Контрольна робота з " Охорона праці в галузі"

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут заочного та дистанційного навчання

Факультет психології

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

 

 

 

з дисципліни:

Охорона праці  в галузі

 

Варіант № 1

 

 

 

 

 

Виконала студентка  ІЗДН Напрям: психологія Спеціальність: 7.03010201 Курс № 5, група № 501 Андреєва Г. Л. Зал. книжка № 070337

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

 

Зміст

 

 

 

 

 

 

1. Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП). Структура кодування НПАОП. Реєстр НПАОП.

 

 

Нормативно-правовий акт  – це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Нормативно-правові  акти з охорони праці (НПАОП) - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання. [1, с.70]

Відповідно до постанови  Кабінету Міністрів України від 27.01.93 № 64 «Про заходи щодо виконання Закону України «Про охорону праці» було створено першій Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП).

Згідно з «Положенням про  Державну службу гірничого нагляду  та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) (затвердженого  Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №408/2011) служба «опрацьовує і затверджує правила, норми, інші нормативно-правові акти з промислової безпеки, охорони праці», тобто НПАОПи.

З 01.01.2007 р. державні нормативні акти з охорони праці — ДНАОПи припинили своє існування.

Нормативно-правові акти з охорони праці кодуються згідно з класифікатором (КВЕД) із галузей і підгалузей промислового виробництва. [3, с.84]

Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років (стаття 28 Закону «Про охорону праці»). [1, с.70]

 

НПАОП – це регулярно випускаємий Укрстандартом перелік діючих в Україні нормативно–правових Актів з Охорони Праці. У нього входять нормативні документи з охорони праці, затверджені Держпромгірнагляд України.

Раніше він називався НАОП (Нормативні Акти з Охорони Праці), потім ДНАОП (Державні Нормативні Акті з Охорони Праці), з переходом на КВЕД (класифікація видів економічної діяльності) змінилося цифрове кодування. [7]

З метою машинної обробки, створення умов для зберігання та використання інформації державні нормативні акти про охорону праці повинні кодуватися відповідно до схем на мал. 1.1

 

                                                                            Мал.1 [1, с.71]

 

Елементи позначення (шифру) мають такі характеристики. Види НПАОП (в уніфікованій формі  для однакового застосування) мають  таке цифрове позначення:

1  - правила,

2 – переліки,

3 – норми,

4 – положення,

5 – інструкції,

6 – порядки,

7  – інші.

Вид економічної діяльності (група, клас) установлюється відповідно до КВЕД – класифікатора видів економічної діяльності (табл.1).

 

Табл.1 [1, с.72]

 

Якщо нормативно-правовий акт поширюється на всі або на декілька видів економічної діяльності, зазначається код 0.00.

Порядковий номер у межах  виду визначається згідно з даними Реєстру нормативно-правових актів з охорони праці. [1, с.71-72]

Затвердження Реєстру — це підсумок здійсненої вперше в Україні значної роботи щодо узагальнення та систематизації наявної нормативної бази з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Документ створює можливість для визначення і оперативного пошуку необхідних у роботі нормативних  актів і є передумовою для  впровадження єдиної автоматизованої системи обліку та обробки даних про НПАОП за допомогою електронно-обчислювальної техніки, для удосконалення і розвитку нормотворчого процесу на основі перспективних і поточних планів розроблення, перегляду, затвердження і видання державних нормативних актів про охорону праці. [3, с.84]

Реєстр НПАОП –  це банк даних, який складається і  ведеться з метою забезпечення єдиного  обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів.

Реєстр видається окремою книгою, також створено автоматизований інформаційний фонд НПАОП, який постійно відслідковується і поповнюється Держгірпромнаглядом. Зміни у Реєстрі НПАОП публікуються в журналі «Охорона праці». Цей Реєстр розмішений також на офіційному сайті Держгірпромнагляду.

В Україні зараз внесено до реєстру НПАОП понад 2,5 тисячі нормативно-правових актів з охорони праці. [1, с.73]

Також видається Покажчик нормативно – правових актів з питань охорони праці (НПАОП), якій постійно оновлюється і поповнюється. Остання його редакція станом на   03 вересня 2012 року.

В даний реєстр включені далеко не всі нормативні документи з охорони праці України. Зокрема, до нього не увійшов, наприклад, КЗпП України, хоча він і є нормативним документом з охорони праці, про що прямо сказано в ст. 3 Закону України "Про охорону праці", та багато інших. [7]

Разом з державними нормативно-правовими  актами з охорони праці мають  місце відомчі документи з  охорони праці, які розробляються  на основі НПАОП та затверджуються міністерствами, відомствами України  або асоціаціями, концернами та іншими об’єднаннями підприємств з метою конкретизації вимог НПАОП залежно від специфіки галузі.

