Патенти. Основи патентного права

1. Патенти. Основи патентного  права 

2. Об' єкти патентування 

2.1 Патент на винахід 

2.2 Патент на корисну  модель 

2.3 Патент на промисловий  зразок 

3. Умови патентоспроможності 

 

Вступ 

Патент - документ, що засвідчує авторство на винахід та викточне право на використання його протягом певного строку. Патент видається державним патентним відомством винахіднику або його правонаступнику. Дія патенту розповсюджується тільки на територію держави, в якій його видано. Строк дії патенту встановтоється національним законодавством (як правило, 15-20 років). Патент може бути оскаржено і анульовано на законодавчій основі.

З поняттям патент тісно пов язании юридичнии термін патентна чистота , який означає, що машину, прилад, технологічний процес, матеріал, продукт тощо можна використовувати (виготовити, ввезти для продажу) в даній державі без порушення прав патентовласника [1].

 

1. Патенти. Основи патентної  охорони 

В широкому розумінні «патент» є комплексом виключних прав на використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка, які держава гарантує патентовласнику , тобто винахіднику або особі, якій винахідник передав виключні майнові права. Надання виключних прав державою здійснюється на заздалегідь визначений період часу в обмін на контрольоване та публічне розкриття патентовласником суттєвих ознак винаходу.

У вузькому розумінні «патент» є  охоронним документом, що засвідчує  пріоритет, авторство і право власності на винахід.

Термін «патент» походить від латинського  слова «patere», що означає «класти  на огляд» (тобто - робити доступним  для широкого загалу), а також  від словосполучення «letiers patent», що у середньовіччі означало документ, виданий монархом або урядом на засвідчення  того, що певна особа чи підприємство мають виключні права або монополію на певний вид діяльності

Патент діє на території тієї держави, яка його видала. Патент може бути виданий на ім'я автора або іншої фізичної чи юридичної особи (за умови їх згоди). 

Патент надає право власнику забороняти іншим виключно порушувати право на патент. Лише патентовласник може надати згоду на використання винаходу або передати виключні майнові права на використання патенту. Однак патент не обов'язково надає винахіднику право використовувати запатентований винахід. У тому випадку, якщо патент виданий на вдосконалення до винаходу, який охороняється патентом, власник патенту на вдосконалення не зможе розпочати виробництво вдосконаленого винаходу не отримавши дозволу від власника патенту на оригінальний винахід.

В деяких країнах існує набір законодавчих актів, які дозволяють державі у випадках, коли винахід має особливо важливе значення для країни, але з патентовласником не досягнуто угоди про видачу ліцензії або передачу патенту, примусово викуповувати патент з виплатою винагороди власнику.

Як спосіб захисту патентовласника, законодавством багатьох країн передбачені штрафні санкцій при ввезенні на територію країни виробів, в яких втілено аналогічний винахід (штрафи, накладання арешту на ввезені товари, пред'явлення позову про відшкодування збитків, тощо) [1].

Правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить суспlльним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.

Об'єктом винаходу може бути:

- продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини);

- спосіб.

Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою. Згідно з цим

 

Законом не можуть одержати правову охорону:

 

1. відкриття, наукові теорії  та математичні методи;

2. методи організації та управління  господарством; 

3. плани, умовні позначення, розклади, правила; 

4. методи виконання розумових  операцій;

5. програми для обчислювальних  машин; 

6. результати художнього конструювання; 

7. топології інтегральних мікросхем; 

8. сорти рослин і породи тварин  тощо.

 

Особливості охорони прав на віднесені до державної таємниці винаходи (корисні моделі) визначаються спеціальним законодавством.  Право власності на винахід (корисну модель) засвідчується патентом. Строк дії патенту на винахід становить 20 років від дати подання заявки до Відомства.

Строк дії патенту на корисну  модель становить п'ять років  від дати подання заявки до Відомства і продовжується Відомством за клопотанням власника патенту, але не більш як на три роки.

Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно  здійснюватися в межах опису  винаходу (корисної моделі) та відповідних  креслень.

