Марикультура в Україні та в Світі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Декабря 2012 в 14:16, реферат

Описание работы

Люди завжди ловили рибу і збирали інші дари моря. Уже в XIX столітті стало зрозуміло, що океан - не невичерпний, і видобуток морепродуктів довелося почати регулювати, обмежувати все більш складною системою договорів, дозволів, заборон. І ще - з'явився зовсім інший підхід до використання ресурсів моря - морське фермерство.

Содержание работы

ВСТУП
І.Ресурси Світового океану
ІІ. Марикультура
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Файлы: 1 файл

Марикультура.doc

— 74.00 Кб (Скачать файл)

Зразкове мідійно-устричне господарство призначене для: вирощування 1000 тонн молюсків на рік, з яких 100 тонн, – устриці і 900 тонн – мідії; випробування і вдосконалення нових технічних засобів; підготовки морських фермерів і пропаганди марикультури; проведення наукових досліджень; постачання  устричним фермам селекційного посадочного матеріалу.

Організація нових мідійних і устричних ферм здійснюватиметься  шляхом тиражування ділянок зразкової  ферми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОКИ

До числа найбільш актуальних проблем сучасного людства  відноситься проблема народонаселення, пов'язана насамперед із прискореними темпами зростання населення. Так, на початку нашої ери на Землі нараховувалося близько 200 млн. осіб, у 1000 р. - 275 млн., у середині 17 ст. - 500 млн., у 1850 - 1,3 млрд., у 1900 - 1,6 млрд., у 1950 - 2,5 млрд., у 1970 - 3,6 млрд. за даними на 1999 рік, чисельність населення світу становила 6 млрд.

Зараз чисельність населення  Землі складає 6,2 млрд. осіб. Протягом ХХ ст. кількість людей виросла  у чотири рази. У містах мешкає 47% населення, у селах - 53%. 

За оцінками ООН, чисельність  населення збільшується на 1,2%, тобто 77 млн. 97% зростання доводиться на такі країни, як Індія, Китай, Пакистан, Нігерія, Бангладеш, Індонезія. 

Експерти вважають, що до 2050 р. в Індії мешкатиме на 100 млн. осіб більше, аніж у Китаї. А з розвинених країн високий рівень народжуваності зберігається лише в США. Ця країна займає сьоме місце в світі за темпами приросту чисельності населення.

Продовольча безпека  – це такий рівень продовольчого  забезпечення населення, який гарантує соціально-політичну стабільність у суспільстві, виживання і розвиток нації, особи, сім'ї, стійкий економічний розвиток.

Необхідність забезпечення продовольчої безпеки України вимагає  підтримання відповідного рівня  продовольчого самозабезпечення, що передбачає використання державної підтримки вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції та вжиття заходів імпортного контролю з метою захисту власних виробників від іноземної конкуренції. Надійність забезпечення продовольчої безпеки полягає як у достатньому самозабезпеченні продуктами харчування, так і в наявності коштів для їх імпорту в необхідних обсягах за умов мінімальної потенційної вразливості продовольчого забезпечення населення в разі виникнення ускладнень з імпортом продовольства (відсутність валюти, зростання цін, ембарго тощо).

Від стану агропромислового комплексу безпосередньо залежить рівень продовольчої безпеки України. Нині в АПК зосереджено більше половини виробничих фондів, виробляється близько 50 % ВВП, дві третини товарів народного споживання, працює майже 40 % населення.

На тлі руйнації агропромислового комплексу та його ресурсного потенціалу відбувається зниження рівня продовольчої безпеки. Низька віддача природно-ресурсного потенціалу, який використовується у  сільському господарстві пояснюється насамперед відсутністю ефективного власника, безгосподарним ставленням до землі, недосконалими технологіями виробництва, недотриманням науково-обгрунтованих норм ведення землеробства, хибною практикою максимального залучення земель до обробітку, недостатнім внесенням мінеральних добрив, необгрунтованою ціновою політикою, відсутністю достатньої кількості сільськогосподарської техніки та її низькою якістю, невиконанням природоохоронних заходів.

Нині площа сільськогосподарських угідь в Україні становить 41,9 млн гектарів, у тому числі ріллі – 33,3 млн гектарів. У розрахунку на одного жителя в Україні припадає 0,81 гектара сільськогосподарських угідь, у тому числі 0,64 гектара ріллі, тоді як у середньому по Європі ці показники становлять відповідно 0,44 і 0,25 гектара. Однак ефективність використання земель в Україні значно нижча, ніж у середньому в Європі.

Отож, одна із методик  через яку можна забезпечити  продовольчу безпеку та проблему голоду в Світі є аквакультура ,складовою, якої є марикультура, з її незліченними запасами харчових ресурсів .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Китаєва О.О. Підходи до вивчення феномену аквакультури // Культурологічний вісник. Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя. – 2004. – Випуск 12. – С. 117-119.
  2. Китаєва О.О. Міжнародно-правове регулювання питань забруднення Чорного моря (у контексті перевезень каспійських енергоносіїв) // Вісник університету внутрішніх справ. – Харків. – 1999. – №9. – С. 362-366.
  3. Китаєва О.О. Теоретичні проблеми правового регулювання відвернення забруднення морських вод України з суден, кораблів та інших плавучих засобів // Матеріали засідань міжнародного “круглого столу”, присвяченого пам’яті професора К.Г. Федорова (12 травня 2000 року). – Запоріжжя, 2000. – С. 211-217
  4. uk.wikipedia.org/марикультура

 

 


Информация о работе Марикультура в Україні та в Світі