Характеристика законодавства України про боротьбу з корупцією

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

Кафедра правознавства

 

 

 

 

Есе

на тему: «Характеристика законодавства України про боротьбу з корупцією»

 

 

 

 

Виконала:

студентка 33 гр. КЕФ

Борисова Ніна

Перевірила:

викл. Тесля Лариса Вікторівна

 

 

 

 

 

 

Одеса 2012

    1 липня 2011 року набув чинності новий Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» (надалі – «Новий Закон») (за винятком окремих положень, що стосуються декларування доходів державних службовців, які набрали чинності з 1 січня 2012 року). Новий Закон установлює основні засади боротьби з корупцією. Донедавна питання корупції врегульовувалися Законом України «Про боротьбу з корупцією» від 5 жовтня 1995 року.

    Мета закону: запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

    Ст. 1 Закону визначає ряд термінів , які в законі 95 року не визначались, зокрема:

• Безпосереднє підпорядкування;
• Близькі особи;
• Конфлікт інтересів;
• Корупційне правопорушення;
• Неправомірна вигода.

    Безпосереднє  підпорядкування – відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням.

    Близькі особи – подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно  проживають, пов’язані спільним  побутом і мають взаємні права  та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону.

    Конфлікт інтересів  – суперечність між особистими  інтересами особи та її службовими  повноваженнями, наявність якої  може вплинути на об’єктивність  або неупередженість прийняття  рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Новим Законом прямо вимагається, щоб працівники органів державної влади вживали заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, а у разі виникнення такого конфлікту інтересів невідкладно повідомляли безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів. Закони та нормативно-правові акти, що визначають повноваження відповідних органів державної влади та порядок надання окремих видів державних послуг, а також порядок провадження діяльності органів державної влади, мають передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів.

    Корупційне правопорушення  – умисне діяння, що містить  ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке Законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

    У Законі по-новому  висвітлено поняття корупції. Корупція  – використання особою, зазначеною  у частині першій статті 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей.

    Неправомірна вигода – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.

    Новим законом передбачені  органи як щодо так і протидії корупції. Суб’єктів можна умовно розділити на 3 групи:

1. відповідальні за державну антикорупційну політику: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи прокуратури;
2. спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції: органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, Міністерства внутрішніх справ України, органи податкової міліції, Служби безпеки України, Військова служба правопорядку у Збройних Силах України;
3. суб’єкти, які беруть участь у запобіганні корупції: уповноважені підрозділи органів державної влади, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, незалежно від підпорядкованості та форми власності, їх посадові та службові особи, а також громадяни, об’єднання громадян за їх згодою.

    Також відбулося  розширення переліку осіб, які  підпадають під дію Закону. Новий Закон значною мірою розширює перелік осіб, що підлягають відповідальності за корупційні правопорушення. Окрім українських державних службовців, сюди зараз включені державні службовці іноземних країн та посадові особи міжнародних організацій, посадові особи юридичних осіб та їхні уповноважені представники, а також «особи, які надають публічні послуги», аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, третейські судді, члени трудового арбітражу та інші особи, які надають публічні послуги. 

    Важливо, що Новий Закон охоплює не тільки корупційні правопорушення державних службовців, але й корупційні правопорушення посадових осіб юридичних осіб приватного права (тобто, хабарництво у комерційній сфері). Однак Новий Закон не передбачає відповідальності юридичних осіб за корупційні правопорушення. 

    За Новим Законом, будь-які збитки та інша шкода, спричинені в результаті корупційного правопорушення, повинні бути належним чином відшкодовані державі та/або іншій особі, яка їх зазнала. Сума такого відшкодування визначається судом. Крім того, весь дохід, отриманий в результаті корупційного правопорушення, буде конфіскований на користь держави. Одержувач будь-яких неправомірних пільг або послуг, повинен сплати їхню вартість, визначену судом, до державного бюджету. 

    І що найважливіше, усі рішення державного органу (у тому числі надання дозволів, ліцензій, здійснення реєстрацій тощо), прийняті в результаті корупційного правопорушення, можуть бути скасовані органом, уповноваженим на це, на вимогу будь-якої зацікавленої особи або оскаржені безпосередньо до суду.

    Новий Закон змінює правила щодо дарунків працівникам органів державної влади. Особам, зазначеним у Новому Законі, забороняється одержувати дарунки за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, або у зв’язку із сприянням таким рішенням. Проте, Новий Закон прямо дозволяє (за виключенням вищезгаданих випадків), дарувати їм дарунки, якщо вартість такого дарунку не перевищує 50% мінімальної місячної заробітної плати (тобто, наразі 480 гривень або приблизно 60 доларів США), а сукупна вартість всіх дарунків, отриманих з одного джерела протягом одного року, не перевищує однієї мінімальної місячної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року (тобто, наразі 960 гривень або приблизно 120 доларів США). Працівники органів державної влади можуть приймати такі подарунки за умови, якщо вони відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність. 

    Державним службовцям забороняється одночасно займатися будь-якою іншою оплачуваною діяльністю, крім творчої, викладацької, наукової діяльності, а також інструкторської та/або суддівської практики із спорту. Також їм забороняється займатися підприємницькою діяльністю, в тому числі входити до складу органу управління чи наглядової ради будь-якого підприємства. 

    Крім того, посадовим особами органів державної влади, які звільнилися з посади або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, протягом року з дня її припинення забороняється укладати трудові договори з будь-яким підприємством, якщо такі особи здійснювали повноваження з нагляду щодо діяльності такого підприємства протягом року до дня припинення виконання ними функцій держави. Також державним службовцям, які звільнилися з посади, протягом року з дня їх звільнення забороняється представляти інтереси будь-якої особи в будь-якій справі, в якій іншою стороною є державний орган, в якому вони працювали. 

    Введення в дію цього Нового Закону є надзвичайно важливим для України, оскільки свідчить, що Україна зробила ще один крок на шляху дотримання установлених міжнародних стандартів у боротьбі з корупцією. Новий Закон передбачає кілька дієвих інструментів для використання в оголошеній Президентом України антикорупційній кампанії, які слід задіяти на практиці через необхідну політичну волю та зусилля усіх працівників органів державної влади України, а також її політичної та ділової еліт. 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 01.07.2011 №3206-VI – Ст. 1, 4, 11, 17, 18, 19, 21;
2. Порівняльна характеристика основних положень законів України в сфері корупції/Черніг. центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів держ. влади, місцевого самоврядування, держ. п-в, установ і орг.; Уклад: Н.М. Мужикова. – Чернігів: ЦППК, 2011. – 23 с.