Відомчі нормативно-правові  акти про охорону праці погоджуються з відповідним органом державного нагляду за охороною праці. [1, с.72]

2. Спеціальне розслідування нещасних випадків. Склад комісії, терміни розслідування, основні документи.

 

Спеціальному  розслідуванню підлягають:

• нещасні випадки із смертельними наслідками;

• групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше

працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я;

• випадки смерті працівників на підприємстві;

• випадки зникнення працівників під час виконання трудових обов'язків;

• нещасні випадки з тяжкими наслідками, у т.ч. з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держгірпромнагляду). [1, с.184]

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним  наслідком, нещасний випадок з тяжким наслідком, випадок смерті працівника на підприємстві, а також зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків роботодавець зобов'язаний негайно передати повідомлення за встановленою формою:

- територіальному органу  Держнаглядохоронпраці;

- органу прокуратури  за місцем виникнення нещасного  випадку;

- робочому органу виконавчої  дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;

- органу, до сфери управління  якого належить це підприємство (у разі його відсутності – місцевому органу виконавчої влади);

- санепідстанції у  разі гострих професійних захворювань  (отруєнь);

- профспілковій організації,  членом якої є потерпілий;

- вищестоящому профспілковому  органу;

- місцевому штабу цивільної  оборони та з надзвичайних  ситуацій та іншим (у разі необхідності). [2, с.40]

Спеціальне розслідування  нещасного випадку проводиться  комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), що призначається наказом керівника територіального органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства.

Склад спеціальної комісії:

• посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії);

• представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцезнаходженням підприємства;

• представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - місцевій держадміністрації;

• керівник (спеціаліст) служби охорони  праці підприємства або інший представник роботодавця;

• представник первинної організації  профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

• представник профспілкового органу вищого рівня;

• представник установи державної  санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, - у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння). [1, с.184-185]

Терміни спеціального розслідування:

спеціальне розслідування  нещасного випадку проводиться  протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування  може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію. [1, с.186]

За результатами спеціального розслідування складаються акт спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5, акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, або форми НПВ, якщо нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, Карта форми П-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування. [1, с.187]

Кількість примірників  Н-5, Н-1, НПВ, П-5 визначається кількістю  потерпілих та органів, до яких повинні  надсилатись документи розслідування. [2, с.41]

Примірники актів форми  Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування.

Керівник органу Держгірпромнагляду, який призначив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів форми Н-5 та форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування.

Роботодавець у п'ятиденний  строк після затвердження акта форми  Н-5 зобов'язаний:

• видати наказ про виконання запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних випадків;
• надіслати за рахунок підприємства копії матеріалів розслідування органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у спеціальному розслідуванні, Держгірпромнагляду, Національному науково-дослідному інституту охорони праці, виконавчій дирекції Фонду, а у разі розслідування випадків гострого професійного захворювання (отруєння) - установі державної санітарно-епідеміологічної служби.

Примірник затвердженого Акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого Акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірником Карти форми П-5 – у разі гострого професійного захворювання (отруєння) надсилається, зокрема, потерпілому, членам його сім'ї або особі, яка представляє його інтереси. [1, с.187]

3. Задача. Визначення площі адміністративних та побутових приміщень.

 

Визначити необхідні  площі адміністративних та побутових  приміщень при реконструкції підприємства (друкарні), якщо визначено, що спискова кількість працівників друкарні повинна становити N=80 осіб.

Вихідні дані:

Загальна спискова кількість  працівників – N=80 осіб.

з них: робітників:  N_р=55 осіб

                    інженерно-технічних працівників (ІТР) N_ін=15 осіб

    службовців: N_сл= 10 осіб

Кількість робочих місць, обладнаних комп’ютерами – 10.

Співвідношення чоловіків і жінок 0,40:0,60 (тобто  40% и 60%).

Коефіцієнт складу найчисельнішої зміни – 0,8

Групи виробничих процесів – 1б, 3б

Розв’язок.

1. Визначаємо очікувану  кількість чоловіків і жінок  друкарні, використавши для цього що характерне співвідношення для поліграфічних підприємств: чоловіків – 40%, жінок – 60%. Тоді очікувана кількість чоловіків і жінок відповідно становитиме:

                                 N _чол. =0,40*N = 0,40*80 = 32 особи                              

                                N _жін =0,60*N = 0,55*80 = 48 осіб     Серед працівників робітничих професій кількість чоловіків та жінок відповідно буде становити: