Конфискация имущества: лишение права собственности или незаконного владения

Конфіскація: позбавлення права власності чи незаконного заволодіння?

Автор        Макарова А.М

факультет МЕВ, 2 курс

Стаття присвячена комплексному дослідженню питання конфіскації майна приватної власності. Визначена юридична природа конфіскації майна серед підстав припинення права приватної власності. Розглянуто проблему неоднозначності поняття та наведені приклади помилок скоєних у ході у судових процесів. В результаті запропоновані певні зміни в законодавстві, з метою подальшого уникнення плутанини.

Ключові слова: припинення права приватної власності, конфіскація, незаконне заволодіння.

Статья посвящена комплексному исследованию вопроса конфискации имущества частной собственности. Определена юридическая природа конфискации имущества среди оснований прекращения права частной собственности. Рассмотрена проблема неоднозначности понятия и приведены примеры ошибок совершенных в ходе судебных процессов. В результате предложены определенные изменения в законодательстве, с целью дальнейшего избежания путаницы.

This article examines the question of confiscation of private property. The legal nature of confiscation of assets by reason of termination of the right of private property are defined. The problem of the ambiguity of the concept and examples of errors committed during the trial process are reviewed. As a result certain changes in legislation are proposed.

Кожен з нас має право власності, яке безпосередньо охороняється законом, а саме право користування, розпорядження та володіння майном. Всі люди найрізноманітнішими засобами намагаються охороняти свій матеріальний стан, але в одному випадку ми безсилі, коли у відносини вступає держава. У повсякденному житті, крім того й на телебаченні, в кіно майже всі чули про такий вид покарання, як конфіскація майна, а деякі навіть самостійно стикалисяся з цим поняттям.

Актуальність даної теми зумовлена тим, що в наш час це питання залишається суспільно-важливим, але в той же час неоднозначним. Кожну мить воно може зачепити життя кожного з нас, тому і потребує певної відповіді.

Метою статті є детальний розгляд нормативно-правової бази та наукових публікацій, присвячених цій темі, з ціллю надання чіткого та більш змістовного визначення поняття «конфіскація».

 Аналіз досліджень і публікацій. Різноманітні підходи до розгляду питання перебувають в колі наукових інтересів достатньої кількості вчених. Вагомий внесок у розробку питань, що пов'язані з конфіскацією майна, внесли П.А. Аветисян,  Г.В. Аршба,  Г.В. Багаутдінов, Б.В. Булатов, Б.Б. Бушні, В.М. Веселова, А.В. Галахова, М.А. Гаранін та дуже багато інших науковців, що плідно працюють у сфері юридичних, правових та державно-управлінських проблем, але необхідним є більш ґрунтовне дослідження теми на основі нормативно-правової бази.

Виклад основного матеріалу. Конфіскація майна представляє собою примусове безоплатне вилучення майна в дохід держави. Термін «конфіскація» має латинське походження (від confiscatio ) та в дослівному перекладі означає вилучення чогось у скарбницю.

В наш час багато людей плутають конфіскацію  із вилученням майна, але це помилка. По-перше, вилучення майна це тимчасова санкція, що може бути як добровільною, так і примусовою. Також вилучення майна має оборотний характер ( наприклад, вилучений автомобіль, що буде поміщений на штрафмайданчик). Вилучення речей і документів при затриманні є запобіжною мірою адміністративного правопорушення.

Конфіскація має певні ознаки.

1. Конфіскація є примусовою мірою. Майно вилучається на користь держави незалежно від бажання власника в примусовому порядку.

2. У процесі конфіскації будь-яке майно може бути вилучено повністю або частково: речі, гроші, цінні папери тощо, в цьому полягають відмінності конфіскації від штрафу та інших майнових стягнень, що встановлюються у грошовій формі.

3. Майно стягується в дохід  держави, а не приватних осіб.

Згідно статті 59 Кримінального Кодексу України конфіскація має наступні особливості:

1) конфіскацію можуть призначити лише у випадках, які прямо передбачені  санкціями норм Особливої частини КК;

2) конфіскація встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини (про поняття тяжких та особливо тяжких злочинів див. ст. 12 і коментар до неї). Корисливі тяжкі або особливо тяжкі злочини може визначені в частинах 4 чи 5 ст. 12, якщо вони вчинені із корисливих спонукань.

