Види засобів адміністративно-правового примусу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Сентября 2013 в 00:33, реферат

Описание работы

Адміністративний примус є одним із видів державного примусу. Йому, як і державному примусу в цілому, притаманні риси, сутність яких зводиться до використання державними органами, а в окремих випадках і громадськими об'єднаннями засобів примусового характеру з метою забезпечення належної поведінки людей. Разом з тим, адміністративний примус має низку характерних особливостей, які дозволяють відрізняти його від судового й громадського примусу.

Файлы: 1 файл

pdsn.doc

— 143.50 Кб (Скачать файл)

 
Конфіскація. 
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави. 
Дане стягнення застосовується органами адміністративної юрисдикції (найчастіше суддями, митними органами, органами внутрішніх справ), як правило, як додаткове стягнення (статті 46; 85; 133; 160; 162 та ін.). Як основне адміністративне стягнення конфіскація передбачена тільки за порушення деяких митних правил (статті 208 і 209). Адміністративно-правова конфіскація завжди є спеціальною (має спеціальний характер). Це означає, що конфіскується не все майно і не будь-які предмети. Конфіскація провадиться тільки щодо речей, безпосередньо зв'язаних із проступком і прямо названих у законі (рушниць та інших знарядь полювання, предметів спекуляції тощо). 
У ст. 29 КпАП підкреслено, що конфіскувати можна лише предмет, який є в особистій власності порушника, якщо інше не передбачено законодавчими актами. Справа в тому, що конфісковувати річ, що не належить правопорушнику, — означає, покарати власника майна, який не вчинив правопорушення і не підлягає адміністративній відповідальності (на жаль, у практиці подібні випадки мають місце). Конфіскований предмет переходить з особистої власності у власність держави. 
Вилучення предметів як. запобіжна міра адміністративних правопорушень застосовується тільки в несудовому порядку. Її підставою є статті 260 і 265 КпАП, а також інші чинні нормативні акти. Застосовується вона посадовими особами органів, які перелічені в статтях 234, 234, 262, 264 КпАП (органи державної податкової адміністрації, митного контролю, контрольно-ревізійної служби, МВС та ін.). Таке вилучення допускається щодо предметів, обіг яких обмежений (вони заборонені до продажу, носіння, перевезення, пересилки) або предметів, що можуть знаходитися в обігу за умови дотримання встановлених правил. 
Так, відповідно до п. 22 ст. 11 Закону "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. її робітникам надане право вилучати при необхідності зброю, боєприпаси, вибухові речовини і матеріали;  
відповідно до п. 9 ст. 5 Закону "Про захист прав споживачів" (у редакції від 15 грудня 1993 р.) робітники Державного комітету України у справах захисту прав споживачів мають право вилучати неякісні товари; робітникам митних органів надане право вилучати предмети, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил (ст. 128 Митного кодексу України).  
Вилучені в порядку припинення правопорушення предмети зберігаються до розгляду адміністративної справи. Після розгляду справи щодо цих предметів приймається рішення або про їх конфіскацію, або повернення власнику, або про їх оплатне вилучення.  
Конфіскація як одне з додаткових покарань за вчинення злочинів (статті 23 і 35 КК) провадиться винятково за вироком суду, є додатковим покаранням за скоєний злочин, може поширюватися на все майно засудженого або його частину, незалежно від зв'язку предметів, що конфіскуються, із злочинним діянням. 
Поняття і система принципів державного управління. 
Під державним управлінням слід розуміти специфічну діяльність держави, що дістає вияв у функціонуванні її органів, які безперервно, помірно, владно і в рамках правових установлень впливають на суспільну систему з метою її вдосконалення до державних інтересів. Термін “державне управління” широко використовується у законодавстві (в тому числі й конституційному), а також у науковій та навчальній літературі колишнього СРСР і ряду зарубіжних країн. Після розпаду СРСР виникли незалежні держави, які почали будувати свої правові системи на нових принципах. 
Найважливішим з них став принцип здійснення державної влади на основі її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, який закріплено у ст 6 Конституції України. З урахуванням цього у тексті останньої вживається термін “органи виконавчої влади” (ст. 106), “місцеві органи виконавчої влади”(ст. 120). Термін же “державне управління” не використовується. 
Будучи частиною соціального управління, державне управління зберігає його характеристики. Водночас, воно має численні особливості, що відображають його специфіку і дозволяють детермінувати як самостійний вид управління. 
Ці особливості дістають вияв у основних компонентах системи державного управління (суб’єкті, об’єкті, керуючому впливі) та інтегрованих властивостях, що притаманні йому як системі управління. 
Головна особливість суб’єкта – це, те що ним є держава в цілому. В управлінському процесі вона представлена системою спеціальних, як правило, державних органів. Особливістю останніх, як безпосередніх суб’єктів державного управління, такі: 
- вони формуються державою (з волі держави); 
- наділені державно-владними повноваженнями; 
- здійснюють управлінські функції від імені держави. 
Головна особливість об’єкта – це, те що ним є організоване суспільство в цілому. Безпосередніми об’єктами, на які справляє вплив той або інший конкретний суб’єкт, є підвідомчі йому сфери державного управління. 
Визначальна особливість керуючого впливу є те, що йому притаманний державно-владний характер (він містить веління держави, обов’язкове до виконання), дістає вияв у правовій, переважно адміністративно-правовій формі (система норм, система актів, пов’язаних з їх застосуванням, сукупність повноважень учасників управлінського процесу), а також має безперервний характер. Отже, цілком зрозуміло, що ефективність управління багато в чому залежить від ефективності врахування і використання виявлених (пізнаних) закономірностей. 
Таким чином, принципи державного управління – це його позитивні закономірності, пізнані наукою і практикою, закріплені у правових нормах або є узагальненням діючих у державі юридичних правил. 
Прийнято виділяти такі групи принципів державного управління: 
1) соціально-політичні – демократизм, участь населення в управлінській діяльності (народність); рівноправність осіб різних національностей; рівність усіх перед законом; законність; гласність і врахування громадської думки; об’єктивність. 
2) організаційні принципи побудови апарату державного управління – галузевий, функціональний, територіальний. 
3) організаційні принципи функціонування (діяльності) апарату державного управління – нормативність діяльності, єдиноначальність, колегіальність, поділ управлінської праці; відповідальність за прийняті рішення, оперативні самостійність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 .За які правопорушення  накладається у вигляді штрафу?