Дія патенту, виданого на спосіб одержання  продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим  способом [2].

патентна формула - коротке формулювання об' єкта патентного захисту, яким закінчується патентний опис. на основі патентної формули визначається обсяг прав патентовласника.

В основі патентного права лежить принцип територіальності згідно якого  правова охорона винаходу надається  лише у межах території країни, компетентним відомством якої було здійснено  експертизу патентоздатності. Територіальний характер дії патенту переборюється  завдяки укладанню міжнародних  угод, наприклад, Конвенція про єдине  патентне право країн ЄС.

Патент України на винахід

Особа, яка бажає одержати патент на винахід і має на це право (заявник), подає заявку на його видачу до Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (Укрпатент), який здійснює приймання, розгляд та проведення експертизи заявок

Заявку подають безпосередньо  до Укрпатенту або надсилають на його адресу: вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна.

Вимоги до складу й оформлення матеріалів заявки, поданню заявки визначені "Правилами  складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель", затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 року И2 22, зареєстровані в Міністерстві юстиції України за И2 173/5364 від 27.02.2001 (далі Правила) і є обов'язковими для заявників. За наявності кількох заявникlв, один із них може бути призначений іншими заявниками як спільна довірена особа (спільний представник).

За дорученням заявника заявку може подати представник у справах  інтелектуальної власності (патентний  повірений), зареєстрований відповідно до "Положення про представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного)", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.94 за N2 545 У редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 за N2 938 із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 за N2996 або інша довірена особа.

Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують свої права, зокрема, право на подання заявки, тільки через патентних повірених, якщо інше не передбачено міжнародними угодами.

Так, згідно з угодами про співробітництво  у сфері охорони промислової  власності між Урядом України  та Урядами Російської Федерації і Республіки Білорусь, громадяни та юридичні особи, які проживають чи мають постійне місце проживання в цих державах, мають право подавати заявки безпосередньо до Укрпатенту.

Якщо до складу заявників входить фізична особа, яка проживає на території України чи юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України, то заявку може бути подано без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування в Україні.

Заявка - це сукупність документів, необхідних для видачі патенту України на винахід.

Заявка повинна стосуватися  одного або групи винаходІВ, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу).

Заявка складається українською мовою і повинна містити: • заяву про видачу патенту України на винахід;

• опис винаходу;

• формулу винаходу;

• креслення (якщо на них є посилання  в описі);

• реферат.

Форма заяви наведена у Додатку до Правил.

 

До заявки додають документ, що підтверджує сплату збору за подання заявки. Таким документом є копія платіжного доручення на перерахування збору з відміткою установи банку або квитанція (форма N2042005). Терміни і порядок сплати зборів за подання заявки, а також їх розміри зазначені у "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності", що затверджено Постановою Кабінету

Міністрів України від 23 грудня 2004 року N2 1716 (далі - Положення).

Строк подання документа про  сплату збору за подання заявки може бути продовжений, але не більше ніж на 6 місяців (ч.ll СТ.12 Закону). Клопотання про продовження пропущеного строку разом із документом про сплату збору за продовження строку повинно надійти до Укрпатенту не пізніше ніж через 6 місяців після закінчення строку.

Якщо заявник згідно з чинним законодавством України має пшьги  у сплаті зборів за дії, пов'язані  з охороною прав на об'єкти інтелектуальної  власності, то до заявки додається клопотання про надання пільги та завірена копія документа, що підтверджує право на пільгу. Копію подають до кожної заявки.

Якщо заявку подають через патентного повіреного або іншу довірену особу, то до заявки слід додати видану заявником  довіреність (копію довіреності), що засвідчує його (її) повноваження.

Якщо заявка подається відповідно до Паризької конвенції з охорони  промислової власності і заявник  бажає скористатися правом конвенційного  пріоритету, то він має додати до заявки таю документи: заяву про пріоритет із посиланням на дату подання й номер попередньої заявки, поданої до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенцll; копlю попередньої заявки, засвідчену зазначеним органом. Ці документи мають бути подані до Укрпатенту разом із матеріалами заявки або не пізніше встановленого Законом строку [3].

