Правовий статус міністерства юстиції України

НАЦІОНАЛЬНЫЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

Інститут прокуратури та слідства

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

ПРАВОВИЙ СТАТУС МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

Студентки 2 курсу

1 потока 4 групи

Шепотько Марини Андріївни

 

 

 

 

 

 

 

 

ОДЕССА

2014

ПЛАН

1. Історичний екскурс………………………………………………………
2. Правові засади……………………………………………………………

2.1.Завдання Мін'юсту…………………………………………………….

          2. 2Структура Міністерства………………………………………………. 
Історія органів української юстиції пов’язана з історією зародження української державності. Біля її витоків стояла Українська Центральна Рада. Наприкінці червня 1917 року у першому національному уряді — Генеральному Секретаріаті — було створено Генеральне секретарство судових справ (юстиції) на чолі з В. Садовським. Після проголошення Четвертим Універсалом Центральної Ради від 9 січня 1918 р. України "самостійною… суверенною державою Українського народу", Генсекретарство судових справ перейменовано в новому уряді — Раді Народних Міністрів — на Міністерство судових справ, яке очолив С. Шелухін. За гетьмана П. Скоропадського Міністерством судових справ здійснювалася практично вся правова політика.

15 липня 1918 р. Міністерство судових справ перейменовано на Міністерство юстиції. Під його керівництвом діяли 3 судові палати, 19 окружних судів і 112 міських та повітових з’їздів мирових суддів.

Головними завданнями тогочасного Міністерства юстиції були: здійснення управління судовими органами та пенітенціарною системою, вдосконалення судочинства в умовах перехідного етапу української державності, кодифікація законодавства, підготовка проектів кримінальних, кримінально-процесуальних та інших нормативних актів.

У цей період міністрами були М. Чубинський, О. Романов, А. В’язлов, В. Рейнбот.

У грудні 1918 року влада в Україні перейшла до Директорії. Міністерство юстиції очолювали В. Приходько, Г. Сиротенко, Д. Маркович, А. Лівицький. Саме тоді було закладено основу українізації судової системи. Підтвердженням цього є розроблений міністерством закон "Про відновлення гарантій недоторканності особи на території Української Народної Республіки", який можна назвати своєрідною предтечею прийнятої ООН Загальної декларації прав людини.

Радянський період української юстиції розпочався 28 листопада 1918 р. з утворенням при Тимчасовому Робітничо-Селянському Уряді України Відділу юстиції. 29 січня 1919 р. відділ перетворено на Народний комісаріат юстиції на чолі з кваліфікованим юристом О. Хмельницьким. 11 грудня 1919 р. в Харкові створено Комітет юстиції при Всеукраїнському революційному комітеті, а 19 січня 1920 р. його реорганізовано в Народний комісаріат юстиції України, який очолив політичний діяч Є. Терлецький. Тривалий час посади Наркома юстиції і Генерального прокурора обіймала одна особа. На цих посадах працювали М. Скрипник, В. Порайко, В. Поляков, М. Михайлик, А. Кисельов-Кеслер.

У 1936 році органи юстиції та прокуратури розділилися. Наркомами юстиції працювали Ф. Радченко (1936—1937 рр.) і М. Бабченко (1938—1947 рр.).

У 1946 році Народний комісаріат юстиції УРСР реорганізовано у Міністерство юстиції УРСР. Міністрами юстиції працювали Д. Панасюк, Ф. Глух, К. Згурська (1947—1970 рр.).

У 1963 році Мін’юст було ліквідовано, а його функції покладено на юридичну комісію при Раді Міністрів Української РСР та Верховний Суд УРСР, а на місцях – на обласні суди.

У 1970 році діяльність Міністерства юстиції поновлено. Вона регламентувалася відповідним Положенням, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 4 вересня 1972 р. Протягом 1970—1990 рр. Міністерство юстиції УРСР очолював В. Зайчук.

Підсумовуючи історичний екскурс радянського періоду діяльності Міністерства юстиції, треба акцентувати увагу на тому, що, як і інші республіканські міністерства, воно не було самостійним у здійсненні державного управління. Його роль зводилася переважно до функції передавальної ланки у багатоступеневій союзно-республіканській системі державного управління колишнього СРСР.

За роки незалежності України міністрами юстиції були В. Ф. Бойко (1990–1992 рр.), В. В. Онопенко (1992–1995 рр.), С. П. Головатий (1995—1997 рр.), С. Р. Станік (1997 — 2002 рр.), О.В. Лавринович (2002 – 2005, 2006-2007 та 2010-2013 рр). Протягом 2005-2006 років посаду обіймали Р.М.Зварич (двічі) та С.П. Головатий. Указом Президента України від 4 липня 2013 року № 363/2013 Міністром юстиції призначено Лукаш Олену Леонідівну. А с 27.02.2014 Петренко Павло Дмитрович.

