Право промислової та iнтелектуальної власності

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2012 в 13:31, контрольная работа

Описание работы

Право інтелектуальної власності слід розглядати у двох значеннях: об'єктивному та суб'єктивному. У суб'єктивному значенні право інтелектуальної власності являє собою суб'єктивне право (майнові або немайнові права) на інтелектуальний продукт, тобто певні правомочності творця або іншої особи стосовно інтелектуального продукту. В об'єктивному значенні право інтелектуальної власності - це система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері створення та використання інтелектуального продукту.

Содержание работы

1.Право промислової власності………………………………………………
2.Майнові права інтелектуальної власності………………………………..
3.Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг………….
Список використаної літератури…………………………………………….

Файлы: 1 файл

Интел собственность.docx

— 39.24 Кб (Скачать файл)

Зміст

 

  1. Право промислової власності………………………………………………
  2. Майнові права інтелектуальної власності………………………………..
  3. Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг………….

Список використаної літератури…………………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Право промислової власності.

Право інтелектуальної  власності слід розглядати у двох значеннях: об'єктивному та суб'єктивному. У суб'єктивному значенні право  інтелектуальної власності являє  собою суб'єктивне право (майнові  або немайнові права) на інтелектуальний  продукт, тобто певні правомочності  творця або іншої особи стосовно інтелектуального продукту.

В об'єктивному значенні право інтелектуальної власності - це система правових норм, які регулюють  суспільні відносини у сфері  створення та використання інтелектуального продукту. Ця сукупність правових норм становить підгалузь цивільного права і складається з декількох  правових інститутів: авторське право  та суміжні права, право промислової  власності (патентне право), інститут засобів  індивідуалізації учасників цивільного обігу та їх продукції і послуг. Кожний з названих інститутів регулює  суспільні відносини у певній сфері інтелектуальної власності, яка відрізняється як специфікою самого інтелектуального продукту, так  і пов'язаними з нею особливостями  його використання3.

Так, інститут авторського  права та суміжних прав призначений  для охорони результатів художньої  творчості - творів науки, літератури та мистецтва (об'єктів авторського  права) а також групи об'єктів, які з'являються з метою їх розповсюдження - виконання творів, фонограм та відеограм, програм теле- та радіомовлення (об'єктів суміжних прав).

Інститут засобів індивідуалізації учасників цивільного обігу, їх продукції  та послуг містить норми, які охороняють такі об'єкти , як комерційне (фірмове) найменування, торговельну марку, географічне  зазначення. Ці об'єкти поєднує те, що вони мають за мету індивідуалізувати  суб'єктів відповідних прав, позначити  різницю між ними, дають змогу  відрізнити товари та послуги одного суб'єкта від однорідних товарів  та послуг іншого, а також рекламують як самого суб'єкта, так і якість та властивості його продукції (послуг).

Право промислової власності  регулює відносини щодо створення, використання та оформлення прав на результати науково-технічної творчості людини, до яких відносяться: винаходи, корисні  моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, селекційні досягнення у  рослинництві та тваринництві, топографії інтегральних мікросхем. Вони охороняються після спеціального оформлення прав і одержання охоронного документу - патенту або свідоцтва. За назвою документа, що обумовлює охорону  більшості об'єктів, - патент - цей інститут також називають патентним правом.

Крім зазначених об'єктів, ЦК регулює відносини з права  інтелектуальної власності на наукове  відкриття та комерційну таємницю. Останні також створюються інтелектуальною  працею людини, мають науково-технічну та економічну цінність, що і зумовило необхідність їх охорони.

Промислова власність  є невід'ємним елементом господарської  діяльності підприємств усіх форм власності, вона органічно пов'язана з економічним  и процесами, що відбуваються у будь-якій країні.

На відміну від авторського  права, де права на твори науки, літератури та мистецтва виникають без виконання  будь-яких формальних дій, про об'єкти патентного права - винаходи, корисні  моделі та промислові зразки - можна  говорити лише з моменту одержання  патенту. Такий підхід законодавця  пояснюється можливістю паралельного винахідництва, а тому існує потреба  кваліфікації творчого досягнення і  закріплення права на нього за конкретною особою, яка перша розкрила ці знання суспільству.

