Зловживання становищем

Стаття 584. Зміст договору застави

1. У договорі застави визначаються  суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

2. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Стаття 585. Момент виникнення права застави

1. Право застави виникає з  моменту укладення договору застави,  а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

2. Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.

Стаття 586. Користування та розпоряджання предметом застави

1. Заставодавець має право користуватися  предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави.

2. Заставодавець має право відчужувати  предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

3. Заставодавець має право заповідати  заставлене майно. Правочин, яким  обмежується право заставодавця  заповідати заставлене майно,  є нікчемним.

4. Заставодержатель має право  користуватися переданим йому  предметом застави лише у випадках, встановлених договором. За договором  на заставодержателя може бути  покладений обов'язок здобувати  з предмета застави плоди та  доходи.

Стаття 587. Обов'язки володільця предмета застави

1. Особа, яка володіє предметом  застави, зобов'язана, якщо інше  не встановлено договором:

1) вживати заходів, необхідних  для збереження предмета застави;

2) утримувати предмет застави  належним чином;

3) негайно повідомляти другу  сторону договору застави про  виникнення загрози знищення  або пошкодження предмета застави.

2. Заставодавець, який володіє  предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.

3. Заставодержатель, який володіє  предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки.

Стаття 588. Наступна застава

1. Наступна застава майна, що  вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом.

2. Наступна застава майна не  припиняє право застави попереднього  заставодержателя.

3. Перший заставодержатель має переважне право перед наступними заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги наступних заставодержателів задовольняються в порядку черговості виникнення права застави, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

4. Якщо предметом застави є  рухоме майно, заставодержатель  зареєстрованої застави має переважне  право на задоволення вимог  із заставленого майна перед  заставодержателями незареєстрованих  застав та застав, які зареєстровані  пізніше.

5. Заставодавець незареєстрованої  застави зобов'язаний надати кожному  із заставодержателів інформацію  про всі попередні застави  майна в обсязі, встановленому  статтею 584 цього Кодексу. Заставодавець  зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли у будь-кого із заставодержателів внаслідок невиконання ним цього обов'язку.

Стаття 589. Правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого  заставою

1. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

2. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 590. Звернення стягнення  на предмет застави

1. Звернення стягнення на предмет  застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Заставодержатель набуває право  звернення стягнення на предмет  застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

3. У разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

4. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

5. Якщо предметом застави є  дві або більше речей (два  або більше прав), стягнення може  бути звернене на всі ці  речі (права) або на будь-яку  з речей (прав) на вибір заставодержателя.

Якщо заставодержатель зверне стягнення  на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Стаття 591. Реалізація предмета застави

1. Реалізація предмета застави,  на який звернене стягнення,  провадиться шляхом його продажу  з публічних торгів, якщо інше  не встановлено договором або  законом. Порядок реалізації предмета  застави з публічних торгів  встановлюється законом.

2. Початкова ціна предмета застави  для його продажу з публічних  торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

3. Якщо публічні торги оголошено  такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом.

4. Якщо сума, одержана від реалізації  предмета застави, не покриває  вимоги заставодержателя, він має  право отримати суму, якої не  вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 592. Дострокове виконання  зобов'язання, забезпеченого заставою

1. Заставодержатель має право  вимагати дострокового виконання  зобов'язання, забезпеченого заставою, у разі:

1) передання заставодавцем предмета  застави іншій особі без згоди  заставодержателя, якщо одержання  такої згоди було необхідним;

2) порушення заставодавцем правил  про заміну предмета застави;

3) втрати предмета застави за  обставин, за які заставодержатель  не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави.

2. Заставодержатель має право  вимагати дострокового виконання  зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде  задоволена, - звернути стягнення  на предмет застави:

1) у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;

2) у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання предметом застави;

3) в інших випадках, встановлених  договором.

Стаття 593. Припинення права  застави

1. Право застави припиняється  у разі:

1) припинення зобов'язання, забезпеченого  заставою;

2) втрати предмета застави, якщо  заставодавець не замінив предмет  застави;

3) реалізації предмета застави;

4) набуття заставодержателем права  власності на предмет застави.

Право застави припиняється також  в інших випадках, встановлених законом.

2. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

3. У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.

Параграф 7. Притримання

Стаття 594. Право притримання

1. Кредитор, який правомірно володіє  річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

2. Притриманням речі можуть забезпечуватись  інші вимоги кредитора, якщо  інше не встановлено договором  або законом.

3. Кредитор має право притримати  річ у себе також у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.

4. Ризик випадкового знищення  або випадкового пошкодження  притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 595. Обов'язки кредитора, який притримує річ у себе

1. Кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.

2. Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо  втрата, псування або пошкодження  сталися з його вини.

3. Кредитор не має права користуватися  річчю, яку він притримує у себе.

Стаття 596. Розпорядження  річчю, яку притримує кредитор

1. До кредитора, який притримує  у себе річ боржника, не переходить право власності на неї.

2. Боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора.

Стаття 597. Задоволення вимог  за рахунок речі, яку притримує  кредитор

1. Вимоги кредитора, який притримує  річ у себе, задовольняються з її вартості відповідно до статті 591 цього Кодексу.

ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Стаття 598. Підстави припинення зобов'язання

1. Зобов'язання припиняється частково  або у повному обсязі на  підставах, встановлених договором або законом.

2. Припинення зобов'язання на  вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням

1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 600. Припинення зобов'язання переданням відступного

1. Зобов'язання припиняється за  згодою сторін внаслідок передання  боржником кредиторові відступного  (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Стаття 601. Припинення зобов'язання зарахуванням

1. Зобов'язання припиняється зарахуванням  зустрічних однорідних вимог,  строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання  яких не встановлений або визначений  моментом пред'явлення вимоги.

2. Зарахування зустрічних вимог  може здійснюватися за заявою  однієї із сторін.

Стаття 602. Недопустимість зарахування зустрічних вимог

1. Не допускається зарахування зустрічних вимог:

1) про відшкодування шкоди, завданої  каліцтвом, іншим ушкодженням  здоров'я або смертю;

2) про стягнення аліментів;

3) щодо довічного утримання (догляду);

4) у разі спливу позовної давності;

5) в інших випадках, встановлених  договором або законом.

Стаття 603. Зарахування у разі заміни кредитора

1. У разі заміни кредитора  боржник має право пред'явити  проти вимоги нового кредитора  свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.

2. У разі заміни кредитора  зарахування проводиться, якщо  вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред'явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.