Об’єкти інтелектуальної власності у сфері комерційної діяльності їх характеристика та особливості

Національний авіаційний університет

Інститут інформаційно-діагностичних  систем

Кафедра комп’ютеризованих  систем захисту інформації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни: «Інтелектуальна власність»

на тему: «Об’єкти інтелектуальної власності у сфері комерційної діяльності їх характеристика та особливості»

 

 

 

Виконав:                     студент групи БІ-543

Гузєєв П. С.   

 

Перевірила:                                                              Вдовенко Л. І.

                                                 

                     

 

 

КИЇВ 2013

 

Однією з найбільш важливих і характерних якостей людини як частини живого світу є її здатність  до осмисленої, планомірної творчості. Творчість визначається як цілеспрямована інтелектуальна діяльність, результатом  якої є щось якісно нове, що відрізняється  неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Країни з ринковою економікою давно усвідомили, що для темпів соціального та промислового розвитку важливе значення має використання і належна охорона результатів  творчої діяльності, об’єднаних у  поняття «інтелектуальна власність». В Україні цей інститут фактично переживає період становлення, оскільки радянська доктрина цивільного права  ґрунтувалась на визнанні та регулюванні  авторських прав авторів творів літератури і мистецтва, відкриттів, винаходів  та раціоналізаторських пропозицій як таких, що мають головним чином  відносний (зобов’язально-правовий), а  не абсолютний характер.

Згідно зі статтею 420 Цивільного кодексу України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

- літературні та художні твори;

- комп'ютерні програми;

- компіляції даних (бази даних);

- виконання;

- фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;

- наукові відкриття;

- винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

- компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

- раціоналізаторські пропозиції;

- сорти рослин, породи тварин;

- комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

- комерційні таємниці.

В статті 426 зазначені аспекти використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме:

1. Способи використання  об'єкта права інтелектуальної  власності визначаються цим Кодексом  та іншим законом. 

2. Особа, яка має виключне  право дозволяти використання  об'єкта права інтелектуальної  власності, може використовувати  цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав  інших осіб.

3. Використання об'єкта  права інтелектуальної власності  іншою особою здійснюється з  дозволу особи, яка має виключне  право дозволяти використання  об'єкта права інтелектуальної  власності, крім випадків правомірного  використання без такого дозволу,  передбачених цим Кодексом та  іншим законом. 

4. Умови надання дозволу  (видачі ліцензії) на використання  об'єкта права інтелектуальної  власності можуть бути визначені  ліцензійним договором, який укладається  з додержанням вимог цього  Кодексу та іншого закону.

Також в статті 429. Вказуються права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, тобто:

1. Особисті немайнові  права інтелектуальної власності  на об'єкт, створений у зв'язку  з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив  цей об'єкт. У випадках, передбачених  законом, окремі особисті немайнові  права інтелектуальної власності  на такий об'єкт можуть належати  юридичній або фізичній особі,  де або у якої працює працівник. 

2. Майнові права інтелектуальної  власності на об'єкт, створений  у зв'язку з виконанням трудового  договору, належать працівникові, який  створив цей об'єкт, та юридичній  або фізичній особі, де або  у якої він працює, спільно,  якщо інше не встановлено договором. 

3. Особливості здійснення  майнових прав інтелектуальної  власності на об'єкт, створений  у зв'язку з виконанням трудового  договору, можуть бути встановлені  законом. 

А в  статті 430. вказані права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням:

1. Особисті немайнові  права інтелектуальної власності  на об'єкт, створений за замовленням,  належать творцеві цього об'єкта. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати замовникові.

2. Майнові права інтелектуальної  власності на об'єкт, створений  за замовленням, належать творцеві  цього об'єкта та замовникові  спільно, якщо інше не встановлено  договором.

Також важливим аспектом інтелектуального права  в комерційній діяльності виступає право інтелектуальної власності  на торговельну марку. Вся ця інформація вказана в 44 главі Цивільного кодексу України.