Однак, слід зазначити, що конфіскація поділяється на «загальну» та «спеціальну».

«Загальна конфіскація» - це міра покарання, при якій вилучається будь-яке майно особи, що скоїла злочин.  Такий вид конфіскації може носити, як повний, так і частковий характер(ч.1 ст.59). «Загальна конфіскація» майже не залежить від типу скоєного злочину і більшою мірою визначається вартістю вилученого майна. Також слід зазначити,  що вона розповсюджується лише на речі набуті законним шляхом. Отже «загальну конфіскацію» можна розглядати, як додаткове кримінальне покарання, як санкцію за вчинення злочину, що полягає в примусовому безоплатному позбавленні особи права власності.

«Спеціальна конфіскація» - це санкція, метою якої можна вважати примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна за умов вчинення злочину у випадках, що передбачені Особливою частиною ККУ. Коло предметів, на які може поширюватися конфіскація, визначене заздалегідь. Зазвичай, це знаряддя і засоби здійснення правопорушення, і майно, що було отримано незаконним шляхом. Сюди також можна віднести валютні цінності, грошові кошти та інші речі. Однак думки вітчизняних науковців  щодо спеціальної конфіскації розділились: дехто з вчених вважає її видом покарання з усіма притаманними останньому ознаками [ст. 9, 141-145; 4, 9, 10 ККУ], дехто — категорично не згоден  з цим, і посилається на відсутність у особи, що скоїла злочин, права власності на майно, яке конфіскують, і вважають її заходом кримінально-процесуального характеру [ст. 10, 95, 96; 11, 108, 109; 12, 13, 14, 290-292 ККУ].

В судовій практиці ми теж спостерігаємо певні розбіжності. Так, наприклад, Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької обл. вироком від  25 березня 2011 р. засудив В. за з скоєння злочинів, передбачених ч. 1 ст. 201, ч. 1 ст. 212 та ч. 1 ст. 358 КК України. Однак автомобіль, що був предметом контрабанди, не конфіскували, а повернули власнику Г. У касаційному поданні прокурор вимагав скасувати вирок й направити справу на додатковий розгляд, пов’язуючи це з тим, що суд при визначенні покарання В.

за ч. 1 ст. 201 КК України помилково використав закон і не конфіскував предмет контрабанди. Подання було задовільнено із приміткою, що санкцією ч. 1 ст. 201 КК України передбачено спеціальну конфіскацію предмета контрабанди, яка не є видом покарання, й полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави предмета злочину. Отже, підсумовуючи відомості щодо правової природи спеціальної конфіскації, необхідно підкреслити, що  річ, яка зазвичай вилучається є набутою незаконним шляхом,  а особа, що скоїла злочин не має права власності на ці предмети, а отже така конфіскація не вважається позбавленням права власності.

Таким чином, проведене дослідження показує, що, відповідаючи на запитання, чим саме є конфіскація: позбавленням права власності чи незаконнного заволодіння - не можна дати однозначної відповіді. З одного боку, існує поняття «загальної конфіскаціїї», яка є додатковою санкцією до покарання і являє собою позбавлення права власності. З іншого боку існує «спеціальна конфіскація», метою якої є вилучення знарядь скоєння злочину, набутих незаконним шляхом. Неоднозначність тлумачення поняття «конфіскація» призводить до скоєння помилок в сфері карного процесу, отже треба внести певні зміни в законодавство, для того щоб уникнути підміни понять. Ми вважаемо доцільним доповнити КК України окремим розділом, що об’єднав би заходи кримінально-правового характеру, із внесенням до цього  розділу положень, що регламентують конфіскацію майна.

 

Список використаних джерел

1. Український юридичний портал [Електронний ресурс]: Кримінальний процес – Режим доступу:  http://radnuk.info/statti/556-protses.html
2. Юридичний словник-довідник / За редакцією академіка НАН України Ю.С. Шемшученка. – К.: Феміна, 1996.
3. Марін О. К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. — К., 2003.
4. Лужбін А.В., Волков К.А. Конфіскація майна - "нова" міра кримінально-правового характеру і нові проблеми / / Відомості Верховної Ради. 2006. № 9. С. 33 - 34.
5. Галахова А.В. Преступления против правосудия / Под ред. канд. юрид. наук. : Норма, 2005.