізі насичені уратами, сечоводи розширені і нагадують потовщені білі тяжі. Легені, селезінка і печінка переповнені кров’ю, жовчний міхур розтягнений. На суглобових поверхнях і в капсулі суглоба наявні сечокислі солі.  Після розтину трупу оформив патолоанатомічний діагноз та з’ясувала з урахуванням інших діагностичних етапів (епізоотичних даних, анамнезу, клінічних ознак, специфічних досліджень), що заключний діагноз – сечокислий діатез. Засвоїв методику оформлення протоколу розтину трупу.  З анамнезу дізнався, що зелені корми були відсутні в раціоні птиці, а корми білкового походження згодовувались у великій кількості, що і послугувало головною причиною хвороби, також значний вплив справила гіподинамія, недостатнє освітлення, підвищена вологість і погана вентиляція приміщення, де утримувалась птиця.  Під час проходження практики закріпив теоретичні знання і набула практичного досвіду з патологоанатомічної діагностики хвороб тварин.

3.11. Ветсанекспертиза з основами технології і стандартизації продукції тваринництва.

Ветеринарно-санітарний контроль на ринках здійснюється згідно «Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку » від 29 квітня 2002 р. за N 404/6692.

Лабораторія здійснює обов'язковий  державний ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпекою усієї  підконтрольної продукції, що реалізується, у т. ч. харчових продуктів тваринного походження, які призначаються для  харчування людей, та дотриманням ветеринарно-санітарних правил торгівлі на ринках.

Лабораторія має такі приміщення:

  • відділення ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і риби;
  • відділення ветеринарно-санітарної експертизи молока, молочних продуктів;
  • меду та продукції рослинного походження; приміщення для радіологічних досліджень: кімната для персоналу:
  • мийна кімната з коморою для дрібного інвентарю та дезінфекційних засобів;
  • кабінет завідувача лабораторії.

В період практики в Дніпропетровській  лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ЦР «Озерка» приймав участь у проведенні лабораторного дослідження партії яєць, коров'ячого молока, туші великої рогатої худоби.

На ЦР «Озерка» приватним підприємцем  Івановим С.А. 24.02.2011 р.

було доставлено партію столових курячих  яєць з птахофабрики « Ювілейний» Дніпропетровської обл. П'ятихатского  району у кількості І0 ящиків, день сортування яких 25.01.2011 р.

На партію яєць наявне ветеринарне  свідоцтво( форма № 2) і паспорт  якості. На яйцях наявне маркування: 2 категорія.

Відповідно до «Правил ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці» (затверджених Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України 07.09.01 № 70) робимо відбір проб яєць для дослідження : для цього з 10 пакувальних одиниць  в партії (коробок) відбираємо 1 пакувальну одиницю, з кожної прокладки відбираємо 30 яєць, отже загальна кількість яєць для дослідження 360 шт.

 

У лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи ринка проводимо 

 

визначення маси  яєць:

При зважуванні маса 360 яєць становить 15.44 кг ( норма 16.6 кг), а 10 яєць 428 г (норма 460 г), що нижче норми на 7 % .

При проведенні повторного дослідження  маси яєць виявлено, що в 10 % (36 яєць) висота пуги від 14 до 16 мм. Маса 360 яєць становить 15.27 кг , а 10 яєць 424 г, що нижче норми  на 8 %.

Проводимо контроль якості за зовнішнім  оглядом і отоскопією. При зовнішньому  огляді звертаємо увагу на чистоту  яєць, цілісність шкарлупи та запах.

При проведенні зовнішнього огляду яєць встановлено, що яйця чисті, цілі, без стороннього запаху, колір  шкарлупи природний - кремовий, дефектів шкарлупи (насічка, м'ятий бік, тік) не виявлено.

Для перевірки якості внутрішнього вмісту яйця проводять овоскопію  на овоскопі, поміщаємо яйце в отвір  овоскопу і повертаючи його навколо  осі оглядаємо внутрішню структуру  і наявність змін.

При проведенні овоскопії встановлено, що в 9 % (32 яйця) висота пуги 14 - 15мм.(встановлюємо за допомогою шаблоновимірювача). Змін і дефектів внутрішньої структури  не виявлено. , Білок щільний, світлий  і просвічується, жовток міцний, злегка рухомий, невелике відхилення від центрального положення.

Так як висота пуги досліджуваних  яєць перевищує 9 мм робимо відбір проб для повторного дослідження. ГІри проведенні повторного дослідження виявлено, що в 10 % (36 яєць) висота пуги від 14 до 16 мм.

Дослідження вмісту яєць: білок чистий, без помутніння, в'язкий, прозорий, безколірний, жовток - чистий, в'язкий, рівномірно забарвлений  у жовтий або оранжевий колір, запах - природний, без будь-яких сторонніх  запахів, зародок без ознак розвитку.