В статті 492 вказується, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Стаття 493. Суб'єкти права інтелектуальної власності на торговельну марку

1. Суб'єктами права інтелектуальної  власності на торговельну марку  є фізичні та юридичні особи. 

2. Право інтелектуальної  власності на певну торговельну  марку може належати одночасно  кільком фізичним та (або) юридичним  особам.

Стаття 494. Засвідчення набуття  права інтелектуальної власності  на торговельну марку 

1. Набуття права інтелектуальної  власності на торговельну марку  засвідчується свідоцтвом. Умови  та порядок видачі свідоцтва  встановлюються законом. 

2. Обсяг правової охорони  торговельної марки визначається  наведеними у свідоцтві її  зображенням та переліком товарів  і послуг, якщо інше не встановлено  законом. 

3. Набуття права інтелектуальної  власності на торговельну марку,  яка має міжнародну реєстрацію  або визнана в установленому  законом порядку добре відомою,  не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Стаття 495. Майнові права інтелектуальної  власності на торговельну марку 

1. Майновими правами інтелектуальної  власності на торговельну марку  є: 

1) право на використання  торговельної марки; 

2) виключне право дозволяти  використання торговельної марки; 

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права  інтелектуальної власності, встановлені  законом. 

2. Майнові права інтелектуальної  власності на торговельну марку  належать володільцю відповідного  свідоцтва, володільцю міжнародної  реєстрації, особі, торговельну марку  якої визнано в установленому  законом порядку добре відомою,  якщо інше не встановлено договором. 

Стаття 496. Строк чинності майнових прав інтелектуальної  власності на торговельну марку 

1. Майнові права інтелектуальної  власності на торговельну марку  є чинними протягом десяти років з дати, наступної за датою подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку, якщо інше не встановлено законом. Зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років у порядку, встановленому законом.

Стаття 497. Дострокове припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності  на торговельну марку 

1. Чинність майнових прав  інтелектуальної власності на  торговельну марку припиняється  в установленому законом порядку  достроково у зв'язку з перетворенням  торговельної марки у загальновживане  позначення певного виду товарів  чи послуг.

2. Чинність майнових прав  інтелектуальної власності на  торговельну марку може бути  припинено достроково за ініціативою  особи, якій вони належать, якщо  це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених  законом. 

3. Якщо у зв'язку з  достроковим припиненням чинності  виключних майнових прав інтелектуальної  власності на торговельну марку  завдано збитків особі, якій  було надано дозвіл на її  використання, такі збитки відшкодовуються  особою, яка надала зазначений  дозвіл, якщо інше не встановлено  договором чи законом. 

Стаття 498. Відновлення чинності достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну  марку 

1. Чинність достроково  припинених виключних майнових  прав інтелектуальної власності  на торговельну марку може  бути відновлено у порядку,  встановленому законом, за заявою особи, якій ці права належали у момент їх припинення.

Охорона, яка надається  інтелектуальній власності законами України, сприяє збільшенню кількості  винаходів і раціоналізаторських  пропозицій, росту інвестицій, розвитку науково-дослідної діяльності, що приводить  до технічного прогресу, поліпшення якості промислової продукції, підвищення культурного рівня громадян.

Суть охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності полягає  в тім, що автор (розроблювач) об'єкта інтелектуальної власності або  інша визнана законом особа одержує  від держави виключні права на створений об'єкт інтелектуальної  власності на визначений період часу. Ці права регламентуються охоронним  документом, що видається власнику об'єкта інтелектуальної власності.

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Антонов В.М. Інтелектуальна власність і компютерне авторське право. - К.: КНТ, 2005. - 520 с.
2. Драпак Г., Скиба М. Основи інтелектуальної власності: Навч. Посібник. - Хмельницький: ТУП, 2003. - 135 с.
3. Тарасова І.І. Планування функціонування та діяльності підприємства за допомогою інтелектуального забезпечення // Науково-практичний господарсько-правовий журнал ВАК "Підприємництво, господарство і право" Київ, 7.2006 (127). - 178 с.