Аналіз позитивних і негативних аспектів у запровадженні створення в Україні спеціалізованих земельних судів

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту

ЧНУ ім. Ю. Федьковича

Юридичний факультет

 

 

ІНДЗ на тему: «Аналіз  позитивних і негативних аспектів у  запровадженні створення в Україні  спеціалізованих земельних судів»

 

 

Виконала: студентка 301 групи, Гаврилаш Тетяна

 

Викладач: к.ю.н, доц. Підлубна Оксана Василівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чернівці 2012

 

План:

1.Вступ.

2. Принцип «спеціалізації» як основа запровадження земельних судів в Україні.

3Аналіз позитивних рис у запровадженні спеціалізованих земельних судів.

4. Аналіз негативних рис у запровадженні спеціалізованих земельних судів.

5. Земельні суди  в зарубіжних країнах

6.Висновок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Вступ

Актуальність роботи проявляється в зростанні значущості все більшої кількості суспільних відносин, що потребує їх правового врегулювання. Як наслідок – регуляторна діяльність держави має тенденцію до розширення. Відносини між людьми стають різноманітнішими, що зазвичай виключає застосування загальних, типових підходів, тому стає необхідним застосування оригінальних прийомів. Необхідним є врахування відмінностей судових справ одна від одної, їхніх особливостей. В Україні за роки проведення земельної реформи відбулися суттєві зміни в характері земельних відносин. Було скасовано монополію держаної власності на землю, запроваджено різні форми власності і господарювання, відбулося включення землі до майнового обігу з можливістю її купівлі-продажу, міни, дарування, передачі у спадщину, створено потужну систему оренди землі, введено плату за землю тощо. Але окрім цих позитивних моментів набули масштабності і такі негативні, як щорічне зростання чисельності порушень земельного законодавства, зловживання та корупція у земельній сфері. Метою роботи є аналіз принципу спеціалізації як концептуальної передумови створення земельних судів в Україні, дослідження його змісту, значення, перспектив розвитку.

Завдання роботи:

• Аналіз позитивних рис у запровадженні спеціалізованих земельних судів
• Аналіз негативних рис у запровадженні спеціалізованих земельних судів
• Дослідження зарубіжної практики та доцільність її впровадження в Україні

Об’єкт: дослідження доцільність створення спеціалізованих судів в Україні.

Предмет дослідження: принцип спеціалізації як концептуальна передумова створення земельних судів в Україні.

Структура роботи: Робота складається із 4 розділів вступу та висновку.

Розділи:

1. Принцип «спеціалізації» як основа запровадження земельних судів в Україні.

2.Аналіз позитивних рис у запровадженні спеціалізованих земельних судів.

3. Аналіз негативних рис у запровадженні спеціалізованих земельних судів.

4. Земельні суди  в зарубіжних країнах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Принцип «спеціалізації» як основа запровадження земельних судів в Україні.

В Україні визнається і  діє принцип верховенства права. Державна влада здійснюється на засадах  її поділу на законодавчу, виконавчу  та судову. Саме правильно організована система судів є однією з гарантій справедливого та ефективного правосуддя. Відповідно до ст. 124 Конституції України  судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної  юрисдикції. Ідея спеціалізації судової  системи знаходить своє відображення у ст. 125 Конституції України, в  якій зазначено, що система судів  загальної юрисдикції в Україні  будується за принципами територіальності та спеціалізації.[1] Ст. 17, 18 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» закріплює положення, згідно з якими система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. [3]

У Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10 травня 2006  р., вказано, що існуюча система судів загальної юрисдикції не повною мірою відповідає конституційним засадам організації правосуддя. Система судів загальної юрисдикції повинна будуватися на принципах: спеціалізації – суди мають бути організовані з урахуванням особливостей предмета судових справ за відповідною юрисдикцією та зумовленого цими особливостями виду судочинства; територіальності – суди мають бути утворені так, щоб їх юрисдикція охоплювала певну територію держави, виходячи з потреби наближення судочинства до людини; інстанційності – суди мають бути організовані так, щоб забезпечити право на перегляд судового рішення у сувищого рівня .[4]