Отже, на підставі наведеного можна визначити, що промисловою  власністю визнаються результати науково-технічної  творчості, які відповідають вимогам  законодавства. Право промислової  власності в об'єктивному значенні — це сукупність правових норм, які  регулюють суспільні відносини, що складаються в процесі створення, оформлення та використання результатів  науково-технічної творчості.

В суб'єктивному значенні право промислової власності  є право, яким наділяється відповідно до законодавства автор будь-якого  результату науково-технічної діяльності. Отже, об'єктом суб'єктивного права  промислової власності може бути будь-який результат науково-технічної  діяльності незалежно від того, чи відповідає цей результат встановленим вимогам. Наприклад, винахідник подав  пропозицію до Держпатенту України. Пропозиція відзначається високою ефективністю, але її новизна втрачена. Пропозиція ознакам винаходу не відповідає і тому ним не може бути визнана. Незважаючи на це, ця пропозиція не перестала бути об'єктом права власності її автора-винахідника. Інша справа, що держава не зможе забезпечити надійну правову охорону цієї пропозиції. Вона може одержати захист лише як раціоналізаторська пропозиція.

Іноземні особи та особи без громадянства мають  рівні з громадянами України  права, що передбачені законодавством України про промислову власність, відповідно до міжнародних договорів  України чи на основі принципу взаємності.

Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з  Держпатентом України реалізують свої права через представників, зареєстрованих згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної власності, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Майнові права  інтелектуальної власності.

Майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, проміислювий зразок є:

    • право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;
    • виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);
    • виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;
    • інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Патент  на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчує набуття прав інтелектуальної власності на ці об'єкти, у тому числі майнових прав. Ці права діють від дати, наступної за датою їх державної реєстрації. Майнові права інтелектуальної власності можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, використовуватися в інших цивільних відносинах. Якщо патент належить кільком особам, то його використання здійснюється на підставі угоди між ними. При відсутності такої угоди кожний власник використовує винахід, корисну модель або промисловий зразок за власним розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл на використання винаходу та передавати право інтелектуальної власності на ці об'єкти іншій особі без згоди інших власників патенту. Основним майновим правом є право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка. Використанням визнається:

виготовлення продукту, виробу із застосуванням запатентованого винаходу, корисної моделі, промислового зразка, пропонування його для продажу та інше введення в цивільний оборот;  
застосування процесу, що охороняється патентом на винахід, корисну модель, або пропонування його для застосування в Україні.

Якщо існують підстави, що особа виробляє продукти з використанням процесу, що охороняється патентом на винахід або корисну модель, то зацікавлена особа може звернутися з позовом до суду. У цьому випадку обов'язок доведення того, що застосовуваний процес не є ідентичним запатентованому процесу, покладається на цю особу. Патентовласник не завжди має фінансову можливість використовувати належний йому об'єкт промислової власності. Законодавством йому надано право розпорядження цим об'єктом на свій розсуд, яке полягає у можливості визначати його юридичну долю. Отже, патентовласник має виключне майнове право дозволяти використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка іншій особі на підставі ліцензійної угоди. Умови та порядок її укладання регулюються главою 75 ЦК та Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Окрім права дозволяти передбачені  законодавством випадки, коли патентовласник зобов'язаний надати дозвіл на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, таким випадком є невикористання цих об'єктів в Україні протягом трьох років від дати, наступної за датою державної реєстрації прав інтелектуальноі власності на них або від дати, коли їх використання було припинено. У цьому випадку будь-яка особа при умові відмови власника прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, від укладення ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на їх використання. Якщо володілець патенту не доведе, що факт невикористання зумовлений поважними причинами, суд може винести рішення про надання дозволу на використання заінтересованій особі з визначенням обсягу використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику прав.