Отже при проведенні ветеринарно-санітарної експертизи встановлено, що дана партія яєць не відповідає вимогам чинного  стандарту і відносяться до харчових неповноцінних, так як вони не відповідають стандартам за масою(<45 г для курячих  яєць) та висотою пуги понад 9 мм.

Такі яйця у реалізацію не випускаються, а направляють на промислову переробку  для виробництва яєчного порошку  і меланжу.

Проводив ветеринарно-санітарну експертизу направленого в лабораторію коров'ячого молока 23.02.2011 р у кількості 12 літрів.

Проводилворганолептичну оцінку молока (колір, запах, смак, консистенція), визначала чистоту молока. Визначала бактеріальну забрудненість молока, титровану кислотність

титрометричним методом, вміст  білка в молоці, соматичних клітин. Визначала густину, суху речовину і сухий знежирений молочний залишок молока. Проводила контроль натуральності і визначала ефективність термічної обробки молока (проба на пероксидазу, проба на фосфатазу, лактоальбумінові проба, проба Іхельсона. визначення в молоці соди, домішок перекису водню, крохмалю).

 

Отже молоко після дослідження  відповідно до вимог ДСТУ 3662-97,

було натуральне.

незбиране, чисте, без сторонніх  запахів, білого кольору, без осаду  і пластівців,

від здорових

 

корів, належить до першої групи чистоти. Орієнтована кількість бактерій в 1 мл молока - 250 тис., тобто можна  віднести до вищого класу.

Густина за шкалою складала 27 °А; густина  фактична - 27 °А; СР - 11.2 %; СЗМЗ -8,15 %. Не містило  консервантів, антибіотиків, аміаку, соди, мийно-дезинфікуючих речовин.

Проводила ветеринарно-санітарну  експертизу направленої в лабораторію  туші великої рогатої худоби.

 

З цією метою було обладнано такі робочі місця: для огляду голів,

внутрішніх, органів і туш.

Ветеринарно-санітарний огляд голів: звертала увагу на цілісність голови, симетричність, стан очей, слизових оболонок, твердого і м'якого піднебіння, щік. губ, язика, ясен, зубів. Розрізала нижньощелеповий  лімфатичний вузол з одного боку. Двома широкими, паралельними розрізами  розтинала і оглядала поверхневий  і глибокий шари великого жувального м'яза, поверхневий привушний лімфатичний  вузол, робила один розріз крилоподібного м'яза для виявлення цистицерків. Також робила розріз кореня язика, медіальних і латеральних заглоткових лімфатичних  вузлів.

Проводила ветеринарно-санітарний огляд  внутрішніх органів: селезінки, серця (серцева сорочка, камери, стан м'язової тканини, стан крові в камерах), легені (паренхіма, стан легеневої плеври, форма, середостінні, трахеобронхіальні легеневі лімфатичні вузли), печінка (величина, маса, форма, стан країв, капсули, консистенція, воротні лімфатичні вузли, стан жовчного міхура і протоків), органи сечовиділення ( форма, величина, консистенція, наявність затвердінь, кіст, розріз і огляд нирок).

Санітарна оцінка: голова і внутрішні  органи без видимих патологічних змін. Ветеринарно-санітарний огляд  туш: ступень знекровлення туші добрий, вгодованість висока, патологічних змін не відмічено. Туша чиста (без забруднень, порізів м'язів).

Під час проходження практики ознайомився з роботою державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку «Озерка». Приймав участь у ветеринарно - санітарній оцінці молока, яєць і м'яса.

 

 

 

 

 

 

3.12. Безпека життєдіяльності

  До ветеринарного  обслуговування тварин і проведенню  ветеринарно-санітарних заходів  допускаються ветеринарні спеціалісти,  а також особи старше 18 років,  які пройшли навчання з охорони  праці згідно ГОСТу.

  Особи, допущені до  ветеринарно-санітарних робіт повинні  пройти попередній медичний огляд,  а також періодичні медичні  огляди.

  В процесі ветеринарного  обслуговування тварин на працівників  можливі впливи таких небезпечних  і шкідливих факторів:

  • макробіологічна небезпека (тварини);
  • мікробіологічна небезпека (бактерії, віруси, гриби, простіші, рикетсії);
  • небезпечний рівень напруги в електричній мережі;
  • пожежна небезпека;
  • недостатнє освітлення робочої зони;
  • підвищена чи понижена температура повітря робочої зони, вологості;
  • хімічні речовини;
  • нервово-психологічні і фізичні навантаження.

Информация о работе Звіт з виробничої лікарської практики студента