Гарантії процесуальних прав потерпілого в кримінальному процесі

Для того щоб отримати відповідний  процесуальний статус, представник  потерпілого повинен мати належне  посвідчення своїх повноважень. Документи, що підтверджують повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні, розрізняються  залежно від особи представника:

1) якщо представником  потерпілого є адвокат, то його  повноваження на участь у кримінальному  провадженні підтверджуються:

а) свідоцтвом про право  на зайняття адвокатською діяльністю;

б) ордером, договором із представником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом  на надання безоплатної правової допомоги.

Договір із представником  має право укласти сама особа, визнана потерпілим, а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною  згодою;

2) якщо представником  потерпілого - юридичної особи  є керівник юридичної особи  чи інша уповноважена законом  або установчими документами  особа, участь такого представника  у кримінальному провадженні  підтверджується копією установчих  документів юридичної особи. Вимоги  до установчих документів юридичної  особи встановлені статтями 87-88 ЦК  України: установчим документом  товариства є затверджений учасниками  статут або засновницький договір  між учасниками; установчим документом  установи є установчий акт;

3) якщо представником  потерпілого - юридичної особи  є її працівник, то його повноваження  підтверджуються довіреністю. Відповідно  до ст. 246 ЦК, довіреність від імені  юридичної особи видається її  органом або іншою особою, уповноваженою  на це її установчими документами,  та скріплюється печаткою цієї  юридичної особи.

Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред'явлення представником  документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень  представника чи для його залучення  до участі в кримінальному провадженні  не допускається.

Представник потерпілого  може діяти в кримінальному провадженні  як поряд із потерпілим, так і  замінюючи його, користуючись процесуальними правами особи, інтереси якої він  представляє, за винятком права давати показання, права мати представника, права на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, права на забезпечення безпеки (якщо підстави для вжиття відповідних  заходів стосуються особи потерпілого) та інших прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику за своєю  природою. Права представника потерпілого  є похідними від прав потерпілого, а повноваження представника обумовлені згодою потерпілого і повністю від  нього залежать, вони визначені в  законі і розширеному тлумаченню не підлягають.

Участь у кримінальному  провадженні представника потерпілого  не звужує процесуальних прав потерпілого (ч. 4 ст. 20 КПК), тому потерпілий, маючи  представника, зберігає всі надані йому законом процесуальні права. Він  може в будь-який момент відмовитися  від представника і залучити до участі в кримінальному провадженні  іншого представника. Кількість представників  потерпілого законом не обмежується.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Для того, щоб особа вважалася  потерпілою, уже не вимагається винесення  постанови органом досудового розслідування  чи суддею. Права і обов’язки  потерпілого виникають в особи  з моменту подання заяви про  вчинення щодо неї кримінального  правопорушення або заяви про  залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Тільки за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Дуже великого розширення отримав перелік прав потерпілого. У зв’язку з цим законодавець передбачив необхідність вручення пам’ятки про його процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Ці права вперше  поділені в КПК на три групи:  1) права протягом кримінального провадження; 2) права під час досудового розслідування; 3) під час судового провадження в будь-якій інстанції.

Надання потерпілому права  мати представника покликане забезпечити  його кваліфікованою правовою допомогою, що випливає із положень ст. 59 Конституції  України, відповідно до якої кожен має  право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається  безоплатно. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити процесуальні дії від імені другої сторони, яку вона представляє (потерпілого). Не є представником особа, яка хоч і діє в інтересах потерпілого, але від власного імені.