Власник патенту зобов'язаний дати дозвіл на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка власнику пізніше виданого патенту, якщо об'єкт промислової власності останнього призначений для іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватися без порушення прав першого власника. Такий дозвіл надається в необхідному обсязі. При відмові надати дозвіл спір вирішується у судовому порядку. 
Що стосується винаходів і корисних моделей, то дозвіл на їх використання може надати Кабінет Міністрів України. Це може статися тільки з метою забезпечення здоров'я населення, екологічної безпеки та інших суспільних інтересів, на умовах, встановлених законом, та у випадку безпідставної відмови володільця патенту укласти ліцензійну угоду. У цьому випадку обговорюються об'єм, строк, умови використання та розмір компенсації. Рішення Кабміну може бути оскаржене в суді.

До  виключних майнових прав інтелектуальної власності належить право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, у тому числі забороняти таке використання. Неправомірним вважається використання відповідного об'єкта без дозволу володільця патенту.

Але існують винятки із загального правила, коли інші особи мають право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка без дозволу патептовласника. Так, не визнається порушенням виключних майнових прав на винахід, корисну модель чи промисловий зразок його використання:

    • в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, якщо тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що об'єкт промислової власності використовується виключно для потреб зазначеного засобу;
    • без комерційної мети;
    • з науковою метою або в порядку експерименту;
    • за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо).

Не  визнається порушенням прав патентовласника введення в цивільний оборот продукту, виробу, які виготовлені із застосуванням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка після того, як цей продукт, вироб був введений в цивільний оборот патентовласником або іншою особою з його дозволу. Також не є порушенням використання продукту, виготовленого з порушенням прав власника, якщо особа, яка придбала цей продукт, не знала і не могла знати, що він виготовлений та введений в обіг з порушенням прав. Проте після одержання повідомлення від власника зазначена особа повинна припинити використання цього продукту. Не визнається порушенням прав володільця патенту використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка таким суб'єктом як попередній користувач.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Договір про надання  інформаційно-консультаційних послуг.

ДОГОВІР  
на надання інформаційних (консультаційних) послуг

м. ____________                                                         "____" ___________ 20___ р. 

 

ВИКОНАВЕЦЬ: ___________________________________________________________,

в особі директора ______________________________________________________________,

                 (п. і. б.)

що діє на підставі Статуту, з одного боку, і

ЗАМОВНИК: _____________________________________________________________,

в особі _______________________________________________________________________,

      (найменування  посади, п. і. б.)

що  діє на підставі довіреності № ________ від "______" _______ 20 ___ р., з іншого боку,

уклали Даний Договір про  наступне:

1. ПРЕДМЕТ  ДОГОВОРУ

ЗАМОВНИК: доручає, а ВИКОНАВЕЦЬ зобов’язується надати йому, у відповідності до умов Даного Договору, спеціальну інформацію (кваліфіковану  консультацію), а ЗАМОВНИК зобов’язується прийняти послугу та оплатити її.

2. ЗМІСТ ІНФОРМАЦІЇ (КОНСУЛЬТАЦІЇ)

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ  інформує (консультує) ЗАМОВНИКА з  наступних питань:______ ______________________________________________________________________________.

2.2. Інформація (консультування) обов’язково містить надання  ЗАМОВНИКУ рекомендацій щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету консультування.

3. ОБОВ’ЯЗКИ  ЗАМОВНИКА

ЗАМОВНИК протягом ________________ з моменту підписання Даного Договору надає ВИКОНАВЦЮ необхідні  документи та інформацію для якісного консультування.

4. ВИНАГОРОДА  ВИКОНАВЦЯ

4.1. ЗАМОВНИК виплачує  ВИКОНАВЦЮ винагороду в розмірі  _______________ грн.

4.2. Витрати ВИКОНАВЦЯ  відшкодовуються ним із винагороди, що виплачується ЗАМОВНИКОМ.

4.3. За дострокове  виконання робіт більш ніж  на ________ днів ЗАМОВНИК здійснює  ВИКОНАВЦЮ доплату в розмірі  _________________________________ від вартості  робіт.

Информация о работе Право промислової та iнтелектуальної власності