Укрпатент проводить формальну  експертизу заявок, поданих до Держдепартаменту, щодо яких прийняті рішення про встановлення дати подання. Експертизу заявки за формальними ознаками проводять без спеціального клопотання заявника.

Першим документом щодо формальної експертизи, який має бути направлений  заявнику не пізніше 6 місяців від дати подання заявки, може бути відповідний запит, повідомлення або рішення.

Під час формальної експертизи перевіряють:

- зазначення виду патенту об'єкта правової охорони матеРІалах заявки;

- відповідність об'єкта, що заявляється, мовам надання правово! охорони відповідно до 1-3 частин статті 6 Закону;

- наявність та правильність  подання документів, статті 15 закону, якщо за заявкою заявлено пріоритет;

- наявність документа про сплату  збору за подання заявки та  передбачених у дотримання встановлених  до нього вимог; 

- дотримання порядку подання  заявки, включаючи правильність  оформлення довіреності; 

- наявність документів у складі заявки відповідно до пункту 3.1 Правил складання;

- відповідність заявки вимозі  єдиності винаходу (корисної моделі);

- дотримання вимог до оформлення  додаткових матеріалів та порядку їх подання (за наявності таких у матеріалах заявки) відповідно до пункту 7 цих Правил;

- правильність визначення класифікаційного (их) індексу(ів) відповідно до діючої редакції МІІК, якщо він (вони) визначений(ні) заявником (якщо заявник не визначив цей (ці) індекс(си), то його (їх) визначає Укр патент) [4].

 

2. Об' єкти патентування 

Найбільш поширеною є категоризація  патентів за об'єктами промислової власності, на які вони видаються. За цією категоризацією виділяють наступні

види патентІВ:

1. Патент на винахід 

2. Патент на корисну модель 

3. Патент на промисловий зразок.

 

2.1 Патент на винахід 

Винахід технічне рішення, що є новим, корисним у господарській діяльності і може бути практично застосоване. Визнаний офіційними експертами винахід може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності, що засвідчується особливими правоохоронним документом - патентом.

Винаходом може бути пристрій, спосіб, речовини, застосування пристроїв за новим раніше невідомим призначенням, штами мікроорганізмів, культура клітини рослин і тварин.

Патент на винахід N1 був виданий  Державним патентним ВІДОМСТВОМ України 30 листопада 1992 року. Цей патент охороняв спосіб отримання антифрикційного матеріалу для поверхонь тертя. Власником патенту став Микола Костянтинович Ященко. Станом на 2007 рік цей патент вже не є чинним [1].

Винахід - це ідея, що робить можливим практичне розв'язання конкретної технічної проблеми у різних галузях. Як правило, винаходи охороняються патентами, які звуться - "патенти на винахід". Більшість країн світу, як і Україна, надають правову охорону винаходам за допомогою патентів. Хоча є декілька країн, у яких використовуються і інші форми захисту винаходів, наприклад, авторське СВІДОЦТВ0.

 

Основна мета світової патентної системи - забезпечення прогресу у різних галузях промислових технологій. З цією метою передбачено заохочення авторів технічних удосконалень та сприяння розкриттю останніх для загального блага. Це, безперечно краще, ніж таємне використання винаходів. Будь-яка особа, яка удосконалила той або інший оригінальний виріб чи спосіб його виготовлення, нову речовину тощо, може, після розкриття всіх деталей Патентному відомству своєї чи іншої країни, одержати певний набір виключних прав на обмежений час. По закінченню цього періоду винахід входить до загальнолюдської технічної скарбниці.

Потреба надання виключних прав автору обгрунтовується дуже просто. Адже, якщо б винахідник не розробив і не розкрив свій винахід, то ніхто так і не зміг би скористатися ним як на момент виникнення, так і у будь-який час після цього і усе могло б взагалі залишитись невідомим. Крім того, надання монопольних прав активно сприяє впровадженню корисних новацій, тому що це надійний шлях здобуття матеріальної винагороди заявником.