 

Правові засади

Нормативно-правовві акти, які регулюють діяльність Міністерства Юстиції України:

 

• Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 395
• Регламент Кабінету Міністрів України
• Наказ Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 «Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України»
• Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі
• Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції

Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері нотаріату, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Мін'юст України є державним органом з питань банкрутства.

Мін'юст України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

2. Мін'юст України у  своїй діяльності керується Конституцією  та законами України, актами Президента  України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства  України, а також дорученнями  Президента України.

Завдання Мін'юсту

 Основними завданнями Мін'юсту України є:

• формування і забезпечення реалізації державної правової політики, політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства ЄС, політики з питань банкрутства;
• формування і забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності;
• здійснення загального управління у сфері надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги;
• забезпечення представництва інтересів держави у судах України, здійснення захисту інтересів України у Європейському суді з прав людини, під час урегулювання спорів і розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземних суб'єктів та України;
• експертне забезпечення правосуддя;
• організація роботи нотаріату;
• виконання функцій центрального засвідчувального органу шляхом забезпечення створення умов для функціонування засвідчувальних центрів органів виконавчої влади або інших державних органів та центрів сертифікації ключів;
• протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму (щодо нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги);
• здійснення міжнародно-правового співробітництва, забезпечення дотримання і виконання зобов'язань, узятих за міжнародними договорами України з правових питань.

Структура міністерства

1. Центральний апарат Міністерства

• Керівництво Міністерства (оновлено 06.03.2014 року)
• Структурні підрозділи Міністерства (оновлено 13.03.2014)
• Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (оновлено 26.02.2014 року)
• Служба Міністра (оновлено 17.09.2013 року)
• Група помічників першого заступника Міністра
• Помічники заступників Міністра (оновлено 03.01.2013)

 

Структурні підрозділи Міністерства

    Прес-служба  Міністерства (Інформування громадськості через засоби масової інформації про діяльність Міністерства та його територіальних органів. )

    Департамент взаємодії з органами влади (Забезпечення взаємодії Мін’юсту зі Службами, Адміністрацією Президента, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та іншими органами державної влади.)

    Департамент  конституційного, адміністративного  та соціального законодавства (Забезпечення виконання завдань, покладених на Міністерство, зокрема, розробка за дорученнями Президента України, Кабінету Міністрів України та керівництва Міністерства проектів законів, інших нормативно-правових актів)

    Департамент цивільного, фінансового законодавства та законодавства з питань земельних відносин ()

    Департамент судової роботи (Забезпечення представництва інтересів України як держави, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади під час урегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ)

    Департамент реєстрації та систематизації нормативних актів, правоосвітньої діяльності (Участь у розробці пропозицій, спрямованих на формування і забезпечення реалізації державної правової політики відповідно до завдань, покладених на Міністерство юстиції України, спільно з іншими структурними підрозділами Міністерства.Підготовка проектів законів та інших актів законодавства з питань, що належать до компетенції Департаменту, та проведення правової експертизи проектів таких актів. )

    Департамент антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя (розробка проектів законів та інших актів законодавства з питань антикорупційної політики, судоустрою, статусу суддів, судочинства, кримінального права та адміністративної відповідальності, правоохоронної діяльності, національної безпеки та оборони і здійснення правової експертизи проектів таких актів, головними розробниками яких є інші державні органи, щодо їх відповідності Конституції, законам України та вимогам нормопроектувальної техніки (у тому числі, які містять державну таємницю (з грифом обмеженого доступу "цілком таємно", "таємно" відповідно до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю )

    Департамент міжнародного права та співробітництва

    Управління  функціонування центрального засвідчувального органу

    Департамент  нотаріату та банкрутства

    Департамент  кадрової роботи та державної  служби

    Управління  експертного забезпечення правосуддя

    Департамент  організаційного та ресурсного  забезпечення

    Департамент  планово-фінансової діяльності, бухгалтерського  обліку та звітності

    Управління  внутрішнього аудиту

    Відділ  режимно-секретної та мобілізаційної  роботи

Територіальні органи

    Головні управління  юстиції Міністерства юстиції  України в Автономній Республіці  Крим, в областях, містах Києві  та Севастополі

    Районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції

    Управління та  відділи Державної виконавчої  служби

    Реєстраційні  служби (оновлено 25.02.2014)

    Відділи державної  реєстрації актів цивільного  стану реєстраційних служб

Органи, що координуються через Міністра юстиції

    Державна архівна  служба України

    Державна виконавча  служба України

    Державна пенітенціарна  служба України

    Державна реєстраційна  служба України

    Державна служба  України з питань захисту персональних даних

Громадська рада при Міністерстві юстиції України