Князь Володимер Великий

4. Істотно розвинути мобільність  учнів (на базі виконання двох  попередніх пунктів). Розширити мобільність  викладацького та іншого персоналу  шляхом заліку періоду часу, витраченого  ними на роботу в європейському  регіоні. Встановити стандарти транснаціональної  освіти. Для усвідомлення і затвердження  конкурентоспроможності своїх знань  і умінь кожен студент повинен  мати можливість хоча б короткий  час навчатися і стажуватися  за кордоном, а завдяки цьому  в основному вузі він може  скоротити кількість годин, присвячених  вивченню іноземних мов. Мобільності  студентів сприяє цілеспрямована  підготовка до здачі мовних  тестів типу TOEFL, тестів для вступу  до магістратури з економіки  GRE, менеджменту GMAT та інших.

 

Академічна мобільність передбачається наступне:

студент повинен провчитися в зарубіжному вузі семестр або рік;

він навчається мовою країни перебування або англійською мовою; на цих же мовах здає поточні та підсумкові випробування;

навчання за кордоном за програмами мобільності для студента безкоштовно приймає вуз грошей за навчання не бере;

студент оплачує сам: дорогу; проживання; харчування; медичні послуги; навчальні заняття поза узгодженої (стандартної) програми (наприклад, вивчення мови країни перебування на курсах).

в базовому вузі (в який студент надходив) студенту зараховуються отримані кредити, якщо стажування узгоджена з деканатом; він не здає ніяких дисциплін за період навчання за кордоном;

ВНЗ має право не зараховувати в рахунок своєї програми академічні кредити, які студент отримав в інших вузах без узгодження з деканатом;

 

заохочується отримання студентом спільних і подвійних дипломів.

5. Приведення вищої освіти в  різних країнах до єдиних стандартів. Це стосується розробки подібних  навчальних планів, тренінгів, досліджень.

6. Впровадження в життя концепції  безперервного (довічного) навчання, яке  дозволяє людині отримати протягом  життя декілька дипломів і  вчених ступенів, а університету - значно поліпшити фінансово-матеріальне  забезпечення за рахунок надання  інформаційно-матеріальної бази  для бажаючих продовжити навчання. В основі цієї концепції лежить ідея LLL (Life Long Learning) - освіти впродовж життя.

 

У Болонської декларації вказані 6 основних завдань, вирішення яких сприятиме єднанню Європи в галузі освіти.

Болонский процесс создания единого европейского пространства высшего образования. Он является ярким проявлением интеграционных тенденций, которые интенсивно развиваются в этой части света в последние годы. Европа все более ощущает себя единым целым: создано общее экономическое пространство, открылись границы, введена единая валюта, формируется общеевропейский рынок труда. В этих условиях пестрота систем высшего образования, несопоставимость присеваемых квалификаций тормозят мобильность квалифицированной рабочей силы.Страны присоединяются к Болонской Декларации на добровольной основе. Подписав Декларацию, они принимают на себя определённые обязательства, некоторые из них ограничены сроками:

с 2005 года начать бесплатно выдавать всем выпускникам вузов стран-участников Болонского процесса европейские приложения единого образца к дипломам бакалавра и магистра;

до 2010 реформировать национальные системы образования в соответствии с основными требованиями Болонского процесса.и Рекомендательные параметры Болонского процесса:

единые европейские оценки;

активная вовлечённость студентов;

социальная поддержка малообеспеченных студентов;

образование в течение всей жизни.

Факультативные параметры Болонского процесса:

гармонизация содержания образования по направлениям подготовки;

нелинейные траектории обучения студентов, курсы по выбору;

модульная система;

 

4) дистанционное обучение, электронные курсы;

5) академические рейтинги  студентов и преподавателей.

Основными целями процесса, достижение которых ожидается к 2010 г., являются:

построение европейской зоны высшего образования как ключевого направления развития мобильности граждан с возможностью трудоустройства;

формирование и укрепление интеллектуального, культурного, социального и научно-технического потенциала Европы; повышение престижности в мире европейской высшей школы;

обеспечение конкурентоспособности европейских вузов с другими системами образования в борьбе за студентов, деньги, влияние; достижение большей совместимости и сравнимости национальных систем высшего образования; повышение качества образования;

повышение центральной роли университетов в развитии европейских культурных ценностей, в которой университеты рассматриваются как носители европейского сознания.

Участниками Болонского процесса и декларации "Зона европейского высшего образования" являются: Австрия, Азербайджан, Албания, Андорра, Армения, Бельгия, Болгария, Босния и Герцеговина, Ватикан, Великобритания, Венгрия, Германия, Греция, Грузия, Дания, Ирландия, Исландия, Испания, Италия, Кипр, Латвия, Литва, Лихтенштейн, Люксембург, Македония, Мальта, Молдавия, Нидерланды, Норвегия, Польша, Португалия, Россия, Румыния, Сербия, Словения, Словакия, Турция, Украина, Финляндия, Франция, Хорватия, Черногория, Чехия, Швейцария, Швеция, Эстония.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Незважаючи на те, що Україна вже більше 4 років як приєдналася до Болонського процесу, залишилася можливість отримати звичну для нас, але абсолютно незрозумілу за кордоном кваліфікацію "дипломований спеціаліст". У підсумку після отримання ступеня бакалавра, студенти, що не потрапили до магістратури, продовжують навчання за програмою підготовки фахівців. Приблизно 5% виходять з вузу з дипломом бакалавра, при пошуку роботи цей диплом не дуже допомагає, тому роботодавці хочуть мати високоосвічений персонал.

 

В цілому ставлення українців до Болонського процесу було і поки залишається вельми настороженим. Багато викладачів і студенти переконані, що вітчизняна система підготовки дипломованих фахівців є кращою в світі, будь-яке втручання в сформовані традиції згубно. Таке ставлення пояснюється не тільки дійсними успіхами (в основному, в минулому) вітчизняних вчених та інженерів, але і малої поінформованістю про реальний стан справ у вищій освіті за кордоном. Багато десятиліть Україна була відгороджена від решти світу "залізною завісою" і тільки в останні роки з'явилася реальна можливість дати порівняльну оцінку вітчизняної та зарубіжних систем освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1. М.С. Грушевський «Ілюстрована  історія України».

2. О.Д. Бойко «Історія України».

3. Руднєв «Слово про князя  Володимира».

4. Карпов А.Ю. «Володимир Святий».

5. О.П. Толочко, П.П. Толочко «Київська  Русь».

6. М.С. Грушевський «Історія українського  народу».

8. М.Ф. Дмитриченко, Б.І. Хорошун Вища освіта и Болонський процес. - К .:     Знання України, 2007.

9. К.В. Корсак, І.О. Ластовченко Вища освіта и Болонський процес. - К .: МАУП, 2007.

10. В.І. Байденко Болонський процес: структурна реформа вищої освіти. - М .: дослідницький центр якості підготовкі спеціалістів, 2002.

11. В.Г. Воронкова, О.Є. Швець. Вища освіта и Болонський процес. - Запоріжжя, 2004.

12. В.Г. Кремень Болонський процес: зближені, а не уніфікація // Дзеркало тижня №48 (473) - 13-19-грудня 2003.