Визначення осіб, які мають  право бути представниками потерпілого, залежить від того, фізична чи юридична особа визнана потерпілим у кримінальному  провадженні. Так, потерпілого - фізичну  особу у кримінальному провадженні  може представляти представник-особа, яка у кримінальному провадженні  має право бути захисником. Представником  юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка  має право бути захисником у кримінальному  провадженні. Юридична особа, хоча і  може бути визнана потерпілим, але  в кримінальному провадженні  може брати участь лише в особі  свого представника - фізичної особи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

 

1. Конституція України : Закон України від 28 черв. 1996 р. ; зі змін. і доповн. — К. : Атіка, 2012. — 68 с.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).
3. Права человека и судопроизводство // Собрание международных документов. – Варшава: OSCE, 1999.
4. Ващук Б.Л. Поняття потерпілого та підстави його визнання за проектом КПК України / Б.Л. Ващук // Науковий вісник Львівськ. держ. ун-ту. внутр. справ. – 2008. – с.1-9.
5. Герасимчук О.П. Теоретичні та практичні аспекти професійного захисту потерпілог / О.П. Герасимчук // Часопис Нац. ун-ту.«Острозька академія» Серія Право. – 2011. - №1. – с.1-10
6. Гошовський М.І. Потерпілий у кримінальному судочинстві України / М.І. Гошовський, О.П. Кучинська. – К.: Юрінком Інтер,1998. – 189с.
7. Давиденко С.В. Потерпілий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. Юрид. наук, спец: 12.00.09 / С.В. Давиденко; Нац. Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х.,2007. – 20с.
8. Дзюба В.Т. Значення юридичних ознак потерпілого (жертви, постраждалого) при кримінально-правовій кваліфікації /  В.Т.Дзюба // Вісник Акад. адвокатури України. – 2010. - №1. – с.192-195.
9. Сенаторов М.В. Потерпілий від злочину в кримінальному праві: дис. … канд. юрид.наук : 12.00.08 / Сенаторов М.В.; Нац. Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2005. – 20с.
10. Кримінальний кодекс України. Прийнятий 5 квітня 2001 р. Набув чинності з 1 вересня 2001 р. // ВВР. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
11. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV // Відомості Верховної Ради, 2003, №№ 40-44, ст.356.
12. Кувалдина Ю.В. Предпосылки и перспективы развития компромиссных способов разрешения уголовно-правовых конфликтов в России: Дисс. ... канд. юрид. наук. - Самара, 2011. - 272 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://kalinovsky-k.narod.rU/b/ киуаІсІіпа_2011 /2-3.html
13. Шаталов А.С. Заключение досудебного соглашения о сотрудничестве: правовая регламентация, достоинства и недостатки // Журнал российского права. - 2010. - №. 5. - С. 35 - 44.
14. Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод. Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1679/0/4-12 від 15.11.2012. [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html
15. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві : Закон України від 23 грудня 1993 р. // ВВР України . – 1994. – №11. – Ст. 51.
16. Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду : Закон України від 01 грудня 1994 р. // ВВР України. – 1995. – № 1. – Ст.1.
17. Вапнярчук В.В. Кримінальний процес України (в схемах і таблицях) : навчальний посібник / В.В. Вапнярчук. – Х. : Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2012. - 425 с.
18. Досудове розслідування кримінальних справ / За заг. ред. Ю.М. Грошевого : навчально-практичний посібник / Грошевой Ю.М., Вапнярчук В.В., Капліна О.В., Шило О.Г. – Харків : Видавництво «ФІНН», 2009. – 328 с.
19. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах : 1963-2010 р.р. Вид. п’яте, зі змінами та доповненнями. – Х. : “Одисей”, 2012. - 435 с.
20. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України : підручник / 2-е вид., переоб. і допов. / Є.Г. Коваленко, В.Т. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 721 с.
21. Кримінальний процес : підручник / за ред. Ю.М. Грошевого та О.В. Капліної. — Х. : Право, 2010. — 608 с.
22. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України : підручник / 2-е вид., переоб. і допов. / Є.Г. Коваленко, В.Т. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 721 с.
23. Кримінально-процесуальний кодекс України : науково-практичний коментар / За загальною редакцією В.Т. Маляренка, Ю.П. Аленіна. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2010. – 944 с.
24. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Видання друге, змінене і доповнене / Лобойко Л.М. – К. : Істина, 2008. – 488 с.
25. Удалова Л.Д. Кримінальний процес України: загальна частина : підручник / Л.Д. Удалова. – К. : Кондор, 2005. – 152 с.
26. Удалова Л.Д. Кримінальний процес України. Особлива частина : підручник / Удалова Л.Д. – К. : Кондор, 2005. – 280 с.