Переваги і недоліки Болонського процесу

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет  ім. В. Н. Каразіна

Геолого-географічний факультет

Кафедра фізичної географії  та картографії

Вища освіта і Болонський процес

 

 

 

 

Практична робота № 10

Переваги і недоліки Болонського  процесу

 

 

 

Виконала:

Студентка V курсу ГГФ

Групи ГГ-51       Вакалова К. В.

 

 

Перевірив:

Лунячек В. Е.

 

 

 

 

 

 

 

Харків

2013

Переваги  і недоліки Болонського процесу

У останнє десятиріччя  стають все більш звичними словосполучення "європейська інтеграція" та "глобалізація". На жаль, сприйняття цих понять та проблем, які вони визначають, на основі поверхневого тлумачення засобами масової інформації не завжди є адекватним.

Термін "глобалізація" фактично позначає ні що інше, як експансію  США в усіх сферах життедіяльності людства. Процесам так званої "глобалізації" протистоять процеси європейської "інтеграції" в різних формах їхнього розгортання. Однією із складових європейської інтеграції є Болонський процес.

В Україні постала проблема докорінного реформування системи освіти і створення нового виховного ідеалу, виходячи із національних традицій, світогляду, духовності, культури. Дана проблема в свою чергу не була вчасно вирішена і критичність моменту полягає в тому, що нам уже немає коли це робити, зважаючи на сучасні світові освітні тенденції. Так, 13 років незалежності, постійне скрутне економічне становище, відсутність постійної законопроектної роботи в цій сфері не змогли стати сприяючими факторами становлення високоефективної української системи освіти. Не змігши створити свою високоефективну високоефективну національну конкурентоспроможну систему освіти, ми повинні інтегруватися до Болонського процесу, щоб не бути знищеними міжнародною конкуренцією в цій сфері а також для цілей, котрі зазначимо нижче.  Залучення держави до болонського процесу може мати метою дві основні тези, в основі яких мала б лежати ідея реалізації національного інтересу. Вони виключають одна іншу і вибрати в такому випадку можна лише одну.

Національний інтерес  держави передбачає вирішення проблем  в конкретній сфері а також підняття її на якісно новий рівень розвитку за рахунок діяльності на міжнародній арені. Таким чином існують два можливі варіанти для реалізації національного інтересу держави в контексті приєднання до Болонського процесу.

Приєднання до болонського процесу держави становить перед собою мету вирішення національних освітянських проблем, покращення якості освіти за допомогою можливостей, котрі надає Болонський процес (тобто реалізацію національного інтересу у сфері освіти) за умови збереження фундаментальних особливостей національної освіти та найбільш загальних принципів діяльності власної системи освіти без подальшої інтеграції до ЄС. Так вважають російські вчені та як приклад тут можна навести Росію, яка була прийнята у члени Болонського процесу на вересневій берлінській конференції у 2003 р.

Приєднання до Болонського процесу є проміжний  крок держави перед інтеграцією до Євросоюзу, що має кінцеву мету реалізації національного інтересу, проте не лише в освіті, як в попередній тезі, а в значному спектрі сфер суспільного життя.

А сучасні світові освітні  тенденції, під якими розуміється інтеграція освітніх систем європейських країн та створення європейського освітнього простору, що іще має назву Болонський процес, пропонують нам нові умови.

Національна система освіти, котра намагається ізолювати  себе від зовнішнього світу, в умовах неефективної діяльності, провокує свій застій та зумовлює вплив своєї ізольованості на стан суспільства, де ця система функціонує. Швидке розгортання протягом останнього десятиріччя Болонського процесу має свої економічні причини. Заходи, зв’язані з проведенням зустріч, конференцій фінансуються не тільки з державних фондів, але й підтримуються багатьма монопольними виробничими кампаніями, промисловими підприємствами, крупними фірмами. Ця щедрість має свою глибоку мотивацію: сфера матеріального виробництва зацікавлена в кадрах з вищою освітою – висококваліфікованій інтелектуальній робочій силі. Вартість робочої сили фахівців з вищою освітою в державах Заходу завжди висока в порівнянні з робочою силою робітників. На сьогодні, крім того, існує глибока диференціація в оплаті труда фахівців в залежності від того, якій навчальний заклад вони закінчили і який мають тип диплома. Очікується, що зближення форм організації навчальної діяльності вищих навчальних закладів в деякій мірі приведе до подолання їхнього традиційного розподілу на "престижні" і "непрестижні". Диплом загальноєвропейського зразку позначає юридичну рівність дипломованих фахівців в правах при прийомі на роботу і право на рівну оплату. Внаслідок цього здійснюється вирівнювання оплати інтелектуальної робочої сили і в цілому зниження її вартості для підприємців.

Болонська система буде вигідна  в першу чергу для країн високорозвинених, у чиїх вузах є стартові умови для майбутнього змагання. У країнах же низько розвинених буде спостерігатися постійний "відтік мізків" за кордон. Невелика частина з них зможе повернутися назад, зважаючи на майбутні перспективи та цінності, прищеплені їм європейською системою освіти.

В результаті Болонського  процесу освіта врешті-решт перетворюватиметься в світовий ринок, основним регулюючим важелем котрого буде принцип конкуренції. Якщо ж освіта перетвориться в ринкову цінність, то в освіті наперед вийдуть по важливості ті освітні функції, на які є запит ринку в першу чергу, тобто перший блок функцій, описаних спочатку, а другий нівелюватиметься або буде формувати у випускників світогляд, неспівставній національному.

Таким чином приєднання України до Болонського процесу містить ряд проблем, що в кінці може стати наслідком нівелювання національної культури, спадом наукоємних розробок в державі.

Для України знайти в такому випадку альтернативний підхід до вирішення національних освітянських проблем досить важко, отже до остаточного прийняття та впровадження болонського процесу потрібно достатньо багато часу.