Аналізу деяких аспектів принципу спеціалізації судової системи були присвячені праці як науковців України, так і Росії, зокрема: В.Б. Авер’янова, В.Ф. Бойка,В.Д.  Бринцева, О.В.  Бурак, Ю.М.  Грошевого, В.В. Долежана, С.В. Ківалова, М.І. Козюбри, В.В.  Костицького, В.В. Кривенка,Р.О. Куйбіди, В.Т. Маляренка, І.Є. Марочкіна, М.М. Михеєнка, В.В. Молдована Л.М. Москвич, В.Т.  Нора, М.В.  ОніщукаВ.В., Онопенка, А.Й.  ОсетинськогоД.М. Притики, А.О. Селіванова, Н.М. Селізньової, В.В.Сердюка, Н.В.  Сібільової, М.І.  Сірого, В.С.  Стефанюка, І.Б.  Факас, М.І. Хавронюка, М.М. Хамник, А.В. Хегая, В.І. Шишкіна, О.В. Щербанюк та інших.

Н.В. Сібільова зазначає, що принцип спеціалізації є одним  із факторів забезпечення права на правосуддя, оскільки компетентний (конкретний) суд уповноважений розглядати і  вирішувати судові справи, які випливають із певного виду правовідносин, це той  суд, у фаховості якого впевнена особа, що до нього звертається, тобто, критерієм спеціалізації є предмет  спірних правовідносин і властива йому відповідна процесуальна процедура. Можуть існувати й інші критерії, такі як вік або суб’єкт (справи щодо неповно літніх, військовослужбовців), певна сфер певних правовідносин (сімейні, земельні, трудові справи) тощо .

На думку В.В. Сердюка, спеціалізованим судом є створена в системі судів загальної  юрисдикції самостійна судова структура (самостійний вид судів), повноваження якої визначаються законом за принципом  спеціалізованої компетенції з  розгляду певної категорії справ, виокремлених за галузевою чи суб’єктною ознакою, а правосуддя здійснюється за нормами  відповідних галузей процесуального законодавства. Д.М. Притика дає таке визначення спеціалізованих судів: це – суди окремих судових юрисдикцій з особливостями основ судочинства  і вимог до суддів щодо стажу, віку і фахового рівня, в тому числі  з питань юрисдикції цих судів.[8]

 Спеціалізація судової системи може мати зовнішні і внутрішні прояви. Зовнішня спеціалізація означає утворення окремого суду (судів), які наділені повноваженнями здійснювати правосуддя лише у певній чітко визначеній категорії справ. Варіантів зовнішньої спеціалізації багато, і вони достатньо різноманітні: від утворення спеціалізованого суду лише на рівні нижчої ланки судової системи з переглядом справ у апеляційному порядку апеляційними судами загальної юрисдикції – до утворення окремих спеціалізованих судів зі своїми апеляційними та вищими судами, які функціонують окремо від системи судів загальної юрисдикції.

Внутрішня спеціалізація  полягає у спеціалізації суддів в межах одного суду на розгляді конкретних категорій справ (земельних, трудових, сімейних, щодо неповнолітніх, військовослужбовців тощо). Відповідно до ст. 26, 31 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій  справ умежах відповідної судової юрисдикції; у вищому спеціалізованому суді утворюються палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції . Питання вибору організаційної структури судової влади є дуже важливим і доволі складним. На сьогоднішній день триває пошук найефективнішої моделі правосуддя. Існують протилежні точки зору щодо доцільності запровадження як зовнішньої, так і внутрішньої спеціалізації судової системи, які ґрунтуються на різних концептуальних підходах щодо побудови судової системи в Україні.[10]

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Аналіз позитивних  рис у запровадженні спеціалізованих  земельних cудів.

Такі науковці, як А.М. Мірошниченко, О.М. Ковтун, О.І. Заєць, В.І. Гуменюк, Л.В. Лейба, Д.В. Ковальський, Х.А. Джавадов ,І.М.  Заріцька та інші є прибічниками створення в Україні земельних та екологічних судів. Це зумовлено особливим предметом відповідних відносин – землею. Ст. 14 Конституції України проголошує, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, проте, на жаль, даний механізм захисту чітко не розроблений на законодавчому рівні. Так ст. 158 ЗК України дає лише вказівку на органи, що уповноваженні розглядати земельні спори.[2]