 

Адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього руху 

 

Стаття КУпАП

Види адміністративних порушень

Розмір штрафу та інші стягненн

Стаття 80. Випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів  з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах

Випуск в експлуатацію автомобілів, літаків, суден та інших  пересувних засобів і установок, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного, утворюваного ними під час роботи,  перевищують установлені нормативи, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності від вісімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1360 до 1700 грн.).

Рішення приймає начальник ДАІ.

Стаття 81. Експлуатація автомото    транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах

Експлуатація громадянами  автомототранспортних та інших пересувних засобів і установок, у яких вміст  забруднюючих  речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного, утворюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи, -

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян (від 510 до 850 грн.).

Рішення приймає начальник ДАІ

Стаття 121. Порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами

ч. 1

Керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи  гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх  світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності,  з якими відповідно до встановлених правил експлуатація  його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п'яти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 425 грн.).

Рішення приймає інспектор ДПС ДАІ.

 

ч. 2 

 

 

Керування водієм транспортним засобом, який використовується для  надання послуг з перевезення  пасажирів, що має  несправності, передбачені частиною першою цієї  статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації,

тягне за собою накладення штрафу від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян (від 680 до 850 грн.).

Рішення приймає інспектор ДПС ДАІ.

 

ч. 3

Керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, -

тягне за собою накладення штрафу  від  двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 425 грн.).

Рішення приймає інспектор  ДПС ДАІ

ч. 4

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою  цієї статті, -

тягне за собою позбавлення  права  керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.

Рішення приймає СУД.

ч. 5

Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - 

тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян від 51 до  85 грн.).

Рішення приймає інспектор ДПС ДАІ.

ч. 6

Керування водієм транспортним засобом,  не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, -

тягне за собою накладення штрафу від  десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.).

Рішення приймає інспектор ДПС ДАІ.

ч. 7

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян (від 255 до 510 грн.) або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Рішення приймає СУД.

Стаття 121-1. Експлуатація во-діями транспортних засобів,ідентифікаційні  номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах  

Експлуатація водіями  транспортних засобів, ідентифікаційні номери  складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені, -

тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян (від 255 до 340 грн.).

Рішення приймає інспектор ДПС ДАІ.

