Право на одержання патенту

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний  університет

Кафедра прикладної гідроаеромеханіки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обов’язкове домашнє Завдання

з дисципліни

інтелектуальна власність

на тему

«Право на одержання патенту»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суми – 2012 
Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Патент як охоронний документ, яким засвідчуються пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель)…………..………………………4

2. Суб'єкти патентногоправа……………………………………………………..6

3. Права автора винаходу, корисної моделі, промислового зразка……………9

4. Оформлення прав на винахід, корисну модель і промисловий зразок……13

1) Строк дії патенту……………………………………………………………...14

2) Обсяг правової охорони………………………………………………………15

3) Заявка на видачу  патенту…………………………………………………….15

4) Експертиза заявки………………………………………………………….…17

5) Захист патентних прав……………………………………………………..…19

5. Патентування об'єкта промислової власності в іноземних державах…..…20

Висновок………………………………………………………………………….21

Список літератури……………………………………………………………….23

 

 

Вступ

Сьогодні не можливо  уявити життя без наукових досягнень  попередніх поколінь. Винаходи різних людей використовуються фактично у  всіх сферах життя і не захистити  права цих людей є злочин. Тому право на винахід, корисну модель та промислові зразки охороняється державою і засвідчується патентом.

Право на одержання патенту  мають наступні суб'єкти патентного права: автори винаходів та корисних моделей (винахідники), а також автори промислових зразків. Такі суб'єкти патентного права є фізичними особами. Суб'єктами можуть бути також патентовласники — фізичні та юридичні особи, які не є авторами, однак одержали окремі патентні права за законом або договором.

Особа, яка бажає одержати патент і має на це право, подає  до органу виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності заявку - сукупність документів, потрібних для видачі патенту (деклараційного патенту) на винахід (корисну модель).

Оформлення прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки потребує виконання ряду формальностей.

 

 

1. Патент як охоронний документ, яким засвідчуються пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель).

Згідно з Законом  України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [1] (далі — Закон) винахідником є людина, інтелектуальною творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель). Пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель) засвідчуються патентом — охоронним документом, різновидами якого є патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель тощо.

Правова охорона надається  винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з Законом, можуть бути:

- продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);

- процес (спосіб);

- нове застосування відомого продукту чи процесу.

Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.

Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

Рівень техніки включає  всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання документів, необхідних для видачі патенту (далі —, заявка), до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує. зазначеній вище даті і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати.

На визнання винаходу (корисної моделі) патентоздатним не впливає  розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, зацікавлену у застосуванні цієї частини.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. При оцінці винахідницького  рівня зміст заявок, зазначених у  Законі, до уваги не береться.

Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості  або в іншій сфері діяльності.

 

2. Суб'єкти патентного права.

Суб'єктами патентного права  є автори винаходів та корисних моделей (винахідники), а також автори промислових зразків, які є фізичними особами. Суб'єктами можуть бути патентовласники — фізичні та юридичні особи, які не є авторами, однак одержали окремі патентні права за законом або договором.

Закон не обмежує виникнення права авторства й інших патентних прав досягненням фізичними особами визначеного віку. Від віку залежить лише можливість самостійного здійснення патентних прав. Неповнолітні особи вправі самостійно, без згоди своїх законних представників, здійснювати свої патентні права лише після досягнення 14 років. Іноземні фізичні та юридичні особи користуються правами нарівні з фізичними і юридичними особами України відповідно до міжнародних договорів України.

До кола патентовласників, які не є авторами об'єктів промислової  власності, належать фізичні і юридичні особи, які одержують патентні права на основі закону чи договору, в тому числі правонаступники авторів винаходів, корисних моделей і промислових зразків. До даної групи належить і держава.

Винахідники, які спільно  створили винахід (корисну модель), мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Не визнаються винахідниками  фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі), а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки.

Винахіднику належить право  авторства, яке є невід'ємним особистим  правом і охороняється безстроково. Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корисній моделі).

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [1] та ст. 8 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» [2] право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) чи, відповідно, промисловий зразок має роботодавець винахідника.