Проблема вибору належного  суду, нестача кваліфікованих кадрів, надмірна завантаженість судів часто  стають суттєвою перепоною для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів суб’єктів у сфері земельних відносин. В Україні земельні спори вирішуються за правилами цивільного, господарського та адміністративного судочинства. Аналіз судової практики свідчить про відсутність єдиних підходів у визначенні юрисдикції при вирішенні земельних спорів, при однакових обставин у справах, суди займають протилежні позиції.[6] Згідно із статистичними відомостями, наданими судами першої інстанції, починаючи з 2006 р. щорічно зростає кількість розглянутих господарськими судами України справ, що виникають при вирішенні спорів у сфері земельних правовідносин. Протягом 2008  р. вирішено 5237 справ, що на 14% більше, ніж у 2007  р. (4482 справи); їх кількість, порівняно з 2006 роком (4063 справи), також збільшилася на 10% .[5]

Масові звернення до суду за захистом земельних прав, апеляції, касації рішень, зловживання у  цій сфері не можуть не турбувати, тому необхідно якомога швидше змінити  процедуру розгляду та вирішення  земельних спорів і розпочинати  треба зі створення спеціалізованої  інституції – земельних судів. Складність, специфічність та нестабільність законодавства у сфері земельних відносин підтверджує важливість створення саме земельних судів. Загальновідомо, що на сьогодні земельні спори належать до числа тих, вирішення яких викликає у суддів найбільше труднощів. Правильне вирішення цих спорів є однією з найсуттєвіших гарантій реалізації прав та інтересів суб’єктів земельних відносин.

Отож, що нам дасть запровадження  земельних судів? Серед позитивних рис можна виділити такі:

1.Створення земельних судів сприятиме більш оперативному та швидшому розгляду відповідної категорії справ, адже це дозволить розвантажити суди загальної юрисдикції, правосуддя стане більш доступнішим.

2.Будуть створенні відповідні  колегії суддів, що будуть спеціалізуватись  на вирішенні даної категорії  справ і внаслідок цього зросте якість вирішуваних справ, оскільки справи будуть розглядати судді - професіонали. У той же час, спеціалізація не повинна бути надзвичайно вузькою. Юриспруденція – це така галузь суспільних знань, де поверхова загальна правова обізнаність є неприпустимою.

3. Із запровадженням земельних  судів буде розроблена відповідна  законодавча база, яка дозволить  усунути усі прогалини та колізії  у земельному законодавстві. Потрібно буде визначити поняття « земельного спору» на законодавчому рівні, визначити його відмінність від інших видів спорів

Усі ці позитивні моменти  сприятимуть зростанню авторитету суду в суспільстві.

 

 

 

4. Аналіз негативних  рис у запровадженні спеціалізованих  земельних судів.

Конкретні форми реалізації принципу спеціалізації є унікальними  для кожної держави, тому що є результатом  її історичного розвитку, традицій, рівня розвиненості правової системи  та соціально-економічного стану суспільства. Зрозуміло, що найближчим часом у  нашій країні з багатьох причин створення земельних судів є важко здійсненним. До них можна віднести такі:

- фінансового характеру ( недостатнє матеріальне забезпечення),

- організаційного характеру (відсутність приміщень, канцелярського забезпечення) ,

- фахового характеру (відсутність спеціалізованих кадрів), проте не слід ототожнювати ці перешкоди із недоліками запровадження земельних судів в Україні, адже сама ідея запровадження земельних судів не містить ніяких негативних аспектів, так як важко виділити певні контраргументи положенням, що були переліченні мною вище. До того ж більшість практиків і науковців підтримують впровадження даної ідеї в життя, тому що це та перспектива, та мета, здійснення якої ми повинні прагнути.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Земельні суди в зарубіжних країнах.

Саме чітке визначення юрисдикції спеціалізованих судів  є ключовою ознакою їх існування  у системах правосуддя європейських країн – юрисдикція загальних  судів поширюється на всі спори, які не віднесено законом до юрисдикції судів спеціалізованих. Підстави визначення доцільності та конкретні параметри  функціонування спеціалізованих судів  мають суттєві індивідуальні  особливості у кожній з держав.

Так зокрема цивільному провадженню Німеччини притаманна глибока спеціалізація. У Німеччині наявні суди, що мають назву спеціалізовані суди по сільськогосподарським справам. Наявні земельні суди також у системі судів Англії. Важливе місце у системі захисту прав на землю у цій країні займає поняття «nuisance», яке означає негативний, дратуючий вплив. Далі для лаконічності пропонуємо позначати це поняття українським терміном «перешкода».