Товарні біржі

Прибуток  брокерських контор формується за рахунок  комісійних відрахувань від суми угод, що укладаються за дорученнями  клієнтів.  Розміри комісійних відрахувань  і інші відношення брокерської контори  і клієнтів регулюються договором  на брокерське обслуговування.

Функції брокерів і брокерських контор полягають  в наступному.

Брокерські  контори здійснюють посередництво  при укладанні угод на основі доручень (наказів) своїх клієнтів, підшукують відповідних контрагентів; представляють  інтереси клієнтів шляхом ведення біржових операцій і укладання угод від  свого імені і за їхній рахунок; здійснюють консультування торгуючих  із питань, що пов'язані із укладанням біржових угод, у тому числі з  питань якості і властивостей проданого  товару; по замовленнях Біржового  комітету готують висновки на договірній основі по різноманітних питаннях торгової практики; здійснюють інші функції  які не суперечать Статуту ДТБ, Правилам біржової торгівлі й іншим документам, що регламентують діяльність біржі.

Для реєстрації на ДТБ керівник брокерської контори  і брокери повинні здавати  кваліфікаційний іспит, що організується Біржовим комітетом не менше одного разу на рік.  Біржовий комітет організує постійно діючі навчальні семінари для брокерських контор і брокерів, що реєструються.

Для одержання  допуску до кваліфікаційного іспиту особі, що претендує на посаду брокера, необхідно надати рекомендацію засновника або члена біржі, який повинен  письмово засвідчити наявність високої  компетентності претендента, глибоких знань ринкової економіки і незаплямованої комерційної репутації.  Рекомендуючі відповідають за свої рекомендації.

Число брокерів однієї контори, що приймають участь у біржових зборах, і порядок їхнього  допуску на торги визначаються Правилами  біржової торгівлі й іншими регламентуючими документами ДТБ.  Біржа стягує комісійний збір, величина якого встановлюється в розмірі 1% від суми угоди.  Комісійний збір вноситься рівними частками брокерськими конторами, що прийняли участь в операції.

 З  урахуванням перспективної спеціалізації  біржі по окремих товарних  групах (вугілля й інші енергоносії,  чорні і кольорові метали, продукти  хімії і нафтохімії, сільськогосподарська  продукція) за рішенням біржового  комітету встановлюється пільгова  величина комісійного збору.  На етапі становлення біржі  величина комісійного збору по  зазначених товарних групах встановлюється  в розмірі 0,4%[6, 46].

Брокерські  контори, зареєстровані на ДТБ, мають  право одержувати всю необхідну  для проведення торгів інформацію.  При укладанні угод на ДТБ брокери  зобов'язані додержуватися правил біржової торгівлі.  При порушенні  даної вимоги Біржовим комітетом  може бути накладене стягнення: попередження, штраф, відсторонення від участі в торгах на визначений час, виключення із числа брокерів.

На етапі  становлення біржової справи механізм торгів починає вироблятися, оскільки тільки на біржі можуть реально діяти  нормальні ринкові відносини.  Біржі повинні концентрувати  значні обсяги попиту і пропозицій, велику кількість продажів.  Досвід показує, що на початковому етапі  їхньої діяльності одержить широке поширення  практика аукціонних продажів.  Ціни почнуть звільнятися від жорсткого  контролю, продавець і покупець будуть шукати один одного, отже, будуть активно  розвиватися і нові ринкові відносини.

ВИСНОВКИ

Роль  біржової  торгівлі у світовій економіці  й у народних господарствах окремих  країн не можна переоцінити.   Деякі західні економісти  вважають, що  виникнення  сучасної товарної біржі, не як  ринку, що здійснює  збут товарів, а як  фінансового  інституту, що полегшує ведення торгівлі  й здешевшує її, дорівнює за значенням промисловій революції кінця XVIII сторіччя, і бачать в ній організуючу і планувальну силу, спроможну надати динамізм всій економіці. 

При розвитку українських бірж усіляко використовується накопичений історичний досвід.  Тому сучасним українським біржам властиві основні риси класичних біржових інститутів.

Водночас, відмітною рисою найбільших українських  бірж завжди була їхня універсальність, коли одночасно на території однієї біржі відбуваються операції і товарні, і фондові.  Причому це характерно як для бірж дожовтневого періоду, так  і для радянських бірж періоду  НЕПу.

Кількість бірж, аукціонний принцип торгівлі, біржовий бартер, продаж одиничних  або дрібносерійних партій товарів  і послуг - основні риси, притаманні біржовій системі України.  Вони пов'язані, насамперед, із незвичною  економічною ситуацією в країні, що склалася на сьогодні.

Незважаючи  на те, що український біржовий інститут знаходиться в стадії становлення, вже можна говорити про отримані позитивні результати.

Насамперед, виникнувши з державної власності, біржі самі перетворилися в каталізатор  її перетворення в приватну.

Слід  зазначити, що розвиток біржової діяльності створює сприятливі умови для  іноземних інвестицій, що збагатять  ринок товарами, що користуються попитом.

Розвиток  біржової справи передбачає масовий  приплив кваліфікованих кадрів, стимулює розвиток теорії біржової справи.

Підводячи підсумки, можна виділити такі позиції  біржового руху в країні:

• наростання економічної могутності великих спеціалізованих бірж;
• стандартизація і типізація правил біржової торгівлі, біржових контрактів і брокерської документації;
• наростання форвардних і ф'ючерсних угод;
• поступова відмова від бартерних угод і аукціонних принципів торгів;
• страхування біржових угод, перетворення біржових структур у некомерційні організації;
• формування єдиного біржового простору в країні;
• деталізація біржового законодавства.

Після розгляду й аналізу вищевикладених проблем і пропозицій по їхньому  вирішенню, без яких немислимо існування  і плідна життєдіяльність нашого суспільства, напрошується єдино можливий у цій непростій ситуації висновок, що для нормального функціонування товарного ринку України й  успішного введення в цивілізоване русло відношень між його суб'єктами необхідні такі конкретні кроки:

• Негайне прийняття і перетворення в життя нормативно-законодавчих актів, що регулюють господарську діяльність підприємців і підприємств державного сектора в рамках національного ринку;
• Створення рівноправних умов для успішної роботи підприємств усіх форм власності  і проведення грамотної антимонопольної політики.

Таким чином, біржовий інститут зачіпає основні  сфери ринкової економіки, істотно  впливаючи на розвиток законодавства  в сфері підприємництва.  Тому його становлення і розвиток може і повинно розглядатися в контексті  проведених демократичних перетворень.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Апопій В. Сучасні трансформації у сфері товарного обороту //Економіка України. – 2000. - № 6
2. Биржевая деятельность. – Под редакцией А. Г. Грязновой, Р. В. Корнеевой, В. А. Галанова. – М.: «Финансы и статистика». – 2005
3. Задоя А. А., Петруня Ю. Е. Основы экономики /К.: «Высшая школа» – «Знание». - 2007
4. Інформація державної податкової інспекції у м. Кривому Розі //Червоний гірник. – 2011. - № 11
5. Ковальчук В. М. Загальна теорія економіки /Тернопіль. «Астон». – 2008.
6. Линников В. Н. Товарная биржа: процесс становления //Информация и рынок. – 2002. - № 2-3
7. Основи економічної теорії. – За редакцією Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка /К.: «Вища школа» - «Знання». – 2008
8. Пилипчук В. Товарні біржі в процесі оптової торгівлі //Економіка України. – 2010. - № 9
9. Сомнишеся С. Биржи Украины //Бизнес. – 2008. - № 18
10. Узун В. Я. Товарная биржа /М.: «Знание». – 2011