Однак майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Становлення правового  регулювання відносин, пов'язаних із службовим винахідництвом, — одна з найбільш, важливих тенденцій у розвитку сучасного патентного права. Проблема службових винаходів має розглядатися як пошук справедливого поєднання інтересів автора, творчість якого призвела до створення винаходу, та роботодавця, матеріальний внесок якого забезпечив його створення. Так, з одного боку, підприємцям, які мають можливості використання винаходу в різноманітних формах, забезпечуються сприятливі умови для привласнення винаходів, створених службовцями. З іншого боку, службовці — автори винаходів мають право на винагороду за використання їхніх винаходів [3].

Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно.

Роботодавець повинен  протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до Установи заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

Якщо роботодавець не виконає зазначених вище вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії.

Строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років. У протилежному випадку право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його правонаступника.

Суперечки щодо умов одержання винахідником службового винаходу (корисної моделі) винагороди та її розміру вирішуються у судовому порядку.

Слід зазначити, що право  на одержання патенту має відповідно правонаступник винахідника або роботодавця.

Якщо винахід (корисну  модель) створено двома чи більше винахідниками  незалежно один від одного, то право  на одержання патенту (деклараційного патенту) на цей винахід чи деклараційного патенту на корисну модель належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за якою не прийнято рішення про відмову у видачі патенту.

 

3. Права автора винаходу, корисної моделі, промислового зразка.

Основним немайновим правом автора об'єкта промислової  власності е право авторства. Сам факт видачі патенту закріплює визнання особи творцем конкретного об'єкта. Право авторства є невід'ємним особистим правом і охороняється безстрокове. Воно визнається за фізичною особою, творчою працею якої створено об'єкт промислової власності. У випадку створення об'єкта спільно кількома фізичними особами усі вони вважаються його авторами і користуються належними їм правами за згодою між собою.

Право на одержання патенту  — це також право винахідника (або автора промислового зразка) і на передачу патенту іншим фізичним чи юридичним особам.

Основним майновим правом автора службового винаходу, корисної моделі, промислового зразка, який не є патентовласником, є право на винагороду. Автор має право на винагороду, пропорційну тій вигоді, що отримана роботодавцем чи могла б бути ним отримана при належному використанні об'єкта промислової власності, у випадках одержання роботодавцем патенту, передачі роботодавцем права на одержання патенту іншій особі, прийняття роботодавцем рішення про збереження відповідного об'єкта в таємниці чи неотримання патенту за даною роботодавцем заявкою з причин, що залежать від роботодавця.

У разі використання роботодавцем службового об'єкта промислової власності, на який автор об'єкта одержав патент, останній за договором з роботодавцем має право одержати компенсацію.

Виключне право на використання об'єкта промислової власності  належить патентовласнику. Однак таке використання не повинне порушувати прав інших патентовласників. Патентовласник має право заборонити використання зазначених об'єктів іншим особам, крім випадків, коли використання відповідно до закону не є порушенням прав патентовласника, зокрема це право попереднього користування.

Право попереднього користування полягає в тому, що будь-яка фізична  чи юридична особа, яка до дати пріоритету винаходу, корисної моделі, промислового зразка сумлінно використовувала створене незалежно від його автора тотожне рішення чи зробила необхідні до цього приготування, зберігає право на подальше його безоплатне використання. При цьому право попереднього користування може бути передано-іншим особам лише разом з підприємством, на якому мало місце застосування тотожного рішення чи виконано необхідну підготовчу роботу.

Закон не визнає порушенням виключного права патентовласника проведення наукового дослідження чи експерименту над засобом, що містить винахід, корисну модель чи промисловий зразок, захищені патентами; застосування засобу, що містить об'єкт промислової власності, в особистих цілях без одержання прибутку або при надзвичайних обставинах (стихійних лихах, катастрофах, великих аваріях) з наступною виплатою патентовласнику відповідної компенсації, а також застосування даних засобів, якщо вони введені в господарський обіг законним шляхом.

Взаємини щодо використання об'єкта промислової власності патенту, що належить кільком особам, визначається угодою між ними.

Патентовласник не лише має право, а й зобов'язаний використовувати об'єкт промислової власності. При невикористанні чи недостатньому використанні патентовласником винаходу чи промислового зразка протягом чотирьох років, а корисної моделі — протягом трьох років з дати видачі патенту будь-яка особа, яка бажає і готова використовувати даний об'єкт промислової власності, має право клопотати про надання йому примусової невиключної ліцензії.