Стаття 121-2. Порушення  правил перевезення пасажирів при  наданні послуг з перевезення  пасажирів

ч. 1

Перевезення водіями  транспортних засобів, що працюють у  режимі маршрутних таксі,  пасажирів понад  максимальну  кількість, передбачену технічною характеристикою  транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також перевезення  водіями транспортних засобів, що здійснюють міжміські чи міжнародні  перевезення,  пасажирів,  кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, -

тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.).

Рішення приймає інспектор ДПС ДАІ.

 

ч. 2

Порушення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, правил зупинки  під час здійснення посадки (висадки) пасажирів -

тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 340 грн.).

Рішення приймає інспектор ДПС ДАІ.

ч. 3

Перевезення пасажирів  на автобусному маршруті протяжністю  понад п'ятсот кілометрів одним  водієм -

тягне за собою накладення штрафу від  десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.).

Рішення приймає інспектор ДПС ДАІ.

 

Стаття 122. Перевищення  водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху

ч. 1 

Перевищення водіями  транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних  переходах,  а  так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -

тягнуть за  собою  накладення  штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 340 грн.).

Рішення приймає інспектор ДПС ДАІ.

 

ч. 2

Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування  транспортних засобів  на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи  зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними  пристроями,  що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання  ними  невідкладного службового завдання), а так само) порушення правил навчальної їзди, -

тягнуть за собою накладення  штрафу  від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425 до 510 грн.).

Рішення приймає інспектор ДПС ДАІ.

 

ч. 3

 

 

Перевищення водіями  транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину,

ненадання переваги в  русі транспортним засобам аварійно-рятувальних  служб, швидкої  медичної  допомоги, пожежної охорони, міліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, -

тягнуть за собою накладення штрафу  від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 680 грн.).

Рішення приймає інспектор ДПС ДАІ.

ч. 4

Порушення, передбачені  частинами першою,  другою або  третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок  руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що підтверджені фактичними даними, а саме: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження та іншими документами, -

тягнуть за собою накладення штрафу від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян (від 680 до 850 грн.) або позбавлення права  керування транспортними засобами на строк від шести місяців  до одного року.

Рішення приймає СУД.

Стаття 122-2. Невиконання  водіями вимог про зупинку

Невиконання водіями  вимог працівника міліції, а водіями 
військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, -

тягне за собою накладення штрафу від дев'яти до одинадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян (від 153 до 187 грн.) або позбавлення  права керування транспортними  засобами на строк від трьох до шести місяців.

Рішення приймає СУД. 

 

Стаття 122-4. Залишення  місця дорожньо-транспортної пригоди  

 

Залишення водіями транспортних  засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - 

тягне за собою накладення штрафу від  п'ятнадцяти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 до 306 грн.) або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Рішення приймає СУД.


Примітка: до порушників Правил дорожнього руху застосовуються адміністративні санкції у вигляді позбавлення прав керування транспортними засобами, адміністративний арешт, громадські роботи та оплатне вилучення транспортного засобу – виключно за рішенням  судді.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  Літератури

. Административное  право Украины : учебное пособие  / под ред. Ю.П. Битяк, В.В.  Зуй.-Х., 1999.- 224с.

3. Адміністративне  право України : підручник для юридичних вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін . ; за ред. Ю.П. Битяка.- X., 2000.- 520с.

. Бандурка О.М.  Адміністративний процес : підручник  для вищих навч. закл. / О.М. Бандурка, М.М. Тищенко.- К., 2002.- 288с.

7. Битяк Ю.П.  Адміністративне право України : конспект лекцій / Ю.П. Битяк, В.В. Зуй.- X., 1996.- 160с.

8. Ващенко С.  В. Адміністративна відповідальність : навч. посібник / С.В. Ващенко, В.Г.  Поліщук.- Запоріжжя, 2001.- 142с.

9. Ващенко С.  В. Провадження по виконанню  постанов про накладення адміністративних стягнень : навч. посібник / С. В . Ващенко, В. Г. Поліщук.- Запоріжжя, 2000.- 72с.

10. Волинка К.Г.  Теорія держави і права : навч. посібник / К.Г. Волинка.- К., 2003.- 240с.

11. Голосніченко  І.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття) / І.П. Голосніченко.- К., 1998.- 98с .

12. Гончарук  С. Т. Адміністративна відповідальність  за законодавством України : навч. посібник / С.Т. Гончарук.- К., 1996.- 67с.




Информация о работе Види засобів адміністративно-правового примусу